ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.05.2021Справа №910/2167/21
Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Шарівка"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимус Еліт"
про стягнення 210 483,41 грн.
У лютому 2021 року Приватне сільськогосподарське підприємство "Шарівка" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимус Еліт" про стягнення 210 483,41 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано свого зобов'язання за Договором №28/08-1 від 28.08.2020 з передання у власність позивача сульфоамофосу, у зв'язку з чим Приватне сільськогосподарське підприємство "Шарівка" вказує на наявність правових підстав для повернення сплаченої ним суми попередньої оплати у розмірі 200 040,00 грн.
Крім того, у зв'язку з порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптимус Еліт" свого грошового зобов'язання з повернення суми попередньої оплати, Приватним сільськогосподарським підприємством "Шарівка" заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 7 916,56 грн. та 3% річних у розмірі 2 526,85 грн., нараховані за період з 08.09.2020 по 08.02.2021.
У змісті позовної заяви Приватним сільськогосподарським підприємством "Шарівка" викладено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого позивач поніс витрати на оплату судового збору у розмірі 3 157,25 грн. та очікує понести витрати на оплату професійної правничої допомоги у орієнтовному розмірі 30 000,00 грн., докази понесення яких будуть подані до суду у порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 відкрито провадження у справі №910/2167/21; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Вказана ухвала суду від 17.02.2021 була надіслана відповідачу 19.02.2021 на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4А, офіс 139), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, та у відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення №0105477283400 була вручена Товариству з обмеженою відповідальністю "Оптимус Еліт" 22.02.2021.
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 у справі №910/2167/21 встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Оптимус Еліт" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимус Еліт" повинне було подати відзив на позов у строк до 09.03.2021 включно.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
28.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптимус Еліт" (постачальник) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Шарівка" (покупець) укладено договір поставки №28/08-1 (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар, а саме мінеральні добрива, у кількості, за ціною та на умовах, визначених даним договором та додатками, що є невід'ємними частинами даного договору, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар у визначений термін.
У пункті 2.1 Договору сторони домовилися, що постачальник передає покупцю товар у кількості визначеній у додатках до даного договору. Загальна кількість товару за даним договором визначається кількістю товару, зазначеного в додатках до даного договору.
Згідно п. 3.1 Договору сторони домовились, що постачальник поставляє покупцю товар за ціною та місцем поставки, зазначеними в додатках до даного Договору.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що оплата товару здійснюється згідно з умовами цього Договору. Оплата вартості товару проводиться покупцем прямим банківським перерахуванням на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого останнім рахунку-фактури.
Факт передачі товару покупцю виникає в момент прийняття товару та підтверджується видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін, спрямованою постачальнику засобами електронного зв'язку (п. 5.3 Договору).
Пунктом 6.2 Договору визначено, що за порушення строків поставки постачальник сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого товару за кожен день прострочення.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами обох сторін і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань. Після закінчення терміну дії цього договору, договір може бути пролонгований за домовленістю сторін строком на 1 рік (п. 8.1 Договору).
28.08.2020 сторонами було укладено Додаток №1 до Договору (Специфікація на товар), у відповідності до якого постачальник зобов'язався на умовах поставки EXW ст. Ков'яги поставити покупцю до 07.09.2020 включно сульфоамофос в біг-бегах (виробництва Болгарія) у кількості 20 мішків загальною вартістю 200 040,00 грн. з ПДВ, а покупець зобов'язався оплатити товар на умовах 100% передплати протягом 2 банківських днів включно з дати підписання даного договору на підставі рахунку-фактури шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
31.08.2021 Приватним сільськогосподарським підприємством "Шарівка" на підставі виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптимус Еліт" рахунку-фактури №СФ-0000081 від 28.08.2021 було сплачено кошти у розмірі 200 040,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1059 від 31.08.2021.
