ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 травня 2021 року м. Київ № 640/20888/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС-Тур" про застосування заходів реагування,
установив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (ГУ ДСНС у місті Києві) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС-Тур" (ТОВ "МКС-Тур") про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, розташованих за адресою: вул. Привокзальна, 12 у Дарницькому районі міста Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх виходів (із накладенням печаток).
Позов обґрунтовано тим, що характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, пов'язаний з ризиком настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі. Представник позивача наголошує на тому, що відповідачем не подано до ГУ ДСНС у місті Києві доказів повного усунення виявлених в нього порушень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2019 позовну заяву ГУ ДСНС у місті Києві прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому стверджує про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки виявлені при проведенні перевірки порушення усунуто.
Представником позивача до суду подано відповідь на відзив, в якій представник просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених в позові.
В подальшому, сторонами до суду подано письмові пояснення та копію Акта перевірки від 26.02.2021 №172, з якого вбачається, що відповідачем не усунуто 1 з 27 раніше виявлених порушень, пов'язаних з ризиком настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі.
Отже, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
ГУ ДСНС у місті Києві видано наказ від 09.07.2019 № 536 "Про проведення планових перевірок" (Наказ № 536).
Згідно з Наказом № 536 державним інспекторам у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту доручено у період з 14.08.2019 по 28.08.2019 провести перевірку ТОВ "МКС-Тур", розташованого за адресою: вул. Привокзальна, 12 у Дарницькому районі м. Києва, щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Повідомлення від 15.07.2019 № 22/2010 про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) планової перевірки вручено особисто під розписку директору - ОСОБА_1 19.07.2019, що підтверджується відміткою в повідомленні.
Па підставі Наказу № 536 видано посвідчення від 13.08.2019 № 5462 на проведення перевірки ТОВ "МКС-Тур", розташованого за адресою: вул. Привокзальна, 12 у Дарницькому районі м. Києва.
Перед початком здійснення перевірки державним інспектором надано/пред'явлено посвідчення на проведення перевірки від 13.08.2019 № 5462 та службове посвідчення, яке засвідчує особу перевіряючого, копію якого отримав адміністратор ОСОБА_2 , про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні № 5462.
Під час здійснення перевірки встановлено, що об'єкт перевірки - приміщення ТОВ "МКС-Тур" експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі - п. 1.8., розділ IV Правил пожежної безпеки в Україні (ППБУ);
допускається розміщення матеріальних цінностей на шляхах евакуації - п. 2.37., розділ Ш ППБУ;
допускається влаштування шаф для зберігання постільної білизни на шляхах евакуації - п. 2.23., розділ ІІІ ППБУ;
приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки згідно з ДСТУ ISО 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» - п. 8., розділ ІІІ ППБУ;
не надані результати іспитів зразків ковроліну, прокладеного на шляхах евакуації щодо токсичності продуктів горіння та помірної димоутворюючої здатності - п. 2.28., розділ III ППБУ;
електричні вимикачі встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити електроприладу на 1 см з кожного боку (приміщення адміністратора) - п. 1.17., розділ IV ППБУ;
не надано акт проведення схованих робіт на прокладання електропроводки під підвісною стелею - п. 1.12., розділ IV ППБУ;
не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання - п. 1.20., розділ IV ППБУ;
не подано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки - п. 4., 6. розділ 1 ППБУ; ст. 57 Кодекс цивільного захисту України (КЦЗ України);
допускається розміщення горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування (приміщення для сушки одягу) - п. 1.18., розділ IV ППБУ;
допускається використання світильника без захисного плафону (приміщення для сушки одягу) - п. 1.18., розділ IV ППБУ;
допускається відкрите прокладання електропроводів по горючим матеріалам (шафа біля стола адміністратора) - п. 1.12., розділ IV ППБУ;
електрошитки не мають схем підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки) - п. 1.16., розділ IV ППБУ;
не в кожному номері вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок виникнення пожежі - п. 5., розділ ІІ ППБУ;
шляхи евакуації оздобленні горючими матеріалами (стеля головного входу) - п. 2.23., 2.17. розділ III ППБУ;
система автоматичної пожежної сигналізації знаходиться в непрацездатному стані - п. 1.1., розділ V ППБУ;
не всі первинні засоби пожежогасіння (вогнегасники) пройшли технічне обслуговування та готові до експлуатації - п. 3.17., розділ V ППБУ;
посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому законодавством, - п. 16., розділ II ППБУ;
не надано підтвердження щодо підключення до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення світлових покажчиків «ВИХІД» влаштованих на шляхах евакуації - п. 2.32., розділ ІІІ ППБУ;
відстань від світильника з лампою розжарювання до горючих матеріалів менше 0.5 м (приміщення для сушки одягу) - п. 1.10., розділ IV ППБУ;
