про залишення позовної заяви без руху
19 травня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/2548/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Луганської обласної прокуратури про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
14 травня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Луганської обласної прокуратури (далі - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Луганської обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 27 березня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру»;
- зобов'язати Луганську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату (включаючи оплату часу відпусток) за період з 27 березня 2020 року по 31 грудня 2020 року виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням всіх встановлених у цей період надбавок і премій та виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою (без урахування податків і зборів) та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період;
- зобов'язати Луганську обласну прокуратуру виплатити середній заробіток за весь час затримки виплати належних сум при звільненні за період з 27 березня 2020 року по день фактичного розрахунку із компенсацією втрати частини доходів (індексацією) у зв'язку з порушенням.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, в яких встановлюється спосіб ліквідації правопорушення, вчиненого суб'єктом владних повноважень та іншими особами, в передбачених законом випадках, а підстава позову - це ті обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутись до суду з вимогами до іншої особи.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Дослідженням позовної заяви, з огляду на зміст позовних вимог, встановлено, що у ній відсутній виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, з огляду на таке.
Позивач, заявивши вимогу про зобов'язання Луганської обласної прокуратури виплатити середній заробіток за весь час затримки виплати належних сум при звільненні за період з 27 березня 2020 року по день фактичного розрахунку із компенсацією втрати частини доходів (індексацією) у зв'язку з порушенням, не навів у позовній заяві жодного нормативного обґрунтування цієї вимоги в частині стягнення компенсації втрати частини доходів (індексації) у зв'язку з порушенням.
Окрім того суд зазначає, що компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та індексація грошових доходів (оплати праці) є різними інститутами за своєю правовою природою, регулюються різними нормативно-правовими актами, а тому позивач має конкретизувати позовні вимоги в цій частині.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно із частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України “Про судовий збір” у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру фізична особа має сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Системний аналіз частини першої статті 5 та частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою немайнового характеру (аналогічну правову позицію щодо сплати судового збору висловлено у постанові Верховного Суду України від 14 березня 2017 року по справі № П/800/559/16 (№ рішення в ЄДРСР 65680258), постанові Верховного Суду від 28 лютого 2018 року по справі № 800/473/17 (№ рішення в ЄДРСР 72525464) та постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18 (номер рішення в ЄДРСР 85613193) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС» до Державної фіскальної служби України, Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов'язання ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну.
З викладеного слідує, що однією позовною вимогою немайнового характеру є:
вимога про визнання протиправним акта як передумова для застосування способу захисту порушеного права - скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення,
вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права - зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо.
Позивачем у позовній заяві заявлено дві вимоги немайнового характеру:
- визнання протиправними дій Луганської обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 27 березня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» та зобов'язання Луганської обласної прокуратури нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату (включаючи оплату часу відпусток) за період з 27 березня 2020 року по 31 грудня 2020 року виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням всіх встановлених у цей період надбавок і премій та виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою (без урахування податків і зборів) та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період;
- зобов'язання Луганської обласної прокуратури виплатити середній заробіток за весь час затримки виплати належних сум при звільненні за період з 27 березня 2020 року по день фактичного розрахунку із компенсацією втрати частини доходів (індексацією) у зв'язку з порушенням.
Позивачем за подання до суду адміністративного позову з позовними вимогами немайнового характеру щодо зобов'язання Луганської обласної прокуратури виплатити середній заробіток за весь час затримки виплати належних сум при звільненні за період з 27 березня 2020 року по день фактичного розрахунку із компенсацією втрати частини доходів (індексацією) у зв'язку з порушенням судовий збір у розмірі 908,00 грн не сплачено.
В позовній заяві позивач зазначає, що вона відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону№ 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Отже, позивач відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI звільнена від сплати судового збору за позовними вимогами про визнання протиправними дій Луганської обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 27 березня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» та зобов'язання Луганської обласної прокуратури нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату (включаючи оплату часу відпусток) за період з 27 березня 2020 року по 31 грудня 2020 року виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням всіх встановлених у цей період надбавок і премій та виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою (без урахування податків і зборів) та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період
Проте, враховуючи те, що вимога позивача про зобов'язання Луганської обласної прокуратури виплатити середній заробіток за весь час затримки виплати належних сум при звільненні за період з 27 березня 2020 року по день фактичного розрахунку із компенсацією втрати частини доходів (індексацією) у зв'язку з порушенням не є вимогами про стягнення заробітної плати, позивач не звільнена від сплати судового збору за звернення до суду з такою позовною вимогою.
В постанові від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13-ц (№ рішення в ЄДРСР 89251582) Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок, що вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури. Окрім того, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що як вихідна допомога, так і середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні мають разовий характер (пункти 53, 54).
Згідно з пунктом 104 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (№ рішення в ЄДРСР 87952206) з урахуванням висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження№ 12-301гс18) та поставі Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 226/168/15-ц (провадження № 6-1121цс16), з 01 вересня 2015 року працівник не вважається звільненим від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не належить до структури заробітної плати, позивач в спірних правовідносинах не звільнена від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.
Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн за наступними реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у Луг. обл./МТГ м. Сєвєр/22030101, код отримувача - 37991110, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача - UA288999980313101206084012499, відомча ознака - «84» Окружні адміністративні суди, призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтею 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Луганської обласної прокуратури про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Запропонувати ОСОБА_1 протягом 7-ми (семи) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, та її копії для вручення відповідачу, оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяТ.І. Чернявська