79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
17.05.2021 справа № 914/478/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Побігайленко Ю.-Б.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Фізичної особи-підприємця Белінської Нелі Василівни, смт. Нова Ушиця, Хмельницька область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Т.Б. Фрут”, м. Городок Львівська область
про стягнення заборгованості в розмірі 28 356,35 грн.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
25.02.2021р. Фізична особа-підприємець Белінська Неля Василівна звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Т.Б. Фрут” про стягнення заборгованості в розмірі 28 356,35 грн.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, судом встановлено наявність підстав для залишення її без руху.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.03.2021 р. позовну заяву Фізичної особи-підприємця Белінської Нелі Василівни до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Т.Б. Фрут” про стягнення заборгованості в розмірі 28 356,35 грн. судом залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху.
18.03.2021 р. позивачем, на виконання вимог ухвали суду від 02.03.2021 р., подано на адресу суду заяву з додатками про усунення недоліків позовної заяви за вх. № 6713/21.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.03.2021 р. судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначити на 21.04.2021 р.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.04.2021 р. розгляд справи по суті відкладено на 17.05.2021 р. з підстав, викладених в ухвалі суду.
17.05.2021 р. представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився, хоча належно був повідомлений про час, місце та дату судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).
17.05.2021 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився, письмового відзиву на позов на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, місце та дату судового засідання за адресою відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 81500, Львівська область, м. Городок, вул. Артищівська, буд. 9, корпус 1 (докази містяться в матеріалах справи).
Враховуючи ч.3 ст.222 ГПК України, відповідно до якої, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Відтак фіксування судового процесу під час судового засідання 17.05.2021 р. не здійснюється.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, відзиву на позовну заяву на адресу суду не подав станом на час прийняття рішення у даній справі судом.
Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, не заперечив у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за його відсутності, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Згідно ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.
Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.
Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав. З огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору, суд вважає за можливе ухвалити рішення в цій справі за наявними у ній доказами, враховуючи, що поданих в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи та прийняття судового рішення у справі № 914/478/21.
В судовому засіданні 17.05.2021 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Позиція позивача.
10 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЯБЛУНЕВИЙ ДАР» (первісним боржником), ФОП Белінською Нелею Василівною (кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Т.Б. ФРУТ» (новим боржником) було укладено договір про переведення боргу № 10/01-ПБ/1. За умовами вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Т.Б. ФРУТ» як новий боржник зобов'язалось виконати на користь кредитора зобов'язання первісного боржника щодо сплати грошових коштів в розмірі 28 356,35 грн., яке виникло на підставі договору поставки № З/РТ/2019 від 22 січня 2019 року у строки, вказані у вимогах кредитора. Таким чином, як зазначає позивач, відповідач визнав наявність існуючої заборгованості перед позивачем, яку зобов'язувався сплатити. Крім цього, вказана заборгованість підтверджується договором поставки № З/РТ/2019 від 22 січня 2019 року, видатковими накладними, податковими накладними, зокрема: 1) видатковою накладною № 838 та податковою накладною № 1088 від 19 вересня 2019 року на суму 3 071,00 грн.; 2) видатковою накладною № 976 та податковою накладною № 1178 від 18 жовтня 2019 року на суму 2600,00 грн.; 3) видатковою накладною № 999 та податковою накладною № 1182 від 21 жовтня 2019 року на суму 5384,33 грн.; 4) видатковою накладною № 1070 та податковою накладною № 1194 від 30 жовтня 2019 року на суму 6508,80 грн.; 5) видатковою накладною № 1150 та податковою накладною № 1225 від 06 листопада 2019 року на суму 10 792,62 грн. 04 грудня 2020 року позивачем на адресу відповідача була направлена письмова вимога виконати умови договору про переведення боргу № 10/01 -ГТБ/1 від 10 січня 2020 року протягом 7 (семи) днів з моменту отримання цієї вимоги, але не пізніше 15 грудня 2020 року, сплативши заборгованість шляхом перерахування коштів на рахунок кредитора - ФОП Белінської Н.В. Як вказує позивач, зазначена вимога була отримана відповідачем 08 грудня 2020 року (копії підтверджуючих документів позивачем долучено до матеріалів справи). Як зазначає позивач, у встановлені строки відповідач зобов'язання не виконав. На підставі наведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача 28 356,35 грн. заборгованості та судові витрати покласти на відповідача.
Позиція відповідача.
17.05.2021 р. відповідач в судове засідання з розгляду справи по суті явки свого повноважного представника не забезпечив, хоча належно був повідомлений про час, місце та дату судового засідання за адресою відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 81500, Львівська область, м. Городок, вул. Артищівська, буд. 9, корпус 1 (докази містяться в матеріалах справи). Відповідач вимог ухвали суду від 19.03.2021 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, проти позову у визначеному Законом порядку не заперечив.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, здійснивши огляд документів, суд встановив наступне.
