Справа № 420/3734/21
18 травня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (66300, Одеська область, м. Подільськ, вул. Соборна, 105) про визнання протиправним та скасування п. 1 рішення № 795 від 25.02.2021, зобов'язання вчинити певні дії, -
Стислий зміст позовних вимог.
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (66300, Одеська область, м. Подільськ, вул. Соборна, 105), в якому просить:
- Визнати протиправним та скасувати п. 1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області №795 - VIII від 25.02.2021 р. «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області, у зв'язку з невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, наступним громадянам: 1.18. ОСОБА_1 .
- Зобов'язати Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області надати ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки, які передані в комунальну власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122984800:01:001:0385 - 113,66 га., або земельної ділянки кадастровий номер 5122984200:01:002:0228 - 30,00 га., або іншої земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності Куяльницької сільської ради, за межами населеного пункту в Подільському районі, Одеської області.
- Встановити судовий контроль виконання судового рішення шляхом зобов'язання Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області (ЕДРПОУ 04379835, адреса: 66300, Одеська область, м. Подільськ, вул. Соборна, 105, код) надати звіт до Одеського окружного адміністративного суду про виконання судового рішення по справі.
- Стягнути на користь ОСОБА_2 , (ІПН НОМЕР_1 , адреса для.листування: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Куяльницької сільської ради (ЕДРПОУ 04379835, адреса: 66300, Одеська область, м. Подільськ, вул. Соборна, 105) судові витрати за надання правничої допомоги в сумі 5000 грн.
Виклад позиції позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення про відмову, що викладене у рішенні Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 25.02.2021 року “Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства”, вважає протиправним, а викладені в ньому підстави не відповідають дійсності, оскільки відповідач зазначив, що відмовив надати дозвіл у зв'язку з невідповідністю місця розташування вимогам законів, нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів. Рішення не містить жодного обґрунтування (мотивації) на підтвердження того, з яких міркувань виходив відповідач при його прийнятті, не вказав на відповідну норму закону або нормативного акту, окрім цитування норми земельного кодексу.
Суд зауважує, що Відповідач відзив на адміністративний позов не надав.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Заяви чи клопотання від сторін.
22.03.2021 року від позивача надійшли додаткові докази.
05.05.2020 року від позивача надійшли пояснення до позову.
Інші заяви чи клопотання від сторін, до суду не надходили.
Процесуальні дії судом не вчинялись.
Ухвалою суду від 19 березня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Обставини справи.
Судом встановлено, що Рішенням Одеського Окружного адміністративного суду від 29.09.2020 року в справі №420/7137/20 ухвалено:
1. Визнати протиправним та скасувати п.4 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області № 4545-VII від 28.05.2020 року «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту, землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, у зв' язку з тим, що земельні ділянки включені до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території Куяльницької об'єднаної територіальної громади в особі Куяльницької сільської ради, призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами, ОСОБА_1 ,
2. Зобов'язати Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.04.2020 року про надання дозволу на розробку проекту земдеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки, переданої у комунальну власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області кадастровий номер 5122984800:01:001:0385 - 113,66 га. за межами населеного пункту Мардарівка та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
В зв'язку з цим Позивач, повторно подав звернення до відповідача та просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель запасу із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області за межами населених пунктів у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок земельної ділянки, яка передана в комунальну власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер 5122984800:01:001:0385-113,66 га., або земельної ділянки кадастровий номер 5122984200:01:002:0228 - 30,00 га., або іншої земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності Куяльницької сільської ради, за межами населеного пункту в Подільському районі, Одеської області.
Відповідач без обґрунтування свого рішення, відмовив надати дозвіл.
19.12.2020 року Позивач подав до Куяльницької сільської ради у Подільському районі Одеської області заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки або дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. (Далі - Дозволи) у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок інших земель запасу із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Куяльницької сільської ради, Подільського району. Одеської області за межами населених пунктів у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок земельної ділянки, які передані в комунальну власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0206 - 61,482 га. або земельної ділянки кадастровий номер: 5122982500:01:001:0527 - 34.5556 га. за межами села Качурівка, або земельної ділянки кадастровий номер 5122984800:01:001:0385 - 113,66 га., за межами населеного пункту Мардарівка, або іншої вільної земельної ділянки комунальної власності Куяльницької сільської ради, за межами населеного пункту в Подільському районі, Одеської області.
