79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.05.2021 справа № 914/3293/20
Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А., за участю секретаря судового засідання Зусько І.С., розглянувши матеріали справи
за позовом Заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, м. Київ
до відповідача Львівської міської ради, м. Львів
за участю третьої особи1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Концерну радіомовлення радіозв'язку та телебачення, м. Київ
за участю третьої особи2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Курії Львівської Архиєпархії Української греко-католицької церкви, м. Львів
про визнання незаконною та скасування ухвали, скасування державної реєстрації
за участю представників:
від прокуратури: Бучко Р.В.;
від позивача: Огнівенко П.П.;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи1: Дуда І.П.;
від третьої особи2: Працьовитий А.В.
В провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України до Львівської міської ради за участю третьої особи1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Концерну радіомовлення радіозв'язку та телебачення, та третьої особи2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Курії Львівської Архиєпархії Української греко-католицької церкви про визнання незаконною та скасування ухвали, скасування державної реєстрації.
Ухвалою суду від 15.03.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.02.2021; залучено Концерн радіомовлення радіозв'язку та телебачення до участі у справі в якості третьої особи1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача та залучено Курію Львівської Архиєпархії Української греко-католицької церкви до участі у справі в якості третьої особи2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.
В судовому засіданні 02.02.2021 оголошено перерву до 16.02.2021.
В судовому засіданні 16.02.2021 оголошено перерву до 02.03.2021.
Ухвалою суду від 02.03.2021, занесеною до протоколу судового засідання від 02.03.2021, продовжено строк підготовчого провадження, в судовому засіданні оголошено перерву до 16.03.2021.
Ухвалою суду від 16.03.2021, занесеною до протоколу судового засідання від 16.03.2021, відкладено підготовче засідання на 30.03.2021.
Судове засідання 30.03.2021 не відбулося через тимчасову втрату працездатності суддею Кидисюком Р.А. в період з 22.03.2021 по 26.03.2021 та подальшим його перебуванням на самоізоляції в період з 29.03.2021 по 02.04.2021.
Ухвалою суду від 05.04.2021 призначено підготовче судове засідання на 20.04.2021.
Ухвалою суду від 20.04.2021 витребувано у Відділу у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області належним чином засвідчену копію рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.02.1998 №51 “Про інвентаризацію земель м. Львова”, а також затвердженого ним списку землекористувачів та землевласників Залізничного району м. Львова та матеріалів вказаної інвентаризації в частині земельної ділянки, яка була передана в користування Львівському обласному радіотелевізійному передавальному центру на підставі Рішення від 06.04.1951 №31/246 звуженого засідання виконкому міської ради депутатів трудящих; відкладено вирішення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, в судовому засіданні оголошено перерву до 11.05.2021.
В судовому засіданні 11.05.2021, суд оголосив, що витребувані у Відділу у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області документи, згідно із ухвалою суду від 20.04.2021, на адресу суду не надходили.
11.05.2021 від відповідача надійшло клопотання (вх.№10818/21) про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку повноважного представника.
В судовому засіданні 11.05.2021 представник третьої особи 2 підтримав клопотання (вх.№10828/21) про долучення документів до матеріалів справи, а саме: фотографій цегляної прибудови до стіни, яка знаходиться в Митрополичих садах між верхніми Митрополичими садами та нижніми Митрополичими садам.
16.03.2021 відповідачем було заявлене клопотання (вх.№6086/21) про залишення позову без розгляду, відповідно до прохальної частини якого просив суд залишити без розгляду позов Заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України до Львівської міської ради про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради №6503 від 04.09.2020 «Про затвердження Курії Львівської Архиєпархії Української греко-католицької церкви проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на площі Святого Юра,5», визнання незаконними та скасування рішення державного реєстратора.
В судовому засіданні 20.04.2021 вказане клопотання було підтримане представником відповідача в повному обсязі з посиланням на те, що Львівська міська рада вважає, що прокурор у даній справі не довів нездійснення чи неналежного здійснення позивачем захисту інтересів держави як підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах, а також не надав позивачу «розумного строку» для самостійного заявлення позову. Як зазначає відповідач, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що Адміністрація Спецзв'язку не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатись до суду з відповідним позовом до Львівської міської ради, а сама по собі обставина не звернення Адміністрації з позовом протягом певного часового періоду, без фактичного з'ясування правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неможливість виконання позивачем функцій із захисту інтересів держави. Також, відповідачеві незрозумілим є визначення Заступником прокурора позивача, в інтересах якого він звернувся до суду в даній справі - Адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України як власника земельної ділянки, яку Львівською міською радою передано у постійне користування Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ, а також позиція щодо вибору позивача, оскільки, як вважає відповідач, при обґрунтування позовних вимог Заступником військового прокурора не надано жодних доказів перебування у власності Адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України земельної ділянки на площі Св. Юра, 5 у місті Львові, а доказів того, що Львівська обласна державна адміністрація повідомлялася посадовими особами Військової прокуратури Львівського гарнізону про її імовірно порушене право, заступником військового прокурора до матеріалів справи не долучено.
Крім того, згідно із поданих додаткових пояснень до клопотання про залишення позову без розгляду (вх.№9272/21 від 19.04.2021) відповідачем акцентовано увагу на те, що на його думку, позовну заяву від імені Прокуратури підписано особою, яка не мала на це відповідних повноважень. Як зазначив відповідач, Заступником військового прокурора Львівського гарнізону не долучено до позовної заяви доказів того, що на момент підписання та подання ним позовної заяви до Господарського суду Львівської області керівник Військової прокуратури Львівського гарнізону був відсутній та не міг виконувати обов'язки керівника.
