ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
18.05.2021Справа № 910/6958/21
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (03039, місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 42), відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (03039, місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 42) про спонукання виконати певні дії
28.04.2021 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява, сформована в системі «Електронний суд» ОСОБА_1 до Голосіївської районної в місті Києві державна адміністрація, відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про спонукання виконати певні дії та 29.04.2021 передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до заявлених позовних вимог, позивач просить визнати протиправним та скасувати у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, недостовірний реєстраційний запис за №10681110008014723 від 27.11.2007 року про припинення ЗАТ «Охорона-Комплекс» (код ЄДРПОУ 24523145).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Голосіївської районної в місті Києві державна адміністрація, відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про спонукання виконати певні дії - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання до суду:
- доказів надіслання на адресу відповідачів всіх доданих до позовної заяви документів у відповідності до кількості аркушів, які подані заявником до позовної заяви з якою заявник звернувся до суду та зазначенням в описі вкладення у цінний лист номеру поштового відправлення та кількість аркушів по кожному найменуванню, які будуть направлені на адресу відповідача;
- відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- викласти належним чином прохальну частину позовної заяви (з урахуванням п. 6 та п 2) останньої.
13.05.2021 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків сформована в системі «Електронний суд».
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 про залишення позовної заяви без руху отримана позивачем 06.05.2021 через «Електронний суд», про що позивач зазначає у заяві про усунення недоліків.
Як вбачається з вищевказаної заяви, позивачем було усунено недоліки в частині надання:
- відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- відомостей про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Стосовно решти недоліків то позивач з ними не погодився та не усунув щодо них недоліки.
Так, щодо надання доказів надіслання на адресу відповідачів всіх доданих до позовної заяви документів у відповідності до кількості аркушів, які подані заявником до позовної заяви з якою заявник звернувся до суду та зазначенням в описі вкладення у цінний лист номеру поштового відправлення та кількість аркушів по кожному найменуванню, які будуть направлені на адресу відповідача, позивач зазначив наступне:
«Стаття 164 ГПК України внормовує «Документи, що додаються до позовної заяви», зокрема наступне: 1. До позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;/…/ 2. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). ПРИ ЦЬОМУ дана норма ЗАКОНУ : - НЕ МІСТИТЬ вимог долучити до позовної заяви САМЕ ТІ ДОКУМЕНТИ, що зазначені у ч.1 ст.172 ГПК України в якості підтвердження направлення учасникам справи відповідних копій. -НЕ забороняє підтвердити факт направлення копій шляхом подання електронних документів засвідчених моїм ЕЦП. - НЕ відсилає до норми ч.1 ст.172 ГПК України. - НЕ ПІДЛЯГАЄ РОЗШИРЕНОМУ ТЛУМАЧЕННЮ з метою ускладнення або позбавлення мене права на доступ до правосуддя. Стаття 172 ГПК України внормовує «Надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів», зокрема наступне : 1. Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. ПРИ ЦЬОМУ дана норма ЗАКОНУ : - НЕ містить вимог зазначених Судом про надсилання копій документів ЦІННИМ листом; - НЕ містить вимог зазначених Судом про надсилання копій документів на ПАПЕРОВОМУ носії та у аналогічній кількості аркушів, що отримана Судом; - НЕ забороняє направлення листа з відповідними вкладеннями в електронній формі із застосуванням засобів дистанційного зв'язку; - НЕ скасовує мої ПРАВА, що надані нормами ст.ст.42, 80 ГПК України; - НЕ містить вимоги подати ОРИГІНАЛИ опису та інших документів з зазначенням будь-яких номерів до Суду; - НЕ відсилає до норм ст.162, 164 ГПК України. - НЕ ПІДЛЯГАЄ РОЗШИРЕНОМУ ТЛУМАЧЕННЮ з метою ускладнення або позбавлення мене права на доступ до правосуддя.»
Як зазначалось в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позивачем на підтвердження відправки копії позовної заяви відповідачам було надано фотокопію листа про відправлення на електронні адреси: vdr_golos@kmda.gov.ua vdr@golosiiv.gov.ua позовної заяви з додатками. Проте з вищевказаної фотокопії не вбачається чи направлялись відповідачам додатки до позовної заяви з тим змістом який був поданий до суду.
За приписами ст.6 Господарського процесуального кодексу України, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться у електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
У разі неможливості розгляду справи судом в електронній формі з технічних причин більше п'яти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, справа розглядається за матеріалами в паперовій формі, для чого матеріали справи невідкладно переводяться в паперову форму у порядку, встановленому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції, або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.
Відповідно до п.17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:
- подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (п.п. 17.1 п. 17);
- Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Таке оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи опубліковано 01.12.2018 в газеті "Голос України" №229 (6984).