25.02.2021 року Куяльницька сільська рада Подільського району, Одеської області розглянула звернення Позивача та прийняла рішення від 25.02.2021 року №795 - VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», в якому у пункті 1 зазначено: відмовити у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області, у зв'язку з невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно- територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, наступним громадянам: 1.18. ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із вище вказаним рішенням від 25.02.2021 року №795 - VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», Позивач звернувся із даним позовом до суду.
Джерела права й акти їх застосування.
Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин.
Відповідно до статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою, здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.
Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Частиною 10 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Згідно з пп. “б” ч.1 ст.121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії:
1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;
2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);
3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;
4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;
5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов'язаний прийняти відповідне рішення.
Частиною сьомою статті 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Висновки суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як зазначає Позивач у позові, Відповідачем не оприлюднено інформацію про вільні земельні ділянки комунальної власності, на які Громадяни можуть отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею по 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства та дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки орієнтовною площею 2 га.
Тому, Позивач самостійно вибрав вказані земельні ділянки та впевнився, що на публічній Кадастровій карті Держгеокадастру позначено: «Кадастровий номер: 5122983400:01:002:0206; 5122982500:01:001:0527, 5122984800:01:001:0385 «Тип власності: Комунальна власність Цільове призначення: 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)».
Головне управління Держгеокадастру в Одеської області, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 року №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад» та наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 15.03.2018 року №45, та наказу Держгеокадастру в Одеської області від 11.12.2018 року №15- 7954/13-18СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та акту приймання - передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із Державної у комунальну власність від 22.12.2018 року передало Куяльницькій сільській раді Подільського району Одеської області у комунальну власність 1430 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 17826,5853 га., згідно з актом приймання - передачі, зокрема і земельні ділянки кадастровий номер 5122983400:01:002:0206;5122982500:01:001:0527, 5122984800:01:001:0385 за межами населених пунктів Подільського району Одеської області.
З рішень, які розміщені на офіційному сайті Куяльницької сільської ради та Держгеокадастру, вбачається, що вказані земельні ділянки не внесені до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території Куяльницької об'єднаної територіальної громади, призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами станом на 10.11.2020 року. Іншої інформації про вказані земельні ділянки Позивач не має, а Відповідач не надає її.
Тому, якщо вказані земельні ділянки з якихось інших причин не відповідають вимогам для надання Дозволу, Позивач просив запропонувати іншу вільну земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Куяльницької сільської ради та надати дозвіл.
До заяви додано графічні матеріали, на яких зазначене бажане розташування та розмір земельної ділянки, а також копія паспорту, ідентифікаційного коду.
В зв'язку з відсутністю офіційної інформації Куяльницької сільської ради про правові акти, якими встановлюється перелік та ідентифікація вільних земельних ділянок, на які можуть бути видані громадянам України дозволи, повивач самостійно визначив таку земельну ділянку.
Відповідач не надав Позивачу ані дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки, ані дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки орієнтовною площею 2 га.
Рішення не містить жодного обґрунтування (мотивації) на підтвердження того, з яких міркувань виходив Відповідач при прийнятті його, не вказано посилання на відповідну норму закону або нормативного акту, окрім цитування норми земельного кодексу.
Фактично, вказані земельні ділянки мають відповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, тобто відповідають вимогам ч. 7 ст. 118 Земельного Кодексу України. Про це свідчить інформація на офіційній карті Держгеокадастру. Також вони відносяться до земель сільськогосподарського призначення.
Суд погоджується із зазначеною думкою Позивача з огляду на наступне.
Суд зазначає, що у разі надання органом місцевого самоврядування відмови особі у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою обов'язковим є зазначення конкретної підстави для такої відмови, що визначена у ч. 7 ст. 118 ЗК України.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 825/2228/18.
Суд дійшов висновку, що відмовляючи у наданні дозволу, відповідний орган повинен навести усі підстави відмови, зокрема, вказати яким чином місце розташування об'єкту не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених в установленому законом порядку.
Таким чином, суд погоджується з позивачем про протиправність відмови відповідача, викладеної у рішенні від 25.02.2021 року №795 - VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства».
З урахуванням зазначеного, Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області, відмовляючи ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою діяла не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах “Беєлер проти Італії” [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, “Онер'їлдіз проти Туреччини” [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, “Megadat.com S.r.l. проти Молдови” (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і “Москаль проти Польщі” (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах “Лелас проти Хорватії” (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і “Тошкуце та інші проти Румунії” (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Крім того, Європейський суд з прав людини зазначив, що “принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії”. З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, п. 1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області №795 - VIII від 25.02.2021 р. «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області, у зв'язку з невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації , схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, наступним громадянам: 1.18. ОСОБА_1 , є протиправним та належить до скасування.
