13.05.2021 року м. Дніпро Справа № 904/2111/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.
при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Юзіков С.Г.) від 18.11.2020р. (дата складання повного тексту рішення - 30.11.2020р.) у справі № 904/2111/20
за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"
до Комунального підприємства "Кривбасводоканал"
про визнання укладеним договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 17.04.2020р., -
У квітні 2020р. Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Кривбасводоканал" про: визнання укладеним між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" договору № 44 про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 17.04.2020 в редакції згідно додатку № 11 до позовної заяви; визнання укладеним між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" додатку № 1 до договору № 44 про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 17.04.2020 в редакції згідно додатку № 12 до позовної заяви.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2020р. у справі № 904/2111/20:
- відмовлено у задоволенні позову Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", 50000, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9 (код 03342184) до Комунального підприємства "Кривбасводоканал", 50027, м. Кривий Ріг, вул. Єсеніна, 6-А (код 0331316) про визнання укладеним договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 17.04.2020р.;
- стягнуто з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", 50000, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9 (код 03342184) в дохід Державного бюджету України 2 102,00 грн. - судового збору.
Не погодившись з даним рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду звернулося Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2020р. у справі № 904/2111/20 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне:
- посилаючись на лист Міністерства розвитку громад на території України від 24.02.2020р. № 8/9,12/2914-20, апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, обґрунтовуючи цей висновок тим, що у спірних правовідносинах позивач не є виключно споживачем послуг відповідача в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», тобто позивач є комунальним підприємством, створеним з метою отримання прибутку в результаті діяльності з виробництва, транспортування, постачання та реалізації теплової енергії, а також надання послуг з централізованого опалення, й вода йому потрібна, як для власних потреб, так і для ведення господарської діяльності;
- недоцільним є посилання суду першої інстанції на відсутність нумерації додатків до позовної заяви, оскільки нормами процесуального права не встановлено обов'язку позивача нумерувати додатки;
- висновок суду першої інстанції про врегульованість спірних відносин шляхом подовження стоку дії договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення є помилковим, оскільки підставою звернення до суду було порушення прав і інтересів позивача через відмову відповідача привести договірні відносини до норм чинного законодавства, а саме Правилам надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типового договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.01.2021р. у складі колегії суддів: головуючий суддя - Чередко А.Є., судді - Мороз В.Ф., Кузнецов В.О. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2020р. у справі № 904/2111/20, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 25.02.21р. о 10:30 год.
На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку із тривалим лікарняним судді Кузнецова В.О., та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2021р., для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Коваль Л.А., Мороза В.Ф.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2021р. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2020р. у справі № 904/2111/20, розгляд скарги призначено в судове засідання на 01.04.21р. о 11:30 год.
У зв'язку з перебуванням судді-члена колегії Мороза В.Ф. на лікарняному, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018р. зі змінами, розгляд справи № 904/2111/20, призначеної на 1 квітня 2021 року, не відбувся.
У зв'язку із виходом судді Мороза В.Ф. на роботу, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.04.2021р. розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 13.05.2021р.
Представин позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення, вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції таким, що ухвалене у відповідності до вимог законодавства України.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач зокрема зазначає, що, враховуючи укладення додаткової угоди № 7 від 28.07.2020р. до договору № 577 від 25.09.2017р. про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, відносини між позивачем та відповідачем щодо надання послуг з централізованого водопостачання і водовідведення є врегульованими, в зв'язку з чим відсутній предмет спору.
Крім того, як вважає відповідач, звернення позивача до суду з цим позовом є передчасним, оскільки згідно з п. 42 Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" внесено зміни до п.п. 3, 4 розділу VI "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у відповідності до яких: договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом; у разі якщо договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах. Таким чином, відсутнє будь-яке порушення прав позивача.
Крім того, відповідач посилається на недоліки проекту договору, наданого позивачем, а також зазначає, що умов цього договору позивачем в позовній заяви не викладено, а з поданих позивачем документів не можливо чітко встановити який саме проект договору є предметом позову по цій справі.
Враховуючи доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, відповідач просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2020р. у справі № 904/2111/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, вірно встановлено місцевим господарським судом та не оспорюється сторонами, 25.09.2017 між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (виконавець, відповідач) та Комунальним підприємством "Криворіжтепломережа" (споживач, позивач) укладено Договір № 577 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення (далі - Договір).
