29 березня 2021 року Справа № 280/472/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Погомій Я.І.
представників:
позивача - Михайлишина А.І.,
відповідача - Кіченка В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «АГРОЕТИКА» (вул. Антенна, буд. 10-А, м. Запоріжжя, 69057) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 03135), в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (б-р Вінтера, 22а, м. Запоріжжя, 69096), про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови,
20.01.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «АГРОЕТИКА» (далі - позивач, ПП «АГРОЕТИКА») до Державної служби України з безпеки на транспорті, в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі - відповідач, Укртрансбезпека), в якій позивач, після уточнення позовних вимог, просить суд: визнати протиправними дії Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки та скасувати постанову Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 10.11.2020 №216827 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Крім того, просить: стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (пр. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135; код ЄДРПОУ 39816845) судовий збір, розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до товарно-транспортної накладної віл 16.10.2020 №161020 із вул. Північне шосе, 78 у м.Запоріжжя до вул. Базової м.Запоріжжя перевозився вантаж фреза 19,5 т. а загальна маса транспортного засобу із вантажем складає 39050 кг. Вага транспортних засобів із вантажем складає 39050 кг, що не перевищує 40 тон, а тому перевантаження не могло бути взагалі. Оскільки перевантаження не було, рух транспортного засобу повинен здійснюватись без дозволу. Таким чином вважає, що дії відповідача у частині винесення постанови є незаконними, а тому постанова підлягає скасуванню. Також посилається на порушення відповідачем процедури проведення габаритно-вагового контролю.
Ухвалою від 25.01.2021 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.
02.02.2021 від позивача до суду надійшла заява на усунення недоліків позову до якої доданий уточнений позов.
Ухвалою від 03.02.2021 у справі було відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене на 03.03.2021.
Протокольно ухвалою від 03.03.2021 судове засідання відкладалось до 29.03.2021.
29.03.2021 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що під час зупинки транспортного засобу було проведено документальний габаритно-ваговий контроль на підставі документу на отримання вантажу від вантажовідправника - підприємства «ОНУР» з яких встановлено, що загальна вага транспортного засобу з вантажем становить 52,020 т при нормативно допустимій 40 т.
29.03.2021 представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі. Надав суду пояснення аналогічні викладеним в позові.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав викладених в відзиві на позовну заяву.
Сторони під час розгляду справи у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.
Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 29.03.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.
ПП «АГРОЕТИКА» (код ЄДРПОУ 33795537) є юридичною особою, основним видом діяльності якої є 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.
16.10.2020 старшими державними інспекторами ВДК Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області Бобровим О.О. та ОСОБА_1 о 15 год. 55 хв. у м. Запоріжжя проведено перевірку автомобіля марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 із напівпричепом ВАР3 модель НПС 2730, номерний знак НОМЕР_3 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 , що належать ФОП ОСОБА_2 .
За результатами перевірки складено Акт №251225 від 16.10.2020 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до вказаного Акту габаритно-ваговий контроль здійснено у м. Запоріжжя.
Під час контролю зафіксовано порушення абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу . Перевищення склало 30 %.
10.11.2020 в.о. заступника начальника Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки Кіченко В.В. було розглянуто справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт та винесено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №216827, відповідно до якої до ПП «АГРОЕТИКА» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000 грн. за допущення порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 16 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Вважаючи вищезазначену постанову відповідача протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про автомобільні дороги», Законом України «Про автомобільний транспорт», Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879.
Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про дорожній рух», до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Частиною третьою статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до п. 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567(далі по тексту - Порядок №1567).
У відповідності до пункту 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-ІІІ документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до пункту 16 Порядку №1567 під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.
Згідно з абзацом 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.
Пунктом 1, підпунктами 2, 15, 27 пункту 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103 (далі - Положення), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному міському електричному, залізничному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 8 Положення).
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави вважати, що відповідачу надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
При цьому, за приписами пункту 13 Порядку № 1567 графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Згідно із пунктами 14, 16 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.
Перевіряючи доводи учасників справи щодо процедури здійснення габаритно-вагового контролю, суд враховує, що механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879.
Згідно з підпунктом 4 пункту 2, пунктом 16 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.
За змістом підпункту 3 пункту 2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Відповідно до підпункту 5-1) пункту 2 Порядку №879 документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.
Згідно із п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, фактична маса не повинна перевищувати 40 т.
Відповідно до ч. 2 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за №128/2568 (далі - Правила №363) товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.
Згідно пункту 11.1 Правил №363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Відповідно до товарно-транспортної накладної від 16.10.2020 №161020 перевозився вантаж із вул. Північне шосе, 78 до вул. Базова по м. Запоріжжя. Вага транспортних засобів із вантажем складає 39050 кг, що не перевищує 40 тон.
Згідно акту №251225 від 16.10.2020 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом вбачається, що позивачем допущено перевищення загальної ваги понад 30 %. Крім того, відповідно до акту №251225 від 16.10.2020 у поясненнях водія про причини порушень водій зазначив, що надав не товарно-транспортну накладну на вантаж, а внутнішній документ компанії ОНУР, водієм здійснене перевезення асфальтної крошки територією ОНУР. Товарно-транспортну накладну на вантаж, який він перевозив саме 16.10.2020 інспектор відмовився залучати до матеріалів справи.
Зі змісту наданої відповідачем копії документу щодо перевезення вантажу, на підставі якого було встановлено перевищення вагових параметрів, судом встановлено, що перевезення вантажу відбувалось на замовлення компанії ONUR з 14.10.2020 з 08:44 по 16.10.2020 10:21 у м. Василівка, разом з тим рейдова перевірка була проведена в межах м. Запоріжжя - акт складено о 13:55, тобто на час зупинки скаладння акту №251225 від 16.10.2020 вантаж вжу був переданий компанії ONUR в м. Василівка.
Також, згідно з п.21. Порядку № 879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування.
Крім того, відповідно до абз. 3 п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за №1306, рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Відповідно до пп. 23 - 24 Порядку № 879, власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб: після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.
Відповідно до п. 22 Порядку 879, у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із ст. 265-2 Кодексу про адміністративні правопорушення.
У разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, передбачені частиною першою, другою, третьою і четвертою ст. 121, статтями 121-1, 126, ч. 1, 2, 3 і 4 ст.130, статтями 132-1, 206-1 цього кодексу працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення) ч. 1. ст. 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З аналізу викладених положень Порядку №879 слідує, що транспортний засіб, у якого виявлено перевищення габаритно-вагових параметрів, затримується та може продовжувати рух тільки після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд.
Як вже зазначалося вище, відповідно до Акту № 251225 від 16.10.2020 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом перевищення склало 30 %.
Таким чином, встановивши перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, його подальший рух мав би бути заборонений, до внесення плати за його проїзд.
Також, відповідно до п. 23 Порядку №879, власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь який інший спосіб.
Згідно з п. 24 Порядку №879, після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритного контролю фактів перевищення габаритно- вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.
Матеріали справи не містять жодних доказів з приводу того, що встановивши перевищення нормативно допустимих вагових параметрів, водієві або власникові транспортного засобу пропонувалось привести габаритно-вагові параметри у відповідність з установленими нормативами.
Отже, з урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що визначення вагових параметрів транспортного засобу позивача було здійснено з порушенням вищевказаних положень Порядку №879, а тому, на думку суду, отримані в результаті рейдової перевірки дані не можуть вважатися достовірними.
З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що позивач не може нести відповідальність за абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за відсутність у нього під час перевезення подільного вантажу дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, оскільки перевантаження згідно товарно-транспортної накладної від 16.10.2020 №161020 не було.
Отже, враховуючи викладене у сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови №216827 від 10.11.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Що стосується протиправності дій відповідача, то позивачем та його представником не зазначено які саме дії він просит визнати протиправними та в чому вони полягали. В зв'язку з чим, позовні вимоги, в цій частині, не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням вищевикладених обставин суд вважає, що позовні вимоги ПП «АГРОЕТИКА» підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3462 від 30.11.2020.
Відповідно до пункту 16 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 року, Укртрансбезпека є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань саме Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн..
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги Приватного підприємства «АГРОЕТИКА» (вул. Антенна, буд. 10-А, м. Запоріжжя, 69057) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 03135), в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (б-р Вінтера, 22а, м. Запоріжжя, 69096), про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 10.11.2020 №216827 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Приватного підприємства «АГРОЕТИКА» судовий збір у сумі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 19.05.2021.
Суддя Р.В. Кисіль