номер провадження справи 32/167/20
14.04.2021 Справа № 908/2963/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Колодій Н.А. при секретарі судового засідання Новасардовій І.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Концерну “Міські теплові мережі” (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69076, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 7)
до відповідача Комунального підприємства “Наше місто” Запорізької міської ради (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 29А)
про стягнення 7560,57 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Концерн “Міські теплові мережі” звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою вих. б/н від 17.11.2020 про стягнення з Комунального підприємства “Наше місто” Запорізької міської ради вартості втрат за невиробничий витік теплоносія в сумі 7560,57 грн.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2020 справу № 908/2963/20 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Колодій Н.А.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.11.2020 у справі № 908/2963/20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2963/20. Присвоєно справі номер провадження 32/167/20. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.01.2021 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 908/2963/20 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 11.02.2021.
Ухвалою суду від 11.02.2021 у зв'язку з неявкою представника позивача розгляд справи відкладено на 04.03.2021.
Ухвалою суду від 04.03.2021 продовжено строк підготовчого провадження та оголошено перерву у судовому засіданні на 06.04.2021.
Ухвалою суду від 06.04.2021 закрито підготовче провадження у справі № 908/2963/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.04.2021.
Представники сторін в судове засідання 14.04.2021 не з'явились.
Від представника відповідача надійшла заява (вх. № 7661/08-08/21 від 14.04.2021), відповідно до якої просить суд судове засідання провести за наявними матеріалами без його участі.
Клопотання судом задоволено.
Рішення ухвалено в судовому засіданні 14.04.2021 без участі представників сторін.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що КП «Наше місто» як управитель багатоквартирного будинку за адресою вул. Ентузіастів, 3 є особою, яка допустила невиробничий витік. Разом з тим вказує, що відповідач всупереч чинного законодавству не вжив вчасно заходи щодо усунення невиробничого витоку, що призвело до втрат теплоносія у місці пошкодження.
Відповідач проти позову заперечив, про що зазначив у відзиві б/н від 11.12.2020 (вх. № 24396/08-08/20 від 11.12.2020). Просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимоги, зазначивши, що за період за який позивачем проведено розрахунок вартості втрат за невиробничий витік за адресою м. Запоріжжя, вул.Ентузіастів, 3 Комунальне підприємство «Наше місто» не було власником або балансоутримувачем вказаної системи центрального опалення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні, суд
Позов мотивовано тим, що 01.09.2017 року рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 520 призначено управителів багатоквартирних будинків у м. Запоріжжі, згідно з додатками зазначеного рішення за КП «НАШЕ МІСТО» Запорізької міської ради закріплено буд. № 3 по вул. Ентузіастів у місті Запоріжжя.
Матеріали справи свідчать, що 30.09.2019 року працівниками Концерну «МТМ» було складено акт виявлення невиробничого витоку теплоносія на мережах споживача (копія додається). Актом встановлено, що о 12 год. 30 хв. 30.09.2019 року виявлено невиробничий витік теплоносія на системі центрального опалення споживача, місце виявлення невиробничого витоку теплоносія - відсутня герметизація фланцевих зєднань, на елеваторному вузлі запірна арматура діаметром 80 мм. Разом з тим в акті зазначено, що на підставі пп. 6.3.75. «Правил технічної експлуатації теплових установок та мереж», затверджених наказом Міністерством палива та енергетики України № 71 від 14.02.2007, необхідно в термін до 30.09.2019 вжити невідкладні заходи щодо усунення дефектів.
Вказаний акт був оформлений в присутності представника Філії Концерну «Міські теплові мережі» Хортицького району - майстер УТТЕ Залуського А.М. та представників споживача - провідний інженер КП «Наше місто» Халіна І.І. та мешканці будинку кв. 105 - ОСОБА_1 та Аліфанова М.В. Акт підписано лише представником позивача, представник КП «Наше місто» та вищезазначені мешканці будинку від підпису даного акту відмовились, про що зазначено в акті.
З матеріалів справи вбачається, що працівниками Концерну «Міські теплові мережі» був складений Акт усунення невиробничого витоку теплоносія на мережах споживача від 30.09.2019, в якому зазначено що в будинку № 3 по вул.. Ентузіастів о 12 годині 45 хвилин 30.09.2019 року невиробничий виток теплоносія на системі центрального опалення (гарячого водопостачання) споживача усунено. Вказаний акт складався в присутності представника Філії Концерну «Міські теплові мережі» майстер УТТЕ Залуського А.М. та представників споживача - провідний інженер КП «Наше місто» Халіна І.І. та мешканці будинку кв. ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_1 та Аліфанова М.В. Акт підписано лише представником позивача, представники КП «Наше місто» та мешканці будинку від підпису даного акту відмовились, про що зазначено в акті.
