17 травня 2021 року Справа № 915/1215/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши матеріали скарги (вх. № 7021/21 від 11.05.2021) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях на рішення державного виконавця по справі
за позовом Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1, вул. Нікольська, 73, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 02910048)
в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, вул. Велика Арнаутська, 15, м. Одеса, 65048 (код ЄДРПОУ 43015722)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Метал Стивідорінг компані”, вул. Заводська, 23/26, м. Миколаїв, 54002 (код ЄДРПОУ 40618543)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державне підприємство “Миколаївський морський торговельний порт”, вул. Заводська, 23/41, м. Миколаїв, 54020 (код ЄДРПОУ 01125608)
про стягнення коштів в сумі 104 715, 34 грн.
особа, дії якої оскаржуються: державний виконавець Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаїв Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Черткова О.В., вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54029
без повідомлення (виклику) учасників
11.05.2021 року до господарського суду Миколаївської області надійшла скарга вх. № 7021/21 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, у якій заявник просить суд:
1. Визнати рішення (повідомлення) від 05.04.2021 року № 23793107-36/22 старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаїв Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (О.В. Черткова) про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання неправомірним;
2. Скасувати рішення (повідомлення) від 05.04.2021 року № 23793107-36/22 старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаїв Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (О.В. Черткова) про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання;
3. Зобов'язати Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаїв Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрити виконавче провадження про примусовому виконанню наказу господарського суду Миколаївської області від 04.01.2021 року у справі № 915/1215/20 про стягнення з ТзОВ «Метал Стивідорінг компані» на користь держави в особі Регіонального відділення заборгованості з орендної плати в сумі 100 925, 88 грн. та 761, 68 грн. пені, та 3 027, 78 грн. штрафу.
Підставою подання скарги Регіональним відділенням зазначено обставини, які полягають у тому, що 09.04.2021 до Регіонального відділення від органу ДВС надійшло повідомлення від 05.04.2021 року № 23793107-36/22 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Підставою повернення зазначено, що заяву про порушення виконавчого провадження подано особою, що не має права вчиняти дії від імені такої юридичної особи. Регіональне відділення зазначає, що заяву від 16.03.2021 року підписано начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях Славським О. В., тобто повноважною особою, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Посилаючись на положення ст. 129 Конституції України, ст. 3, 18 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 343 ГПК України, Регіональне відділення зазначає, що повернення виконавчого документу стягувачу є неправомірним, а рішення (повідомлення) підлягає скасуванню.
В період з 30.03.2021 року по 14.05.2021 року (включно) суддя Олейняш Е. М. перебувала у щорічній відпустці.
Розглянувши подану скаргу на рішення державного виконавця, суд дійшов висновку про залишення без розгляду скарги з огляду на наступне.
Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав.
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби.
Так, оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення передбачено нормами як Закону України "Про виконавче провадження" (ч. 1 ст. 74), так і нормами Господарського процесуального кодексу України (ст. 339).
Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Однак, норми Закону України «Про виконавче провадження» та норми ГПК України, які є законодавчими актами однакової юридичної сили, встановлюють неоднаковий строк для оскарження рішень, дій або бездіяльності державного, приватного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення.
Так, за приписами ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Натомість, приписами п. "а" ч. 1 ст. 341 ГПК України встановлено, що відповідну скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.
При цьому, враховуючи положення ст. 115 ГПК України та рішення Конституційного Суду України від 07.07.1998 № 11-рп/98, десятиденний строк, зазначений у пункті "а" ч. 1 ст. 341 ГПК України, необхідно обчислювати в календарних днях (постанова ВС від 14.08.2019 року по справі № 910/7221/17).
За змістом ч. 1 ст. 3 ГПК України при здійсненні судочинства господарський суд керується положеннями ГПК України, а не Законом України "Про виконавче провадження".
Господарський процесуальний кодекс України регулює порядок оскарження саме до господарського суду дій державного/приватного виконавця, на виконанні якого перебуває судове рішення цього суду. Право на звернення зі скаргою і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов'язані з наявністю ухваленого за правилами Господарського процесуального кодексу України судового рішення та з його примусовим виконанням.
В той час, як Закон України «Про виконавче провадження» регулює оскарження дій виконавця не тільки до суду, а й до інших органів, що вбачається з приписів ч. 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження".
Також Закон України «Про виконавче провадження» регулює відносини з оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців при виконанні не тільки судових рішень, але й інших виконавчих документів, про що зазначено у ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження».
Отже, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» є загальною нормою по відношенню до ст. 339-341 ГПК України, оскільки застосовується до більш широкого кола відносин, а саме: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів Державної виконавчої служби.
Під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу Державної виконавчої служби або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень Господарського процесуального кодексу України, передбачених у розділі VI "Судовий контроль за виконанням судових рішень", зокрема щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів, визначений пунктом "а" частини першої статті 341 цього Кодексу.
Правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 920/149/18. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.08.2019 року по справі № 910/7221/17.
Як вбачається з матеріалів скарги 05.04.2021 року за № 23793107-36/22 старшим державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаїв Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, яке отримано стягувачем Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях 09.04.2021 року, про що зазначено Регіональним відділенням у самій скарзі.
Відтак, останнім днем строку для подання скарги є 19.04.2021 року включно.
Стягувач звернувся до господарського суду зі скаргою на рішення державного виконавця 07.05.2021 року (дата оформлення поштового відправлення), тобто зі спливом десятиденного строку, встановленого ст. 341 ГПК України.
Заяв про поновлення строку для подання скарги на рішення державного виконавця стягувачем до суду не подано.
Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, оскільки скаргу на рішення державного виконавця Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях подано після закінчення встановленого п. "а" ч. 1 ст. 341 ГПК України процесуального строку, вказана скарга підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. 118, 233-235, 254-255, 339-342 ГПК України, суд
Залишити без розгляду скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (вх. № 7021/21 від 11.05.2021).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Ухвалу підписано 17.05.2021 року.
Суддя Е.М. Олейняш