В судовому засіданні 20.04.2021 представником прокуратури підтримано пояснення (вх.№9514/21 від 20.04.2021), відповідно до яких просив суд відхилити клопотання Львівської міської ради про залишення позову без розгляду як безпідставне. В обґрунтування заявленої позиції прокурор посилався на те, що мотивування клопотання відповідача зводиться до практики Великої палати Верховного суду, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 згідно із якою: «Прокурор звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк». Тобто, відповідач вимагає, щоб прокурор довів, що позивач не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави, що на його думку абсолютно не узгоджується з вищевказаною позицією Великої палати.
На підтвердження надання позивачу «розумного строку» на самостійне заявлення позову, представником прокуратури долучено до матеріалів справи лист від 4 листопада 2020 року (№ 33-2667вих-20), згідно із змістом якого прокурором повідомлено уповноважений орган про конкретну ситуацію порушення інтересів держави, а саме: про прийняття Львівською міською радою оскаржуваної ухвали, попередив, що вирішує питання про застосування представницьких повноважень за даним фактом.
Крім того, не дочекавшись вжиття будь-яких заходів з боку уповноваженого органу прокурором було вдруге скеровано листа на адресу першого 2 грудня 2020 року, і лише після цього 11 грудня 2020 року скеровано до суду відповідний позов.
Таким чином, прокурор підтвердив факт належного повідомлення уповноваженого органу про порушення інтересів держави та надання розумного строку для відповідної реакції з його боку.
Згідно із постановою Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/385/18, момент поінформованості уповноваженого органу є самостійним елементом, який повинен дослідити суд першої інстанції при розгляді кожної справи за позовом прокурора. Тобто уповноважений орган може бути інформований про факт порушення інтересів держави у будь-який спосіб, і суд першої інстанції при вирішенні кожної конкретної справи повинен дослідити чи був поінформований такий орган про порушення інтересів держави та чи були ним вжиті належні заходи для поновлення порушених інтересів держави. З огляду на викладене, пов'язувати моменти надсилання прокурором останнього листа уповноваженому органу у даній справі та подання позову, є неправильним, незаконним і не відповідає ні положенням ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» ні позиції Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
Відмінність даної справи від наведеної відповідачем справи №914/782/16 полягає у тому, що у справі № 914/782/16 позов та лист були скеровані в один день. А у даній справі прокурор скерував інформування уповноваженому органу задовго (4 листопада 2020 року) до фактичного подання позову до суду 11 грудня 2020 року.
На думку прокурора, посилання відповідача на те, що прокурором не надано доказів перебування спірної земельної ділянки у власності Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, а також не зазначення Львівської обласної державної адміністрації в якості позивача не відповідає нормам Земельного законодавства та свідчить про нерозуміння суті спірних відносин, що виникли та є предметом дослідження у даній справі.
Тим самим прокурор стверджує, що позовні вимоги прокурора сформульовані в інтересах Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, як органу державної влади, який уповноважений здійснювати управління та розпорядження основними фондами безпосереднього землекористувача спірної земельної ділянки - Львівської філії Концерну РРТ.
Суть порушеного права та інтересу держави - це порушення Львівською міською Радою права землекористування Концерну РРТ в особі його Львівської філії земельною ділянкою по вул. Листопадового чину, 28 у м. Львові. Оскільки, Концерн РРТ належить до сфери управління Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, то саме остання є органом, уповноваженим здійснювати захист вказаних порушених інтересів держави у даних спірних відносинах.
Як зазначив прокурор у своїх поясненнях, стосовно Львівської обласної державної адміністрації, то по-перше, жодне право саме Львівської обласної державної адміністрації у спірних відносинах не порушено, по-друге, Львівська обласна державна адміністрація не є органом управління майном Концерну РРТ, а тому вона не має жодних правових підстав бути позивачем у даній справі та виконувати повноваження органу, уповноваженого державою на здійснення відповідних функцій у даних спірних відносинах. Схожа позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України у справі № 914/1584/15 від 22 вересня 2016 року.
Відповідно до статті 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо:
1) позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності;
2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;
3) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
4) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору;
5) позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду;
6) позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду;
7) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;
8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;
9) дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;
10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього ж суду інший позов (позови) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;
11) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Розглянувши матеріали справи, суд не вбачає підстав для залишення позову без розгляду в даній справі у зв'язку із відсутністю необхідних для цього підстав, а відтак відмовляє в задоволенні відповідної заяви (вх.№6086/21 від 16.03.2021) відповідача.
У зв'язку з наведеним, з метою повного та всестороннього з'ясування обставин справи для надання можливості учасникам справи подати всі докази, якими вони обгрунтовують свою правову позицію, суд дійшов висновку відкласти підготовче засідання.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 182, 183, 234 ГПК України, суд
1. Відмовити в задоволенні клопотання (вх.№6086/21 від 16.03.2021) Львівської міської ради про залишення позову без розгляду.
2. Підготовче засідання відкласти на 25.05.2021 р. о 09:30 год.
Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: м. Львів, вул. Личаківська,128, зал судових засідань №3 (2 поверх).
3. Зобов'язати сторін повністю виконати вимоги попередніх ухвал суду.
4. Явку сторін у судове засідання визнати обов'язковою.
Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати на сторінці Господарського суду Львівської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет за веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Р.А. Кидисюк