ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
18 травня 2021 року м. Київ № 640/12295/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Головань О.В., ознайомившись з позовною заявою
за позовом ОСОБА_1
до
про визнання протиправною та скасування постанови від 20.06.2020,
Позовні вимоги заявлені про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця Дорошкевич Вiри Леонiдовни про відкриття виконавчого провадження ВП № 1674 від 20.06.2020 р. - незаконними та неправомірними.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст. 160 КАС України позовна заява подається у письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Адміністративний позов ОСОБА_1 разом з додатками надійшов до суду в електронному вигляді. Останній містить відмітку про те, що документ сформований в системі "Електронний суд" 01.05.2021 р.
Статтею 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" визначено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до розділу VІІ Перехідних положень КАС України, пункту 15 частини 1 розділу VІІ Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:
15.1) подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі;
15.2) позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів;
15.3) розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі;
01 березня 2019 року в газеті "Голос України" (№42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№229 (6984) від 01.12.2018) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року №624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС)".
Таким чином, після публікації цього оголошення зміни, передбачені Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", пов'язані з початком функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі також - ЄСІТС), не набувають чинності.
В подальшому, наказом Державної судової адміністрації України №1096 від 07 листопада 2019 року "Про забезпечення створення і функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи", на виконання пункту 10 § 2 "Прикінцеві положення" розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" у частині створення та належного функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а також у зв'язку із відтермінуванням дати початку функціонування цієї системи, затверджено Концепцію побудови ЄСІТС у новій редакції.
Відповідно до затвердженої Концепції, на даний час впровадження системи ЄСІТС перебуває на етапі 2 Етап 2 (І-II квартали 2020 року), що передбачає :
2.1. Побудова загальносистемних компонент:
- Центральне інформаційне сховище.
- Система управління та обміну документами.
- Підсистема управління доступом та інформаційною безпекою.
2.2. Розробка макетів основних підсистем та модулів:
- Єдиний державний реєстр судових рішень.
- Єдиний державний реєстр виконавчих документів.
- Електронний кабінет (веб-сервіс у відкритому та захищеному середовищах).
- Електронний суд.
- Веб-портал судової влади.
- Контакт-центр органів судової влади.
Наведене вище свідчить про відсутність ЄСІТС як такої та відповідно будь-яких її модулів, що можуть використовуватися як складові системи.
Відповідно до наказу ДСА України від 22 грудня 2018 року № 628 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах розпочалась експлуатація підсистеми "Електронний суд" в тестовому режимі.
Пунктом 2 цього наказу передбачено, що у частині функціонування підсистеми "Електронний суд" судам у ході її експлуатації в тестовому режимі необхідно керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02 березня 2018 року № 17 зі змінами).
Оскільки ані системи ЄСІТС, ані її модулі не існують, порядок тестування Державної судовою адміністрацією України судам не надавався, кожен учасник правовідносин визначає межі тестового використання самостійно.
Відповідно до положень статті 3 КАС України, порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
За правилами ч. 13 статті 18 КАС України, Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.
Визначальним у підтвердженні особи при направленні електронних документів є електронний цифровий підпис, який має бути перевіреним.
Згідно з ч. 1 статті 18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо :
перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки;
перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки;
за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки;
під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки;
під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов'язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.
При цьому, суд зазначає, що наразі суди не володіють технічною можливістю дослідити та перевірити ЕЦП на предмет його достовірності. Зокрема, ухвалою від 04 березня 2019 року у справі № 404/4623/15-а (8а/404/1/18) Верховний Суд відмовив у прийнятті касаційної скарги з тих підстав, що на час звернення скаржника до Верховного Суду із касаційною скаргою Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не розпочала роботу, що унеможливлює прийняття скарги в електронній формі без наявності власноручного підпису скаржника.
У зв'язку з тим, що в Окружному адміністративному суді міста Києва підсистема "Електронний суд" знаходиться в тестовому режимі, відповідно ідентифікувати електронний підпис заявника неможливо, що є підставою для повернення позовної заяви, згідно приписів п.3 ч. 4 статті 169 КАС України.
Враховуючи наведену обставину, суд дійшов висновку про доцільність залишення даної позовної заяви без руху, оскільки неподання позовної заяви у письмовій формі на паперових носіях, як і додатків до неї свідчить про невідповідність такої позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 КАС України.
Згідно з ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Однак відповідачем у позові зазначено - ОСОБА_1 .
Згідно частин першої та другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду:
1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Так, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову від 20.06.2020 ВП № 1674, проте з відповідною позовною заявою позивач звернувся лише 01.05.2021.
При цьому, заяви про поновлення строку звернення до суду з належними доказами поважності пропуску такого строку позивачем до позовної заяви не надано.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати (документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону).
На виконання положень ч. 3 ст. 161 КАС України позивачем додано до позовної заяви квитанцію № 23778 від 01.05.2021 року про сплату 20,00 грн.
Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за звернення фізичної особи з адміністративним позовом немайнового характеру стягується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908,00 грн.
Так як позивачем частково сплачено судовий збір у сумі 20,00 грн., то сума судового збору, яку необхідно доплатити становить 888,00 грн..
Згідно ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виявлені недоліки необхідно усунути шляхом надання:
- у паперовому вигляді примірників позовної заяви приведеної у відповідність до вимог ст. 159-161 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до кількості учасників справи;
- доказів оплати судового збору в порядку і обсязі, визначених законодавством, - 888,00 грн.;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску;
- визначення відповідача у справі згідно з вимогами п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -
1.Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху .
2.Встановити позивачу строк у десять днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху до для усунення недоліків позовної заяви.
3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч.4 ст. 169 КАСУ.
Згідно ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, і не підлягає оскарженню згідно ст. 294 КАС України.
Суддя О.В. Головань