На підставі складених актів працівником Концерну «Міські теплові мережі» був складений розрахунок втрат теплоносія у місці пошкодження трубопроводів теплових мереж, розташованих за адресою: вул. Ентузіастів, 3 від 30.09.2019.
Позивач надіслав на адресу відповідача претензію-вимогу за вих. № 08-3/119 від 06.03.2020, в якій зазначив що у КП «Наше місто» як споживача послуг за адресою вул. Ентузіастів, 3 виникло зобов'язання щодо оплати грошової суми за невиробничий витік. Позивач в претензії-вимозі зазначив, що КП «Наше місто» зобов'язане сплатити Концерну «Міські теплові мережі» у термін до 10.04.2020 вартість втрат теплоносія в сумі 7560,57 грн. В якості додатків до претензії зазначені копія акту виявлення невиробничого витоку теплоносія від 30.09.2019, копія акту усунення невиробничого витоку теплоносія та розрахунок втрат теплоносія. Факт надіслання претензії - вимоги на адресу відповідача підтверджується копією опису вкладення та фіскального чеку від 12.03.2020.
Позивач в позові вказує, що відповідно до чинного законодавства КП «Наше місто» як управитель багатоквартирного будинку за адресою вул. Ентузіастів, 3 є особою, яка допустила невиробничий витік. Разом з тим вказує, що відповідач всупереч чинного законодавству не вжив вчасно заходи щодо усунення невиробничого витоку, що призвело до втрат теплоносія у місці пошкодження.
Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Предметом позову в даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача вартості витрат за невиробничий витік теплоносія в сумі 7560,57 грн.
Ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Відповідно до пункту 3 Правил користування тепловою енергією затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. N 1198(далі - Правила 1) межа балансової належності (відповідальності) - межа розподілу теплової мережі між теплопостачальною організацією і споживачем.
Межа експлуатаційної відповідальності - межа розподілу теплової мережі за ознакою договірних зобов'язань з експлуатації та утримання тих чи інших її ділянок або елементів.
Межею балансової та експлуатаційної відповідальності між КОНЦЕРНОМ «МТМ» і управителями об'єктів житлового господарства всіх форм власності є зовнішня поверхня стін будівель.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» основними обов'язками споживача теплової енергії є, зокрема: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів; забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання.
Умовами п. 41 Правил користування тепловою енергією визначено, що споживач несе відповідальність зокрема за: технічний стан, обслуговування та експлуатацію системи теплоспоживання, що перебуває у межах його балансової належності (експлуатаційної відповідальності); витікання теплоносія через несвоєчасне усунення пошкоджень на власних теплових мережах та системі теплоспоживання.
Порядок та умови обслуговування теплових мереж, розподіл відповідальності визначені Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, що затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України № 71 від 14.02.2007.
Згідно із п. 6.3.75. Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж у разі витікання (втрати) теплоносія необхідно вжити невідкладних заходів для виявлення місця витоку і усунення дефектів. Підвищений витік води з теплової мережі визначається для ДТ за збільшенням витрати підживлювальної води за постійного температурного режиму, а для споживача - за різницею показів витратомірів на подавальному та зворотному трубопроводах теплової мережі.
Пунктом 6.3.76. Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж визначено, що виробничий витік - втрати мережної води з теплових мереж і систем теплоспоживання під час ремонту, випробувань (на міцність, щільність, розрахункову температуру, теплові і гідравлічні втрати), промивання і заповнення нових систем визначається на підставі відповідних актів. Невиробничий витік втрати мережної води із систем теплопостачання і систем теплоспоживання згідно з їхньою балансовою належністю має бути віднесено до власника теплових мереж або власника систем теплоспоживання, який допустив цей витік.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на положення ст. ст. 11, 16, 22, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 174, 193, 225 Господарського кодексу України, Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 року за № 2633-ІV, Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007.
Фактично предметом позову в даній справі є вимоги про стягнення з відповідача завданих збитків у вигляді витрат за невиробничий витік теплоносія в сумі 7560,57 грн.
Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224 ГК України притягнення учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, до цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків можливе лише за наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.
Згідно із ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Згідно з положеннями частини 1 ст. 614 ЦК України майнову відповідальність несе особа, яка порушила зобов'язання, лише за наявності її вини (умислу або необережності), крім випадків, встановлених договором або законом.
У відповідності до вимог п. 4 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків.
Виходячи з загальних принципів цивільного права, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки; 2) наявності збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.
Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Тобто, для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних винних дій відповідача у вигляді неналежного виконання зобов'язань, та причинного зв'язку між збитками позивача та діями відповідача.
