Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про затвердження ліквідаційного балансу
"13" травня 2021 р. Справа № 922/2462/17
Господарський суд у складі:
суддя Міньковський С.В.
при секретарі судового засідання Чернова В.О.
ліквідатора (в режимі відеоконференції) : Стук І.М., свідоцтво №127 від 29.01.2013;
представника АТ "Укрексімбанк" : Сухачов О.О., довіреність №010-00/2421 від 07.06.2017, наказ про призначення на посаду заступника №1010-к від 26.12.2016, посадова інструкція від 19.07.2017
розглянувши справу Головного управління ДФС у Харківській област
до Іноземного підприємства "Калісто", м. Харків
про визнання банкрутом
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СПРАВИ.
Постановою господарського суду Харківської області від 26.12.2017 визнано ІП "Калісто" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Стук Ірину Михайлівну, зобов'язавши її виконати ліквідаційну процедуру.
Ухвалою від 12.12.2019 судом здійснено перехід на норми нового Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою суду від 26.01.2021 призначено до розгляду в судовому засіданні звіт ліквідатора на 18.02.2021; зобов'язано ліквідатора надати суду повний звіт про виконану роботу разом з підтверджуючими документами у відповідності до приписів ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства.
На виконання ухвали суду від 26.01.2021 ліквідатор надав суду повний звіт ліквідатора про виконану ліквідаційну роботу по банкруту, ліквідаційний баланс і документи, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури ІП "Калісто".
В судовому засіданні 18.02.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду звіту ліквідатора 23.03.2021.
18.03.2021 до суду надійшов висновок ліквідатора щодо наявності (відсутності) підстав для субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ІП "Калісто" (вх. №6231)
В судовому засіданні 08.04.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду звіту ліквідатора 22.04.2021; зобов'язано АТ "Укрексімбанк" надати суду обґрунтовані письмові заперечення щодо неможливості затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу по справі.
22.04.2021 в судовому засіданні судом було постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду звіту ліквідатора 13.05.2021; повторно зобов'язано АТ "Укрексімбанк" надати суду обґрунтовані письмові заперечення щодо неможливості затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу по справі.
Присутній в судовому засіданні ліквідатор повідомила суд, що нею було вжито всіх необхідних заходів щодо ліквідаційної процедури ІП "Калісто" та відповідно до наданого суду висновку, підстав для застосування субсидіарної відповідальності до третіх осіб (засновника, керівника банкрута) відсутні.
Представник АТ "Укрексімбанк" в судове засідання з'явився, проте вимог ухвали суду від 08.04.2021 та 22.04.2021 не виконав, обґрунтованих письмових заперечень щодо неможливості затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу по справі не надав. В судовому засіданні 13.05.2021 лише повідомив суд, що у нього відсутні питання щодо проведеної роботи ліквідатора.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Судом встановлено, що всіх учасників даного судового засідання повідомлено про дату, час та місце розгляду справи належним чином, в зв'язку з чим суд розглядає звіт ліквідатора по суті.
Розглянувши наданий суду повний звіт про роботу ліквідатора і документи, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури по банкруту, заслухавши пояснення учасників у справі про банкрутство, суд встановив наступне.
НОРМИ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ.
18.10.2018 прийнятий новий Кодекс України з процедур банкрутства, який набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом. Кодекс України з процедур банкрутства почав діяти з 21.10.2019.
Відповідно до ч. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Таким чином, подальший розгляд справи про банкрутство ІП "Калісто" повинен відбуватись за нормами нового Кодексу України з процедур банкрутства.
Проте, згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За цих обставин, оскільки ІП "Калісто" визнано банкрутом 26.12.2017, тобто під час дії Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в редакції після 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство), більшу частину ліквідаційної процедури було здійснено ліквідатором за нормами, діючими на той час, тобто під час дії Закону про банкрутство в редакції після 19.01.13, суд доходить висновку про застосування до даних правовідносин норм Закону про банкрутство у відповідній редакції та нового Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ І ВИСНОВОК СУДУ.
