ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"19" травня 2021 р. справа № 300/1298/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому просить суд: визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області щодо призначення і виплати судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 56% заробітної плати працюючого судді, зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до стажу, що дає судді право на відставку: період служби в армії 1 рік 11 місяців 7 днів, половину строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті 1 рік 10 місяців 29 днів, перебування на прокурорських посадах у прокуратурі Івано-Франківської області 4 роки 3 місяці 4 дні, тобто всього 8 років 1місяць 10 днів, а також здійснити позивачу, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 19.02.2020, виходячи зі стажу роботи, що дає судді право на відставку, 31 рік 10 місяців 6 днів, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги мотивовано тим, що наказом від 20.09.2016 позивач відрахований зі штату Долинського районного суду Івано-Франківської області у зв'язку з відставкою і з того часу має статус судді у відставці, а після звернення до ПФУ з 22.09.2016 по 24.02.2021 отримав щомісячне довічне грошове утримання з розрахунку утримання в розмірі 90% заробітку судді; до стажу роботи, що дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, відповідачем зараховано період роботи позивача суддею та стаж трудової діяльності, визначений законом, що дає право судді на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання, а саме: період роботи в органах прокуратури та строкову військову службу.
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.12.2020 у справі №300/1776/20 відповідачем рішенням від 24.12.2021 проведено перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Івано-Франківській області від 03.03.2020 №164, однак при цьому посадовими особами відповідача позивачу зараховано до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, тільки період його роботи суддею, а стаж трудової діяльності, визначений законом, що дає право судді на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання, а саме: період роботи в органах прокуратури, половину терміну навчання на денній формі у вищому юридичному закладі та строкову військову службу - позивачу не зараховано, цим самим зменшено відсоткове значення розміру його щомісячного довічного грошового утримання до 56% складових суддівської винагороди.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліку позовної заяви (а.с.55-57).
Позивачем зазначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недолік усунутий у строк, встановлений судом, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.85-86).
Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду 06.05.2021 (а.с. 90-94). Відповідач просить відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що постанова КМУ "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" від 03.09.2005 №865 втратила чинність на підставі постанови КМУ №1097 від 01.12.2010, а Законом №1402-VIII не передбачено зарахування періоду навчання у вищих навчальних закладах та час проходження строкової служби в рядах Радянської армії до стажу роботи, який дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання. Також зазначив, що позивачу з 19.02.2020 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.12.2020 у зв'язку із зміною грошової винагороди працюючого судді, відповідно до поданої довідки Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Івано-Франківській області від 03.03.2020 №164. Однак, порядок та умови зарахування стажу для нарахування довічного грошового утримання судді може бути змінений за умови зміни їх законодавчого регулювання.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.
Як свідчать матеріали справи, Постановою Верховної Ради України від 08 вересня 2016 року № 1515-VІІІ позивача звільнено з посади судді Долинського районного суду Івано-Франківської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Також наказом Долинського районного суду Івано-Франківської області від 20.09.2016 позивача було відраховано зі штату суду.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує довічне грошове утримання судді у відставці, призначене на підставі Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI.
Згідно з розрахунком про стаж роботи суддею, наданої Долинським районним судом Івано-Франківської області, усього стаж роботи позивача станом на 20.09.2016 становить 27 років 11 місяців 27 днів, з яких:
- з 22.09.1988 по 07.08.1989 стажист на посаду помічника прокурора Долинського району (тривалість стажу роботи становить 0 року 10 місяців 16 днів);
- з 08.08.1989 по 04.09.1991 помічник прокурора Долинського району (тривалість стажу роботи становить 2 роки 0 місяців 26 днів);
- з 05.09.1991 по 25.12.1992 старший помічник прокурора Долинського району (тривалість стажу роботи становить 1 рік 3 місяців 20 днів);
- з 26.12.1992 по 31.05.1996 суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області (тривалість стажу роботи становить 3 роки 5 місяців 5 днів);
- з 01.06.1996 по 21.01.2001 голова Болехівського міського суду Івано-Франківської області (тривалість стажу роботи становить 4 роки 8 місяців 21 днів);
- з 22.02.2001 по 15.06.2001 суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області (тривалість стажу роботи становить 0 років 3 місяці 24 днів);
- з 16.06.2001 по 20.09.2016 голова Долинського районного суду Івано-Франківської області (тривалість стажу роботи становить 15 років 3 місяці 5 днів).