22.10.2020 Приватне сільськогосподарське підприємство "Шарівка" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимус Еліт" з вимогою-претензією, в якій просило повернути суму коштів в розмірі 200 040,00 грн., що підтверджується описом вкладення у рекомендований лист та накладною №6300201903756, однак даний лист повернувся позивачу без вручення у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача про невиконання відповідачем свого обов'язку за Договором з поставки товару, у зв'язку з чим наявні правові підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимус Еліт" сплачених у якості попередньої оплати коштів у розмірі 200 040,00 грн., а також інфляційних втрат у розмірі 7 916,56 грн. та 3% річних у розмірі 2 526,85 грн., нарахованих за період з 08.09.2020 по 08.02.2021.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Пунктом 3 Додатку №1 до Договору визначено, що оплата за товар здійснюється на умовах попередньої оплати 100% вартості товару протягом 2 банківських днів включно з дати підписання даного договору на підставі рахунку-фактури шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптимус Еліт" (постачальник) було виставлено Приватному сільськогосподарському підприємству "Шарівка" (покупець) рахунок-фактури №СФ-0000081 від 28.08.2021 на суму 200 040,00 грн. за 20 мішків сульфоамофосу.
З наявного в матеріалах справи платіжного доручення №1059 від 31.08.2021 вбачається, що Приватне сільськогосподарське підприємство "Шарівка" перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Оптимус Еліт" кошти у розмірі 200 040,00 грн.
Таким чином, позивачем було належним чином виконано свої зобов'язання із внесення попередньої оплати за Договором.
Приписами ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно пункту 4 Додатку №1 до Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимус Еліт" повинне було поставити товар до 07.09.2020 включно.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач стверджує, а відповідачем не скористався своїм правом на спростування таких тверджень, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптимус Еліт" не здійснено поставки товару за Договором.
Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов'язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем належними та допустимими доказами факту невиконання свого зобов'язання з поставки позивачу товару за спірним договором не спростовано, а матеріали справи їх не містять.
Відтак суд приходить до висновку, що відповідач взяв на себе зобов'язання з постачання до 07.09.2020 включно позивачу товару у визначених Договором кількості та вартості, за який Приватним сільськогосподарським підприємством "Шарівка" було внесено передоплату у розмірі 200 040,00 грн., однак не виконав свого зобов'язання.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тотожні приписи містяться у абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він або загалі не приступив до виконання зобов'язання, або, якщо і приступив, але не виконав його у встановлений договором або законом термін.
Так, умови Договору визначали наявність у відповідача обов'язку з поставки продукції, який не є грошовим зобов'язанням.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимус Еліт" є таким, що прострочило виконання свого зобов'язання з поставки товару.
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Позивач вказує, що звертався до відповідача з вимогами повернути суму попередньої оплати. На підтвердження даних доводів Приватним сільськогосподарським підприємством "Шарівка" було долучено до позовної заяви лист вих. №17/09-1 від 17.09.2020, однак жодних доказів направлення даного листа матеріали справи не містять.
У зв'язку відсутністю доказів направлення листа вих. №17/09-1 від 17.09.2020 у суду відсутні підстави для висновку, що Приватне сільськогосподарське підприємство "Шарівка" реалізувало своє право вимоги повернення суми попередньої оплати, передбачене ст. 693 Цивільного кодексу України, в той час як сам факт складення такого листа (без його направлення постачальнику) не створює жодних правових наслідків для відповідача.
Попри наведене, 22.10.2020 Приватне сільськогосподарське підприємство "Шарівка" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимус Еліт" з вимогою-претензією, в якій просило повернути суму коштів в розмірі 200 040,00 грн., що підтверджується описом вкладення у рекомендований лист та накладною №6300201903756.
Даний лист повернувся позивачу без вручення у зв'язку з закінченням терміну зберігання, що підтверджується долученою до позовної заяви копією конверту з довідкою відділення поштового зв'язку.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Таким чином, у зв'язку із реалізацією покупцем свого передбаченого ст. 693 Цивільного кодексу України права вимоги повернення суми попередньої оплати від продавця, у відповідача, як постачальника, що прострочив виконання своїх зобов'язань за договором поставки, припинилось зобов'язання поставки товару та виникло грошове зобов'язання перед позивачем, як покупцем, щодо повернення суми попередньої оплати на вимогу позивача у встановлений строк.
Тобто, з моменту правомірної відмови покупця від поставки товару шляхом повідомлення про це продавця негрошове зобов'язання продавця (з поставки товару) припиняється та у останнього виникає грошове зобов'язання перед покупцем (з повернення суми попередньої оплати), невиконання якого має своїм наслідком застосування передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України міри відповідальності.
Неотримання відповідачем листа з вимогою-претензією позивача, у зв'язку з чим останній повернувся до Приватного сільськогосподарського підприємства "Шарівка" з поміткою у довідці відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання", є наслідками волевої поведінки Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимус Еліт" у формі бездіяльності щодо його належного отримання, а тому суд вважає, що обов'язок із повернення суми попередньої оплати виник у відповідача з моменту прибуття листа до відділення поштового зв'язку за адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимус Еліт", тобто, з 26.10.2020.
Згідно частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки сторонами ні в Договорів та Додатку №1, ні в інших документах (в тому числі, шляхом обміну листами) не погоджувались строки повернення відповідачем суми попередньої оплати у разі невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптимус Еліт" свого обов'язку з поставки товару, то, керуючись приписами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що відповідач повинен був повернути позивачу кошти у розмірі 200 040,00 грн. у строк до 02.11.2020 включно.
Відповідач не надав суду ні доказів здійснення ним поставки товару за Договором, ні доказів повернення позивачу суми попередньої оплати, сплаченої Приватним сільськогосподарським підприємством "Шарівка" на виконання своїх зобов'язань за Договором, а відтак позовні вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимус Еліт" суми попередньої оплати у розмірі 200 040,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, у зв'язку з порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптимус Еліт" свого грошового зобов'язання з повернення суми попередньої оплати, Приватним сільськогосподарським підприємством "Шарівка" заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 7 916,56 грн., нараховані з вересня 2020 року по січень 2021 року, та 3% річних у розмірі 2 526,85 грн., нараховані за період з 08.09.2020 по 08.02.2021.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У контексті статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц та від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц, а також такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №910/11965/16, від 20.11.2018 у справі №910/23457/17, від 31.01.2018 у справі №910/8399/17, від 03.09.2018 у справі №910/5811/16, від 15.03.2018 у справі №910/9978/15, від 31.07.2019 у справі №910/3692/18 та постанові Верховного Суду України від 06.06.2012 №6-49цс12.
Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.
У відповідача наявне зобов'язання перед позивачем, яке виражене в грошових одиницях, а тому суд приходить до висновку, що обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимус Еліт" щодо повернення (сплати) Приватному сільськогосподарському підприємству "Шарівка" суми попередньої оплати у розмірі 200 040,00 грн. є грошовим зобов'язанням.
Оскільки стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 Цивільного кодексу України, то вона поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц, від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.
Крім того, правової позиції щодо того, що обов'язок продавця з повернення суми попередньої оплати, який виник на підставі ст. 693 Цивільного кодексу України, є грошовим зобов'язанням, у разі прострочення якого підлягають застосування приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі №331/5054/15-ц та Верховний Суд у постанові від 30.07.2019 у справі №904/4899/18.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням встановленої судом дати, з якої відповідач є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов'язання, - 03.11.2020, та визначених позивачем періодів нарахування, суд прийшов до висновку, що правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимус Еліт" 3% річних у розмірі 1 608,63 грн. та інфляційних втрат у розмірі 7 082,32 грн.
В іншій частині нараховані Приватним сільськогосподарським підприємством "Шарівка" Товариству з обмеженою відповідальністю "Оптимус Еліт" 3% річних та інфляційні втрати обраховані неправомірно, оскільки позивачем невірно визначено дату, з якої відповідач є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов'язання, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
За таких обставин позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства "Шарівка" підлягають частковому задоволенню, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимус Еліт" підлягають стягненню сплачені в якості попередньої оплати кошти у розмірі 200 040,00 грн., 3% річних у розмірі 1 608,63 грн. та інфляційні втрати у розмірі 7 082,32 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Приватного сільськогосподарського підприємства "Шарівка" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимус Еліт" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4А, офіс 139; ідентифікаційний код 42456173) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Шарівка" (63030, Харківська обл., Валківський р-н, с. Шлях, вул. Андрія Ваховського, буд. 8; ідентифікаційний код 30760428) кошти у розмірі 200 040 (двісті тисяч сорок) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 1 608 (одна тисяча шістсот вісім) грн. 63 коп., інфляційні втрати у розмірі 7 082 (сім тисяч вісімдесят дві) грн. 32 коп. та судовий збір у розмірі 3 130 (три тисячі сто тридцять) грн. 96 грн. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.
Повний текст рішення складено 18.05.2021.
Суддя Р.В. Бойко