19 травня 2021 р. Справа № 638/18186/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ральченка І.М.
суддів: Чалого І.С. , Катунова В.В.
за участю секретаря судового засідання Сузанського О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.03.2021, суддя Штих Т. В., повний текст складено 04.03.2021, по справі № 638/18186/19
за позовом Задорова Дмитра Валерійовича - директора Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ"МІДАС"
до Слобожанської митниці Держмитслужби
про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову Харківської митниці ДФС №2395/80700/19 від 14.11.2019, якою його визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ст. 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків від несплачених митних платежів, що становить 163 206,57 грн.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.03.2021 відмовлено у задоволенні позову.
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позов.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про не врахування судом першої інстанції, що у позивача не було умислу ухилятися або зменшувати суму митних платежів та з метою правильного оформлення вантажно митних декларацій та вірного визначення кодів згідно УКТ ЗЕД було укладено договір про надання брокерських послуг. Також судом помилково зазначено, що спірна постанова відповідача винесена до спливу 6-місячного строку накладання адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил, оскільки відповідачу стало відомо про факт декларування товару згідно митних декларацій № UA807190/2017/314704 від 10.10.2017, № UA807190/2018/002046 від 05.02.2018 ще в 2017 та 2018 роках відповідно.
Слобожанська митниця Держмитслужби (далі - відповідач) не надала відзив на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, докази по справі, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 22.10.2019 Харківською митницею ДФС складено протокол про порушення митних правил № 2395/80700/19 відносно ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що його дії спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, та мають ознаки порушення митних правил, передбачене ст. 485 Митного кодексу України (т. 1 а.с. 12-15).
14.11.2019 Харківською митницею ДФС винесено постанову у справі про порушення митних правил №2395/80700/19, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 163 206, 57 грн (т. 1 а.с. 9-11).
В постанові зазначено, що 10.10.2017 та 05.02.2018 Харківською митницею ДФС здійснено митне оформлення та випущено у вільний обіг згідно митних декларацій №№ UA807190/2017/314704, UA807190/2018/002046 товари: 1. «Машинний комплект NP9TRKS1….», код товару згідно УКТ ЗЕД - 8716310000, ставка ввізного мита - 10%; 2. «Вісі до вантажних напівпричепів…», код товару згідно УКТ ЗЕД - 8716905010, ставка ввізного мита - 5%; 3. «Компресор з кривошипно-шатунним механізмом…», код товару згідно УКТ ЗЕД - 8414802890, ставка ввізного мита - 1%; 4. «Підіймачі для підіймання транспортних засобів…», код товару згідно УКТ ЗЕД - 8425490000, ставка ввізного мита - 0%; 5. «Колеса у зборі…», код товару згідно УКТ ЗЕД - 8708709990, ставка ввізного мита - 5%. Вказані товари надійшли з Туреччини на адресу ТОВ «НВФ «МІДАС».
06.06.2019 до Харківської митниці ДФС надійшов акт від 22.04.2019 № 1365/20-40-14-15-06/22643750 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Науково-виробнича фірма «МІДАС» дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.01.2016 по 31.12.2018», направлений листом ГУ ДФС у Харківській області від 06.06.19 № 6358/7/20-40-14-15-11.
За результатами вказаної перевірки встановлений факт неправильної класифікації товарів, оформлених згідно зазначених митних декларацій.
Згідно висновку робочої групи, яка проводила перевірку, зазначені товари повинні класифікуватись, як некомплектний об'єкт (напівпричеп-цистерна) у розібраному стані за кодом УКТ ЗЕД 8716310000, ставка ввізного мита - 10%.
По фактам, викладеним у акті перевірки було опитано ФОП ОСОБА_2 , який здійснював декларування вказаних товарів по МД №№ UA807190/2017/314704, UA807190/2018/002046. Гр. ОСОБА_2 , посилаючись на розділ 3 договору про надання послуг по декларуванню вантажів від 01.08.2017 №11/17, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «НВФ «МІДАС», повідомив, що підприємством ТОВ «НВФ «МІДАС» йому не було надано повну і всебічну інформацію про товари, які будуть декларуватись. Виходячи з наданих підприємством товаросупровідних документів задекларовані товари були від різних виробників, різних торгівельних марок і у нього не було інформації, що товари №2-5 можуть бути складовими частинами товару №1, тому були класифіковані за різними кодами УКТ ЗЕД.
Згідно інформації наявної у модулі «Учасники ЗЕД» АСМО «Інспектор» керівником ТОВ «НВФ «МІДАС» є ОСОБА_1 . Також, як зазначено в акті від 22.04.2019 №1365/20-40-14-15-06/22643750 керівником ТОВ «НВФ «МІДАС» з 21.07.2006 (наказ про призначення від 20.07.2006 №1) по день підписання акту є ОСОБА_1 , головний бухгалтер штатним розписом не передбачений.