Разом з тим 01.03.2019 у періодичному виданні "Голос України" (№42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№229 (6984) від 01.12.2018) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Так, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 №624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№229 (6984) від 01.12.2018).
Визначено, що після публікації цього оголошення зміни, передбачені Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", пов'язані з початком функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), не набувають чинності.
Тобто, функціонування роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи відтерміновано, а відповідно, до початку її функціонування подання процесуальних документів та інших документів, доказів здійснюється в паперовій формі, тоді як позовна заява ОСОБА_1 до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про спонукання виконати певні дії та докази на підтвердження направлення відповідачам копії позовної заяви з додатками подані в електронній формі.
В свою чергу, Верховний Суд у складі КАС та КГС вирішував спірні питання покладення на позивача обов'язку у разі звернення з позовною заявою в електронній формі з обов'язковим її скріпленням власним електронним підписом учасника справи та поданням такого документу через електронний кабінет подати таку позовну заяву ще і в паперовій формі.
Судовими рішеннями КАС ВС і КГС ВС було визначено можливість і необхідність застосування підсистеми "Електронний суд" пілотними судами.
Разом з тим, суд зазначає, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, визначених Кодексом.
Так, наказом Державної судової адміністрації України від 22.12.2018 №628, на який посилались касаційні суди, запроваджено тестову експлуатацію підсистеми "Електронний суд" у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах), під час якої усі місцеві та апеляційні суди у ході тестового режиму експлуатації підсистеми зобов'язано дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 у відповідній редакції (далі - Положення №30).
Відповідно до п.2.3 рішення Ради суддів України від 12.04.2018 №16 передбачено, що ряд норм Положення №30, у тому числі і розділ XI (Підсистема "Електронний суд"), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України.
У подальшому, наказом Державної судової адміністрації України від 01.06.2020 №247 запроваджено з 01.06.2020 тестову експлуатацію підсистеми "Електронний суд" та "Електронний кабінет" у всіх місцевих та апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду (далі - пілотні суди).
Пунктом 2 Державної судової адміністрації України від 01.06.2020 №247 визначено пілотним судам у ході проведення дослідної експлуатації підсистем керуватися вимогами, визначеними в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (із змінами), у частині функціонування підсистем.
Однак аудит стану впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) виявив суттєві недоліки, що є загальновідомою обставиною.
Відповідно до пп.15 ч.1 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 26.11.2010 №30 у подальших редакціях, електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором.
Водночас, на даний час робота підсистеми "Електронний суд", "Електронний кабінет" з боку суду (судді) уможливлює лише отримання електронного документу (заяви по суті/з процесуальних питань), виготовлення паперового примірника (роздрукування) та надсилання виготовленого у АСДС "ДСС" процесуального документу на адресу ЄДРСР та офіційну електронну адресу учасника процесу (у разі якщо проведено його реєстрацію і авторизацію) без можливості встановлення/перевірки факту його надсилання та вручення учасникам справи.
За таких обставин Державним підприємством "Центр судових сервісів" допоки не забезпечено належне функціонування підсистем "Електронний суд", "Електронний кабінет" на рівні формування справи, підтвердження вручення процесуальних документів, що унеможливлює виконання приписів ст.2 та ст.13 Господарського процесуального кодексу України.
До початку повноцінного функціонування у Господарському суді міста Києва Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
Згідно з п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Таким чином, належним доказом відправлення копії відповідної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
Отже, суд приходить до висновку, що позивачем не усунуті недоліки позовної заяви в частині надання суду доказів надіслання на адресу відповідачів всіх доданих до позовної заяви документів фотокопія листа не може бути прийнята судом в якості належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що позивач виконав вимоги п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того суд в ухвалі про залишення позовної заяви без руху звернув увагу позивача, що у прохальній частині позовної заяви, а саме у п. 6, позивач вказує про наявність: «Позивачу 2», проте у вступній частині позовної заяви жодних відомостей про позивача 2 не зазначено, з урахуванням чого суд запропонував позивачу викласти належним чином прохальну частину позовної заяви (з урахуванням п. 6 та п 2) останньої, оскільки у пункті 6 прохальної частини позовної заяви позивач просить: «Процесуальні документи прошу направляти Позивачу 1 та Позивачу 2 за поштовою адресою вул.Березова, 2, м.Сміла, Черкаська обл., 20701.»
Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно із ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
З огляду на вищевикладені обставини, оскільки позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів, суд приходить до висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 .
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Голосіївської районної в місті Києві державна адміністрація, відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про спонукання виконати певні дії - повернути позивачу.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання ухвали: 18.05.2021.
Суддя В.О. Демидов