ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про відкриття апеляційного провадження
"19" травня 2021 р. Справа № 924/1210/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
суддя-доповідач (головуючий суддя) Миханюк М.В.,
суддя Дужич С.П. , суддя Коломис В.В.
за апеляційною скаргою Красилівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на рішення господарського суду Хмельницької області, ухваленого 23.03.21р. суддею Музикою М.В. о 11:51 у м.Хмельницькому, повний текст складено 26.03.21р. у справі № 924/1210/20
за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький
до Красилівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, м. Красилів Хмельницької області
про стягнення 16 069,80 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 23.03.21 у справі №924/1210/20 позов Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький до Красилівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, м. Красилів Хмельницької області про стягнення 16 069,80 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу задоволено.
Стягнуто з Красилівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства 16 069,80 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу на користь держави в дохід Державного бюджету України, місцевих бюджетів Хмельницької обласної ради та Красилівської міської ради (ОТГ): УК у Красиілвському районі/отг м. Красилів номер рахунку UA038999980333139331000022717, код класифікації доходів бюджету 24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37972056, банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України (ЕАП).
Стягнуто з Красилівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на користь Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області 2102,00 грн - судового збору.
Не погодившись із винесеним рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить поновити Красилівському підприємству водопровідно-каналізаційного господарства строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.03.2021 року по справі № 924/1210/20. Скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.03.2021 року по справі № 924/1210/20 за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до Красилівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення 16 069,80 грн шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу та ухвалити нове рішення про відмову задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 28.04.2021 апеляційну скаргу Красилівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.03.21 у справі №924/1210/20 - залишено без руху. Зобов'язано апелянта - Красилівське підприємство водопровідно-каналізаційного господарства протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені недоліки апеляційної скарги та подати до суду апеляційної інстанції докази сплати 3153 грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.03.21 у справі №924/1210/20 .
12.05.21 на адресу суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучає платіжне доручення №2511 від 15.04.2021.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги та заяви про усунення недоліків, колегія суддів зазначає наступне.
Скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду та заявлено в апеляційній скарзі клопотання про його поновлення.
В обґрунтування клопотання, з посиланням на ст. 256 ГПК України вказує, що рішення було проголошено за відсутності представника відповідача, а про зміст та обґрунтування вказаного рішення апелянт дізнався 30.03.2021, а тому просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.03.2021 у справі №924/1210/20.
Так, згідно із ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відмова заявнику у відновленні процесуального строку є обмеженням гарантованого статтями 55, 129 Конституції України права на судовий захист та права на оскарження судового рішення.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі-Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру. На це "право на суд ", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним, та скаржиться на те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції йому не було надано жодних можливостей подати до суду скаргу.
Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом. Відповідно до усталеної практики суду щодо України зазначені гарантії, закріплені в статті 6, є застосовними до провадження у суді касаційної інстанції як у цивільних так і в адміністративних справах, незважаючи на їх українську класифікацію (рішення у справах Буланов та Купчик проти України, №№7714/06 та 23654/08 від 09.12.2010, Чуйкіна проти України № 28924/04 від 13.01.2011).
Враховуючи викладене, у тому числі практику Європейського суду з прав людини, перевіривши доводи скаржника щодо поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.03.21 у справі №924/1210/20 суд задовольняє клопотання, визнавши поважною причину пропуску встановленого строку на подання апеляційної скарги, а тому відповідно до статті 119 ГПК України, поновлює його.
Так, апеляційна скарга Красилівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України, підстав для її повернення та відмови у відкритті апеляційного провадження не встановлено.
Відповідно до вимог статті 262 Господарського процесуального кодексу України судова колегія визначилась про можливість відкриття апеляційного провадження у справі №924/1210/20. Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали до суду не надійшло.
Також судом апеляційної інстанції зазначається, що відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно із ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Разом з тим, у апеляційній скарзі скаржник просить розглядати апеляційну скаргу в судовому засіданні з викликом представників сторін, зважаючи на складність справи, ряд обставин та доказів на які посилаються сторони та які не були досліджені судом першої інстанції, необхідність дослідження судом апеляційної інстанції значної кількості доказів та надання пояснень щодо них, а також роз'яснення проведеного позивачем та відповідачем арифметичних розрахунків розміру збитків.
Розглянувши вказане клопотання про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Стаття 2 ГПК України передбачає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Це означає, що при прийнятті процесуальних рішень і застосуванні будь-яких процесуальних норм суд має керуватися, у першу чергу, основним завданням судочинства. І таким основним завданням є саме ефективний захист прав та інтересів особи. На цьому ж принципі базується і право суду застосувати на вимогу особи, яка звернулася до суду, спосіб захисту її права, який не передбачений законом або договором, якщо передбачені законом або договором способи не забезпечують ефективного захисту такого права.
Для реалізації ефективного захисту прав та інтересів особи як основного завдання судочинства суду надаються ряд дискреційних повноважень при вирішенні процесуальних питань. Господарський процесуальний кодекс України прямо передбачає, що не тільки суд, але й учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частин 5, 6, 7 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідно до ч.1 ст.247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Частиною 5 статті 12 ГПК України врегульовано, що малозначними справами, зокрема, є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.2 ст.247 ГПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною 3 статті 247 ГПК України передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи наведені приписи процесуального законодавства, зважаючи на категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, які входять до предмету доказування, час, необхідний для вчинення судом та учасниками процесуальних дій, кількість учасників справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що справа має незначну складність, для якої пріоритетним є швидке вирішення спору, тож справа є малозначною, розгляд якої підлягає здійсненню у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Разом з тим, колегією суддів Північного-західного апеляційного господарського суду не встановлено виняткових обставин, передбачених частиною 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України для розгляду справи у загальному порядку.
Доводи сторони з приводу необхідності призначення справи для розгляду в судовому засіданні, апеляційним господарським судом відхиляються з огляду на вищевикладене, а відтак не є у даному випадку визначальними, і не повинні бути перешкодою для здійснення завдань господарського судочинства.
Враховуючи викладене вище, а також, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги підлягає здійсненню у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Частиною 1 статті 273 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
З урахуванням вищевикладеного, апеляційна скарга Красилівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.03.21 у справі №924/1210/20 буде розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі в порядку письмового провадження без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.
Керуючись ст. 8, 119, 234, 235, 262, 263, 270, 273 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Поновити Красилівському підприємству водопровідно-каналізаційного господарства пропущений строк для подання апеляційної скарги.
2. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Красилівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.03.21 у справі №924/1210/20 .
3. Позивачу у строк до 07 червня 2021 року надати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому статтею 263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншому учаснику справи.
4. Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 10 ст. 270, ч. 1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга Красилівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.03.21 у справі №924/1210/20 буде розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.
5. Ухвалу надіслати учасникам справи.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями.
Головуючий суддя Миханюк М.В.
Суддя Дужич С.П.
Суддя Коломис В.В.