З акту перевірки вбачається, що порушення правил класифікації зазначених товарів згідно УКТ ЗЕД робочою групою з перевірки виявлено, в тому числі і шляхом моніторингу бухгалтерських та податкових документів, торгових операцій ТОВ «НВФ «МІДАС», виробничих операцій ТОВ «ВАРЗ» (Дніпропетровська обл., м. Верхньодніпровськ, вул. Пальохи, 109) по збірці напівпричепу-цистерни. А саме встановлено, що імпортовані вищезазначені товари є складовими напівпричепів. На це вказує той факт, що після оприбуткування товарів на рахунок 201 «Сировина та матеріали» вони в повному обсязі списуються, як матеріали у виробництво. Після формування собівартості на підставі Остаточної калькуляції вартості виробництва продукції, готова продукція «Машинний комплект» до якої увійшли зокрема, але не виключно всі раніше імпортовані товари та в якій відсутні роботи та послуги зі збирання/переробки товарів, ввезених за вищезазначеними митними деклараціями. В подальшому готова продукція реалізується на митній території України на підставі раніше укладеного договору з ТОВ «ВАРЗ» від 21.06.2017 № 21062017/1 та специфікацій до нього. Так, протягом 2017-2018 років ТОВ «НВФ «МІДАС» на підставі податкових накладних здійснило продаж ТОВ «ВАРЗ» з машинних комплектів NP9TRKS1 з вказаним кодом згідно УКТ ЗЕД 8716310000.
Вищезазначений факт продажу згідно укладеного договору від 21.06.2017 № 21062017/1, раніше ввезених окремих товарів готовим виробом з комерційною назвою машинний комплект NP9TRKS1 вказує, що поставлені/включені до собівартості складові є основними вузлами напівпричепу-цистерни.
Не погодившись з постановою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено вину позивача у порушенні митних правил, оскільки саме позивач як керівник ТОВ «НВФ «МІДАС» (декларант) здійснював дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 458 Митного кодексу України, в редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови, (далі - МК України) порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Статтею 485 МК України встановлено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Для притягнення до відповідальності, згідно з статтею 485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, щодо коду УКТ ЗЕД ввезеного товару, вини у формі прямого умислу, а також наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.
За змістом статті 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
При цьому, статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно неможливо заявити неправдиві відомості.
Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого статтею 485 МК України обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта вчинення такого на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (визначений законом порядок сплати податків та зборів).
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 14.02.2020 у справі №159/1687/17, від 22.05.2020 у справі №751/1477/17, від 20.08.2020 у справі № 553/1435/17, від 24.12.2020 у справі № 461/3117/17, від 10.09.2020 у справі №676/5860/16-а.
Суть виявленого порушення митних правил, що слугувала підставою для притягнення позивача до відповідальності згідно з оскаржуваною постановою в справі про порушення митних правил за статтею 485 МК України, полягає у невірному зазначенні позивачем в поданих митних деклараціях коду товару згідно УКТ ЗЕД.
Частиною 1 статті 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
За правилами частини 7 статті 257 МК України перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відповідно до частини 8 статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться зазначені у цій частині відомості, у тому числі у вигляді кодів.
Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), що є товарною номенклатурою Митного тарифу України.
Митний тариф України регулюється Законом України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 року №584-VІІ, чинні на час виникнення спірних правовідносин, з врахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій, та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації.
Відповідно до приписів правила 1 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД: для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до правил.
Пунктом 3 (а) цих Основних правил визначений порядок класифікації товару у разі коли товар на перший погляд можна віднести до двох чи більше товарних позицій.
Пунктом 4 Основних правил передбачено, що товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
Відповідно до частини 4 статті 280 Митного кодексу України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.
Системний аналіз зазначених законодавчих положень в контексті статті 485 МК України дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що сам по собі факт невірного зазначення коду товару згідно з УКТЗЕД не становить склад правопорушення згідно статті 485 МК України, оскільки згідно з диспозицією вказаної норми порушення митних правил має місце у разі зазначення декларантом: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту); неправдивих відомостей щодо ваги або кількості товару, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №640/5082/17, від 14.01.2021 у справі № 640/5081/17.
При цьому, положення Митного кодексу України передбачають, що контрольну функцію стосовно вірності визначення декларантом коду товару за УКТЗЕД здійснює митний орган і законодавцем відповідальність для заявника (декларанта) встановлена не за неправильне визначення декларантом певного коду товару за УКТЗЕД (у разі наявності якої митниця самостійно приймає рішення про визначення коду товару), а за заявлення в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, тобто недостовірних даних (інформації) стосовно товару, які враховуються при його класифікації віднесення до тієї чи іншої позиції за УКТЗЕД.
