ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 травня 2021 року м. Київ № 640/25405/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Гранд" про застосування заходів реагування,
установив:
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (ГУ ДСНС у м. Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Гранд" (ТОВ "Роял-Гранд") про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень готелю Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Гранд", яке здійснює господарську діяльність за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 27/31 у Шевченківському районі міста Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерел електроживлення (розподільчих електрощитків) та накладення печаток на вхідні двері.
Позов обґрунтовано тим, що характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, пов'язаний з ризиком настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі. Представник позивача наголошує на тому, що відповідачем не подано до ГУ ДСНС у місті Києві доказів усунення виявлених в нього порушень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2020 позовну заяву ГУ ДСНС у м. Києві прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
16.04.2021 представником позивача до суду подано пояснення, в яких останній зазначає, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей відповідачем не усунуто.
Отже, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до Кодексу цивільного захисту України (КЦЗ України), Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу МВС України від 17.01.2019 №22, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 21.01.2019 за №73/33044, Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3, доручення Прем'єр-міністра України від 17.08.2019 №27938/0/1-19 та доручення ДСНС України від 19.08.2019 №02-11860/261, ГУ ДСНС у м. Києві видано наказ від 15.10.2019 № 861 "Про проведення позапланових перевірок" (Наказ № 861).
Згідно з Наказом № 861 державним інспекторам у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту доручено провести планову перевірку ТОВ "Роял-Гранд", розташованого за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 31/27 у Шевченківському районі м. Києва, щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
На підставі Наказу № 861 видано посвідчення від 16.10.2019 № 6681 на проведення перевірки ТОВ "Роял-Гранд", розташованого за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 31/27 у Шевченківському районі м. Києва.
Перед початком здійснення перевірки державним інспектором надано/пред'явлено посвідчення на проведення перевірки від 16.10.2019 №26681 та службове посвідчення, яке засвідчує особу перевіряючого, копію якого отримав директор ТОВ "Роял-Гранд" Кажукало В.В., про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні № 6681.
Так, під час здійснення перевірки встановлено, що об'єкт перевірки - приміщення ТОВ "Роял-Гранд" експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
на об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлений протипожежний режим, який включає: порядок утримання шляхів евакуації; визначення спеціальних місць для куріння; порядок використання побутових нагрівальних приладів; порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт; правила проїзду та стоянки транспортних засобів; порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту; порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання; порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, порядок відключення вентиляційних установок, елекгроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки - розділ II, пункт 3 «Правила пожежної безпеки в Україні» (далі - ППБУ);
для кожного приміщення об'єкта не розроблені та не затверджені керівником об'єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки. Ці інструкції мають вивішуватися на видимих місцях - розділ II, пункт 4 ППБУ;
громадяни, котрі прибувають до готелю, не ознайомлюються адміністрацією з основними вимогами пожежної безпеки під підпис - розділ VI п. 5.1. глава 5 ППБУ;
у житлових номерах не вивішені на видимих місцях: план евакуації з відповідного поверху із зазначенням даного номера, евакуаційних виходів та шляхів руху до них, місць розміщення первинних засобів пожежогасіння та ручних пожежних сповіщувачів, а також необхідний пояснювальний текст і пам'ятка про дії на випадок виникнення пожежі та стисла пам'ятка для мешканців про правила пожежної безпеки українською та англійською мовами - розділ VI п.п. 5.1., 5.2. глава 5 ППБУ;
один раз на півроку не проводяться практичні тренування всіх задіяних працівників щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей - розділ II, пункт 5 ППБУ;
у приміщеннях на видних місцях біля телефонів не вивішено таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів - розділ II, пункт 7 ППБУ;
для працівників адміністрації не розроблено інструкцію, в якій необхідно визначити їхні обов'язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також указати, хто з посадових осіб об'єкта має бути викликаний у нічний час у разі пожежі. Працівники охорони повинні мати список посадових осіб об'єкта із зазначенням їх місць проживання, службових, домашніх (мобільних) телефонів - розділ 11, пункт 10 ППБУ;
