вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.05.2021м. ДніпроСправа № 904/2868/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720)
до Чкаловської сільської ради (53030, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Чкаловка, вул. Гагаріна, буд. 12, ідентифікаційний код 04339907)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Чкаловське житлово-комунальне підприємство (53020, Дніпропетровська область, Криворізький район. с. Чкаловка, вул. Молодіжна, буд. 7А, ідентифікаційний код 32193318)
про стягнення 60 956,08 грн. заборгованості за договорами купівлі-продажу та постачання природного газу
Представники:
Від позивача: Дузь-Крятченко Ю.О., довіреність, адвокат
Від позивача: не з'явився
Від третьої особи: не з'явився
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №39/2-1783-21 від 04.03.2021 про стягнення з Чкаловської сільської ради 60 956,08 грн. заборгованості за договорами купівлі-продажу та постачання природного газу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з неналежним виконанням Чкаловським житлово-комунальним підприємством зобов'язань за договорами купівлі-продажу та постачання природного газу, укладеними з Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", позивач як кредитор, керуючись положеннями статті 105 Цивільного кодексу України, направив комісії з припинення боржника вимогу від 27.01.2017 №14/7-98В про сплату боргу в сумі 60 956,08 грн. Рішенням від 09.10.2017 у справі №904/8074/17 Господарський суд Дніпропетровської області задовольнив позов та зобов'язав Чкаловське житлово-комунальне підприємство в особі комісії припинення (ліквідатора) включити грошові вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в сумі 60 956,08 грн. до проміжного ліквідаційного балансу та стягнув з Чкаловського житлово-комунального підприємства судові витрати у сумі 1 600,00 грн. Від моменту початку ліквідаційної процедури до цього часу боржник жодних дій, спрямованих на погашення заборгованості перед Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", не вчинив. Станом на день пред'явлення позову борг Чкаловського житлово-комунального підприємства перед Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" лишається незмінним і становить суму 60 956,08 грн.
Позивач стверджує, що законом, яким передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність його засновника, у контексті приписів статті 619 Цивільного кодексу України, є норма частини п'ятої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" у поєднанні з положеннями статті 24 Господарського кодексу України. Таким чином, відповідач, на думку позивача, має нести субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника.
Також позивач у позовній заяві в якості третьої особи зазначив Чкаловське житлово-комунальне підприємство посилаючись на те, що участь основного боржника в справі випливає з положень статті 619 Цивільного кодексу України.
Суд дослідив позовні матеріли та дійшов висновку про доцільність залучення Чкаловське житлово-комунальне підприємство до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача оскільки є основним боржником. А відтак, враховуючи вищевикладене, рішення у справі може вплинути на права та обов'язки Чкаловське житлово-комунальне підприємство, тому суд вважає за необхідне залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 24.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/2868/21, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Чкаловське житлово-комунальне підприємство та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 22.04.2021 о 10:30 год.
На електрону пошту суду 13.04.2021 надійшло клопотання голови Лозуватської сільської ради про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку із пропуском позивачем строку позовної давності звернення до суду із цим позовом. Також сільський голова Віталій Яценко зазначає, що Лозуватська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Чкаловської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.
Крім того, сільський голова Віталій Яценко зазначає, що відповідно до рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2017 у справі № 904/8074/17 (набрало законної сили 22.10.2017) Чкаловське житлово-комунальне підприємство зобов'язано було включити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у загальній сумі 60 956,08 грн. до проміжного ліквідаційного балансу. Як стверджує позивач, від моменту початку ліквідаційної процедури до цього часу боржник жодних дій, спрямованих на погашення заборгованості, не вчинив. Однак, представник позивача лише у грудні 2020 року звернувся до Чкаловської сільської ради (лист від 03.12.2020 №39/5-3750-20) з проханням надати належним чином засвідчену копію рішення про затвердження проміжного ліквідаційного балансу та його копію. Таким чином, позивач звернувся до суду з заявою про захист свого порушеного права після закінчення позовної давності.
На електрону пошту суду 16.04.2021 надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що фактично НАК "Нафтогаз України" розташована в м. Києві, який на сьогодні через спалах COVID-19 віднесено до "червоної" зони та не має регіональних відокремлених підрозділів, зокрема у місті Дніпро, з огляду на продовження загальнонаціонального карантину та необхідності дотримання карантинних обмежень.
У судовому засіданні 22.04.2021 розгляд справи відкладено на 13.05.2021 о 15:30 год.