22.01.2019 р. між ТзОВ «Яблуневий дар» (покупець за договором) та ФОП Белінською Н.В. (постачальник за договором) укладено договір поставки № 3/РТ/2019. За умовами п. 1.1 договору поставки № 3/РТ/2019 від 22.01.2019 р. в порядку та на умовах, визначених даним Договором,постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість. На виконання умов договору поставки № 3/РТ/2019 від 22.01.2019 р. ФОП Белінська Н.В. здійснила поставку товару ТзОВ «Яблуневий дар» на загальну суму 28 356,35 грн. Поставка товару підтверджується наступними видатковими накладними: видаткова накладна № 838 від 19 вересня 2019 року на суму 3 071,00 грн.; видаткова накладна № 976 на суму 2 600,00 грн.; видаткова накладна № 999 на суму 5384,33 грн.; видаткова накладна № 1070 від 30 жовтня 2019 р. на суму 6508,80 грн.; видаткова накладна № 1150 від 06 листопада 2019 р. на суму 10 792,62 грн. Вказані видаткові накладні підписані повноважними представниками сторін та долучені позивачем до матеріалів справи.
10 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» (первісним боржником), ФОП Белінською Нелею Василівною (кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Т.Б. ФРУТ» (новим боржником) було укладено договір про переведення боргу № 10/01-ПБ/1.
Пунктами 1.1, 1.2 договору про переведення боргу № 10/01-ПБ/1 від 10.01.2020 р. передбачено, що вказаним Договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (Первісного боржника) в зобов'язанні, що виникло на підставі Договору поставки №3/РТ/2019 від 22 січня 2019року, укладеного між Первісним боржником та Кредитором (надалі іменується «Основний договір»). Первісний боржник переводить на Нового боржника грошове зобов'язання у розмірі 28 356,35 грн., що виникло на підставі Основного договору, а Новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання.
Згідно з п. 2.1 договору про переведення боргу вартість Договору становить 28 356,35 грн.
За умовами вказаного договору, зокрема, пунктом 3.1 договору про переведення боргу передбачено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Т.Б. ФРУТ», як новий боржник, зобов'язалось виконати на користь кредитора зобов'язання первісного боржника щодо сплати грошових коштів в розмірі 28 356,35 грн., яке виникло на підставі основного договору - договору поставки № З/РТ/2019 від 22 січня 2019 року у строки, вказані у вимогах кредитора.
Відповідно до п. 7.6 договору про переведення боргу цей Договір вступає в силу з моменту підписання його Сторонами і діє до повного виконання Сторонами всіх зобов'язань за цим Договором.
04 грудня 2020 року позивачем на адресу відповідача була направлена письмова вимога виконати умови договору про переведення боргу № 10/01 -ГТБ/1 від 10 січня 2020 року протягом 7 (семи) днів з моменту отримання цієї вимоги, але не пізніше 15 грудня 2020 року, сплативши заборгованість шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок кредитора - ФОП Белінської Н.В. Зазначена вимога була отримана відповідачем 08 грудня 2020 року. Вказане підтверджується інформацією, отриманого з офіційного веб-сайту ПАТ “Укрпошта” щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора № 3260000422340, яка долучена позивачем до матеріалів справи.
Відтак, станом на момент розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 28 356,35 грн. не погашена, доказів протилежного суду не надано.
Відповідач проти наявності зазначеної заборгованості за договором не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Підставою для звернення позивача з даним позовом до суду слугувало те, що відповідач не виконує зобов'язання, яке виникло на підставі договору про переведення боргу № 10/01-ПБ/1 від 10.01.2020 р.
Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до п.2.3. договору поставки покупець здійснює 100 % передоплату за товар на підставі виставленого рахунку.
Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.
Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Таким чином, враховуючи зазначене, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що сума основної заборгованості в розмірі 28 356,35 грн. є обґрунтованою до стягнення з відповідача на час ухвалення рішення у даній справі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
У зв'язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними, вірогідними доказами, не спростовані відповідачем і позовні вимоги підлягають до задоволення.
Позивачем сплачено судовий збір в загальному розмірі 2 270,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 560 від 23.12.2020 р. на суму 210,20 грн. та платіжним дорученням № 597 від 18.02.2021 р. на суму 2 059,80 грн.
Судовий збір в розмірі 2 270,00 грн., відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача, так як спір виник з його вини і не погашено суму заборгованості на час ухвалення рішення у справі.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, 252, ст.ст. 236-241, 327 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Т.Б. Фрут” (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Артищівська, буд. 9, корпус 1; код ЄДРПОУ №41179849) на користь позивача: Фізичної особи-підприємця Белінської Нелі Василівни ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) 28 356,35 грн. заборгованості та 2 270,00 грн. понесених втрат на сплату судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 19.05.2021 р.
Суддя О.З. Долінська