не наданий журнал інструктажів з питань пожежної безпеки - розділ II, пункт 15, пункт 20 ППБУ;
відповідальні посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» - розділ II, пункт 16, пункт 20 ППБУ;
вхідні двері в номери готелю не виконано з класом вогнестійкості не менше ЕІ 30 (порушення п. 9.16 ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі») - розділ II, пункт 22, розділ III, глава 2, пункт 2.3, пункт 2.23 ПГІБУ;
евакуаційні виходи з приміщень не обладнано світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, які підключені до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення - розділ III, глава 2, пункт 2.23, пункт 2.32 ППБУ;
не встановлено двері на сходову клітину (для відділення коридорів від поверхів), які повинні бути суцільними або з армованим склом, з ущільненнями в притулах та пристроями для самозачинення (порушення пункту 7.3.28, 7.2.11 ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва», пункту 10.2.1 ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будинки та споруди» та п. 9.13 ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі») - розділ II пункт 22, розділ III, глава 2, пункт 2.23, пункт 2.37 ППБУ;
приміщення готелю не виділені в окремий протипожежний відсік протипожежними стінами класу вогнестійкості не менше REI 120 із самостійними шляхами евакуації (другі евакуаційні виходи з поверхів готелю влаштовані через сходову клітку житлового будинку) (порушення п. 9.5 ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі»; п. 4.22 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки») - розділ III, глава 2, пункт 2.33 ППБУ;
сходова клітка, що веде на горище захаращена матеріальними цінностями - розділ III, глава 2, пункт 2.37 ППБУ;
горище засмічене та захаращене сторонніми предметами - розділ III, глава 2, пункт 2.12 ППБУ;
металеві балки перекриттів та косоури сходової клітки не відповідають мінімальним значенням класів вогнестійкості (порушення пункту 5.3. табл. 1 ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва») - розділ II пункт 22, розділ III глава 2, пункт 2.23 ППБУ;
ширина сходового маршу на сходовій клітині менше 1,2 м (порушення пункту 7.3.13 ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»; п. 10.1.11 ДБН В.2.2.9:2018 «Громадські будинки та споруди») - розділ III, глава 2, пункт 2.23, пункт 2.37 ППБУ;
на сходовій клітині відсутні створки або фрамуги, що відчиняються, площею не менше 1,2 м2 на кожному поверсі, які обладнуються пристроями для відчинення з рівня сходових площадок (порушення п. 10.2.1. ДБН В.2.2.9:2018 «Громадські будинки та споруди») - розділ III, глава 2, пункт 2.23, пункт 2.37 ППБУ;
на шляхах евакуації по сходовій клітині влаштовані сходові марші з різною висотою присхідців у межах одного сходового маршу (порушення пункту 7.3.9 ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва») - розділ III, глава 2, пункт 2.23, пункт 2.37 ППБУ;
вестибюль на першому поверсі, через який влаштовано вихід назовні зі сходової клітки, не відокремлений від суміжних приміщень протипожежними перегородками 1-го типу (порушення п.п. 7.3.11., 7.3.24 ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва») - розділ III, глава 2, пункт 2.23, пункт 2.37 ППБУ;
на шляхах евакуації зі сходової клітки в вестибюль на 1-му поверсі встановлено меблі, айбокс - розділ III, глава 2, пункт 2.37 ППБУ;
евакуаційні виходи, що ведуть з 2, 3, 4-го поверхів готелю на сходову клітку житлового будинку засмічені та захаращені матеріальними цінностями - розділ III, глава 2, пункт 2.37 ППБУ;
за наявності людей у приміщеннях двері евакуаційних виходів з 2,3,4-го поверхів готелю на сходову клітку житлового будинку зачиняються на внутрішні замки, які не відчиняються зсередини без ключа (порушення п. 9.19 ДБН В.2.2-20:2008 «Готелі») - розділ III п.п. 2.27. 2.37. ППБУ;
не надані результати іспитів зразків ковроліну тощо, прокладеного на шляхах евакуації (сходова клітка, коридори, тощо) щодо токсичності продуктів горіння та помірної димоутворювальної здатності (за ГОСТ 12.1.044-89) та відповідності групам поширення полум'я РП1, РП2 (за ДСТУ Б В.2.7-70-98 «будівельні матеріали. Метод випробування на розповсюдження полум'я») (порушення п. 9.14. ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі», пункту 7.3.3 ДБН В. 1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» та пункту 10.3.8 ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будинки та споруди») - розділ III, глава 2, пункт 2.28. ППБУ;
ширина проходів на шляхах евакуації по коридору 3-го поверху менше 1 м (порушення п. 7.3.6 ДБН В. 1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва») - ширина проходів на шляхах евакуації по коридору 3-го поверху менше 1 м (порушення п. 7.3.6 ДБН В. 1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва») - розділ III, пункт 2.23 ППБУ;
електрошитова не відокремлена протипожежними перегородками 1 -го типу (порушення п. 6.3 1. ДБН В.1.1 -7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»; п. 10.3.6 ДБН В.2.2-9: 2018 «Громадські будинки та споруди») - розділ II, пункт 22, розділ III, глава 2, пункт 2.3, Розділ IV, глава 1, пункт 1.24 ППБУ;
допускається влаштування в об'ємі сходової клітини різного обладнання (бойлерів, електрошитова, тощо) - розділ III, глава 2, пункт 2.23, пункт 2.37 ППБУ;
