ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
26 лютого 2021 року, м. Херсон, справа № 923/865/20
Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В., розглянувши у відкритому засіданні справу
за позовом: заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області, м.Олешки Херсонської області, в інтересах держави в особі
позивача: Виноградівської сільської ради, с. Виноградове Олешківського району Херсонської області,
до: Селянського фермерського господарства "Меркурій", с. Виноградове Олешківського району Херсонської області,
про припинення права постійного користування землею та повернення земельної ділянки
за участю секретаря судового засідання Рудченко І.О.,
прокурора Федоренко О.Б., служб. посвідчення № 059756 від 08.02.2021;
представників сторін
від позивача: не прибув;
від відповідача: адвокат Хараїм О.В., ордер серії АО № 1018416 від 10.11.2020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/1543 від 085.07.2018.
Позиція та докази прокуратури
Справа розглядається за позовом Заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області, в інтересах держави в особі Виноградівської сільської ради (позивач), з наступними спрямованими до Селянського (фермерського) господарства "Меркурій" (відповідач) вимогами (з урахуванням позовної заяви, в редакції від 05.10.2020 (вх.№ 7453/20 від 05.10.2020) (а.с.62-77)):
1. Припинити відповідачу, СФГ "Меркурій", право постійного користування земельною ділянкою площею 45,6954га, кадастровий номер 6525081000:02:001:0623, на підставі акту на право постійного користування серія ХС-ХVІІ, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №271 від 15.02.1994.
2. Зобов'язати відповідача, СФГ "Меркурій", повернути земельну ділянку площею 45,6954га, кадастровий номер 6525081000:02:001:0623, державі в особі Виноградівської сільської ради.
Правовими підставами позову вказано ст.ст.2, 10, 16, 18-1, 33, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст.ст.5, 92, 96, 122, 141, 206 Земельного та ст.69 Бюджетного кодексів України, п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14, ст.16, п.38.1 ст.38, ст.ст.265.1, 270, 287 Податкового кодексу України, а в якості обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги зазначено про те, що:
- державний земельний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою був виданий у 1994 році фізичній особі ОСОБА_1 , для ведення селянського (фермерського) господарства;
- створене ОСОБА_1 селянське (фермерське) господарство "Меркурій" з 18.02.2008 перебуває у стані припинення за рішенням суду;
- у 2017-2019рр спірна земельна ділянка перебувала у користуванні ОСОБА_1 , проте, ані ця фізична особа, як фактичний землекористувач, ані СФГ "Меркурій", під створення якого була надана спірна ділянка, не подають до податкової служби податкові декларації з плати за землю за користування спірною земельною ділянкою, відповідно, нарахування плати за землю по цій земельній ділянці не здійснюється, плата за користування спірною земельною ділянкою до місцевого бюджету не надходить.
Наявність підстав для здійснення прокурором представництва в суді та, відповідно, захисту законних інтересів держави за цим позовом, обґрунтовано нормами ст.23 Закону України "Про прокуратуру" та пов'язується з самоусуненням позивача, Виноградівської сільської ради, що є власником спірної земельної ділянки, від реалізації функцій захисту порушених інтересів місцевої громади, що полягає в систематичному недоотриманні місцевим бюджетом коштів за користування спірною земельною ділянкою, через несплату за користування цією ділянкою.
