ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
18.05.2021Справа № 910/7619/21
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши
позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт"
до 1) Державного підприємства "Сетам"
2) Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича
про визнання недійсними електронних торгів та протоколу проведення електронних торгів
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Сетам" (далі - відповідач-1) та Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича (далі - відповідач-2) про визнання недійсними електронних торгів, що відбулись 21.07.2020, результати яких оформлені Протоколом проведення електронних торгів № 495493 від 06.08.2020, та визнання недійсним Протоколу проведення електронних торгів № 495493 від 06.08.2020 про визнання Семенової Т.Д. переможцем торгів за лотом № 425595, проведених 21.07.2020.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви і доданих до неї документів, з наступних підстав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з частинами 1, 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
У господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів (частини 1, 2 статті 6 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:
- подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (підпункт 17.1);
- позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів (підпункт 17.2);
- розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (підпункт 17.3);
- Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (абз. 20 п. 17).
Згідно з ч. 8 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Водночас, Закон України від 22 травня 2003 року № 852-IV "Про електронний цифровий підпис", який визначав статус електронного цифрового підпису, втратив чинність 7 листопада 2018 року, на підставі Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII "Про електронні довірчі послуги".
Тобто, на сьогодні порядок використання електронного цифрового підпису врегульований Законом України "Про електронні довірчі послуги".
Відповідно до частин 1, 2 статті 17 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях не повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в інформаційних системах, в яких здійснюється обробка таких електронних даних, можуть здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без отримання таких послуг, за умови попередньої домовленості між учасниками взаємодії щодо порядку електронної ідентифікації учасників таких правових відносин. Електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.
У той же час абз. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначає, що кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Наказом Державної судової адміністрації України № 628 від 22.12.2018 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" запроваджено тестовий режим експлуатації підсистеми "Електронний суд" у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).
Наказом Державної судової адміністрації України від 01.06.2020 № 247 "Про запровадження в дослідну експлуатацію систем "Електронний суд" та "Електронний кабінет" запроваджено з 1 червня 2020 року в дослідну експлуатацію підсистеми "Електронний суд" та "Електронний кабінет" (далі - Підсистеми) у всіх місцевих та апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду (далі - пілотні суди).
З дня видання цього наказу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, наказ ДСА України від 22.12.2018 № 628 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах".
Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через Електронний кабінет.
Надсилання процесуальних документів до Господарського суду міста Києва, який віднесено до пілотних судів у яких запроваджено в дослідну експлуатацію підсистеми "Електронний суд" та "Електронний кабінет", в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20).
Натомість, як встановлено судом, позивачем було подано позовну заяву до Господарського суду міста Києва не за допомогою підсистеми "Електронний суд", а електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису, що дає підстави стверджувати, що позивач використав спосіб звернення до Господарського суду міста Києва із позовною заявою, який не передбачений чинним процесуальним законом.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи ту обставину, що позовна заява не підписана позивачем або його представником, суд не вбачає правових підстав для прийняття вказаної позовної заяви до розгляду.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
З урахуванням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правова конструкція статті 174 Господарського процесуального кодексу України дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при подані позовної заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення допущеного порушення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт" до Державного підприємства "Сетам", Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича про визнання недійсними електронних торгів та протоколу проведення електронних торгів і додані до неї документи повернути позивачу.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Додаток: позовна заява з додатками
Суддя О.В. Нечай