на дверях технічних примішень не вказано місця зберігання ключів - розділ ІІІ п. 2.12. ППБУ;
двері, що ведуть на горище зі сходової клітини не виконано протипожежними 2-го типу (порушення пункту 8.6 ДБН В. 1.1-7- 2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва») - розділ III, глава 2, пункт 2.3, пункт 2.23 ППБУ;
дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності - розділ III п. 2.5. ППБУ;
на випадок відключення електроенергії обслуговуючий персонал готелю не забезпечено електричними ліхтарями. Кількість ліхтарів визначається адміністрацією, виходячи з особливостей об'єкта, наявності чергового персоналу, кількості людей у готелі (але не менше одного ліхтаря на кожного працівника, який чергує на об'єкті у вечірній або нічний час) - розділ III, глава 2, пункт 2.34 ППБУ;
сходова клітка, коридори, проходи не забезпечені евакуаційним освітленням, яке вмикається з настанням сутінків - розділ III п. 2.31. ППБУ;
в приміщеннях допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі - розділ IV п. 1.8. ППБУ;
не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання - розділ IV, глава 1, пункт 1.20 ППБУ;
не надано акти проведення прихованих робіт на прокладання електропроводки - розділ IV, глава 1, пункт 1.12. ППБУ;
з'єднання, відгалуження та окіншовання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів - розділ IV п. 1.6. ППБУ;
в підсобному приміщенні на 4-му поверсі відгалужувальні та з'єднувальні коробки не закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів -розділ IV п. 1.7. ППБУ;
в підсобному приміщенні на 4-му поверсі електророзетки, вимикачі встановлені на горючі основи (конструкції) - розділ IV п. 1.17. ППБУ;
в підсобному приміщенні на 4-му поверсі електричні проводи прокладені по горючим конструкціям - розділ IV п. 1.12. ППБУ;
в підсобному приміщенні на 4-му поверсі відстань від світильників до горючих матеріалів та предметів менше 0,5 м - розділ IV п. 1.10. ППБУ;
в підсобних приміщеннях на 4-му та 2-му поверхах допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи - розділ IV п. 1.18. ППБУ;
в підсобних приміщеннях на 4-му та 2-му поверхах допускається використання світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків) - розділ IV п. 1.18. ППБУ;
в підсобних приміщеннях на 4-му та 2-му поверхах допускається встановлення всередині апаратів відключення (вимикачів) - розділ IV п. 1.15. ППБУ;
допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами - розділ IV п. 1.18. ППБУ;
електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту - розділ IV п. 1.16. ППБУ;
в приміщеннях серверної клас вогнестійкості проходок електричних кабелів через огороджувальні конструкції менший ніж нормований клас вогнестійкості огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознакою ЕІ (порушення п. 6.20. ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги») - розділ III п.п.2.3., 2.4. ППБУ;
підсобні приміщення на 4-му та 2-му поверхах не відокремлені протипожежними дверима 2-го типу з класом вогнестійкості ЕІ30 (порушення п. 6.31. ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»; п. 10.3.6 ДБН В. 2.2-9: 2018 «Громадські будинки та споруди») - розділ III п. 2.3. ППБУ;
приміщення машинного відділення ліфта не відокремлено протипожежними дверима 2-го типу з класом вогнестійкості ЕІ30 (порушення п. 6.31. ДБН В. 1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»; п. 10.3.6 ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будинки та СПОруДІІ») - розділ III п. 2.3. ППБУ;
ліфт не розрахований на роботу в режимі "Пожежна небезпека" (порушення п. 8.6.6 ДБН В. 2.2-9:2018 «Громадські будинки та споруди») - розділ V п. 1.1 ППБУ;
приміщення серверної на 3-му поверсі не відокремлене протипожежними перегородками 1-го типу (порушення п. 6.31. ДБН В. 1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»; п. 10.3.6 ДБН В. 2.2-9:2018 «Громадські будинки та споруди») - розділ III п.2.3. ППБУ;
приміщення серверної на 3-му поверсі не обладнано автоматичною системою пожежогасіння (порушення п. 13.1. таблиця А.2 додаток А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту») - розділ V п. 1.2. ППБУ;
приміщення електрошитової не обладнано системою автоматичної пожежної сигналізації - розділ V п. 1.2. ППБУ;
керівник підприємства не забезпечив утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та їх технічне обслуговування - розділ III глава 2, пункт 2.2 ППБУ;
автоматична система пожежної сигналізації знаходиться в несправному стані - розділ V, глава 1, пункт 1.1. ППБУ;
не надано акти відповідності системи пожежної сигналізації (порушення п. И.2.4. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту») - розділ V п.п. 1.1., 1.4. ППБУ;
на об'єкті відсутній 10% резервний запас пожежних сповіщувачів (порушення п. 7.2.22. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту») - розділ V п. 1.4. ППБУ;
приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу типу СОЗ (повинна бути з мовленнєвим записом і передачею спеціальних текстів, з оповіщенням спочатку обслуговуючого персоналу, а потім усіх інших за спеціально розробленою черговістю та з світловими покажчиками «Вихід») - розділ V, глава 1, пункт 1.1., пункт 1.2., ППБУ;
