19 травня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/2529/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
23 березня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації, у якій з урахуванням уточненої позовної заяви /а.с. 19-25/, позивач просить:
- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань";
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 частину грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, а тому відповідно до статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (надалі - Закон № 3551-XII) має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Проте у порушення вимог цього Закону відповідач виплатив вказану допомогу у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (надалі - Постанова №112), на підставі пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (надалі - БК України). Позивач вважає, що у 2020 році після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 він набув право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, передбаченому статтею 12 Закону № 3551-XII.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2529/21, залучено до участі у справі в якості другого відповідача Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
29 квітня 2021 року до суду надійшов відзив Управління соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації /а.с. 36/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що у списки на виплату разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року ОСОБА_1 не був включений, так як статус учасника бойових дій позивач отримав 03.06.2020.
07 травня 2021 року до суду надійшов відзив Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області на позовну заяву /а.с. 40-41/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що виплата щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік ОСОБА_1 . Центром не проводилась, оскільки статус учасника бойових дій він набув 03.06.2020.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 03.06.2020, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 7/.
У довідці Центру по нарахуванню та здійснення соціальних виплат у Полтавській області про отримання допомоги гр. ОСОБА_1 вказано, що оскільки статус учасника бойових дій позивачу встановлено 03.06.2020, тому Центр вважає, що у ОСОБА_1 відсутнє право на виплату щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік /а.с. 42/.
Вважаючи протиправними дії Управління соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-XII).
01 січня 1999 року набрав чинності Закон № 367-ХІV, яким статтю 12 доповнено частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком".
Підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини статті 12 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Тобто, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу ІІ Закону № 107-VI, визнані неконституційними.
Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 12 Закону № 3551-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 3551-XII фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України.
Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетний кодекс України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України Рішенням від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого Рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Таким чином, Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію частини п'ятої статті 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до приписів статті 17-1 Закону № 3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Разова грошова допомога не виплачується в разі смерті отримувача до 5 травня або набуття громадянином статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10, 11 цього Закону після 5 травня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 набув статус учасника бойових дій 03.06.2020, тобто після 5 травня відповідного 2020 року, в якому здійснюється виплата допомоги, тому відповідно до частини 6 статті 17-1 Закону №3551-XII відсутні правові підстави для виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік.
Відтак, відповідачами не було допущено протиправної бездіяльності або дій, якими б порушувалися права чи законні інтереси позивача на отримання щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Зі змісту статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, тому обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів особи на момент її звернення до суду, суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому.
Беручи до уваги те, що відповідачами на час звернення позивача до суду з даним позовом не порушено його право на отримання щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у належному розмірі, позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані та задоволенню не підлягають, а отже у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 122, 139, 229, 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації (площа академіка Олексія Бекетова, 19, м. Лубни, Полтавська область, 37053, ідентифікаційний код 03195228), Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (вул. Ціолковського, 47, м. Полтава, 36023, ідентифікаційний код 02770127) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Суддя С.С. Сич