Справа № 420/3893/21
19 травня 2021 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Горбаченка Е.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про заміну відповідача, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльність щодо виплати грошової допомоги в меншому розмірі та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 22.03.2021 р. Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
30.04.2021р. (вх. №22266/21) від Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради надійшло клопотання про заміну відповідача, в якому відповідач просить суд замінити відповідача Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради на належного Міністерство соціальної політики України.
В обґрунтування клопотання відповідач зазначив, що Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради не є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, то він не може здійснювати зазначену виплату відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Департамент не порушував вимоги Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки відповідно до ст. 17-1 вказаного Закону здійснення виплати вказаної допомоги покладено безпосередньо на Міністерство соціальної політики України. У разі відсутності зобов'язання Міністерства соціальної політики України виділити відповідні кошти, виконання цього рішення суду буде неможливим, оскільки вказана виплата проводиться виключно за рахунок державного бюджету України.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про заміну відповідача у справі необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно з ч. 4 ст. 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Згідно з ч.ч. 5-7 ст.48 КАС України під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Суд зазначає, що предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом спору розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Позов мотивовано тим, що рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018 (3393/18) за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України визнане таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) - окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Таким чином, починаючи з 27.02.2020 року ані положення п.26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не можуть запроваджувати правила призначення та виплати допомоги до 5 травня. Отже, позивач вважає, що він набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року № 367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій - 5 мінімальних пенсій за віком.
Тобто, предметом даного спору у справі є бездіяльність Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо нарахування та виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 р. у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Суд зазначає, що Міністерство соціальної політики України перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
Отже, органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є відповідне управління соціального захисту населення за місцем проживання (реєстрації) такої особи.
При цьому, в позові позивачем не заявлено жодних вимог до Міністерства соціальної політики України, тому відсутні підстави для заміни відповідача - Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на Міністерство соціальної політики України.
Керуючись ст.ст.4, 46, 48, 243, 248 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про заміну відповідача у справі, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Тарасишина