сигнал від приймально-контрольного приладу системи автоматичної пожежної сигналізації не виведений на пульт централізованого спостереження пожежної охорони (порушення пункту 9.22.2 ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі» та пункту 5.8. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту») - розділ V, глава 1, пункт 1.2 ППБУ;
не заключено договір на технічне обслуговування системи автоматичної пожежної сигналізації відповідно ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» - розділ V, глава 1, пункт 1.1., пункт 1.4., ППБУ;
коридори на 2, 3, 4 поверхах готелю, що не мають природнього освітлення, не обладнані системою димовидалення (порушення п. 10.2.4 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту») - розділ V, глава 1, пункт 1.2., ППБУ;
не проведено вимірювання значення електричного опору ізоляції між електрично не з'єднаними струмопровідними частинами ППКП, а також між ними і його корпусом на відповідність вимогам технічних умов на цей прилад (вимірювання повинно проводитись не менше 1 разу на 3 роки) відповідно дод. Ж п. 7.2.2. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» - розділ V, глава 1, пункт 1.4. ППБУ;
у приміщенні готелю відсутня картка або план пожежогасіння, узгоджений з місцевим органом ДСНС (порушення пункту 9.22.6 ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі») - розділ 1 пункт 4, розділ II пункт 3, розділ VIII пункт 2, пункт 4. ППБУ;
пожежні кран-комплекти не розміщено у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання - розділ V, глава 2, пункт 2.2, підпункт 6, ППБУ;
на вихідних отворах патрубків пожежних кран-комплектів відсутні елементи з'єднання (полугайки) - розділ V, глава 2, пункт 2.2, підпункт 2 ППБУ;
пожежні крани не перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів у журналі обліку технічного обслуговування - розділ V, глава 2, пункт 2.2, підпункт 9. ППБУ;
вогнегасники, які експлуатуються, не мають облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об'єкті системою нумерації - розділ V, глава 3, пункт 3.18 ППБУ;
вогнегасники не навішені на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення - розділ V п. 3.10. ППБУ;
для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не встановлено вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби) - розділ V, глава 3, пункт 3.10 ППБУ;
черговий (обслуговуючий) персонал, а також мешканці готелю не забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі для організації евакуації людей у разі виникнення пожежі (порушення п. 9.24. ДБН В.2.2- 20:2008 «Будинки і споруди. Готелі») - розділ VI, глава 5, пункт 5.6. ППБУ;
у готельних номерах та приміщеннях для обслуговуючого персоналу не влаштовано шафи для зберігання засобів індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі (порушення пункту 9.24 ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі») - розділ VI, глава 5, пункт 5.6 ППБУ;
допускається експлуатація орендованих приміщень без подачі декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки - ст. 57 Кодекс цивільного захисту України, ППБУ;
не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки. Не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії - ст. 20 ч. 1., п. 8. 3 Кодексу цивільного захисту України
не проведено розрахунки по визначенню розрахункового часу евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопасность. Общие требования» - розділ III п.2.33. ППБУ.
За результатами перевірки державним інспектором складено Акт від 30.10.2019 № 825 (Акт №825).
Примірник Акту № 825 надіслано рекомендованим листом і з повідомленням, у зв'язку з відмовою від отримання представником ТОВ "Роял-Гранд", про що зроблено відповідну відмітку в Акті перевірку.
У зв'язку з тим, що виявлені порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, КЦЗ України, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Згідно зі статтею 1, частинами першою, другою та сьомою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" ( в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначенням повноважень органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулюються КЦЗ України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 20 КЦЗ України визначено завдання і обов'язки суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту.
Частиною третьою статті 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Статтею 64 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Згідно зі статтею 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
У пункті 12 частини першої статті 67 КЦЗ України зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
У пунктах 1, 2 частини першої, частиною другої статті 70 КЦЗ України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Отже, з викладених норм вбачається, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у підконтрольного суб'єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
В свою чергу, матеріалами справи підтверджується факт допущення відповідачем порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, більшість з яких навіть сама по собі створює очевидну загрозу життю та здоров'ю людей, а їх сукупність вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.