Ухвалою суду від 12.09.17 в підготовчому засіданні суд порушив провадження у справі про банкрутство Іноземного підприємства "Калісто", визнав розмір вимог ініціюючого кредитора в сумі основного боргу 11 881 537,00 грн та в сумі фінансових санкцій 4 890 345,10 грн., та призначив розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Стук Ірину Михайлівну.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.12.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів Іноземного підприємства "Калісто", з яких вимоги:
- Основний борг:
ГУ ДФС у Харківській області (правонаступником якого є ГУ ДПС у Харківській області, ухвала суду від 12.12.2019)- 12 835 433,00 (третя черга) та 19200 грн (перша черга);
ПАТ "Укрексімбанк" в особі Харківської філії - 821 900 928,50 грн (четверта черга) та 3200,00 грн - судові витрати (перша черга);
- Не конкурсні вимоги (пеня, штрафи):
ГУ ДФС у Харківській області - 14 442 685,84 грн (шоста черга);
ПАТ "Укрексімбанк" в особі Харківської філії - 66 133 808,58 грн (шоста черга).
В подальшому, постановою господарського суду Харківської області від 26.12.2017 визнано ІП "Калісто" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Стук Ірину Михайлівну.
Повідомлення про визнання ІП "Калісто" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури було опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України за № 48287 від 27.12.2017.
Після оприлюднення повідомлення, у встановлений законом строк, до суду надійшла заява АТ "Укрексімбанк” на загальну суму 1 524 719,04 грн., яка була розглянута судом та ухвалою суду від 01.03.2018 заявлені вимоги кредитора АТ "Укрексімбанк" були включені до реєстру вимог кредиторів в наступній черговості: 1 056 047,72 грн - до четвертої черги; 465 147,32 грн - до шостої черги; 3524,00 грн судових витрат до першої черги.
Ліквідатором складений реєстр вимог кредиторів з урахуванням поточних кредиторських вимог на загальну суму 921 750 320,06 грн.
З метою виявлення майна банкрута ліквідатором були направлені запити до відповідних установ. Відсутність майна ІП "Калісто" підтверджується довідками (листами, витягами з офіційних веб-сайтів): ПАТ "Укрзалізниця", Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Харківської обласної ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Державної фіскальної служби України Київська митниця, Регіонального сервісного центру МВС України в Харківській області, Державної служби України з безпеки на транспорті, Державіаслужби України, Державної фіскальної служби України Харківська митниця, відомостями з Державного реєстру патентів України, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо банкрута.
На виконання приписів ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання боржника банкрутом" в редакції Закону про банкрутство після 19.01.2013 була проведена інвентаризація майна банкрута. За результатами проведення інвентаризації ліквідатором жодних активів не виявлено, про що складено інвентаризаційні описи та протокол інвентаризаційної комісії станом на 12.01.2018 року.
З метою з'ясування питання щодо наявності/відсутності виконавчих проваджень, стороною у яких є ІП "Калісто" ліквідатором здійснено пошук відповідних даних в Автоматизованій системі виконавчого провадження та встановлено відсутність відкритих виконавчих проваджень, де б стороною було зазначено ІП "Калісто".
Документи боржника, які підлягають тривалому зберіганню та будь-які інші документи, зокрема документи господарської діяльності товариства, фінансова документація, звітність товариства банкрута ліквідатору керівником боржника не передавались.
Документи ІП "Калісто", які підлягають довгостроковому зберіганню, до архіву не передавались, в зв'язку з причин їх відсутності.
Ліквідатором закрито рахунки банкрута, що підтверджується довідкою АТ "Укрексімбанк" №068-05/1525 від 09.04.2019 року та довідкою "Таскомбанк" № 36/505 від 05.03.2019 року
У зв'язку з відсутністю у банкрута активів ліквідатором складено ліквідаційний баланс з непогашеною кредиторською заборгованістю в сумі 921751 тис.грн.
Після проведення ліквідатором вищезазначених заходів щодо ліквідації банкрута, ним 16.02.2021 проведено збори кредиторів банкрута, на яких було розглянуто зокрема звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс та прийнято рішення, зокрема, про зобов'язання ліквідатора заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства.
В подальшому, ліквідатором було розглянуто вищезазначене питання та враховуючи відсутність відомостей щодо засновника, керівника боржника та первинної документації підприємства на підставі якої проводиться аналіз господарської діяльності боржника, прийнято рішення щодо відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб, про що до суду був наданий відповідний висновок ( вх. № 6231 від 18.03.2021).
Проте, кредитор АТ "Укрексімбанк" наполягає на викладеній позиції щодо подання до суду ліквідатором заяви про субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника на третіх осіб
Розглянувши вищезазначене питання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
По-перше : приписами ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
Аналогічні положення містив і Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції після 19.01.2013, який застосовувався до 21.10.2019.
