Справа № 503/528/21
Провадження № 2-о/503/11/21
19 травня 2021 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді Вороненка Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Вдовиченко В.О.,
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Кодимська міська рада Одеської області про встановлення факту родинних відносин,
встановив:
В провадженні Кодимського районного суду Одеської області знаходиться вище вказана цивільна справа.
Ухвалою суду від 23.04.2021 року відкрито провадження за вказаною заявою та прийнято до розгляду в окремому провадженні, а також витребувано відомості у порядку передбаченому ч.2 ст. 294 ЦПК України зокрема копії актового запису про народження заявника.
Під час розгляду справи, з отриманої судом копії актового запису про народження заявника, судом було виявлено, що за заявленою заявником вимогою вбачається спір про право, у зв'язку з чим судом на розгляд було поставлене питання про залишення заяви без розгляду.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заперечувала проти залишення її заяви без розгляду та вважала за можливе здійснювати розгляд справи.
Представник заінтересована особа - Кодимської міської ради Одеської області в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання заявник був своєчасно повідомлений належним чином. При цьому, заінтересована особа подала до суду заяву від 06.05.2021 року за № 02-17/807 про розгляд справи за відсутності її представника, в якій також зазначила, що заперечує проти встановлення заявленого заявником факту. Згідно положень першого речення ч.3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. При цьому, ч.3 ст. 211 ЦПК України передбачає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши думку заявника, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
Згідно змісту копії актового запису про народження № 38 складеного Виконавчим комітетом Загнітківської сільської ради депутатів трудящих Кодимського району Одеської області у липні 1969 року, заявник народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , а її батьком зазначено ОСОБА_2 . При цьому, до актового запису внесенні відомості про батька, а саме національність - українець, вік - минуло 27 років, посада і місце роботи- колгоспник колгоспу ім. Леніна, місце проживання - Одеська область, Кодимський район, с. Загнітків.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснив, що при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 р., необхідно застосовувати відповідні норми КпШС України, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір'ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.
На момент виникнення правовідносин між сторонами, діяв Кодекс законів про сім'ю, опіку, шлюб і актів цивільного стану від 31 травня 1926 року (УССР).
Указ Президії Верховної ради СРСР від 08 липня 1944 року скасував можливість судового встановлення батьківства, який існував згідно Кодексу законів про сім'ю, опіку, шлюб і актів цивільного стану УРСР 1926 року. В умовах воєнної диспропорції жіночого і чоловічого населення прийняте рішення про юридичне визнання лише шлюбу, зареєстрованого в компетентних органах.
На підставі Указу Президії Верховної ради СРСР від 15 вересня 1945 року внесено зміни до статті 2 вищезазначеного кодексу, а саме при реєстрації в органах запису актів громадянського стану народження дитини від матері, яка не перебуває в зареєстрованому шлюбі, дитина записується за прізвищем матері з присвоєнням їй по батькові за вказівкою матері. Отже заповнення графи «Батько» у актовому записі про народження дитини не передбачалося.
Такі вимоги діяли до прийняття Основ законодавства СРСР та союзних республік про шлюб та сім'ю 1968 року, зокрема статті 53 КпШС УРСР.
Згідно з статті 32-1 Кодексу законів про сім'ю, опіку, шлюб і актів цивільного стану, дитина, що народилася від особи, з якою мати дитини не перебуває в зареєстрованому шлюбі, не має права звернутися в суд з позовом про встановлення батьківства і про стягнення із зазначеної особи аліментів на утримання дитини.
Відповідно до пунктів 6, 7 Указу Президії Верховної ради УРСР від 29 липня 1969 року «Про порядок введення в дію Кодексу про шлюб та сім'ю УРСР» правила частин другої, третьої статті 53 Кодексу про шлюб та сім'ю УРСР про встановлення в судовому порядку батьківства особи, з якою мати не перебувала у шлюбі, застосовуються у відношенні дітей, що народилися після введення в дію Основ законодавства СРСР і союзних республік про шлюб та сім'ю, тобто після 01 жовтня 1968 року.
Згідно пункту 2 зазначеного Указу Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР застосовується до шлюбно-сімейних правовідносин, що виникли після введення його в дію, тобто з 1 січня 1970 року.
У відношенні дітей, які народилися до 01 жовтня 1968 року від осіб, що не перебувають між собою у шлюбі, батьківство може бути встановлено за спільною заявою матері дитини і особи, яка визнає себе батьком дитини. В разі смерті особи, на утриманні якої перебувала дитина і яка визнавала себе батьком дитини, факт визнання нею батьківства може бути встановлений в судовому порядку. На підставі спільної заяви батьків або рішення суду про встановлення факту визнання батьківства провадиться відповідна реєстрація в органах запису актів громадянського стану з внесенням запису про батька у свідоцтво про народження дитини.
Такі висновки викладені у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 523/15221/15-ц (провадження № 61-1323 св18) та від 24 жовтня 2018 року у справі № 570/2797/13-ц (провадження № 61-5970св18).
Судом установлено, що ОСОБА_3 , якого заявник вважає своїм батьком і який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за життя не реалізував свого права на звернення до компетентних органів із спільною з матір'ю заявника заявою про визнання себе батьком останнього, не вчиняв дій для встановлення (узаконення) родинних зв'язків із заявником.
При цьому, суд вважає, що вирішення питання щодо встановлення самого факту заявленого заявником не можливе за умов наявності в актовому записі про її народження відомостей про батька. З наведеного вище вбачається оспорювання заявником відомостей внесених свого часу компетентним органом до актового запису про її народження, що впливає на права і інтереси останнього та за своїм змістом у даних правовідносинах вбачається спір про право. В свою чергу суду не надано доказів на підтвердження тієї обставини, що на момент судового розгляду відомості про батька в актовому записі про народження заявника були виключені або змінені.
Відповідно до ч.4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Враховуючи зазначене вище суд вважає за необхідним залишити заяву без розгляду у зв'язку з виявленням спору про право.
Керуючись ст. 315, 259-261 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Кодимська міська рада Одеської області про встановлення факту родинних відносин залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали.
Суддя Д. В. Вороненко