Щодо зобов'язання надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки, яка передана в комунальну власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122984800:01:001:0385 - 113,66 га., або земельної ділянки кадастровий номер 5122984200:01:002:0228 - 30,00 га., або іншої земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності Куяльницької сільської ради, за межами населеного пункту в Подільському районі, Одеської області, суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 02.07.2020 у справі № 825/2228/18 зробив висновки, що підставою для відмови у задоволенні заяви позивача можуть бути лише визначені законом обставини. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - розглянути заяву, або ж ні; прийняти рішення про задоволення заяви, або ж рішення про відмову у її задоволенні. Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із заявою, з урахуванням фактичних обставин, згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб'єкта владних повноважень.
Зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.
Дійсно, у випадку невиконання обов'язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов'язання ухвалити рішення.
Однак, як і будь-який інший спосіб захисту, зобов'язання відповідача ухвалити рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.
Частиною 7 ст. 118 Земельного кодексу України, визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним.
Зобов'язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом.
Адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов'язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, ч. 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Крім того, суд зазначає, що Рішенням Одеського Окружного адміністративного суду від 29.09.2020 року в справі №420/7137/20, вже було зобов'язано Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути задву ОСОБА_1 від 21.04.2020 року про надання дозволу на розробку проекту земдеустрою щодо відведення.земельної ділянки орієнтовано ; площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки, переданої у комунальну власність Куяльнццької сільської ради Подільського району Одеської області кадастровий номер 5122984800:01:001:0385 - 113,66 га. за межами населеного пункту Мардарівка та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом, проте, Відповідач знову, відмовляючи ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись нормами Земельного кодексу України, висновками Верховного Суду, а також враховуючи докази, наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача щодо зобов'язання Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області надати ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельних ділянок, які передані в комунальну власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122984800:01:001:0385 - 113,66 га., або земельної ділянки кадастровий номер 5122984200:01:002:0228 - 30,00 га., або іншої земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності Куяльницької сільської ради, за межами населеного пункту в Подільському районі, Одеської області.
Згідно із ч.ч. 1 та 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахування судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1 Конвенції, про захист прав людини і основоположних свобод, зауваживши, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Щодо встановлення судового контролю суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 812/333/17.
Враховуючи встановлені обставини справи, необхідність дотримання вимог Земельного кодексу при прийнятті рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, дотримання вимог Закону України «Про місцеве самоврядування», Регламенту Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області у процедурі прийняття рішення, суд не вважає доцільним встановлювати судовий контроль за виконанням рішення суду у справі.
Щодо судових витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати, що належать сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.
Так, у відповідності до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі №821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.
За змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відмову в задоволені заяви з наступних підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивачем надані до суду:
- договір про надання правової допомоги від 10.02.2021 року між Адвокатом Опалько О.М. та Позивачем - ОСОБА_1 (а.с. 32);
- додаток до договору про надання правової допомоги від 10.02.2021 (а.с. 25);
- акт виконаних робіт від 03.03.2021 (а.с. 29);
- квитанція про оплату у сумі 5000 грн.
Однак, суд звертає увагу, що позов було подано представником позивача, Чорним І.Б., а не ОСОБА_3 .
Також, суд зазначає, що в матеріалах справи, відсутні будь-які докази щодо акту виконаних робіт від 03.03.2021 Адвокатом Опалько О.М.
Таким чином, суд вважає, що докази які містяться в матеріалах справи, не підтверджують здійснення Адвокатом Опалько О.М., правової допомоги ОСОБА_1 у даній справі, а тому суд вважає заможливе відмовити ОСОБА_1 у стягненні з Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, 5000,00 грн. на відшкодування витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд зазначає, що Позивачем було сплачено судовий збір, за подання даної позовної заяви, у розмірі 908,00 грн.
Керуючись статтями 2, 5-9, 72-73, 77, 139, 159, 241-246, 250-251, 263,371 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (66300, Одеська область, м. Подільськ, вул. Соборна, 105) - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати п. 1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області №795 - VIII від 25.02.2021 р. «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області, у зв'язку з невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, наступним громадянам: 1.18. ОСОБА_1 .
Зобов'язати Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки, яка передана в комунальну власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122984800:01:001:0385 - 113,66 га., або земельної ділянки кадастровий номер 5122984200:01:002:0228 - 30,00 га., або іншої земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності Куяльницької сільської ради, за межами населеного пункту в Подільському районі, Одеської області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (66300, Одеська область, м. Подільськ, вул. Соборна, 105) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко