Рішення від 18.05.2021 по справі 640/18074/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Вн. №27/571

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року м. Київ № 640/18074/20

за позовомОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

провизнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії

Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з урахуванням абзацу 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 з 01.01.2016 року по 12.07.2018 року.

Ухвалою суду від 25.08.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

14.09.2020 року відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 проходив військову службу в Військовій частині НОМЕР_1 , де отримував грошове забезпечення.

Наказом Першого заступника Міністра оборони України №122 від 22.11.2017 підполковник ОСОБА_1 був звільнений у запас на підставі пп. "г" п. 2 ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Наказом Командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.12.2017 р. №181 підполковник ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу.

04.06.2020 року позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою про надання довідки про суми індексації грошового забезпечення з січня 2015 р. по день звільнення, у разі невиплати індексації просив її нарахувати та виплатити.

Після отримання довідки позивачем з'ясовано, що за час проходження служби з 01.01.2016 року по 12.07.2018 року йому не було проведено нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.

Позивач - ОСОБА_1 - вважає протиправними дії відповідача щодо непроведення індексації грошового забезпечення, оскільки проведення індексації у зв'язку з зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 - проти задоволення позовних вимог заперечив з наступних підстав.

Відповідач зазначає, що Державним бюджетом України за відповідний період не передбачалися кошти на проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 р. №1282-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

У ст. 1 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ст. 2 Закону України № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Ст. 4 Закону № 1282-XII передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення регулюються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

У пункті 1-1 Порядку №1078 визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

З огляду на вищевикладене, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Слід також зазначити, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці та відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Посилання відповідача як на підставу ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення, на положення ст. 5 Закону № 1282-XII, згідно з якою проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік є необґрунтованими.

Положеннями Закону №1282-XII та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться вищевказаними нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.

Крім того, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі "Кечко проти України" (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Отже, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі №825/874/17.

Крім того, безпідставними є посилання відповідача на роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України, згідно яких визначено не нараховувати індексацію до окремого роз'яснення.

Як вже зазначалось, обов'язок здійснення індексації грошових коштів (грошового забезпечення) населення визначений Законами № 2011-XII та № 1282-XII.

В свою чергу, роз'яснення міністерства соціальної політики України від 08.08.2017 р. №78/0/66-17 мають лише рекомендаційний характер, а тому не можуть бути підставою для не нарахування та не виплати позивачу індексації за період з 01.01.2016 року по 12.07.2018 року.

З огляду на зазначене, суд зазначає, що скільки індексація грошових доходів позивача передбачена нормами законодавства та відповідачем така індексація не нарахована та не виплачена, відмова відповідача у проведенні таких дій з підстав відсутності фінансових ресурсів бюджетів є протиправною бездіяльністю відповідача.

Таким чином, враховуючи допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 12.07.2018 року у суду є всі підстави для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період проходження військової служби.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, вжиття заходів зі здійснення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.

В даному випадку суд не вбачає підстав для застосування вказаних заходів.

На підставі вищевикладеного, ст. 9, 241-246, 255, 257-263, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 12.07.2018 року.

3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 12.07.2018 року та надати довідку з помісячним розрахунком індексації за період з 01.01.2016 року по 12.07.2018 року.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 18.05.2021 р.

Попередній документ
97003072
Наступний документ
97003074
Інформація про рішення:
№ рішення: 97003073
№ справи: 640/18074/20
Дата рішення: 18.05.2021
Дата публікації: 02.09.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб, звільнених з публічної служби (крім звільнених з військової служби)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (14.07.2021)
Дата надходження: 14.07.2021
Предмет позову: визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ГОЛОВАНЬ О В
відповідач (боржник):
Військова Частина А4566
позивач (заявник):
Панкратов Володимир Олегович
представник позивача:
Бунаков Вадим Петрович