Згідно з ч. 1 ст. 211 Господарського кодексу України засновники (учасники) суб'єкта підприємництва, власник майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, у межах своїх повноважень зобов'язані вживати своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству.
Частиною 1 ст. 215 Господарського кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених законом, суб'єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Кодексу України з процедур банкрутства засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству боржника.
У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов'язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства.
Отже, законодавством передбачено право ліквідатора заявити вимоги до засновників (учасників) та керівника (директора) підприємства, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства.
Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійний цивільно-правовий вид відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.
Притаманною ознакою цивільно-правової відповідальності є те, що особа, яка є відповідачем, повинна доказати відсутність своєї вини.
Отже, після визнання боржника банкрутом, за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника, погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, до поки такі особи не доведуть протилежного.
Проте, доведення до банкрутства для покладення субсидіарної відповідальності має відбуватись на підставі документів та фактичних даних, здобутих у процедурах банкрутства.
По-перше, розпорядник майна зобов'язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану боржника та виявляти (за наявності) ознаки доведення до банкрутства (ч. 3 ст. 44 КУзПБ).
По-друге, у процедурі ліквідації ліквідатор зобов'язаний аналізувати фінансовий стан банкрута (ч. 1 ст. 61 Кодексу).
Аналіз фінансового становища банкрута в поєднанні з дослідженням ліквідатором підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство дозволяє виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи.
Вищезазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.10.2019 у справі № 906/904/16 та від 07.04.2021 у справі №911/1815/17
При оцінці фінансово-господарського стану підприємств, виявленні ознак дій, передбачених статтями 218, 219 і 220 Кримінального кодексу України, - приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, а також для своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для здійснення випереджувальних заходів щодо запобігання банкрутству підприємств застосовуються Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджені Наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14.
Пунктом 4 розділу І вищезазначених Методичних рекомендацій встановлено, що доведення до банкрутства - умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином-засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору.
Відповідно до п. 4 розділу ІІ Методичних рекомендацій за результатами проведення аналізу складається звіт (за формою згідно з додатком 3).
З огляду на вищезазначені норми суд зазначає, що факт доведення до банкрутства боржника в межах провадження у справі про банкрутство встановлюється шляхом складання звіту, розробленого та складеного в порядку, передбаченому приписами Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства.
На виконання повноважень, покладених на арбітражного керуючого Кодексом України з процедур банкрутства та постановою суду, протягом ліквідаційної процедури ліквідатором арбітражним керуючим Стук І.М. здійснені відповідні заходи з метою отримання фінансово-господарської документації.
Так, ліквідатором 17.01.2018 за №17/18/130-0 було направлено заяву керівнику банкрута щодо надання бухгалтерської, податкової звітності за 2011-2017 роки та іншої документації банкрута. Проте на вищезазначену заяву ліквідатором не було отримано жодної відповіді.
16.03.2018 року ліквідатором було повторно направлено заяву №16/03-18/130-03 керівнику ІП "Калісто" про надання вищевказаних документів, яка була залишена керівником без відповіді.
21.08.2018 ліквідатором було направлено на адресу ГУНП в Харківській області та Прокуратури м. Харкова заяву про проведення перевірки та притягнення до відповідальності керівних органів боржника за невиконання постанови господарського суду Харківської області від 26.12.2017 стосовно передачі бухгалтерської та іншої документації та активів підприємства.
Крім того, ліквідатором неодноразово направлялися заяви до Немишлянського відділу поліції м. Харкова та прокуратури Харківської області щодо перевірки дій колишнього керівника та надання відповіді щодо розгляду поданих ним заяв.
24.06.2018 року ліквідатором отримано відповідь Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому управління повідомляє, що досудове розслідування в рамках кримінального провадження №12018220460002083 за ч.1 ст.382 КК України триває та на даний час поліцією вживаються заходи щодо встановлення місцезнаходження керівника ІП "Калісто" Борозняка В.П.
12.03.2019 року від Харківської місцевої прокуратури отримано відповідь за № 03-20-382/19, відповідно до якої зазначено, що кримінальне провадження за № 12018220460002083 було закрито 28.12.2018 року, у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. В подальшому, Харківською місцевою прокуратурою №3 постанова про закриття кримінального провадження скасована та з метою активізації досудового розслідування прокуратурою надані письмові вказівки. Проте, на даний час колишнього керівника ІП "Калісто" ОСОБА_1 не знайдено.