З аналізу наведеного слідує, що вимога про відшкодування збитків може пред'являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що протиправну поведінку відповідача позивач вбачає у допущенні відповідачем невиробничого витоку теплоносія на мережах споживача та невжиття відповідачем вчасно заходів щодо усунення невиробничого витоку.
Позивач в підтвердження завдання збитків у вигляді витрат за невиробничий витік теплоносія надав суду наступні документи:
1) акт виявлення невиробничого витоку теплоносія на мережах споживача від 30.09.2019;
2) акт усунення невиробничого витоку теплоносія на мережах споживача від 30.09.2019;
3) розрахунок втрат теплоносія у місці пошкодження трубопроводів теплових мереж, розташованих за адресою вул.. Ентузіастів, 3 від 30.09.2019;
3) схему межі поділу теплової мережі по вул. Ентузіастів, 3 (додаток до договору № 4 ___ від _______200_р.);
4) Регламент взаємодії між підрозділами при виявленні невиробничого витоку теплоносія на мережах споживача;
5) претензію-вимогу за вих. № 08-3/119 від 06.03.2020 на оплату вартості витрат за невиробничий виток теплоносія.
Зі змісту наданих позивачем акту виявлення невиробничого витоку теплоносія на мережах споживача від 27.09.2019 та акту усунення невиробничого витоку теплоносія на мережах споживача від 27.09.2019 вбачається, що в них міститься посилання на договір № 4000000005/4260.
Втім, будь-яких пояснень щодо факту укладання договору № 4000000005/4260 позивач в позовній заяві не виклав та вказаний договір суду не надав.
Відповідач в свою чергу, спростовуючи доводи позивача наполягає на тому, що будинок 3 по вул. Ентузіастів м. Запоріжжя знаходився у господарському віданні комунального підприємства «Наше місто», яке надавало послуги з утримання будинку та прибудинкової території на умовах Публічного договору до моменту його передачі в управління ОСББ «Ентузіастів 3», яке відбулося 01.01.2020.
Суд погоджується з доводами відповідача та вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступного.
Як зазначив позивач в позові, що пунктом 6.3.76 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики № 71 від 14.02.07р. визначено, що невиробничий витік - втрати мережної води із систем теплопостачання і систем тепло споживання згідно з їхньою балансовою належністю має бути віднесено до власника теплових мереж або власника систем тепло споживання, який допустив цей витік.
Власником таких систем є ОСББ «Ентузіастів 3», яке зареєстровано у Єдиноу державному реєстрі 25.07.2016 за адресою: 69097. м. Запоріжжя, вул. Ентузіастів, 3.
Умови публічного договору, згідно з яким ОСББ «Ентузіастів 3» надавалися послуги з утримання будинку, відповідають умовам типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» та не передбачають відповідальності виконавця (відповідача) за невиробничий витік теплоносія.
Оцінивши надані позивачем та відповідачем докази суд дійшов висновку, що в період за який позивачем проведено розрахунок вартості втрат за невиробничий витік за адресою м. Запоріжжя, вул.Ентузіастів, 3 Комунальне підприємство «Наше місто» не було власником або балансоутримувачем вказаної системи центрального опалення
Таким чином, не доведеним є факт завдання шкоди позивачу саме відповідачем як особою, яка повинна відповідати за завдану шкоду.
Крім того, відповідач зауважив, що в позові зазначено, що було складено акт виявлення невиробничого витоку теплоносія на мережах споживача від 30.09.2019 року, проте комунальне підприємство «Наше місто» не було повідомлено про дату, місце та час складення акта, що унеможливило бути присутнім під час складання акта представника підриємства. На момент виникнення витоку, на адресу комунального підприємства «Наше місто» не надходило жодних заяв чи повідомлень, як від Концерну «Міські теплові мережі», так і від мешканців зазначеного будинку щодо виявлення невиробничої витоку теплоносія на системі центрального опалення/гарячого водопостачання, Окрім цього, звернення в «Контакт-центр і 1580» м. Запоріжжя із зазначеного питання також відсутні. Таким чином, твердження позивача про те, що представник відповідача відмовився від підпису акту не відповідає дійсності.
Враховуючи, що предметом спору є вимога про стягнення завданої шкоди (позадоговірне зобов'язання), а матеріалами справи не підтверджено та не доведено позивачем факту завдання йому шкоди саме відповідачем, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.
Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати залишаються за позивачем.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову Концерну “Міські теплові мережі” до Комунального підприємства “Наше місто” Запорізької міської ради про стягнення вартості втрат за невиробничий витік теплоносія в сумі 7560,57 грн. відмовити повністю.
Повний текст судового рішення складено 19 травня 2021 року.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.А. Колодій