На електрону пошту суду 12.05.2021 надійшли пояснення позивача в яких зазначає, що в силу приписів частини першої статті 104 Цивільного кодексу України Лозуватська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області стане правонаступником щодо майна, прав та обов'язків Чкаловської сільської ради, у тому числі й як засновника Чкаловського житлово-комунального підприємства, лише після внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Враховуючи, що на сьогодні в єдиному державному реєстрі відсутній запис щодо припинення Чкаловської сільської ради, Лозуватська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області не набула статусу правонаступника відповідача, у зв'язку з чим підстави для участі останньої в якості відповідача з відповідним обсягом процесуальних прав та обов'язків в межах справи №904/2868/21 відсутні, та відповідно заява останньої про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку із пропуском позивачем строку позовної давності має бути залишена судом без розгляду.
Також позивач зазначає, що у справі, що розглядається, боржник - Чкаловське житлово-комунальне підприємство перебуває в стані припинення в зв'язку з прийняттям засновником рішення щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації з 30.11.2016, строк для пред'явлення вимог кредиторів встановлений засновником до 02.02.2017. Позивач в межах встановленого засновником боржника строку направив до комісії з припинення вимогу від 27.01.2017 №14/7-988 про сплату боргу в сумі 60 956,08 грн. Комісія з припинення Чкаловського ЖКП відповідь за результатами розгляду зазначеної вимоги на адресу НАК "Нафтогаз України" не надіслала, у зв'язку з чим позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Чкаловського ЖКП про зобов'язання включити грошові вимоги в сумі 60 958,08 грн. до проміжного ліквідаційного балансу. Рішенням від 09.10.2017 у справі №904/8074/17 Господарський суд Дніпропетровської області задовольнив позов НАК "Нафтогаз України" та зобов'язав Чкаловське ЖКП в особі комісії з припинення (ліквідатора) включити грошові вимоги НАК "Нафтогаз України" в сумі 60 958,08 грн. до проміжного ліквідаційного балансу та стягнув з Чкаловського ЖКП на користь НАК "Нафтогаз України" судові витрати у сумі 1 600,00 грн. (разом - 62 556,08 грн). Зазначене рішення суду набрало законної сади. Представник позивача звернувся до Чкаловської сільської ради адвокатський запит від 03.12.2020 №39/5-3750-20 з проханням надати належиш чином засвідчену копію рішення про затвердження проміжного ліквідаційного балансу та його копію. Листом від 05.01.2021 №03/02.32 Чкаловська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області повідомила, що Чкаловське ЖКП згідно з рішенням сесії Чкаловської сільської ради №162-VI/VII від 15.11.2016 припинило свою діяльність. На момент, припинення діяльності Чкаловського ЖКП не мало кредиторської та дебіторської, заборгованості. Всі вимоги кредиторів розглядались до 02.02.2017. Таким чином, позивач стверджує, що саме з дня отримання листа Чкаловської сільської ради від 05.01.2021 №03/02.32 позивач дізнався про порушення свого права (що Чкаловське ЖКП не має наміру задовольняти вимога НАК "Нафтогаз України") і саме з цього дня розпочинається перебіг позовної давності за позовом до засновника Чкаловське ЖКП - Чкаловської сільської ради про притягнення до субсидіарної відповідальності.
Крім того, позивач зазначає, що частиною дванадцятою Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України унормовано, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з подальшими змінами з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - СОVID-19), установлено з 1 серпня до 19 грудня 2020 року на території України карантин, продовживши на всій території України дію карантину,встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., N 23, ст. 896, N 30, ст. 1081) та від 20 травня 2020 року N 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Дію карантину, встановленого цією постановою, продовжено з 19 грудня 2020 року до 30 квітня 2021 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року N 1236, враховуючи зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року N104. Враховуючи викладене, позивач стверджує, що заявлення щодо застосування строку позовної давності як підставу для відмови у задоволенні позовної заяви НАК "Нафтогаз України" про стягнення з Чкаловської сільської ради заборгованості у розмірі 60 956,08 грн., в силу статті 22 Закону України "Про теплопостачання", як з правонаступника засновника теплопостачальної (теплогенеруючої) організації (Чкаловське ЖКП), яка не виконала свої зобов'язання перед постачальником енергоносіїв, є необґрунтованим та має бути залишеним судом без задоволення.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, заяв по суті справи до суду не подав.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.
У судовому засіданні 13.05.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши в судовому засіданні представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2017 у справі №904/8074/17, яке набрало законної сили 22.10.2017, зобов'язано Чкаловське житлове-комунальне підприємство в особі голови комісії з припинення (ліквідатора) Обійдихати А.М. включити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у загальній сумі 60 956,08 грн. (а саме за договорами: купівлі-продажу природного газу від 27.11.2014 № 1111/15-БО-5, за яким загальна заборгованість відповідача становить 32 868,82 грн., з яких 760,58 грн. - 3 % річних, 13 776,09 грн. - пеня та 18 332,15 грн. - сума інфляційних втрат; купівлі-продажу природного газу від 28.01.2014 № 2490/14-БО-5, за яким загальна заборгованість відповідача становить 23 464,56 грн., з яких 621,43 грн. - 3 % річних, 8 082,84 грн. - пеня та 14 760,30 грн. - сума інфляційних втрат; постачання природного газу від 15.12.2017 № 4181/16-БО-5, за яким загальна заборгованість відповідача становить 4 622,70 грн., з яких 224,42 грн. - 3 % річних, 4 262,61 грн. - пеня та 135,67 грн. - сума інфляційних втрат) до проміжного ліквідаційного балансу та стягнуто з Чкаловського житлово-комунального підприємства в особі голови комісії з припинення (ліквідатора) Обійдихати А.М. на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1 600,00 грн. судового збору.
