ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
18 травня 2021 року м. Київ № 640/13035/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Балась Т.П., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Групп ЛТД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт Групп ЛТД» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №18517 від 05 лютого 2020 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №43234 від 15 квітня 2021 року;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві виключити Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Групп ЛТД» (код ЄДРПОУ 42052868) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Пунктом третім частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Пунктом п'ятим частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено обов'язок суду з'ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).
Відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У свою чергу, частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до статті 102 Податкового кодексу України строк давності становить 1095 днів.
За змістом статті 102 Податкового кодексу України вказаний строк застосовується під час нарахування грошових зобов'язань або під час провадження у справі про стягнення такого податку.
У даному ж випадку позивач оскаржує рішення контролюючого органу про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яке за своєю суттю не є рішенням про нарахування грошового зобов'язання.
Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 здійснив правовий висновок, за яким рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Поряд з цим суд зазначає, що у справах за адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про включення до переліку ризикових підприємств, про відмову в реєстрації податкової накладної застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а не ст. 56 Податкового кодексу України.
Отже, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішень податкового органу про включення до переліку ризикових підприємств з похідною вимогою про зобов'язання її виключити з такого реєстру, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як убачається з матеріалів справи, позивач оскаржує, зокрема, рішення комісії з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №18517 від 05.02.2020.
До суду позивач звернувся лише 28.04.2021, що підтверджується відміткою на поштовому конверті, у якому надійшла до суду позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Групп ЛТД».
Відтак, позивачем пропущено визначений Кодексом адміністративного судочинства України строк звернення до суду.
При цьому жодних заяв чи клопотань про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, як і посилань на існування істотних та вагомих причин, які непереборно перешкоджали позивачеві зверненню до суду в наведеній частині, або доказів, що свідчать про інший момент, з якого слід обчислювати строк звернення до суду, позовна заява та додані до неї матеріали не містять.
У статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У зв'язку з викладеним, позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:
- надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою із зазначенням підстав поважності причин його пропуску;
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Групп ЛТД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
2. Позивачеві у десятиденний строк з дня одержання ухвали усунути наведені у ній недоліки у вказаний у ній спосіб.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.П. Балась