При цьому, суд зазначає, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень даного товариства.
Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі №823/589/16.
Слід зазначити, що матеріали справи, не містять ні доказів усунення виявлених порушень, ні звернень відповідача до позивача щодо проведення перевірки та встановлення ГУ ДСНС у м. Києві факту повного усунення порушень ТОВ "Роял-Гранд", вказаних в акті перевірки.
Суд зазначає, що при обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Так, суд зазначає, що виявлені порушення, зазначені в акті, зокрема, експлуатація тимчасових електромереж, складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитками, встановлення меблів на шляхах евакуації зі сходової клітки в вестибюль першого поверху, несправність автоматичної системи пожежної сигналізації тощо можуть призвести до виникнення, швидкого розповсюдження пожежі та не дозволить оперативно відреагувати на пожежу, внаслідок чого можуть травмуватися або загинути люди.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що сукупність виявлених перевіркою порушень створюють загрозу життю і здоров'ю людей, що є підставою для застосування судом заходів реагування.
Суд наголошує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту повного усунення відповідачем усіх порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Відновлення діяльності після її зупинення рішенням суду в силу частини п'ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки становить реальну небезпеку і загрозу життю та здоров'ю людей. У світлі викладеного суд також вважає, що застосовані заходи співмірні тим порушенням, які встановлено позивачем.
В прохальній частині позову представник ГУ ДСНС у м. Києві просить суд покласти на позивача обов'язок щодо забезпечення виконання даного судового рішення.
З цього питання суд зазначає, що звернення суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках визначених законом. Наведені положення статті 70 КЦЗ України є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб'єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
З огляду на завдання адміністративного судочинства такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов'язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб'єктів господарювання суб'єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування таких заходів реагування, як-от зупинення роботи підприємств чи їхніх окремих об'єктів. З урахуванням наведених контролюючим органом обставин у зіставленні з наслідками застосування заходів реагування адміністративний суд і повинен ухвалити рішення по суті і в межах позовних вимог.
Так, Верховний Суд в постанові від 05.06.2019 у справі №809/421/17 дійшов висновку, що виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладається на орган, який звернувся з позовом, у цьому випадку - на Управління ДСНС. У правовідносинах, які виникають у зв'язку з реалізацією цим органом своїх владних повноважень немає підстав залучати до виконання судового рішення (щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) органи державної виконавчої служби і покладати на них обов'язок виконати це судове рішення у порядку примусового виконання відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Та обставина, що заходи реагування (у визначених законом випадках) застосовуються на підставі судового рішення не змінює суб'єктного складу і правового статусу учасників цих правовідносин, зокрема, контролюючого органу, який на виконання закону звернувся з позовом і на підставі судового рішення й повинен застосувати до підконтрольного суб'єкта заходи реагування для досягнення мети, яка зумовила їх застосування. Між тим, у цих правовідносинах Управління ДСНС діє не як орган, на який покладено виконання судового рішення (за Законом України "Про виконавче провадження"), а як суб'єкт владних повноважень, який застосовує/реалізовує санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.
Окрім того, частиною першою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
З метою реалізації цього рішення суд вважає за можливе покласти на ГУ ДСНС у м. Києві обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. При цьому, покладення на позивача обов'язку щодо забезпечення виконання даного рішення, надає йому право самостійно визначати спосіб виконання, у межах, визначених законодавством.
Разом із тим, покладення на позивача обов'язків щодо контролю за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб'єкта господарювання, не стосуються предмета позову, а тому не приймаються до уваги.
Таким чином, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 КАС України, суд зазначає, що згідно з частиною другою цієї статті при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи, що такі заходи ГУ ДСНС у м. Києві в ході розгляду даної справи не вживалися, судовий збір на їх користь стягненню з відповідача не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-247, 255 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Гранд" про застосування заходів реагування, - задовольнити.
Застосувати заходи реагування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Гранд" у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень готелю Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Гранд", яке здійснює господарську діяльність за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 27/31 у Шевченківському районі міста Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерел електроживлення (розподільчих електрощитків) та накладення печаток на вхідні двері.
Обов'язок щодо забезпечення виконання рішення суду покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: вулиця Володимирська, будинок 13, місто Київ, 01601; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 38620155).
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Роял-Гранд" (місцезнаходження юридичної особи: вулиця Богдана Хмельницького, будинок 27/31, місто Київ, 01030; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 41148999).
Суддя О.М. Чудак