19 травня 2021 року № 320/4372/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Файчак В.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, викладене в листі №2600-0306-8/52416 від 26.03.2021, яке прийняте за результатами розгляду зареєстрованої 22.03.2021 за №12197/8 заяви від 22.03.2021, про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років у зв'язку зі звільненням з роботи;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Генеральної прокуратури України № 18-217 зп від 27.11.2019, без обмеження граничного розміру пенсії та заробітної плати з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 у нього виникло право на перерахунок та виплату пенсії за вислугою років згідно з довідкою Генеральної прокуратури України № 18-217 зп від 27.11.2019 відповідно до вимог статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХП та частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» в первинній редакції, починаючи з 13.12.2019 з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці про заробітну плату, без обмеження граничного розміру пенсії, проте відповідачем протиправно відмовлено у здійсненні перерахунку.
Ухвалою суду від 19.04.2021 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що у встановлений судом п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідач правом надати відзив на позовну заяву не скористався.
Згідно з частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та з 09.03.2005 отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90 % від суми заробітної плати.
Після звільнення з роботи Генеральною прокуратурою України позивачу видано довідку від 27.11.2019 № 18-217зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.
22.03.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки Генеральної прокуратури України № 18-217зп від 27.11.2019. Одночасно позивач просив здійснити перерахунок пенсії без обмежень максимального розміру та з розрахунку 90% від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці.
Листом від 26.03.2021 №2600-0306-8/52416 Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії з посиланням на те, що після 13 грудня 2019 року нормативно-правові акти про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не приймалися. Також, пенсійним органом зазначено, що відсутні підстави для перерахунку пенсії, оскільки позивач звільнений з органів прокуратури раніше ніж набрало законної сили рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На час призначення позивачу пенсії особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ).
Частиною першою статті 50-1 Закону №1789-ХІІ було визначено, що пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
В силу частини 12 статті 50-1 Закону № 1789-XII, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VІ, який набрав чинності з 01.10.2011, внесено зміни до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ та змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права. Встановлено, що прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років.
З 15.07.2015 стаття 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ щодо права на пенсійне забезпечення за вислугу років втратила чинність, у зв'язку із набранням чинності нового Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, без обмежень, які встановлені уже після призначення позивачу пенсії.
Відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" було внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури, додатками до якої затверджено нові збільшені схеми посадових окладів працівників прокуратури.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Установлено такий порядок виконання вказаного Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Відповідно до статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р (ІІ)/2019 повернуто працівникам прокуратури право на перерахунок пенсій за Законом №1697-VІІ.
Зміна правового регулювання правовідносин щодо пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури внаслідок ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 є підставою для звернення позивача до органів Пенсійного фонду України із новою заявою про перерахунок пенсії, що узгоджується з висновком, викладеним в ухвалі Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №465/6163/16-а.
Відтак, суд вважає, що рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 впливає на правовідносини, пов'язані з розглядом заяви позивача від 22.03.2021 про перерахунок раніше призначеної пенсії з 13.12.2019 за вислугою років на підставі довідки від 27.11.2019 № 18-217зп виданої Генеральною прокуратурою України.
Окрім того, Верховний Суд у зразковій справі №560/2120/20 від 14.09.2020 вказав, що лише з 13.12.2019 особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону №1789-ХІІ або Закону №1697-VII мають право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам та такі пенсії перераховуються з 13.12.2019.
Також, зазначено, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 13.12.2019. Поширення дванадцяти місячного періоду або будь-якого іншого періоду в цьому випадку є неможливим.
Вказану позицію було підтримано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 січня 2021 року у справі №560/2120/20 (провадження 11-337заі20).
При цьому, оскільки дана справа є типовою з справою № 560/2120/20, то висновки Верховного Суду належить застосовувати при розгляді справ щодо звернення осіб до суду з позовами до територіальних органів Пенсійного фонду України з вимогами перерахувати пенсію відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ або статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019.
Таким чином, позивач як пенсіонер на підставі Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року у справі № 7-р(ІІ)2019 має право на перерахунок пенсії у зв'язку з збільшенням вислуги років та збільшенням розміру складових його заробітної плати.
На підставі наведеного вище суд дійшов висновку, що відповідач листом №2600-0306-8/52416 від 26.03.2021 протиправно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років у розмірі 90% від середньомісячної заробітної плати згідно з довідкою Генеральної прокуратури України № 18-217 зп від 27.11.2019, а тому оскаржуване рішення відповідача викладене в листі №2600-0306-8/52416 від 26.03.2021, слід визнати протиправним та скасувати.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Генеральної прокуратури України № 18-217 зп від 27.11.2019, без обмеження граничного розміру пенсії та заробітної плати з урахуванням раніше проведених виплат, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Дарницького районного суду міста Києва від 07.12.2017 у справі № 753/22377/17 позов ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено та зобов'язано Лівобережне об'єднане управління Пенсійного Фонду України в м. Києва відновити ОСОБА_1 , з 01.06.2015 виплату раніше довічно призначеної за вислугою років пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» ( в редакції чинній на момент призначення пенсії) та провести її перерахунок, згідно з довідкою Генеральної прокуратури України від 26.09.2017 № 18-343зп про заробітну плату, відповідно до ст. 50- 1 Закону України «Про прокуратуру» (із змінами, внесеними згідно із законом України від 05.10.1995 №358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-111, що діяла станом на січень 2011 року) з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку - 19972,80 грн., без обмеження граничного розміру суми пенсійної виплати, починаючи з 01.01.2016 року.
Таким чином, вказаним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 07.12.2017 у справі № 753/22377/17, яке набрало законної сили, визнано право позивача на отримання пенсії, виходячи із 90 % суми місячної заробітної плати без обмеження її граничного розміру.
Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.
За загальним правилом, визначеним у пункті 4 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV зі змінами, у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Приписи наведеної правової норми необхідно застосовувати й у даному випадку, а тому перерахунок призначеної позивачу пенсії, який призведе до зменшення обсягу його соціальних прав та гарантій є неприпустимим і виключає можливість прийняття суб'єктом владних повноважень рішень або вчинення ним дій, які б звужували зміст, обсяг існуючих соціальних гарантій.
Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги, що виплата пенсії позивачу здійснюється з урахуванням постанови Дарницького районного суду м. Києва від 07.12.2017 у справі № 753/22377/17 без обмеження граничного розміру суми пенсійної виплати у розмірі 90% від середнього заробітку, у суду немає підстав для перегляду обставин, які вже були предметом судового розгляду у справі № 753/22377/17, тому зважаючи на недопущення погіршення стану позивача, який існував до звернення до суду із даним позовом, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмежень її максимального розміру, з розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, визначеної у довідці Генеральної прокуратури України № 18-217 зп від 27.11.2019, з урахуванням раніше проведених виплат.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню повністю.
Згідно ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку із задоволенням позову, судові витрати на сплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 12, 73, 77-78, 143, 243-246, 250, 263 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, оформлене листом №2600-0306-8/52416 від 26.03.2021, про відмову здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у зв'язку зі звільненням з роботи.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Генеральної прокуратури України № 18-217 зп від 27.11.2019, без обмеження граничного розміру пенсії та заробітної плати з урахуванням раніше проведених виплат.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 908,00 грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Файчак В.О.