12.05.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/105/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Жива-Трейд"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро"
про стягнення заборгованості в сумі 784581 грн 00 коп.
за участю:
від позивача: представник не з'явився
від відповідача: представник не з'явився
встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Жива-Трейд" із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" про стягнення заборгованості в сумі 784581 грн.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
15.02.2021 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 10.03.2021 (ухвала від 15.02.2021), яке суд постановив відкласти на 31.03.2021 (ухвала від 10.03.2021).
31.03.2021 суд постановив підготовче провадження у справі закрити; розгляд справи по суті призначити на 12.05.2021 (ухвала від 31.03.2021).
Відповідач у судове засідання не з'явився, конституційним правом на захист своїх прав не скористався, причин неприбуття не повідомив, відзиву на позов не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, ухвалою суду від 31.03.2021, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об"єктивному встановленню всіх обставин справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Суд застосовуючи частину 2 статті 11 ГПК України, норми статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що з правом особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).
Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів, а також беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
В судовому засіданні 12.05.2021 суд ухвалив вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки №27/11/20-1 від 27.11.2020 поставив відповідачу товар, однак відповідач в порушення умов договору, отриманий товар оплатив частково, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 784581 грн 00 коп. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 525, 526, 610, 612, 692, 712 ЦК України, ст.174,193, 265 ГК України.
Позиція відповідача.
Відповідач відзив на позов не подав.
Обставини справи. Оцінка доказів.
Предметом спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар.
27.11.2020 сторони спору уклали договір поставки №27/11/20-1, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов"язується поставити, а покупець зобов"язується прийняти і оплатити товар (пшениця, ячмінь) асортименту, кількості та за ціною, яка вказується в рахунках та видаткових накладних, що є невід"ємною частиною договору.
Ціна і кількість товару можуть бути змінені додатковою угодою сторін. Ціна товару визначена сторонами договору є звичайною (п.1.2.).
Товар поставляється партіями автотранспортом та за рахунок постачальника на умовах DDP (відповідно до міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс -2010") (п.3.1.).
При поставці товару на умовах DDP (відповідно до "Інкотермс -2010") ціна товару коригується з врахуванням вартості доставки товару (п.3.2.).
Постачальник за свій рахунок забезпечує завантаження товару в автотранспортні засоби, які підготовлені для перевезення даного виду вантажу (п.3.3.).
Покупець здійснює оплату за товар у формі безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 7-ми календарних днів з дати поставки (п.4.1.).
Покупець здійснює оплату партії поставленого товару, згідно рахунку (або умов, які викладені в додатковій угоді чи специфікації, яка складається за потребою сторін). Рахунок в необхідну кількість товару, який поставляється згідно договору, постачальник надає покупцеві протягом 1(одного) робочого дня засобами електронного або факсимільного зв"язку (п.4.2.).
Відповідно до п.11.1, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.
Строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.11.1. цього договору, діє протягом року та продовжує свою дію до виконання сторонами всіх зобов"янь за цим договором та/або пов"язаних з виконанням умов цього договору зобов"язань (п.11.3.) На виконання умов договору позивач в період листопад 2020 року - січень 2021 року поставив відповідачу товар на суму 2142981 грн 00 коп., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових та товарно - транспортних накладних, а також актом звірки взаємних розрахунків за період 01.11.2020-31.01.2021. Вказані документи підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.
В порушення умов договору, відповідач прийняті на себе договірні зобов"язання не виконав, отриманий товар оплатив частково на суму 1358400 грн 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких приєднані до матеріалів справи. Внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 784581 грн 00 коп.
З метою досудового врегулювання спору позивач 04.02.2021 на адресу відповідача направив претензію №1 з вимогою погасити заборгованість, докази чого приєднані до матеріалів справи. Проте вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв"язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).
Згідно ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).
На підставі господарського договору між суб'єктами господарювання виникають господарські зобов'язання, в силу яких один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173, 174 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Висновок суду.
Факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати поставленого товару в сумі 784581 грн 00 коп. в строк, встановлений договором підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 784581 грн 00 коп. заборгованості обґрунтована та належить до задоволення.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За поданий позов позивач сплатив судовий збір в сумі 11768 грн 72 коп., що підтверджується платіжним дорученням №264 від 09 листопада 2021 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову, судовий збір в сумі 11768 грн 72 коп. суд покладає на відповідача.
Керуючись ст. 2, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Жива-Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" про стягнення заборгованості в сумі 784581 грн 00 коп. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро", с. Підгороддя, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77023 (код 30425351) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Жива-Трейд", вул. Коваленка, буд. 5, с. Жирова, Жидачівський район, Львівська область, 81726 (код 40226761) - 784581 (сімсот вісімдесят чотири тисячі п"ятсот вісімдесят одну) грн 00 коп. - заборгованості, а також 11768 (одинадцять тисяч сімсот шістдесят вісім) грн 72 коп. - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 19.05.2021
Суддя Т. В. Максимів