Крім того, судом встановлено, що ліквідатор звертався із запитом №17-01/18-132/07 від17.01.2018 року до Головного управління ДФС у Харківській області щодо надання інформації стосовно ІП "Калісто". На вищевказаний запит податковий орган повідомив ліквідатора листом за №1349/с/20-40-08-01-10 від 16.02.2018 року про те, що банкрут протягом трьох років не надавало податкової декларації з податку на прибуток підприємства.
Отже, враховуючи відсутність бухгалтерської документації ІП "Калісто", а саме балансів підприємства, звітів про фінансові результати, про рух грошових коштів про власний капітал, податкових декларацій та іншої фінансової звітності банкрута, ліквідатор позбавлений можливості провести аналіз фінансового становища ІП "Калісто" та встановити наявність або відсутність дій засновників або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи.
По - друге : Згідно з п. 3.2 розділу ІІІ Методичних рекомендацій визначення ознак дій з доведення до банкрутства здійснюється за період, що починається за три роки до дати порушення справи про банкрутство, у разі наявності ознак неправомірних дій відповідальних осіб боржника, що призвели до його стійкої фінансової неспроможності, у зв'язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов'язкові платежі.
Ухвала господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі про банкрутство ІП "Калісто" постановлена судом 12.09.2017, отже, початком трирічного періоду, що передував даті відкриття провадження у справі про банкрутство є 12.09.2014.
Разом з тим, зважаючи на неподання боржником фінансово-податкової звітності в період з 2015 року до моменту ініціювання порушення щодо нього справи про банкрутство податковою інспекцією у 2017 році, проведення арбітражним керуючим (розпорядником майна та ліквідатором) аналізу фінансово-господарської діяльності ІП "Калісто" за період з вересня 2014 по вересень 2017 року, було об'єктивно неможливим за відсутності фінансової звітності боржника за цей період.
По-третє : відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які містяться на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, засновником ІП "Калісто" є Толедо Лімітед, країна резиденства : Толедо Лімітед - місцезнаходження : Беліз, Мепп Стріт,1. Таким чином, засновником банкрута є компанія, яка знаходиться в офшорній зоні, отже, інформація стосовно акціонерів та керівників цієї компанії є конфіденційною, що в свою чергу унеможливлює отримати ліквідатором відповідні відомості стосовно засновника банкрута та заявити вимоги щодо покладення на нього субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника, у зв'язку з доведенням його до банкрутства.
По-четверте : суд зазначає, що Кодексом України з процедур банкрутства передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі) (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №927/1191/14).
Принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора полягає в тому, що кредитор повинен обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (висновок про застосування норм права, який викладений у постановах Верхового Суду від 30.01.2019 у справі №921/879/15-г/11 та від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012).
Ліквідаційна процедура банкрутства, за приписами ст.59 Кодексу України з процедур банкрутства має строковий характер, а саме строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 місяців. Наявність кримінального провадження не перешкодою у затвердженні судом звіту ліквідатора, оскільки субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності та законодавство не пов'язує можливість покладення субсидіарної відповідальності в порядку ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства на третіх осіб з наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення, оскільки в даному випадку особи в силу спеціального припису Закону про банкрутство (Кодексу України з процедур банкрутства) притягуються до цивільної відповідальності у формі солідарного стягнення.
Вищезазначений висновок про застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 по справі № 910/21232/16.
Всі учасники провадження у справі про банкрутство, мають належним чином користуватися наданими Кодексом правами та власними повноваженнями сприяти дотриманню визначених Кодексом України з процедур банкрутства строків судових процедур, задля зменшення негативних наслідків надмірною тривалістю цих процедур як для кредиторів так і боржника.
Так, ліквідаційна процедура у даній справі триває більше ніж 3,5 років.
Кодекс України з процедур банкрутства не містить процесуального наслідку порушення строку процедури ліквідації, проте довготривалість процедури призводить до збільшення витрат як власне на саму процедуру, так і на оплату роботи ліквідатора, знецінення визнаних грошових вимог кредиторів (інфляція), інші негативні наслідки.
В разі, якщо ліквідатор працює, на думку учасників провадження неефективно то його дії повинні своєчасно оскаржуватись у порядку норми ч. 3ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства.