На підтвердження вказаних у позовній заяві обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, у позовній заяві зазначені та подані разом з нею до суду наступні документи (а.с.11-35): 1) письмові запити Новокаховської місцевої прокуратури до Головного управління ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, Виноградівської сільської ради від 16.01.2020 №34-505вих.-20 та №34-506вих.-20, від 10.02.2020 № 34-1530вих.-20 та № 34-1531вих.-20; 2)листи Головного управління ДПС у Херсонській області, АР Крим та м.Севастополі від 23.01.2020 № 607/21-22-33-01 та № 631/9/21-22-04-04-07; 3) лист Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № 10-21-0.302-1197/2-20 від 24.02.2020; 4) лист Виноградівської сільської ради №04-12-256/0/20/700-13-03 від 11.02.2020, з довідкою цієї ж ради (без вихідних реквізитів) про суму недоотриманих бюджетом цієї ради коштів орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий №6525081000:02:001:0623 за 2017-2019рр; 5) державний акт про право постійного користування серія ХС-XVII від 15.02.1994; 6) інформація від 30.01.2020 з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку кадастровий №6525081000:02:001:0623; 7) витяг від 30.01.2020 №10-21-0.34-311 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; 8) довідка від 14.05.2020 №208933068 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна; 9) витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно СФГ "Меркурій"; 10) постанова Господарського суду Херсонської області від 13.11.2007 у справі № 6/262-АП-07.
До суду 15.12.2020 за вх.№ 9572 надійшли письмові заперечення прокурора на клопотання відповідача від 16.11.2020 про повернення позовної заяви, за якими стверджується про наступне.
1) Позовна заява, в її редакції від 05.10.2020 (вх.№ 7453/20 від 05.10.2020), є, фактично, заявою про зміну предмета позову в порядку ч.3 ст.46 Господарського процесуального кодексу України, оскільки за позовною заявою у зазначеній редакції змінено проти первісної редакції позовної заяви (вх.№ 1797/20 від 27.08.2020) лише формулювання другого пункту її прохальної частини, а саме було "2. Вилучити у СФГ "Меркурій" та повернути земельну ділянку… державі в особі Виноградівської сільської ради" стало "2. Зобов'язати СФГ "Меркурій" повернути земельну ділянку… державі в особі Виноградівської сільської ради";
2) Виноградівською сільською радою, як органом місцевого самоврядування, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин та є розпорядником земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, не вжито заходів щодо припинення акту постійного користування та повернення земельної ділянки, в тому числі шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою, внаслідок чого протягом останніх трьох років спірна земельна ділянка використовується без здійснення плати, тобто з порушенням вимог законодавства. Вказане свідчить про бездіяльність та неналежне виконання обов'язків щодо захисту інтересів держави з боку розпорядника земель сільськогосподарського призначення, що підтверджено листом цієї ради від 11.02.2020 №04-12-256/0/20/700-13-03.
Незаконне користування спірною земельною ділянкою порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.
У даному випадку наявне порушення інтересів держави у формі бездіяльності уповноваженого органу, з метою захисту яких необхідно вжити заходи для припинення акту постійного користування та повернення земельної ділянки у землі запасу комунальної власності, адже СФГ "Меркурій" через систематичну несплату земельного податку фактично ухиляється від виконання вимог чинного законодавства до землекористувача земель комунальної власності на умовах постійного користування, що призводить до ненадходження коштів до місцевого бюджету, а також негативно впливає на формування дохідної частини відповідного бюджету. Вказане свідчить про порушення інтересів держави та наявність підстав , передбачених ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", для представництва прокурором у даній справі інтересів держави.
3) Статтею 15 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурором органу прокуратури є, серед інших, заступник керівника місцевої прокуратури. При цьому, прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.
Згідно з п.6.1. наказу Генеральної прокуратури України № 389 від 21.08.2020 "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в судах" позови (заяви) надсилаються до суду за підписом Генерального прокурора, його першого заступника та заступників, керівників регіональних і місцевих прокуратур, їхніх перших заступників та заступників. Таким чином, заступник керівника Новокаховської місцевої прокуратури вповноважений щодо підписання та подання позовної заяви до суду, що підтверджується копією наказу прокурора Херсонської області № 1155к від 15.12.2015 про призначення ОСОБА_2 заступником керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області.
