про залишення позовної заяви без руху
18 травня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/4803/21
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Петрова Л.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
14 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 - щорічно разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком в повному розмірі;
- зобов'язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області
нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Пунктами 3, 5, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Дослідивши матеріали позовної заяви на предмет відповідності останньої вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, суд встановив наступне.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частин другої та третьої цієї статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Частиною 4 статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Отже, перебіг строку звернення позивача до суду із заявленими позовними вимогами слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога, оскільки 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.
Вказаний висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 06 лютого 2018 року у справі №607/7919/17.
Відповідно до частини першої статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, перебіг строку звернення позивача до суду з вказаними вище позовними вимогами слід обраховувати з 01 жовтня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога, тобто з 01 жовтня 2020 року.
Перебіг шестимісячного строку звернення позивача до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, а також зобов'язання Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області виплатити щорічну разову грошову допомогу учасникам бойових дій за 2020 рік, слід обраховувати з 01 жовтня 2020 року (щодо щорічної одноразової грошової допомоги до 05 травня 2020 року останнім днем строку звернення до суду було 01 квітня 2021 року).
Позивач же з вказаними позовними вимогами згідно даних на вхідному штампі звернувся до суду лише 14 травня 2021 року, тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду.
Суд критично оцінює долучений позивачем до позовної заяви лист Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області від 25 березня 2021 року в якості доказу, що підтверджує поважність причин пропуску строку звернення до суду, оскільки отримання позивачем вказаного листа у відповідь на його звернення не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права; ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, адже матеріали позову не містять належних доказів, що свідчили б про відсутність у позивача об'єктивної можливості звернутись як до компетентного органу, так і до суду протягом розумного строку після одержання допомоги до 5 травня за 2020 рік.
Такі висновки суду відповідають позиції Верховного Суду, що наведена, зокрема, у постановах від 06 лютого 2018 року у справі №607/7919/17, від 16 травня 2018 року у справі №521/9634/17, від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19.
Частина шоста статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Всупереч викладеному заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду до позовної заяви разом із доказами на підтвердження поважності причин пропуску такого строку або доказів, які б підтверджували вчасне звернення до суду, позивачем не подано.
Отже, поданий до суду адміністративний позов не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилами частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За викладених обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних вище недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску із заявленими позовними вимогами.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.
Також роз'яснити, що процесуальні строки, встановлені судом у цьому судовому рішенні, відповідно до пункту 3 розділу VІ "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України можуть бути продовжені судом за відповідною заявою учасника справи.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Л.М. Петрова