Вказаним рішенням суду встановлено, що між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - продавець, позивач) та Чкаловським житлово-комунальним підприємством (далі - покупець, третя особа) існували правовідносини щодо купівлі продажу природного газу, відповідно до яких покупець здійснював постачання енергоносія - природного газу, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах відповідних договорів.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Чкаловське житлово-комунальне підприємство перебуває в стані припинення з 30.11.2016 за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації, номер запису 12041100013000349.
Засновником (учасником) юридичної особи Чкаловського житлово-комунального підприємства є Чкаловська сільська рада (далі - позивач). Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Чкаловська сільська рада перебуває в стані припинення з 16.12.2020 за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації, номер запису 1002041270010000601.
Позивач посилаючись на те, що законом, яким передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність його засновника, у контексті приписів статті 619 Цивільного кодексу України, є норма частини п'ятої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" у поєднанні з положеннями статті 24 Господарського кодексу України, звернувся до суду з позовом до відповідача, який, на думку позивача, має нести субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника.
Предметом доказування є обставини щодо наявність чи відсутність підстав для пред'явлення вимог про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника до його засновника.
Порядок ліквідації юридичної особи визначений статтею 111 Цивільного кодексу України.
Так, ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється (ч. 4 ст. 111 Цивільного кодексу України).
Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи (ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України).
Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.
У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи (ч. 9 ст. 111 ЦК України).
Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання податковим органам (ч. 11 ст. 111 Цивільного кодексу України).
Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається її учасникам, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом (ч. 12 ст. 111 Цивільного кодексу України).
Ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує подання державному реєстраторові документів, передбачених законом для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в установлений законом строк (ч. 14 ст. 111 Цивільного кодексу України).
Таким чином, законодавством встановлено певний загальний порядок ліквідації юридичної особи, дотримання якого покладено на ліквідаційну комісію, а саме: прийняття рішення про ліквідацію, оприлюднення такого рішення з метою виявлення кредиторів, встановлення строку для заявлення кредиторами своїх вимог, складання проміжного ліквідаційного балансу із включенням до нього всіх активів (майна) та пасивів (кредиторської заборгованості), розрахунок з кредиторами відповідно до проміжного ліквідаційного балансу за рахунок грошових коштів, а в разі їх недостатності - за рахунок проданого майна, складання ліквідаційного балансу, внесення запису про припинення до державного реєстру.
При цьому, розрахунок з кредиторами провадиться у порядку черговості, встановленої статтею 112 Цивільного кодексу України, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу.
Отже, лише після складання проміжного ліквідаційного балансу, затвердженого органом, який прийняв рішення про ліквідацію, ліквідаційна комісія набуває право розраховуватись із кредиторами.
Позивач звернувся до Чкаловської сільської ради з адвокатським запитом № 39/5-3750-20 від 03.12.2020 з вимогою надати копію рішення Чкаловської сільської ради, яким було затверджено проміжний ліквідаційний баланс Чкаловського житлово-комунального підприємства та копію проміжного ліквідаційного балансу Чкаловського житлово-комунального підприємства.
Листом №03/02.32 від 05.01.2021 Чкаловська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області повідомила, що Чкаловське житлово-комунальне підприємство згідно з рішенням сесії Чкаловської сільської ради №162-VI/VII від 15.11.2016 припинило свою діяльність. На момент припинення діяльності Чкаловського житлово-комунального підприємства не мало кредиторської та дебіторської заборгованості. Всі вимоги кредиторів розглядались до 02.02.2017, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2017.
Відповідно до ч. 5 ст.22 Закону України "Про теплопостачання" учасник (засновник) теплопостачальної або теплогенеруючої організації у разі прийняття рішення про її ліквідацію забезпечує погашення боргу такої організації перед постачальниками енергоносіїв.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 619 Цивільного кодексу України визначено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
До пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу, кредитор може пред'явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.
Кредитор не може вимагати задоволення своєї вимоги від особи, яка несе субсидіарну відповідальність, якщо ця вимога може бути задоволена шляхом зарахування зустрічної вимоги до основного боржника.