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок стажу роботи на посаді судді, який було враховано при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зарахувавши до нього періоди служби в армії (01 рік 11 місяців 07 днів), половини строку навчання на денному відділенні у вищому юридичному навчальному закладі - Харківському юридичному інституті ім. Дзержинського (01 рік 10 місяців 29 днів) та роботи в органах прокуратури Івано-Франківської області (04 роки 03 місяці 4 дні), а всього 08 років 1 місяць 10 днів, а також просив здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року, виходячи зі стажу роботи, що дає судді право на відставку, 31 рік 10 місяців 06 днів, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням №926050155701 органу ПФУ в Івано-Франківській області від 24.02.2021 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання через зміну суддівської винагороди відповідач не зарахував до стажу роботи, що дає право на відставку як судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, період проходження позивачем строкової військової служби, половину строку навчання на денній формі у вищому навчальному закладі та період роботи в органах прокуратури, визначив відсоткове значення розміру його щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням тільки періоду його перебування на посаді судді, встановивши відсоткове значення розміру його щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 56% складових суддівської винагороди.
Позивач вважає, що не зарахування відповідачем зазначених періодів до суддівського стажу впливає на розмір його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в тому числі і у разі зміни законодавства у подальшому, а отже вважає протиправною відмову відповідача у перерахунку стажу роботи на посаді судді.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Норми матеріального права в цій справі суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
На момент виходу позивача у відставку та призначення йому щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VІ (далі - Закон №2453).
Згідно з вимогами ст.131 Закону №2453, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.
Відповідно до п.11 Перехідних положень Закону №2453 судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Закону №2453 зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15.12.1992 №2862-ХІ Про статус суддів (далі - Закон №2862) .
Відповідно до частини першої статті 43 Закону України "Про статус суддів" №2862-ХІІ, кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.
Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
На час набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VІ (30.07.2010) діяла постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів".
Згідно з абзацом 2 пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" (яка діяла одночасно із Законом № 2862-ХІІ; втратила чинність 01 січня 2012 року), доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10.07.1995 №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів", до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Згідно частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI, було передбачено право судді на зарахування до стажу, який дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та періоду проходження строкової військової служби, а також на посадах прокурорів.
З військового квитка серії НОМЕР_1 вбачається, що позивач з 18.05.1977 по 24.04.1979 проходив строкову військову службу (стаж 0 рік 11 місяців 07 днів) (а.с.15-16).
З трудової книжки позивача, копія якої додана до позовної заяви, вбачається, що ОСОБА_1 :
- з 01.09.1984 по 29.06.1988 студент Харківського юридичного інституту імені Дзержинського за денною формою навчання;
- з 22.09.1988 по 07.08.1989 стажист помічника прокурора Долинського району Івано-Франківської області;
- з 08.08.1989 по 04.09.1991 помічник прокурора Долинського району;
- з 05.09.1991 по 25.12.1992 старший помічник прокурора Долинського району;
- з 26.12.1992 по 31.05.1996 суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області;
- з 01.06.1996 по 21.01.2001 голова Болехівського міського суду Івано-Франківської області;
- з 22.02.2001 по 15.06.2001 суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області;
- з 16.06.2001 по 20.09.2016 голова Долинського районного суду Івано-Франківської області (а.с.22-29).
Таким чином, не включення до відповідного стажу роботи на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та періоду проходження строкової військової служби в лавах Радянської армії, а також роботу в прокуратурі і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді, є неправомірним.
Аналогічний правовий висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 01.11.2018 року (справа №9901/548/18, провадження №11-829заі18), від 03.04.2019 (справа №461/2128/17, провадження №К/9901/23105/18), від 20.12.2018 (справа №482/2128/17, провадження №К/9901/23659/18), від 20.11.2018 (справа №686/23450/16-а, провадження №К/9901/23221/18), від 19.06.2018 (справа №243/4458/17, провадження №К/9901/15568/18).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 2 статті 242 КАС України).
Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, про неправомірність дій відповідача щодо відмови позивачу, у здійсненні перерахунку стажу роботи на посаді судді та відповідно позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до стажу, що дає судді право на відставку: період служби в армії 1 рік 11 місяців 7 днів, половину строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті 1 рік 10 місяців 29 днів, перебування на прокурорських посадах у прокуратурі Івано-Франківської області 4 роки 3 місяці 4 дні.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивач сплатив судовий збір за подання позову до суду у розмірі 2724,00 грн.
Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на таке, суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати, пов'язані із розглядом цієї справи.
Таким чином, на користь позивача підлягає відшкодуванню сума судового збору, а саме у розмірі 2724,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) щодо призначення і виплати судді у відставці ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 56% заробітної плати працюючого судді.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088) зарахувати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до стажу, що дає судді право на відставку період служби в армії 1 рік 11 місяців 7 днів, половину строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті 1 рік 10 місяців 29 днів, перебування на прокурорських посадах у прокуратурі Івано-Франківської області 4 роки 3 місяці 4 дні, а також здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 19.02.2020, виходячи зі стажу роботи, що дає судді право на відставку, 31 рік 10 місяців 6 днів, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 2724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) гривні.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Микитюк Р.В.