Також, постанова Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 819/478/17, висновками якої відповідач обґрунтовує свої вимоги щодо повернення позовної заяви прокурора, стосується правовідносин, у яких заступник керівника регіональної прокуратури, підписуючи позов, діяв від імені органу прокуратури як юридичної особи, а не реалізовував конституційну функцію представництва інтересів держави
В судовому засіданні 26.02.2021 прокурор підтримав позов в повному обсязі.
Позиція та докази позивача
Згідно з письмовою заявою від 09.02.2021 (вх.№1245/21 від 16.02.2021) позивач просить розглянути справу у відповідності до чинного земельного законодавства України, без участі представника позивача. Будь-яких доказів по суті спору позивач суду не подав.
Позиція та докази відповідача
Відповідач у встановлений судом строк, а саме, 21.09.2020, відзиву на позов не подав, проте, подав два клопотання від 04.09.2020 (вх.№6645/20) та від 16.11.2020 (вх.№8743/20) під назвою "Про повернення позовної заяви", за якими просить залишити позовну заяву прокурора без розгляду. Дані клопотання мотивовані наступним:
1) Підписанням позовної заяви особою, яка не мала на її підписання відповідних повноважень: позовна заява подана за підписом заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області Шишенка Д.О., проте у матеріалах позовної заяви не має доказів відсутності станом на дату подання позову керівника вказаної прокуратури або його першого заступника, а за даними офіційного веб-сайту прокуратури Херсонської області керівником Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області є інша особа - ОСОБА_3 .
2) Відсутністю передбачених законом підстав для звернення заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області до суду з даним позовом в інтересах держави, оскільки прокурором не доведені факт нездійснення чи неналежного здійснення Виноградівською сільською радою захисту майнових інтересів територіальної громади у спірних правовідносинах та об'єктивних причин, які перешкоджають вказаній раді у здійсненні такого захисту.
3) Поданням позовної заяви, в її редакції від 05.10.2020 (вх.№ 7453/20 від 05.10.2020), в порушення приписів Господарського процесуального кодексу України.
Також, у клопотаннях вказано, що спірна земельна ділянка виділялася фізичній особі ОСОБА_1 , а не СФГ "Меркурій", до якого пред'явлений позов.
Разом з клопотаннями до суду надано витяг стосовно відповідача на безкоштовний запит з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та роздрукована інформація з веб-сайту kherson.gp.gov.ua щодо складу керівництва окремих місцевих прокуратур Херсонської області.
В судовому засіданні 26.02.2021 представник відповідача стверджує про відсутність підстав для задоволення позову прокурора.
Процесуальні дії та рішення суду
Ухвалою суду від 28.08.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 20.10.2020 та встановлено відповідачу строк 21.09.2020 для подання відзиву на позов, а прокурору та позивачу 05.10.2020 для надання відповіді на відзив.
В підготовчому засіданні 20.10.2020 протокольною ухвалою (а.с.79) продовжений строк проведення підготовчого провадження по 10.11.2020 та оголошено перерву до 10.11.2020. В підготовчому засіданні 10.11.2020 протокольною ухвалою (а.с.88) продовжений строк підготовчого провадження до 17.11.2020 та оголошено перерву до 17.11.2020. Ухвалою суду від 17.11.2020 постановлено провести підготовче провадження у справі протягом розумного строку.
Ухвалою суду від 16.12.2020 прийнято до розгляду позовну заяву прокурора, в її редакції від 05.10.2020 (вх.№ 7453/20 від 05.10.2020), на підставі ч.3 ст.46 Господарського процесуального кодексу України, як заяву про зміну предмету позову, що подана під час завершення підготовчого провадження у справі, а також (за цією ж ухвалою) закрито підготовче провадження у справі, а розгляд справи по суті призначено на 20.01.2021.
В судовому засіданні 20.01.2021 оголошена перерва до 10.02.2021.
В судовому засіданні 10.02.2021 оголошена перерва до 26.02.2021.
Прокурором дотримано вимоги ч.2 ч.3 ст.80 Господарського процесуального кодексу України щодо подання доказів разом з позовною заявою, а тому письмові докази, які подано разом з позовною заявою прийнято судом до розгляду.
В судовому засіданні 26.02.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Обставини, які встановлено судом
Рішенням районної ради народних депутатів Цюрупинського району Херсонської області № 201 від 24.12.1993 М'яті Анатолію Миколайовичу для ведення фермерського господарства надано у постійне користування земельна ділянка площею 45,7га, яка розташована на території Виноградівської сільської ради.
Акт серія XC-XVII на право постійного користування вказаною земельною ділянкою зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №271 від 15.02.1994.
В подальшому, при проведенні інвентаризації земель сільського господарського призначення, зазначеній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер №6525081000:02:001:0623 та уточнено її загальну площу, яка становить 45,6954га вартістю відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку 201771,95грн.
Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо земельної ділянки кадастровий номер № 6525081000:02:001:0623, вказаний об'єкт нерухомого майна внесено до єдиного реєстру за № 1848644065250 та належить до комунальної власності Виноградівської сільської ради на підставі акту приймання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 26.09.2018 виданий ГУ Держгеокадастру у Херсонській області.
Після отримання земельної ділянки ОСОБА_1 відповідно до запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи №14971020000002163 від 15.03.1994 засновано селянське (фермерське) господарство "Меркурій" (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21286704).
Постановою Господарського суду Херсонської області у справі № 6/262-АП-07 від 13.11.2007 припинено юридичну особу СФГ "Меркурій".
Відповідно до інформації Виноградівської сільської ради № 04-12-256/0/20/700-13-03 від 11.02.2020 на день надання відповіді у користуванні голови СФГ "Меркурій" ОСОБА_1 фактично перебуває земельна ділянка площею 45,6954га (кадастровий номер №6525081000:02:001:0623) відповідно до державного акту на право постійного користування серія XC-XVII-12, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 271 від 15.02.1994.
За інформацією Головного управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та м.Севастополі №607/21-22-33-01 від 23.01.2020 ОСОБА_1 з 15.03.1994 перебував на обліку в Олешківській ДПІ Херсонського управління ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі як голова Селянського (Фермерського) господарства "Меркурій" (ідентифікаційний код юридичної особи 212867047), а безпосередньо, СФГ "Меркурій" станом на 21.01.2020 обліковується зі станом "21" ліквідаційна процедура за рішенням (постановою) суду № 6/262-АП-07 від 13.11.2007. Нарахування плати за землю громадянину ОСОБА_1 по вищевказаним земельним ділянкам протягом 2017-2020рр не проводилося, сплата за користування землею відсутня.
Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не перебувають у власності та/або оренді земельні ділянки площею 45,7 га за громадянином М'ятою А.М.
Згідно з інформацією Виноградівської сільської ради №04-12- 256/0/20/700-13-03 від 11.02.2020 кошти за користування земельною ділянкою площею 45,6954га (кадастровий номер №6525081000:02:001:0623) до місцевого бюджету не надходили до цього часу.
Правові норми, що підлягають застосуванню
Відповідно до ч.1 cт.92 Земельного кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2002, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Згідно з пунктами "а)" та "в)" ч.1 cт.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані, серед іншого: забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно з ч.1 ст.206 Земельного та ст.270 Податкового кодексів України використання землі в Україні є платним, а земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, є об'єктом оподаткування.
Згідно ст.265.1 Податкового кодексу України податок на майно складається: з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Підпунктом 14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, що встановлені цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до ст.287 Податкового кодексу України власник землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, при цьому, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30-ти календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3.).
Відповідно до пункту "ґ)" ч.1 ст.141 Земельного кодексу України використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є підставою для припинення права користування земельною ділянкою. Відповідно ж до пункту "д)" ч.1 ст.141 Земельного кодексу України систематична несплата орендної плати, також, є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.
