ЄУН 387/1106/20
Номер провадження по справі 2/387/79/21
18 травня 2021 року смт Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :
головуючого судді Майстер І. П.
за участю секретаря судового засідання Поляруш С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки,-
Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_2 до відповідача про розірвання договору оренди землі, в якому зазначив, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 6,5884 га, яка знаходиться на території Піщанобрідської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданого 05.09.2006. Вказана земельна ділянка, на підставі договору оренди земельної ділянки від 16.02.2016, який укладено між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 , перебуває в останнього в оренді. Відповідно до п.9, 11 договору за оренду належної позивачеві земельної ділянки відповідач зобов'язався щорічно сплачувати орендну плату у грошовій формі та розмірі 5836,53 грн, що складає 3 % від грошової оцінки земельної ділянки, не пізніше 30 грудня кожного року. Позивач взяті на себе зобов'язання виконала, проте відповідач ухиляється від виплати орендної плати за 2018-2019 роки, що на думку ОСОБА_2 є підставою для розірвання договору, що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.
Представник позивача в судове засідання не з'явився надав до суду заяву в якій просив справу слухати без його участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити у повній мірі. З відзивом відповідача не погоджується повністю та просить відхилити з наступних підстав. До відзиву на позовну заяву відповідачем додано дві платіжні відомості за 2018-2019 роки, якими сторона відповідача стверджує, що виплата орендної плати відбулась за спірний період. Однак позивач підтверджує отримання від відповідача вказаних коштів, які за сумою не співпадають із розміром орендної плати визначеної спірним договором та сумами нарахованих коштів, які відображені у відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України від 18.11.2020 №437. Просить також визнати платіжні відомості за 2018-2019 роки неналежним та недопустими доказами у справі, оскільки за своєю формою вони не відповідають формі відомості на виплату готівки затвердженої у додатку №1 до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженої постановою правління національного банку України №148 від 29.12.2017. В абз.3 п.27 вказаного Положення передбачено, що видача готівки фізичним особам, яких не має в штатному розписі установи, підприємства проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються на кожну особу окремо або за окремою видатковою відомістю. Однак у оспорюваних платіжних відомостях вказані понад десять осіб, які іменовані лише прізвищем та ініціалами, що не дає змогу їх чітко ідентифікувати так , як у вказаних відомостях відсутня колонка із зазначенням табельного номеру або РНОКПП. Також суми відображені у спірних відомостях не співпадають із сумами нарахованих виплат відображених у відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України №437 від 18.11.2020. Крім того, в оспорюваних платіжних відомостях порушена порядковість проведення "виплат", а саме перші номера "отримали" виплату у більш пізній час ніж наступні номери, що дає підставу вважати про те, що таких подій не було взагалі, а відомості підготовлені не відомо в який час, та подані відповідачем лише з метою уникнення відповідальності за порушення вимог спірного договору оренди.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився надав до суду заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги не визнає, також надав до суду відзив згідно з яким зазначає, що відповідач виконав свої зобов'язання у повному обсязі, що підтверджується не тільки податковою звітністю відповідача, але й первинними бухгалтерськими даними, якими у конкретному випадку слугує платіжна відомість про виплату ФОП ОСОБА_3 орендної плати всім контрагентам-орендодавцям. Так у платіжній відомості по виплаті орендної плати за 2018 рік ОСОБА_2 власноручно підтвердила факт отримання орендної плати в розмірі 10 000 гривень, шляхом підпису в платіжній відомості за 28.08.2018. Аналогічно в платіжній відомості на виплату орендної плати ФОП ОСОБА_3 за 2019 рік зазначено, що ОСОБА_2 отримала орендну плату за 2019 рік у сумі 10 000 гривень 12.03.2019, що підтвердила власноручним підписом.
Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 16.12.2020 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 10.02.2021, постановлено про заміну первісного відповідача на належного відповідача.
Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши зміст позовної заяви по суті спору та письмові докази, суд вважає встановленими такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 6,5884 га, яка знаходиться на території Піщанобрідської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області та уклала договір оренди землі від 16.02.2016, укладеного між ОСОБА_2 ( орендодавець ) та ФОП ОСОБА_3 ( орендар ). Зі змісту умов договору оренди землі з'ясовано, що ОСОБА_2 надала ФОП ОСОБА_3 в строкове платне користування терміном на 49 років зазначену земельну ділянку. Відповідно до п.5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 194511 гривень. Згідно з п. 9-11 договору, за користування об'єктом оренди встановлена орендна плата в розмірі 3 % від грошової оцінки землі, що становить 5836 гривень 53 копійки. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Орендна плата вноситься у такі строки до 31 грудня. Відповідно до п. 13 договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначенні цим договором, справляється пеня (а.с.10-11).
Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2 є спадкоємецею майна ОСОБА_4 , а саме земельної ділянки розміром 6,59 га, що знаходиться на території Піщанобрідської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, який належав спадкодавцеві на підставі державного акту на право приватної власності на землю 1У-КР №005115 виданий Піщанобрідською сільською радою Добровеличківського району Кіровоградської області 14.02.2002 ( ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер №3521785300:02:002:0164) ( а.с.12).
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №234800685 від 30.11.2020, встановлено кадастровий номер земельної ділянки №3521785300:02:002:0164, площею 6,5884 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Піщанобрідської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, власник ОСОБА_2 , орендодавець ОСОБА_3 ( а.с.13-14).
З відомості з Державного реєстру фізичних осіб -платників податків ДФС України про суми виплачених коштів від 18.11.2020 №437 встановлено, що ОСОБА_2 в період з 01.01.2018 по 30.06.2020 отримала такі доходи 2018 рік -11 672 гривень 34 копійки , 2019 рік - 11 672 гривень 34 копійки ( а.с.15).
З платіжної відомості за 2019 рік, згідно якої виплату здійснив ФОП ОСОБА_3 , з'ясовано, що 12.03.2019 ОСОБА_2 отримала 10 000 гривень та 03.09.2018 отримала 10 000 гривень ( а.с.25).
З платіжної відомості за 2018 рік, згідно з якою виплату здійснив ФОП ОСОБА_3 , що 28.08.2018 ОСОБА_2 отримала 10 000 гривень ( а.с.26).
Суд зазначає, що в судовому засіданні оглянуто оригінали зазначених платіжних відомостей, які надані відповідачем.
Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються нормами ЗК України, Законом України «Про оренду землі», нормами Цивільного кодексу України.
Згідно з ст. 93 ЗК України, відносини пов'язані з орендою землі регулюються законом.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 21 Закону України " Про оренду землі " від 06.10.1998 року № 161-ХІV, із змінами та доповненнями ( далі по тексту Закон ) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельної ділянкою . Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції , якщо інше не передбачено договором оренди .
Відповідно до ст. 22 Закону орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати.
Відповідно до ч.2 ст. 23 Закону орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін .
Відповідно до ч.1.2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом . Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом .
Згідно з ч.1 ст. 32 Закону України " Про оренду землі ", який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних правовідносин, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України .
Відповідно до п. "д" ч.1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати .
Разом з тим, згідно з положеннями ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки. Що є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У правовій позиції, висловленій у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правові позиції викладені у постановах Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі №6-146цс12, від 28 вересня 2016 року справі № 6-977цс16, від 11 жовтня 2017 року справа № 6-1449цс17 .
Суд зазначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Цивільний кодекс встановлює презумпцію свободи договірних зв'язків, яка закріплена в статті 627 ЦК України, у сенсі положень якої сторони самі визначають зміст договору, вибирають контрагентів; правовою основою договірних зв'язків є акти цивільного законодавства.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України). Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч.1 ст.631 ЦК України).
Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Разом з тим відповідачем, на обґрунтування своїх заперечень, подано платіжну відомість за 2019 рік, згідно з якою виплату здійснив ФОП ОСОБА_3 , та 12.03.2019 ОСОБА_2 отримала 10 000 гривень, та платіжну відомість за 2018 рік, згідно з якою виплату здійснив ФОП ОСОБА_3 та 28.08.2018 ОСОБА_2 отримала 10 000 гривень. Інших доказів сторони не надали та не заявляли клопотання про їх витребування. Також не заявлялось клопотання про проведення почеркознавчої експертизи.
Статтею 27 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці.
Відповідно до частин другої, третьої статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Суд зважаючи на доводи позивача щодо неналежності оформлення платіжних документів все ж таки доходить до висновку, що відповідачем надано суду докази виплати позивачу орендної плати за 2018 рік у розмірі 20000 грн та за 2019 рік у розмірі 10 000 гривень.
Стороною позивача не надано суду жодного доказу у підтвердження того, що у наданих позивачем відомостях про виплату орендної плати міститься не її підпис.
Також стороною позивача не було заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи підписів у платіжних відомостях, а відтак суд не має правових підстав для висновку, що підписи у відомостях не належать ОСОБА_2 .
Суд не погоджується з доводами представника позивача, що надані відповідачем відомості не можна вважати достовірними доказами, так як вони не підтверджують здійснення ФОП ОСОБА_3 .
Та обставина, що позивачем здійснювався облік виплати орендної плати з порушенням вимог щодо ведення бухгалтерських документів не спростовує факту виплати ФОП ОСОБА_3 орендної плати.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Надані відповідачем відомості містять рік виплати орендної плати, розмір суми видачі, підпис отримувача та її прізвище. Доводи представника позивача, що суми відображені у спірних відомостях не співпадають із сумами нарахованих виплат відображених у відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України №437 від 18.11.2020, суд не приймає до уваги, так як зазначені відомості використовуються у податковому обліку та щодо бази оподаткування, що не може бути підтвердженням або спростуванням факту оплати орендної плати ОСОБА_2 . Доводи представника позивача про порушення порядковості проведення "виплат", а саме перші номера "отримали" виплату у більш пізній час ніж наступні номери, що дає підставу вважати про те, що таких подій не було взагалі, а відомості підготовлені не відомо в який час, та подані відповідачем лише з метою уникнення відповідальності за порушення вимог спірного договору оренди, - не спростовують обставин підписання ОСОБА_2 зазначених відомостей.
Суд зазначає, що питання порушення бухгалтерського обліку, фінансової дисципліни при здійсненні своєї діяльності відповідачем, на які посилався представник позивача, не є предметом доказування у даній справі.
Крім того суду стороною позивача не було доведено, що згідно з платіжними відомостями за 2018 - 2019 роки позивачці сплачено орендну плату у меншому розмірі ніж передбачено умовами договору оренди землі.
Суд зазначає, що у п.п. 8-11 договору оренди землі сторони погодили орендну плату у грошовій формі у формі до 30.12, в розмірі 5836, 53 гривень, строк дії договору оренди 49 років .
Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Частиною 2 статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Надані відповідачем відомості про виплату орендної плати доводять отримання ОСОБА_2 у 2018 та 2019 роках орендної плати від відповідача, спростовані позивачем у визначений законом спосіб не були, а відтак відсутні підстави для не прийняття їх, як належних доказів.
Отже позивачкою не доведено систематичної несплати відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою, оскільки відповідач вчасно сплатив їй орендну плату.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити.
На підставі ст.ст. 21,22,23,32 Закону України " Про оренду землі " від 06.10.1998 року № 161-ХІV, із змінами та доповненнями, п. "д" ч.1 ст. 141 ЗК України, ст.ст. 625, 651 ЦК України, керуючись ст.ст.12,13,81,141,263-265,280-282 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити .
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка та жителька АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
відповідач - ФОП ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області Майстер І.П.