У зв'язку із цим та з урахуванням положень ст. 74 ГПК України, суд дійшов висновку, що, на кредитора або іншу особу, що відповідно до закону має право заперечувати звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, зокрема з підстав неналежного виконання ліквідатором боржника своїх обов'язків у ліквідаційній процедурі та неповноти виконаних ним дій у цій процедурі, покладений тягар доведення цих обставин, доведення того, що ці порушення з боку ліквідатора мали місце і призвели до порушення порядку проведення дій у ліквідаційній процедурі, і тим самим вплинули на показники в ліквідаційному балансі боржника (змінили ці показники тощо), вплинули на формування ліквідаційної маси і на задоволення вимог кредиторів, і як результат - вплинули на результати проведеної ліквідаційної процедури боржника, а відповідно і на прийняття рішення за результатами розгляду та затвердження звіту та ліквідаційного балансу боржника.
Така правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 27.08.2019 у справі № 913/982/14.
Суд звертає увагу на те, що ухвалами суду від 08.04.2021 та 22.04.2021 суд неодноразово зобов'язував кредитора АТ "Укрексімбанк" надати суду обґрунтовані письмові заперечення щодо неможливості затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу по справі.
Проте, АТ "Укрексімбанк" вимоги вищевказаних ухвал не виконав, обґрунтованих письмових заперечень щодо неможливості затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу по справі не надав. В судовому засіданні представник кредитора повідомив суд про відсутність будь-яких питань щодо роботи ліквідатора у справі про банкрутство ІП "Калісто".
Суд наголошує на тому, що саме лише посилання окремого кредитора у справі про банкрутство на відсутність вжиття вичерпних заходів ліквідатором з пошуку активів боржника не є автоматичною підставою для відмови у затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
За умови надходження аргументів щодо відсутності вжиття вичерпних заходів ліквідатором з пошуку активів боржника, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, повинен, з урахуванням судового розсуду та зібраних доказів у справі, надати оцінку таким аргументам і визнати їх обґрунтованими чи такими, що спростовуються матеріалами справи.
Натомість, як встановлено судом, кредитор не надав жодних обґрунтованих аргументів щодо невжиття вичерпних заходів ліквідатором з пошуку активів боржника.
Разом з тим, наявні матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності у банкрута іншого, не реалізованого під час ліквідаційної процедури майна, за рахунок якого була б можливість задовольнити вимоги кредиторів, або інших відомостей, які б достеменно спростували зазначені ліквідатором боржника відомості в звіті ліквідатора та в ліквідаційному балансі.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, проведеною ліквідатором роботою встановлено, що майно банкрута, за рахунок якого можливо було б погасити кредиторську заборгованість, відсутнє, що підтверджено матеріалами ліквідаційної процедури.
Пропозицій чи клопотань від власника (органу уповноваженого управляти майном) боржника та інших інвесторів стосовно покращення фінансового становища (відновлення платоспроможності боржника) чи участі у фінансовому оздоровленні, погашенні заборгованості або переходу до процедури санації чи укладення мирової угоди до суду та ліквідатора не надходило.
Відповідно до ч.1 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Отже, враховуючи, що ліквідатором банкрута, під час здійснення ліквідаційної процедури ІП "Калісто" вжито всі можливі заходи, спрямовані на пошук та виявлення майна та інших активів банкрута, з метою задоволення вимог кредиторів, а додані до звіту документи підтверджують виконання роботи по ліквідації підприємства у повному обсязі, що свідчить про дотримання принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, а тому суд дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу, ліквідації юридичної особи ІП "Калісто" та закриття провадження у справі.
За таких обставин та керуючись ст. ст. 37-48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 19.01.2013, ст.ст. 61-65, 90 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 233-235 ГПК України, суд -
1. Затвердити наданий суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.
2. Ліквідувати юридичну особу Іноземне підприємство "Калісто" (код 34756181), яке зареєстровано 14.12.2006 р. за № 1 480 102 000 003160, місцезнаходження: 61044, м. Харків, проспект Московський, буд. 257
3. Визнати вимоги кредиторів, що не задоволені за недостатністю майна, погашеними.
Визнати вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений строк або відхилені господарським судом, погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню.
Визнати погашеними (зокрема) наступні вимоги кредиторів:
- ГУ ДПС у Харківській області у розмірі 32 187 663,94 грн.;
- АТ "Укрексімбанк" Харківська філія у розмірі 889 562 656,12грн.
4. Провадження у справі закрити.
5. Зобов'язати державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про зняття юридичної особи з обліку.
6. Ухвалу направити ліквідатору, кредиторам, власнику майна, державному органу питань банкрутства, державному реєстратору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвалу підписано 18.05.2021.
Суддя Міньковський С.В.