про залишення позовної заяви без руху
18 травня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/2287/21
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Дегтярьова С.В., розглянувши матеріали у справі
за позовом: Приватного підприємства «Удача» (28622, с. Ганно-Требинівка, Устинівський район, Кіровоградська область, вул. Центральна, 2, ЄДРПОУ 36735088)
до відповідача-1: Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55)
відповідача-2: Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Приватне підприємство «Удача» звернулося з позовом до суду, в якому просить:
- визнати протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 06.08.2020 року №1809596/36735088 про відмову у реєстрації податкової накладної приватного підприємства «Удача» №8 від 28.07.2020 р.;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну приватного підприємства «Удача» №8 від 28.07.2020 р., в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її прийняття - 30.07.2020 р.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви судом встановлено, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.4 ст.122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 р. у справі №640/20468/18 (провадження №К/9901/16396/19) зазначив, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов'язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.
Верховний Суд зауважив, що Законом України від 24 жовтня 2013 року №657-VII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень” (далі - Закон №657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов'язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 Податкового кодексу України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України аналогічні зміни не були внесені.
За результатами комплексного аналізу чинного правового регулювання на момент прийняття Закону №657-VII Верховний Суд дійшов висновку, що це не було технічною помилкою законодавця, оскільки частина четверта статті 99 КАС України, як і пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, визначали єдиний місячний строк звернення до суду у випадку, якщо законом була передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань.
Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов'язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами Податкового кодексу України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.
З урахуванням наведеного Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного в постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19), від 14 лютого 2019 року (справа № 813/4921/17), та сформулював вищевказаний в попередньому абзаці правовий висновок.
Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податкового кодексу України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податкового кодексу України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Позовна заява ПП «Удача» подана після спливу тримісячного строку звернення до суду, оскільки рішення за результатами розгляду скарги було прийнято Державною податковою службою України 20.08.2020 р.
У позовній заяві позивач просить поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з даним позовом. Заява мотивована тим, що директор підприємства перебував у відрядженні в м.Пологи Запорізької області з 17 серпня 2020 року по 17 листопада 2020 року, а також тим що директор підприємства тривалий час знаходився на ізоляції в м. Києві за підозрою на зараження коронавірусом.
При цьому, позивачем не обґрунтовано, яким чином перебування директора ПП «Удача» у відрядженні у м. Пологи Запорізької області унеможливлювали подання до суду позовної заяви, зокрема шляхом направлення її засобами поштового зв'язку чи через Електронний суд. Також позивачем не доведено, що у період з 01.08.2020 р. по 17.11.2020 р. інша особа (крім директора), наприклад, адвокат, не мала можливості подати позов до суду.
Позивач вказує, що у зв'язку з карантинними обмеженнями, які були введені в дію ще 12 березня 2020 року і до цього часу, ПП «Удача» не мало можливості звернутися до суду з даним позовом, оскільки звернення до суду шляхом подання позовної заяви, так само як і зустрічі з адвокатом з метою отримання правової допомоги, становила та до цього часу становить небезпеку зараження коронавірусом працівників підприємства, оскільки директор підприємства тривалий час знаходився на ізоляції в м.Києві за підозрою на зараження коронавірусом. Внаслідок тривалої відсутності керівника, засновником прийнято рішення про заміну директора - 18.02.2021 р. та прийнято на роботу директором ОСОБА_1 , 22.02.2021 р. дані про це внесено до державного реєстру, після цього відбулося прийняття бухгалтерської документації.
Пунктом 3 розділу VI Прикінцевих положень КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суд враховує, що перебіг строків звернення до суду з даною позовною заявою розпочався з 20.08.2020 р. і сплинув 20.11.2020 р.
При цьому позивачем не обґрунтовано, які саме обставини унеможливлювали подання позовної заяви у період з 20.08.2020 р. по 20.11.2020 р.
Натомість саме по собі посилання на карантинні заходи та ризик зараження працівників коронавірусною хворобою не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду, оскільки дана позовна заява подана за наявності тих самих обставин (ведення карантинних заходів, існування можливості зараження коронавірусною хворобою), однак уже після спливу строку звернення до суду.
Зважаючи на викладене, зазначені у позовній заяві підстави пропуску строку звернення до суду, суддя розцінює як необґрунтовані, а тому позивачу потрібно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку для звернення до суду із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення строку з поданням відповідних доказів їх наявності.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення зазначеної норми позовна заява не містить ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідачів.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.94, 122, 123, 160, 161, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Позовну заяву - залишити без руху.
2. Позивачу надати десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду та підтверджуючих доказів, а також уточненої позовної заяви в частині зазначення ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідачів.
3. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк така позовна заява буде повернута.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова