ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
14 травня 2021 року м. Київ № 640/12378/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мамедова Ю.Т., ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача розрахувати достовірну суму пільгової пенсії, що належить до відшкодування ОСОБА_1 , виходячи з фактичних заробітків і алгоритмів.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивач не погоджується з розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених ОСОБА_1 , який працював на підприємстві позивача, оскільки відповідач розрахував пенсію останньому в значно завищеному розмірі, що не відповідає заробіткам, кваліфікації робітників таких професій.
Так, відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі "Краска проти Швейцарії" встановлено: "Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами".
Відповідно до ч. 1 ст. 2, п. п. 1, 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір
Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. п. 18, 19 ст. 4 КАС України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;
індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Суд зазначає, що рішенням суб'єкта владних повноважень, в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і акти індивідуальної дії.
Ознакою рішення суб'єкта владних повноважень як правового акта індивідуальної дії є те, що воно породжує певні правові наслідки, спрямоване на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єкта, якому це рішення адресоване.
Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).
Згідно пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Отже, необхідність відшкодування органам Пенсійного фонду фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах передбачена діючим законодавством.
Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що складений територіальним органом Пенсійного фонду, - це письмовий документ довідково-інформаційного характеру, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Розрахунок не є адміністративним актом, з яким пов'язується виникнення, зміна або припинення публічно-правових правовідносин, він не містить приписів, обов'язкових до виконання, а складається лише з інформації про результати обрахування розміру витрат, понесених територіальним органом Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій певним пенсіонерам.
Це означає, що розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні частини першої статті 19 КАС України.
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, зокрема, в ухвалах від 05 липня 2013 року у справі К/9991/9206/12, від 12 червня 2014 року у справі К/9991/22868/12, від 26 січня 2016 року у справі К/800/27151/15.
Водночас, як зазначив суд касаційної інстанції в ухвалі від 05 липня 2013 року у справі К/9991/9206/12, Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які здійснюються відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є актами індивідуальної дії, у зв'язку із чим не можуть бути окремим предметом оскарження в адміністративній справі, оскільки зазначені розрахунки не носять обов'язкового характеру для виконання позивачем та не тягнуть за собою безспірне стягнення вказаних у розрахунках сум. Вказані суми стягуються в судовому порядку. Позивач не позбавлений права надавати заперечення проти такого розрахунку при розгляді справи щодо стягнення сум на підставі розрахунків.
Слід зазначити, що позивач, в разі незгоди з даними розрахунків, не зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати автоматично, а в разі виникнення спору про стягнення заборгованості - не позбавлений права заперечувати правильність складання розрахунку, вимагати від територіального органу Пенсійного фонду надання доказів на підтвердження понесення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій пенсіонерам тощо.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
При цьому, поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 травня 2018 року П/9901/122/18, від 15 лютого 2018 року у справі № П/800/526/17 та від 22 березня 2018 року у справі № П/9901/135/18.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у відкритті провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 241-243, 248, 256 КАС України, суд -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" у відкритті провадження в адміністративній справі за його позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Т. Мамедова