вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
19.05.2021м. ДніпроСправа № 904/140/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників, справу
за позовом ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ СЛУЖБИ СУДОВОЇ ОХОРОНИ У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ
до Фізичної особи-підприємця КЛЮЧНИК ВЛАДИСЛАВА ОЛЕКСАНДРОВИЧА
про стягнення 3250,00грн., з яких 1062,50грн. пені; 2187,50грн. штрафу (договір №110-20 від 11.08.2020 про закупівлю за державні кошти)
РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
ТЕРИТОРІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ СЛУЖБИ СУДОВОЇ ОХОРОНИ У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 30.12.2020 за вих.№1/20 до Фізичної особи-підприємця КЛЮЧНИК ВЛАДИСЛАВА ОЛЕКСАНДРОВИЧА (далі - відповідач) про стягнення 3250,00грн., з яких 1062,50грн. пені; 2187,50грн. штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовано на підставі договору №110-20 від 11.08.2020 про закупівлю за державні кошти.
Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/140/21 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2021.
Ухвалою від 11.01.2021 позовну заяву від 30.12.2020 за вих.№1/20 залишено без руху. Виявлені судом недоліки усунуто 01.02.2021. Ухвалою від 08.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Сторін повідомлено, що процесуальні дії вчиняються протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, а саме по 10.03.2021.
Строк для розгляду справи по суті розпочато.
Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
У рішенні Конституційного Суду України від 30.06.2009 по справі №16-рп/2009 зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина.
Господарським судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Враховуючи необхідність надання додаткового часу задля забезпечення можливості подачі відповідачем відзиву, у зв'язку із відсутністю фінансування суду щодо відправки вихідної кореспонденції, господарський суд констатує, що строк на вирішення даної справи не є порушеним.
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.
19.05.2021 здійснено розгляд справи по суті.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
11.08.2020 між позивачем та відповідачем укладено договір №110-20 про закупівлю за державні кошти (далі - договір).
01.09.2020 на електронну адресу позивача від відповідача надійшов лист №010920/1 щодо продовження строку поставки товару до 11.09.2020, у зв'язку із відсутністю технічних можливостей прискорення виготовлення та транспортування товару.
Позивач звертає увагу, що відповідач просив продовжити строк дії договору 01.09.2020, в той час як термін поставки товару, відповідно до умов договору до 31.08.2020 включно.
Лист відповідача від 01.09.2020 за вих.№010920/1 задоволено не було, оскільки термін виконання зобов'язання, станом на 01.09.2020, вже було порушено з боку відповідача.
03.09.2020 позивач надіслав на адресу відповідача лист-претензію №1 з вимогами щодо виконання зобов'язання з урахуванням пункту 7 договору, проте відповідач лист-претензію позивача отримувати відмовився.
Позивач відповідачу направив додаткову угоду про розірвання договору про закупівлю за державні кошти №110-20 від 11.08.2020.
Позивач вважає, що договір №110-20 про закупівлю товарів за державні кошти від 11.08.2020 розірвано 05.10.2020.
07.12.2020 позивачем надіслано претензію відповідачу з вимогами щодо усунення порушення господарських зобов'язань шляхом сплати штрафних санкцій та пені на поточний рахунок позивача у строк до 18.12.2020.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань позивач нарахував відповідачу:
- пеню за період прострочення з 01.09.2020 по 04.10.2020 на суму 1062,50грн.;
- штраф у розмірі 7% на суму 2187,50грн.
СТРОК ДЛЯ ПОДАЧІ ВІДЗИВУ.
У зв'язку із відсутністю фінансування суду на відправку вихідної кореспонденції ухвала Господарського суду від 08.02.2021 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі фактично направлена відповідачу 26.04.2021.
З метою інформування відповідача про існуюче судове провадження та про на подачу відзиву, відповідача - фізичну особу-підприємця КЛЮЧНИК ВЛАДИСЛАВА ОЛЕКСАНДРОВИЧА за телефонами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 повідомлено про існуюче судове провадження, що підтверджується телефонограмою від 26.04.2021.
