19 травня 2021 року Справа № 280/2043/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (пр. Соборний буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області по невиплаті ОСОБА_1 належної доплати до пенсії за жовтень, листопад, грудень 2020 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 заборгованість по пенсії за жовтень, листопад, грудень 2020 року з урахуванням раніш виплачених сум.
Ухвалою суду від 22 березня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, без виклику сторін.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що відповідачем протиправно відмовлено у виплаті належної йому нарахованої доплати до пенсії за жовтень, листопад та грудень 2020 року. Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року по справі №280/1480/20, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року, серед іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплатити заборгованість ОСОБА_1 по пенсії, призначеній відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виходячи з основного розміру пенсії у розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року в розмірі 100% суми підвищення пенсії, з урахуванням раніше виплачених коштів. На виконання зазначеного рішення відповідачем здійснено перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року по 28 лютого 2021 року, про що позивача письмово повідомлено. Після перерахунку пенсія позивача склала 8822,40 грн., заборгованість по пенсії нарахована відповідачем на рівні 82379,40 грн., проте її виплата не здійснена через відсутність затверджених показників бюджету Пенсійного фонду України та Головного управління на 2021 рік. У зв'язку з тим, що судове рішення по справі №280/1480/20 в повному обсязі не виконано, позивач звернувся до суду із цим позовом. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач позовні вимоги не визнав, 31 березня 2021 року надав до суду відзив (вх.№18671), в якому зазначає, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року по справі №280/1480/20 здійснено перерахунок пенсії та донараховано 82379,40 грн., а розмір пенсії після перерахунку склав 8822,95 грн. Щодо виплати донарахованих сум зазначає, що донарахована на виконання рішення суду сума в розмірі 82379,40 грн. внесена до Реєстру судових рішень, виконання яких гарантовано державою за №90379. Станом на 16 березня 2021 року здійснена виплата заборгованості за судовими рішеннями, що внесені до Реєстру по 31 березня 2019 року (порядковий номер 46078), а оскільки заборгованість по справі №280/1480/20 внесена до Реєстру за №90379, фінансування на даний час Пенсійним фондом України не проведено. Також посилається на постанову Верховного Суду від 22 грудня 2020 року у справі №440/1810/19, в якій суд дійшов висновку про те, що зобов'язання виконати судове рішення, яке набрало законної сили, шляхом ухвалення іншого рішення є неправомірним. Таким чином, позивачем обрано неналежним спосіб захисту нібито порушених прав. За таких обставин, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року по справі №280/1480/20 задоволено частково позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними бездіяльності, дій та зобов'язання вчинити дії.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення раніше призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії з 86% до 70% відповідних сум грошового забезпечення та виплати пенсії за вислугу років з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року щомісячно в розмірі 75 відсотків підвищеної пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплатити заборгованість ОСОБА_1 по пенсії, призначеній відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виходячи з основного розміру пенсії у розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року в розмірі 100% суми підвищення пенсії, з урахуванням раніше виплачених коштів.
В іншій частині в позові відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року по справі №280/1480/20 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 9 червня 2020 року у справі №280/1480/20 залишено без змін.
Таким чином, рішення суду першої інстанції 14 грудня 2020 року набрало законної сили.
18 січня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виконання судового рішення по справі №280/1480/20.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 15 лютого 2021 року №1714-665/Л-02/8-0800/21 повідомлено позивача, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року, яке набрало законної сили 14 грудня 2020 року, Головним управлінням проведено перерахунок його пенсії з 01 січня 2018 року у розмірі 100% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум. Розмір пенсійної виплати після перерахунку складає 8822,95 грн. Щодо виплати нарахованої доплати за період з 01 січня 2018 року по 28 лютого 2021 року в сумі 82379,40 грн. повідомлено, що на момент надання відповіді показники бюджету Пенсійного фонду України та Головного управління на 2021 рік в установленому порядку не затверджені.
Позивач, не погодившись з такою бездіяльністю відповідача, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Кодексом закріплені процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно частини другої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Відповідно до частини четвертої статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України №1404-VIII «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року (далі - Закон №1404-VIII).
Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В частині першій статті 11 Закону №1404-VIII зазначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Аналіз вищезазначених законодавчих норм свідчить, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №686/23317/13-а, від 06 лютого 2019 року у справі №816/2016/17, а також в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15, від 22 грудня 2020 року у справі №440/1810/19, тощо.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі № 522/10140/17 та від 21 листопада 2019 року у справі № 802/1933/18-а.
З матеріали адміністративної справи вбачається, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року по справі №280/1480/20, яке 14 грудня 2020 року набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплатити заборгованість ОСОБА_1 по пенсії, призначеній відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виходячи з основного розміру пенсії у розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року в розмірі 100% суми підвищення пенсії, з урахуванням раніше виплачених коштів.
Аналізуючи предмет спору в даній справі та зміст позовної заяви, суд дійшов висновку, що даний спір фактично спрямований на виконання судових рішень по справі №280/1480/20, зокрема, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року.
Крім того, в якості підстави позову позивач зазначив саме невиконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому належної доплати до пенсії за жовтень, листопад, грудень 2020 року. Проте спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом.
При цьому, як свідчать матеріали справи, позивач, посилаючись на неправомірність дій відповідача при виконанні рішення суду, звертається до суду з новим адміністративним позовом.
Обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право, у разі визнання його судом порушеним, при розгляді позову щодо належного виконання окремого судового рішення в іншій справі.
Суд не має права зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового або приймати нове судове рішення щодо тих саме правовідносин, оскільки цим порушуються норми КАС України, якими передбачено вирішення цих питань шляхом винесення судом окремої ухвали.
З огляду на зазначене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач є звільненим від сплати судового збору, як особа ветеран війни - учасник бойових дій, а тому підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 77, 139, 241, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (пр. Соборний буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 19 травня 2021 року.
Суддя Д.В. Татаринов