Відповідно до пункту "а)" ч.1 ст.143 Земельного кодексу України використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є підставою для примусового припинення прав на земельну ділянку, яке здійснюється у судовому порядку.
Оцінка судом встановлених обставин, з урахуванням положень правових норм, що підлягають застосуванню при вирішенні спор
Щодо суті спору
Згідно з положеннями ст.92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Чинне земельне законодавство, за ч.2 ст.92 Земельного кодексу України, обмежує коло суб'єктів, які можуть використовувати на праві постійного користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Серед таких суб'єктів підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності, громадські організації осіб з інвалідністю України, їхні підприємства (об'єднання) установи та організації, релігійні організації України тощо.
Натомість у відповідності до законодавства, що було чинним до 01 січня 2002 року право постійного користування земельними ділянками могли набувати й інші суб'єкти, зокрема, громадяни для ведення селянського (фермерського) господарства. Так, відповідно до положень ст.7 Земельного кодексу України (в редакції від 13.03.1992) у постійне користування земля надається радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства. З цього слідує, що земельна ділянка на праві постійного користування для ведення селянського (фермерського) господарства надавалася певній фізичній особі не як громадянину України, а як спеціальному суб'єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.
Законодавством одержання земельної ділянки було передбачене як обов'язкова умова для набуття правосуб'єктності селянським (фермерським) господарством як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства, зобов'язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства. Тобто, закон не передбачав для громадянина права використовувати земельну ділянку, що надана йому в користування для ведення селянського (фермерського) господарства, без створення такого фермерського господарства (тобто, поза межами діяльності такого господарства).
Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов'язковою умовою для державної реєстрації такого господарства. Фермерське господарство (у будь-якій його формі) створюється з метою здійснення діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому та зовнішньому ринках з метою отримання прибутку, що відповідає наведеному у ст.42 Господарського кодексу України визначенню підприємництва. Таким чином, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб.
Після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстрованим у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З моменту такої реєстрації обов'язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства. З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов'язки щодо використання земельної ділянки. Підставою для припинення права постійного користування земельною ділянкою наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянського (фермерського) господарства, що узгоджується з положеннями пункту "ґ)" ч.1 ст.141 Земельного кодексу України, за якими підставою припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією, що містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/989/18.
Поряд з цим, за загальним правилом, згідно з положеннями пункту "д)" ч.1 ст.141 Земельного кодексу України, іншою підставою для припинення права постійного користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Факт надання фізичній особі ОСОБА_1 в постійне користування земельної ділянки на підставі акту на право постійного користування серія ХС-ХVІІ, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №271 від 15.02.1994, саме, для ведення селянського (фермерського) господарства не є спірним у даній справі.
Після ухвалення у листопаді 2007 року судового рішення у справі № 6/262-АП-07, за яким вирішено припинити юридичну особу Селянське (фермерське) господарство "Меркурій", засновником якого виступив ОСОБА_1 , та до цього часу це господарство перебуває у процесі припинення, не здійснюючи виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації, а спірна земельна ділянка, що була надана фізичній особі ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства, використовується у 2017-2019рр цією фізичною особою на власний розсуд, поза межами діяльності відповідача, СФГ "Меркурій". Докази іншого у справі відсутні.
Поряд з цим, матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем при розгляді справи ті обставини, що будь-які права на спірну земельну ділянку не зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ані за відповідачем, СФГ "Меркурій", ані за М'ятою А.М., а плата за користування спірною земельною ділянкою протягом 2017-2019рр, не сплачується до відповідного місцевого бюджету ані СФГ "Меркурій", ані фізичною особою М'ятою А.М.
Систематичне безоплатне та, поряд з цим, не за цільовим призначенням користування земельною ділянкою є протиправним, оскільки суперечить приписам ст.ст.96, 206 Земельного та ст.ст.270, 287 Податкового кодексів України, та підлягає припиненню у відповідності до пунктів "ґ)", "д)" ч.1 ст.141 та пункт "а" ч.1 ст.143 Земельного кодексу України.
Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави за позовом
Відповідно до Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (стаття 15); держава Україна є одним з учасників цивільних (стаття 2); держава Україна набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (статті 167 та 170).
На органи прокуратури, відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру", покладено функції представництва інтересів держави в суді у визначених законом випадках. Відповідно до частини першої зазначеної статті представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Згідно з частиною третьою зазначеної статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у суді.
Відповідно до ч.3 ст.4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до юрисдикції цього суду, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Відповідно ж до ч.4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду з позовом в інтересах держави обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Норми закону або будь-якого нормативно-правового акту не конкретизують поняття "нездійснення або неналежним чином здійснення органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження", які були б достатніми підставами (передумовами) для реалізації органами прокуратури представницьких функцій інтересів держави в суді. Таким чином, оскільки термін "інтереси держави" виступає у даному випадку оціночним поняттям, прокурор чи його заступник, у відповідності до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99, кожного разу при зверненні до суду з позовом в інтересах держави повинні самостійно визначити з посиланням на законодавство, на підставі якого подано позов, в чому саме полягає порушення матеріальних або інших інтересів держави, якщо таке порушення вже має місце, або ж в чому саме полягатиме можливе порушення матеріальних або інших інтересів держави, а також, обґрунтувати у позовній заяві необхідність їх захисту інтересів держави, визначивши орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У відповідності до правової позиції, що містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави), які є достатньою підставою для реалізації органами прокуратури представницьких функцій інтересів держави в суді, полягає у тому, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту цих інтересів, але не звернувся до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Відповідно до ст.33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів селищних рад належать власні (самоврядні) повноваження, такі встановлення ставок плати за землю та делеговані повноваження, а саме, здійснення контролю за додержанням земельного законодавства (складовими якого, в тому числі є норми ч.1 ст.96 та ч.1 ст.141 Земельного кодексу України, у тому числі щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням та своєчасності надходження в місцевий бюджет коштів за користування землями територіальної громади (комунальної власності), а також припинення права користування земельною ділянкою у випадку використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та систематичної несплати передбачених законом платежів за користування земельною ділянкою.
У відповідності до п.п.10.1.1. п.10.1 ст.10, п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14, п.п.265.1.3 п.265.1. ст.265, ст.287 Податкового кодексу України та п.19 ч.1 ст.64 Бюджетного кодексу України плата за користування земельними ділянками комунальної власності є однією з форм плати за землю у складі податку на майно, що належить до місцевих податків, та зараховується до доходів загального фонду місцевого бюджету.
У даній справі прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави, з метою захисту її економічних інтересів, які полягають у контролі за недопущенням завдання шкоди інтересам держави у використанні земельних ділянок комунальної власності за їхнім цільовим призначенням та у належному фінансовому забезпеченні соціально-економічного розвитку територіальної громади та діяльності місцевого самоврядування, внаслідок систематичного порушення відповідачем встановлених для нього законом, як для землекористувача, обов'язків щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням та своєчасної сплати передбачених законом платежів за користування земельною ділянкою до відповідного місцевого бюджету, плата за землю належить до основних доходів якого, правомірно звернувся до суду з позовом про припинення права постійного користування відповідача земельною ділянкою та повернення її позивачеві.
Прокурором доведено наявність підстав для представництва інтересів держави в господарському суді за заявленим позовом, оскільки позивач, як належний компетентний орган, протягом тривалого часу, а саме у 2017-2019рр, не звертався до суду з позовом про припинення права постійного користування відповідача земельною ділянкою та повернення її позивачеві, за наявності передбачених законом підстав для припинення права постійного користування відповідача земельною ділянкою. Вказане призвело до систематичного недоотримання місцевим бюджетом коштів за користування спірною земельною ділянкою та до її використання всупереч її цільовому призначенню, а саме, фізичною особою на власні потреби, а не суб'єктом підприємницької діяльності, наслідком використання яким спірної земельної ділянки, з високою ймовірністю, було збільшення податкових надходжень, що відповідає інтересам держави.