Крім цього, відповідача проінформовано, що він може ознайомитися з процесуальними документами господарського суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала від 08.02.2021 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 08.02.2021.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
З наведеного убачається, що відповідач мав достатньо часу для забезпечення належного представництва інтересів в господарському суді та для реалізації передбаченого чинним процесуальним законом права на ознайомлення з матеріалами справи.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відзив не надійшов.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі: 1. Обставини укладання договору. 2. Природа договору. 3. Строк поставки товару. Факт поставки товару. Факт прострочення поставки. 4. Правомірність нарахування пені та штрафу.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
1. Обставини укладання договору.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).
Між позивачем (далі - позивач, замовник) та відповідачем (далі - відповідач, постачальник), (разом іменовані - сторони) укладено договір №110-20 від 11.08.2020 про закупівлю за державні кошти (далі - договір).
Предмет договору. Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю товар за кодом ДК 021:2015:44210000-5 Конструкції та їх частини (стелажі металеві), згідно зі специфікацією (далі - товар), а покупець сплатити за товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені в Специфікації (Додаток №1), що додається до договору і є його невід'ємною частиною (пункт 1.1 договору).
Ціна договору. Ціна даного договору становить 31250,00грн. без ПДВ (пункт 2.1 договору).
Строк. Договір, відповідно до пункту 11.1 договору, вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2020. Проте, 09.10.2020 між сторонами підписано додаткову угоду №1 від 09.10.2020 у якій сторони дійшли згоди, відповідно до статей 651-654 Цивільного кодексу України, розірвати договір про закупівлю за державні кошти №110-20 від 11.08.2020 з 05.10.2020. Таким чином, строк дії договору закінчився 05.10.2020.
Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.
2. Природа договору.
Згідно із статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати (поставити) у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Вказані положення кореспондуються із положеннями статті 265 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов'язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
3. Строк поставки товару. Факт поставки товару. Факт прострочення поставки.
Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (стаття 663 Цивільного кодексу України).
У пункті 3.1 договору встановлено, що строк поставки товару до 31.08.2020 включно.
Докази поставки товару у матеріалах справи відсутні.
Господарський суд констатує прострочення поставки товару з 01.09.2020.
4. Правомірність нарахування пені та штрафу.
У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Одним із наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені).
Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 7.1 договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та договором.
Так, в силу пункту 7.3 договору за порушення строків поставки товару учасник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості товару, стосовно якого допущено прострочення постачання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Щодо розрахунку пені.
Позивач нарахував пеню з 01.09.2020 по 04.10.2020 на суму 1062,50грн.
Відповідач контррозрахунку не надав; вимогу заперечив.
Господарський суд перевірив розрахунок пені здійснений позивачем та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.
Щодо розрахунку штрафу.
Позивач нарахував штраф у розмірі 7% на суму 2187,50грн.
Відповідач контррозрахунку не надав; вимогу заперечив.
Господарський суд перевірив розрахунок пені здійснений позивачем та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 14, 73, 74-80, 86, 91, 129, 194, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ.
Позовні вимоги ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ СЛУЖБИ СУДОВОЇ ОХОРОНИ У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ (Україна, 43000, Волинська обл., місто Луцьк, ВУЛИЦЯ СЕНАТОРКИ ЛЕВЧАНІВСЬКОЇ, будинок 1; Ідентифікаційний код 43258822) до Фізичної особи-підприємця КЛЮЧНИК ВЛАДИСЛАВА ОЛЕКСАНДРОВИЧА ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення 3250,00грн., з яких 1062,50грн. пені; 2187,50грн. штрафу (договір №110-20 від 11.08.2020 про закупівлю за державні кошти) задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця КЛЮЧНИК ВЛАДИСЛАВА ОЛЕКСАНДРОВИЧА ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ СЛУЖБИ СУДОВОЇ ОХОРОНИ У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ (Україна, 43000, Волинська обл., місто Луцьк, ВУЛИЦЯ СЕНАТОРКИ ЛЕВЧАНІВСЬКОЇ, будинок 1; Ідентифікаційний код 43258822) 1062,50грн. (одна тисяча шістдесят дві грн. 50 коп.) пені; 2187,50грн. (дві тисячі сто вісімдесят сім грн. 50 коп.) штрафу; 2102,00грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Дата підписання та складення повного судового рішення - 19.05.2021.
Суддя І.В. Петренко