Особа, яка несе субсидіарну відповідальність, повинна до задоволення вимоги, пред'явленої їй кредитором, повідомити про це основного боржника, а у разі пред'явлення позову, - подати клопотання про залучення основного боржника до участі у справі.
У разі недотримання цих вимог особою, яка несе субсидіарну відповідальність, основний боржник має право висунути проти регресної вимоги особи, яка несе субсидіарну відповідальність, заперечення, які він мав проти кредитора.
Ці положення підлягають застосуванню коли на момент пред'явлення вимоги в матеріальному правовідношенні наявні одночасно й основний, і субсидіарний боржники.
У розумінні положень цивільного законодавства суть субсидіарної відповідальності полягає у залученні поряд з основним боржником додаткового (субсидіарного) боржника; субсидіарна відповідальність настає тоді, коли у зобов'язанні беруть участь двоє боржників, один з яких основний, інший - додатковий (субсидіарний).
Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 920/836/18.
Крім того, згідно з ч.1,3,6 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування" органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про місцеве самоврядування" відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Статтею 24 Господарського кодексу України передбачено, що управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб'єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління. Правовий статус окремого суб'єкта господарювання у комунальному секторі економіки визначається уповноваженими органами управління відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів. Суб'єктами господарювання комунального сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише комунальної власності, а також суб'єкти, у статутному капіталі яких частка комунальної власності перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів. Органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки діяльності суб'єктів господарювання, що належать до комунального сектора економіки, на підставах, у межах і порядку, визначених законом.
Відповідно до частини першої статті 176 Цивільного кодексу України держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.
Нормами Цивільного кодексу України передбачено, що територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин - можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом. Водночас територіальні громади не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом, а юридичні особи, створені територіальними громадами, у свою чергу, не відповідають за зобов'язаннями відповідно територіальних громад.
Підстави та умови субсидіарної відповідальності визначаються положеннями статті 619 Цивільного кодексу України.
За загальним змістом цієї норми субсидіарна відповідальність повинна бути передбачена договором або законом, така відповідальність настає за умови пред'явлення вимоги до основного боржника та його відмовою від задоволення вимог кредитора або не надсилання відповіді у розумний строк про задоволення вимоги.
Тобто, виходячи зі змісту вказаних норм, підставою для застосування субсидіарної відповідальності для засновників таких юридичних осіб має бути пряма вказівка закону.
У даному випадку, в розумінні статті 619 Цивільного кодексу України, законом, яким передбачена поряд із відповідальністю Чкаловського житлово-комунального підприємства додаткова (субсидіарна) Чкаловської сільської ради є ч.5 ст.22 Закону України "Про теплопостачання".
Станом на винесення рішення, погашення боргу перед позивачем у розмірі 60 956,08 грн. боржником не здійснено.
Враховуючи, що саме Чкаловської сільської ради прийняла рішення щодо припинення Чкаловського житлово-комунального підприємства шляхом ліквідації, в силу частини п'ятої статті 22 Закону України "Про теплопостачання", остання як засновник теплопостачальної (теплогенеруючої) організації, яка не може виконати свої зобов'язання перед постачальником енергоносіїв, є відповідальною поряд з основним боржником як додатковий (субсидіарний) боржник за зобов'язанням перед позивачем на суму 60 956,08 грн.
Відповідно до ст. 619 Цивільного кодексу України, якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу, кредитор може пред'явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.
У той же час, передбачена можливість звернутись з вимогою до особи, яка несе субсидіарну відповідальність, не позбавляє кредитора абсолютного права звертатися за захистом своїх прав та законних інтересів безпосередньо до суду.
Таким чином, зважаючи на положення ст.ст. 543, 619 Цивільного кодексу України, ст.ст. 24, 65, 78, 133, 139 Господарського кодексу України та ч. 5 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" наявні правові підстави для покладання субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Чкаловського житлово-комунального підприємства перед позивачем у розмірі 60 956,08 грн. на його засновника Чкаловську сільську раду, та примусового стягнення з останньої вказаної грошової суми.
Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем надано необхідні докази, які підтверджують обставини на які він посилається в обґрунтування своїх вимог.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо клопотання голови Лозуватської сільської ради про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку із пропуском позивачем строку позовної давності звернення до суду із цим позовом суд зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів того, що Лозуватська сільська ради є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Чкаловської сільської ради.
Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Чкаловської сільської ради; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Чкаловське житлово-комунальне підприємство про стягнення 60 956,08 грн. заборгованості за договорами купівлі-продажу та постачання природного газу задовольнити.
Стягнути з Чкаловської сільської ради (53030, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Чкаловка, вул. Гагаріна, буд. 12, ідентифікаційний код 04339907) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) 60 956,08 грн. заборгованості та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Дата складення повного судового рішення - 18.05.2021.
Суддя Е.М. Бондарєв