У відповідності до п. 1.1. Договору виконавець зобов'язався своєчасно надавати споживачеві цілодобово відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені Договором.
Цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині надання послуг з водопостачання та водовідведення до 31.12.2017 року, а в частині розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості. У відповідності до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (п. 8.1. Договору).
Позивач звернувся до відповідача з листом № 4114/2 від 27.12.2019, у якому повідомив, що у відповідності до вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189 та роз'яснення Міністерства розвитку громад та територій України (Мінрегіон) (вих. №8/9.1.1/4749-19 від 18.11.2019) при укладанні договорів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення необхідно користуватися положеннями Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типовими договорами про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690. Як зазначено у вказаному листі, з метою приведення договірних відносин сторін до норм Закону України "Про житлово-комунальні послуги" позивач надіслав на розгляд та затвердження відповідачеві Договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, оформленого на основі типової форми договорів з урахуванням специфіки споживача як теплогенеруючої та теплопостачальної організації та форми власності (комунальна) КПТМ "Криворіжтепломережа". Серед додатків до вказаного листа зазначені договір № 44 від 26.12.2019 та додаток № 1 до нього у 2-х примірниках. В матеріалах справи міститься примірник проекту договору № 44 від 26.12.2019, підписаний В.о. директора - головним інженером підприємства Позивача - Єріним О.Ю.
Відповідач, листом № 508 від 15.01.2020 повідомив Позивача, що, за висновками розгляду запропонованого проекту Договору № 44 від 26.12.2019, вважає неприйнятними умови договору та вважає за доцільне повернути без розгляду, оскільки умови запропонованого проекту договору регулюють виключно договірні взаємовідносини між виконавцем комунальної послуги та співвласниками багатоквартирних будинків, відповідно не можуть бути застосовані до взаємовідносин сторін. В цьому листі відповідачем зазначено що комунальним підприємством "Кривбасводоканал" до розгляду та погодження КПТМ "Криворіжтепломережа" направлено додаткову угоду щодо пролонгації раніше укладеного Договору.
Позивач направив Відповідачеві листа № 537/12 від 21.02.2020 у якому, у зв'язку з наближенням закінчення строку дії договору № 577 від 25.09.2017 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, просив розглянути та затвердити Договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, оформленого на основі типової форми договорів, затвердженої постановою КМУ від 05.07.2019 № 690. Серед додатків до вказаного листа Позивачем зазначено договір № 44 від 17.02.2020 та додаток № 1 до нього у 2-х примірниках.
Відповідач, листом № 2577 від 04.03.2020 повідомив Позивача, що наданий Позивачем проект договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 44 від 17.02.2020 складений на підставі Типового договору з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об'єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690. У відповідності до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Оскільки же позивач отримує послугу з централізованого водопостачання та водовідведення не для власних потреб, а для здійснення господарської діяльності, договір в запропонованій позивачем редакції не може бути укладений між сторонами. Крім того, у вказаному листі відповідачем зазначені недоліки запропонованого проекту договору.
02.04.2020 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 6 до Договору, у відповідності до якої сторони встановили строк дії Договору в частині надання послуг з водопостачання та водовідведення до 16.04.2020 року, а в частині розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості.
28.07.2020 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 7 до Договору, у відповідності до якої сторони встановили строк дії Договору в частині надання послуг з водопостачання та водовідведення до 31.12.2020 року, а в частині розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості.
Таким чином, підставою звернення позивача з цим позовом стало недосягнення домовленостей між позивачем та відповідачем щодо умов Договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в позасудовому порядку.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача, місцевий господарський суд виходив з того, що у спірних відносинах Позивач не є виключно споживачем послуг Відповідача в розумінні Законів України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", оскільки він є комунальним підприємством, створеним з метою отримання прибутку, вода йому потрібна, як для власних потреб, так і для для ведення господарської діяльності, відповідно відсутні підстави визнавати укладеним спірний договір на умовах позивача на підставі Типового договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690. Позивачем до позовної заяви не додано примірника проекту договору, який є предметом позовних вимог. Крім того, до 31.12.2020 між позивачем та відповідачем діє Договір № 577 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 25.09.2017.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
У відповідності до ч. 3, 4 ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:
- вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;
- примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;
- типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;
- договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Статтею 181 Господарського кодексу України встановлений загальний порядок укладання господарських договорів, у відповідності до якого при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами.