За таких обставин прокурором доведена як бездіяльність позивача, так і повідомлення позивача прокурором про його звернення до суду з відповідним позовом, а тому доведено право на власне представництво інтересів держави в суді.
В контексті надання прокурором до суду, в якості доказу повідомлення позивача про здійснення прокурором захисту інтересів держави в судовому порядку, листа прокурора до позивача про подання прокурором позовної заяви до Цюрупинського районного суду Херсонської області з спрямованими до фізичної особи ОСОБА_1 позовними вимогами про припинення права постійного користування землею та повернення земельної ділянки загальною площею 45,6954га, вартістю 201771,95грн до комунальної власності суд зазначає, що визначальним у даному випадку є безпосередньо факт повідомлення прокурором позивача про наміри здійснення прокурором захисту інтересів держави в судовому порядку, а не факт повідомлення прокурором позивача про наміри прокурора подати позов з метою захисту інтересів держави до конкретного суду, та, поряд з цим, один й той самий предмет позову за вказаною у повідомленні прокурора позовною заявою та у даній господарській справі.
З огляду на положення ст.15 Закону України "Про прокуратуру", за якими прокурором органу прокуратури є, серед інших, заступник керівника місцевої прокуратури, а також, на наявність у матеріалах справи наказу Прокуратури Херсонської області від 15.12.2015 №1155к про призначення ОСОБА_2 заступником керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області, суд констатує про підписання та подання позовної заяви, за якою відкрито провадження у справі, особою, яка мала відповідні повноваження на її підписання та на звернення з відповідним позовом до суду. За таких обставин відсутні підстави для залишення позову прокурора без розгляду за клопотаннями відповідача від 04.09.2020 (вх.№6645/20) та від 16.11.2020 (вх.№8743/20).
Висновки суду
За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм, у зв'язку з підтвердженням наявними у справі доказами систематичного порушення відповідачем встановлених для нього законом, як для землекористувача, обов'язків щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням та своєчасної сплати передбачених законом платежів за користування земельною ділянкою, наявні передбачені законом підстави для припинення права постійного користування відповідача земельною ділянкою. Відповідно, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Судовими витратами у справі є витрати Прокуратури Херсонської області на сплату судового збору за платіжним дорученням від 07.08.2020 № 1253 у сумі 4204грн, які у відповідності до положень п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, а саме "у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог", підлягають стягненню з відповідача у зв'язку з задоволенням позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд,
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Припинити Селянському фермерському господарству "Меркурій" (75144, Херсонська обл., Олешківський р-н, с. Виноградове, вул. 8-го Березня, буд.3, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21286704) право постійного користування земельною ділянкою площею 45,6954га, кадастровий номер 6525081000:02:001:0623, на підставі державного акту про право постійного користування серія ХС-ХVII, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №271 від 15.02.1994.
3. Зобов'язати Селянське фермерське господарство "Меркурій" (75144, Херсонська обл., Олешківський р-н, село Виноградове, вул. 8-го Березня, буд.3, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21286704) повернути земельну ділянку площею 45,6954га, кадастровий номер 6525081000:02:001:0623, державі, в особі Виноградівської сільської ради (75144, Херсонська обл., Олешківський р-н, с.Виноградове, вул.Ларіонова,буд.7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04402327).
4. Стягнути з Селянського фермерського господарства "Меркурій" (75144, Херсонська обл., Олешківський р-н, с.Виноградове, вул. 8-го Березня, буд.3, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21286704) на користь Прокуратури Херсонської області (73000, м. Херсон, вул. Михайлівська, буд.33, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04851120) 4204,00грн компенсації на сплату судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 17.05.2021
Суддя К.В. Соловйов