Відповідно до статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотримання вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Згідно з вимогами статті 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В оскаржуваній постанові в справі про порушення митних правил факт подання ОСОБА_1 , як директором ТОВ «НВФ МІДАС», недостовірних документів чи недостовірної інформації стосовно товару, які враховуються при його класифікації віднесення до тієї чи іншої позиції за УКТЗЕД, не встановлено, доказів наявності такого відповідачем ні суду першої інстанції, ні апеляційної інстанції не подано.
В свою чергу, можлива помилковість визначеного позивачем коду митної вартості, як зазначено відповідачем, сама по собі ніяк не вказує на прямий умисел з боку позивача при віднесенні коду товару до УКТ ЗЕД, або заявленння ним неправдивих відомостей. За відсутності обґрунтованих доказів, які б підтверджували саме умисел декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар) відсутні підстави для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил відповідно до статті 485 МК України.
Згідно зі статтею 417 МК України взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються відповідним договором.
У справі, яка розглядається, судовим розглядом встановлено, що з метою правильного оформлення вантажно митних декларацій та вірного визначення кодів згідно УКТ ЗЕД між ТОВ «НВФ «Мідас» та ФОП ОСОБА_2 (брокер) укладено Договір про надання послуг по декларуванню вантажів №11/17 від 01.08.2017. Відповідно до умов Договору ФОП ОСОБА_2 зобов'язується належним чином оформити та надати до контролюючого органу необхідні документи для митного оформлення ТМЦ, які ввозяться згідно контракту №ІС-07/17 від 08.07.2017 року.
На виконання умов Контракту брокеру надано всю наяву інформацію та документи, які були у розпорядженні Позивача, а саме засобами електронного поштового зв'язку від 23.06.2017, 27.06.2017, 30.08.2017, 04.09.2017 та 01.02.2019 років було надіслано інформацію про машинний комплект, який планується до імпортування, із зазначенням опису, комплектації та фото машинного комплекту. Також, на вказану брокером електронну адресу було надіслано зразок комерційного інвойсу наданий Постачальником (Tirkon Dorse Damper). Крім того, для узгодження умов постачання ТОВ «НВФ «Мідас» надіслано Брокеру опис поставки, на що отримано 04.09.2017 відповідь з описом товарів, ставками ввізного мита та ПДВ для кожного окремого товару, що у свою чергу підтверджує факт отримання Брокером документів та інформації про Товар. Зазначена інформація надавалася і до Харківської митниці разом з поясненнями від 11.11.2019 року.
За результатами митного оформлення товар випущено у вільний обіг, порушень законодавства та фактів не вірної класифікації у відповідності до УКТ ЗЕД виявлено не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, надаючи правову оцінку аргументам сторін, аналізуючи вимоги ч. 1 ст. 486, статті 489 МК України, щодо з'ясування обставин кожної справи та вирішення її з дотриманням вимог закону, а також приписів ч. 1 ст. 466 МК України, щодо застосування адміністративного стягнення за порушення митних правил не інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України, за відсутності обґрунтованих доказів, які вказували б саме на умисел позивача на заниження митних платежів, суд апеляційної інстанції вважає, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, а тому постанова відповідача №2395/80700/19 від 14.11.2019 є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо стоку притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ «НВФ «Мідас» та Tirkon Dorse Damper укладено Контракт №ІС-07/17 від 08.07.2017. Предмет Контракту - поставка машинного комплекту та інших запчастин, визначених в специфікаціях. На виконання умов вказаного Контракту, з метою ввезення на митну територію України ТМЦ, було складено та направлено на реєстрацію і перевірку вантажні митні декларації ІМ40 ДЕ №UA807190/2017/314704 від 10.10.2017 та №UA807190/2018/002046 від 05.02.2018.
За таких обставин, про факт декларування товару згідно вищевказаних митних декларацій відповідачу було відомо в момент прийняття таких декларацій до митного оформлення.
Отже, строк накладення адміністративного стягнення за фактом подачі митних декларацій сплинув відповідно у квітні та жовтні 2018 року.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 24.12.2020 по справі № 461/3117/17.
Вищенаведене спростовує посилання суду першої інстанції на те, що фактичним моментом виявлення адміністративного правопорушення є день отримання компетентним органом інформації, з якої вбачається наявність у діях особи ознак відповідного правопорушення, а саме 06.06.2019, у зв'язку з чим постанова митниці №2395/80700/19 винесена 14.11.2019 - до моменту сплину 6-місячного строку накладання адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова відповідача не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами, у зв'язку із чим підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.03.2021 по справі № 638/18186/19 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов Задорова Дмитра Валерійовича - директора Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ"МІДАС" задовольнити.
Скасувати постанову Харківської митниці ДФС №2395/80700/19 від 14.11.2019, якою ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ст. 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків від несплачених митних платежів, що становить 163 206,57 грн.
Провадження у справі про порушення митних правил - закрити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді І.С. Чалий В.В. Катунов