19.05.2021 Справа № 920/271/21
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Соп'яненко О.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників за наявними матеріалами справу № 920/271/21
за позовом: Адвокатського об'єднання «СІАЛ» (40009, м.Суми, вул. 1-ша Набережна р.Стрілка, 54, код ЄДРПОУ 43124189)
до відповідача: Приватної виробничо-комерційної фірми «ЦЕНТР» (40000, м.Суми, вул. Петропавлівська, буд. 76, кв. 81, код ЄДРПОУ 21119320)
про стягнення 10 000,00 грн,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача Приватної виробничо-комерційної фірми “ЦЕНТР” та просить стягнути борг в розмірі 10000,00 грн, нарахованих відповідно до договору про надання правової допомоги №22 від 17.11.2020, а також просить стягнути судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн.
Відповідно до ухвали суду від 30.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/271/21 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвала про відкриття провадження отримана відповідачем 01.04.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
17 листопада 2020 року між Адвокатським об'єднанням «СІАЛ» («Об'єднання») і Приватною виробничо-комерційною фірмою «ЦЕНТР» («Клієнт») укладено договір про надання правової допомоги №22 (далі за текстом - «Договір»), відповідно до умов якого Об'єднання надає Клієнту правову допомогу з представництва його інтересів та захисту прав в суді у справі № 920/1048/20 за позовом ФОП Іванова Артема Веніаміновича до Клієнта про стягнення коштів.
Пунктом 3 Договору визначено, що розмір гонорару Об'єднання визначається додатковою угодою до цього Договору.
Відповідно до 1.1. Додаткової угоди № 1 від 17.11.2020р. передбачено наступний порядок оплати правової допомоги:
« 1.1. Попередня оплата за представництво інтересів в Господарському суді Сумської області в розмірі 10000,00 грн. та включає в себе: ознайомлення з наявними у Клієнта документами щодо господарських взаємовідносин з ФОП Івановим А.В.; ознайомлення з матеріалами справи № 920/1048/20 в Господарському суді Сумської області; правовий аналіз документів щодо господарських взаємовідносин Клієнта з ФОП Івановим А.В. та матеріалів позову; підготовка та подання до суду необхідних процесуальних документів у справі №920/1048/20, в тому числі, але не виключно, відзиву на позовну заяву та заперечення, необхідних клопотань з процесуальних питань тощо.».
Позивач мотивує свої вимоги тим, що на виконання умов Договору ним було здійснено представництво інтересів відповідача в Господарському суді Сумської області у справі № 920/1048/20.
За результатом розгляду справи №920/1048/20 прийнято рішення від 21.12.2020 р. про задоволення позову, від апеляційного оскарження рішення суду Відповідач відмовився.
Станом на дату подання позову надану правову допомогу Відповідач не оплатив, розмір боргу становить 10000,00 гривень.
24.02.2021р. на адресу Відповідача направлено вимогу про сплату боргу, яку останній залишив без розгляду та задоволення.
У зв'язку з наведеним вище позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 10000,00 грн. заборгованості.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 629 вищевказаного Кодексу наголошує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зі змісту укладеного між сторонами у справі договору вбачається, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина перша статті 612 названого Кодексу визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що відповідно до п. 1.3. Додаткової угоди №1 до Договору остаточна оплата в розмірі 10000,00 грн. за фактом набрання законної сили рішенням суду про відмову в задоволенні позову ФОП Іванова А.В. чи набрання законної сили ухвали суду про повернення позову чи залишення позову без розгляду.
Проте з письмових матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Сумської області у справі №920/1048/20 від 21.12.2020 р. позов задоволено, від апеляційного оскарження рішення суду Відповідач відмовився (як повідомив позивач у позовній заяві).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що у позивача не виникло право вимоги про сплату відповідачем 10000,00 грн остаточної оплати по Договору, оскільки позовні вимоги у справі №920/1048/20 були задоволені рішенням Господарського суду Сумської області від 21.12.2020, а отже позовні вимоги є неправомірними, необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про відмову задоволенні позовних вимог, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн. покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позову Адвокатського об'єднання «СІАЛ» до відповідача: Приватної виробничо-комерційної фірми «ЦЕНТР» про стягнення 10000,00 грн. заборгованості - відмовити.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.
Повний текст рішення складений та підписаний 19.05.2021.
Суддя О.Ю. Соп'яненко