сигнал від контрольно-приймального приладу системи пожежної сигналізації не виведено на пункт пожежного спостереження - п. 1.2., 1.4., розділ V ППБУ, додаток А., таблиця А. 1.. А.2 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
двері на шляху евакуації відчиняються не по напрямку виходу з приміщень (головний вхід) - п. 2.27., розділ ІІІ ППБУ;
лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів автономним пристроєм електричного захисту забезпечені незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів - п. 2.26 розділ IV ППБУ;
реконструкція та технічне переоснащення приміщень з жилого фонду в нежилий здійснюються без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку ( не надано підтверджуючі документи) - п. 21, п. 22 розділ ІІ ППБУ;
не надано акт перевірки відповідності систем протипожежного захисту - п. 1.1., 1.2., 1.4.. розділ V ППБУ; додаток И ДБН 6.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
не надано договір на технічне обслуговування установки автоматичної пожежної сигналізації зі спеціалізованою організацією, яка отримала ліцензію на право виконання цих робіт - п. 1.1., 1.4., розділ V ППБУ; додаток Ж., п. Ж.2.2., Ж.2.3., Ж.2.4. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
працівники об'єкту не забезпечені засобами колективного та індивідуального захисту - п. 2 ч. 1 ст. 20 КЦЗ України.
За результатами перевірки державним інспектором складено Акт від 28.08.2019 № 933 (Акт № 933).
Примірник Акту № 933 отримано адміністратором Шиманською Т.В. 28.08.2019.
Окрім того, державним інспектором з нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки Дарницького району м. Києва лейтенантом служби цивільного захисту Апальковим Д.А. складений протокол КИ № 027844/425 від 03.09.2019 про адміністративне правопорушення відповідно до статті 175 КУпАП та постанова КИ № 022844/425 від 03.09.2019 на адміністратора готелю - ОСОБА_2 .
У зв'язку з тим, що виявлені порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
В подальшому, ГУ ДСНС у місті Києві проведено позапланову перевірку відповідача 26.02.2021, за результатами якої встановлено, що ТОВ "МКС-Тур" не усунуто лише одне виявлене порушення, а саме: двері на шляху евакуації відчиняються не по напрямку виходу з приміщень (головний вхід).
У відзиві на позовну заяву представник стверджує, що головний вихід облаштований таким чином, що складається з двох дверей. Одні двері відкриваються по напрямку виходу з приміщення, інші - у внутрішню сторону. Водночас наявність такого порушення не виправдовує необхідності застосування заходів реагування до позивача.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Згідно зі статтею 1, частинами першою, другою та сьомою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" ( в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначенням повноважень органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулюються КЦЗ України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 20 КЦЗ України визначено завдання і обов'язки суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту.
Частиною третьою статті 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Статтею 64 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Згідно зі статтею 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
У пункті 12 частини першої статті 67 КЦЗ України зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що ГУ ДСНС у місті Києві, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
У пунктах 1, 2 частини першої, частиною другої статті 70 КЦЗ України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Суд приймає до уваги те, що поняття "загроза життю та/або здоров'ю людини" є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Суд звертає увагу на те, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров'ю людей.
При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
При прийнятті даного рішення суд враховує не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті обставини, які існують на час ухвалення судового рішення.
Вичерпного переліку порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, у Кодексі не наведено. Отже, це є оціночним поняттям.
Іншою важливою умовою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованих підстав для застосування саме конкретного заходу реагування та його адекватність виявленим порушенням.
Судом враховується, що станом на день прийняття рішення у справі відповідачем усунуто 26 з 27 виявлених при перевірці порушень.
Окрім того, на думку суду, таке порушення як відчинення дверей на шляху евакуації не по напрямку виходу з приміщень (головний вхід) не є достатньою підставою для застосування такого заходу реагування як повне зупинення експлуатації приміщень позивача, розташованих за адресою: вул. Привокзальна, 12 у Дарницькому районі міста Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх виходів (із накладенням печаток).
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених позивачем вимог, відсутності витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, підстави для розподілу відповідно до статті 139 КАС України судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-247, 255 КАС України, суд
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС-Тур" про застосування заходів реагування, - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: вулиця Володимирська, будинок 13, місто Київ, 01601; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 38620155).
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МКС-Тур" (місцезнаходження юридичної особи: вулиця Привокзальна, будинок 12, місто Київ, 02096; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 33296919).
Суддя О.М. Чудак