У відповідності до ч. 3 ст. 184 Господарського кодексу України Господарського кодексу України, укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", споживач питної води - юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення питних фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.
Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено значення термінів, які вживаються в цьому законі: житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Статтею 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Виконавцями комунальних послуг є: 1) послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об'єкти газоспоживання споживача; 2) послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб'єкт, визначений законом; 3) послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; 4) послуг з постачання гарячої води - суб'єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води; 5) послуг з централізованого водопостачання - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; 6) послуг з централізованого водовідведення - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Статтями 13-15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені порядок та особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку. Виконавець комунальної послуги, який займає монопольне становище на ринку, за наявності у нього технічних можливостей надання комунальної послуги не вправі відмовити в укладенні відповідного договору споживачеві чи іншій особі, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, якщо інше не передбачено законом. З пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 затверджено Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, у відповідності до п. 1 яких, ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, та індивідуальним і колективним споживачем, який отримує або має намір отримувати послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також визначеною власником (співвласниками) особою, що здійснює розподіл обсягів послуг.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з аналізу вищезазначених норм Цивільного та Господарського кодексів України, що регулюють порядок укладання господарських договорів, а також спеціальних норм законодавства, які регулюють правовідносини в сфері надання житлово-комунальних послуг, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що з наданих сторонами доказів вбачається, що сторони не досягли згоди щодо укладення договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, зокрема, щодо істотних умов цього договору, що вбачається з листування сторін, копія якого додана до матеріалів справи.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірних відносинах позивач не є виключно споживачем послуг Відповідача в розумінні Законів України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", оскільки, відповідно до статуту підприємства, він є комунальним підприємством, створеним з метою отримання прибутку в результаті діяльності з виробництва, транспортування, постачання та реалізації теплової енергії, а також надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води споживачам й вода йому потрібна, як для власних потреб, так і для виконання своїх статутних завдань, тобто для ведення господарської діяльності.
За таких обставин, укладання договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення між позивачем і відповідачем має відбуватися у відповідності до загальних норм Цивільного та Господарського кодексів України, що регулюють порядок укладання господарських договорів. Отже, при наявності заперечень відповідача, у місцевого господарського суду були відсутні підстави визнавати укладеним спірний договір на умовах позивача на підставі Типового договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690.
Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що позивачем не дотримано вимог п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зміст позовних вимог викладено не в повному обсязі.
Так, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд визнати укладеним між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" договір № 44 про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 17.04.2020 в редакції згідно додатку № 11 до позовної заяви; визнати укладеним між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" додаток № 1 до договору № 44 про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 17.04.2020 в редакції згідно додатку № 12 до позовної заяви. При цьому проект вказаного договору та додатку не викладено у прохальній частині позовної заяви.
Разом з тим, предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.
У відповідності до ч. 9 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Отже, для чіткого дотримання норм процесуального законодавства позивач має зазначати зміст позовних вимог у повному обсязі, зокрема, виклавши проект договору, який позивач просить суд визнати укладеним з відповідачем, у прохальній частині позовної заяви.
При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, позивачем навіть не додано до позовної заяви примірника договору № 44 про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 17.04.2020, який вказаний позивачем в прохальній частині позовної заяви. Посилання позивача в прохальній частині позовної заяви на додаток № 11 є неконкретним, оскільки додатки до позовної заяви позивачем не пронумеровані, при цьому містять два примірники проекту договору, з яких неможливо встановити, який саме проект договору позивач просить суд визнати укладеним з відповідачем.
Крім того, як встановлено місцевим господарським судом та не заперечується позивачем, 28.07.2020 сторони уклали Додаткову угоду № 7, у відповідності до якої строк дії Договору № 577 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 25.09.2017, укладеного між позивачем та відповідачем, в частині надання послуг з водопостачання та водовідведення подовжено до 31.12.2020.
Отже, у суду першої інстанції були відсутні підстави визнавати укладеним договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, оскільки на момент винесення рішення по справі між сторонами діяв інший договір з тим самим предметом.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, оскаржуване рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2020р. у даній справі відсутні.
Згідно з ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті позивачем судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3 153,00грн. слід покласти на останнього.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2020р. у справі № 904/2111/20 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2020р. у справі № 904/2111/20 - залишити без змін.
Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги покласти на Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена та підписана 19.05.2021 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя В.Ф. Мороз