ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про повернення апеляційної скарги
"19" травня 2021 р. Справа № 906/8/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Миханюк М.В.
судді Коломис В.В.
судді Саврій В.А.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Фермерського господарства "РОСТОКЗПФ" на рішення господарського суду Житомирської області, ухваленого 22.03.21р. у справі №906/8/21
за позовом Фермерського господарства "Староприлуцьке" (с. Стара Прилука, Липовецького району, Вінницької області)
до Фермерського господарства "РОСТОКЗПФ" (с. Болярка, Ємільчинського району, Житомирської області)
про стягнення 60391,45 грн.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 22.03.2021 у справі №906/8/21 позов задоволено. Стягнуто з Фермерського господарства "РОСТОКЗПФ" на користь Фермерського господарства "Староприлуцьке" : 56250,00грн основного боргу; 1918,70грн 3% річних; 2222,75грн інфляційних втрат; 2102,000грн судового збору.
Не погодившись із винесеним рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 22.03.2021 у справі № 906/8/21. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Фермерського господарства "Староприлуцьке" про стягнення коштів у повному обсязі.
Ухвалою суду від 28.04.2021 апеляційну скаргу Фермерського господарства "РОСТОКЗПФ" на рішення Господарського суду Житомирської області від 22.03.2021 у справі №906/8/21 - залишено без руху. Зобов'язано апелянта - Фермерське господарство "РОСТОКЗПФ" протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені недоліки апеляційної скарги та подати до суду апеляційної інстанції докази сплати 3153 грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Житомирської області від 22.03.2021 у справі №906/8/21.
18.05.2021 на адресу суду від Фермерського господарства "РОСТОКЗПФ" надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання вказує на існування виконавчого провадження № 60939407, відкритого на підставі рішення суду щодо стягнення у солідарному порядку з фермерського господарства «РостокЗПФ» та його голови, ОСОБА_1 , 435177,99 грн та зазначає, що постановою приватного виконавця від 18.02.2021 накладено арешт на банківські рахунки, що унеможливлює своєчасну сплату судового збору у розмірі і строк, визначені ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2021.
Суд, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, відсутність коштів, необхідних для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору. За приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Так, за нормами вказаної статті звільнення від сплати судового збору є правом суду та не кореспондується з автоматичним обов'язком суду звільнити її від сплати судового збору, а відповідна заява сторони розглядається, виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору та підтвердження цих обставин належними доказами.
Як зазначалося вище, в клопотанні, як на підставу звільнення від сплати судового збору скаржник посилається на те, що у нього немає можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у зв'язку із наявністю виконавчого провадження № 60939407, відкритого на підставі рішення суду щодо стягнення у солідарному порядку з фермерського господарства «РостокЗПФ» та його голови, ОСОБА_1 , 435177,99 грн та накладенням арешту на банківські рахунки постановою приватного виконавця від 18.02.2021.
З урахуванням вказаного та оскільки, ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то саме лише посилання на фінансовий стан, не може слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору.
Крім того, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 р. у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 р. у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Зокрема, такими обмеженнями є сплата судового збору при зверненні особи до суду.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 р. зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.
Положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено можливості звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги з підстав викладених в клопотанні поданому заявником.
За таких обставин, з огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Крім того, доводи апелянта про звільнення від сплати судового збору не свідчать про те, що майновий стан скаржника перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що заявником апеляційної скарги є юридична особа - суб'єкт господарювання, який здійснює господарську (підприємницьку) діяльність на власний ризик з метою одержання прибутку. Обставина, пов'язана з відсутністю коштів підприємства не може вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, скаржник вимог ухвали суду від 28.04.2021 не виконав, недоліків встановлених при поданні апеляційної скарги не усунув, а саме не подав до суду апеляційної інстанції докази сплати 3153 грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Житомирської області від 22.03.2021 у справі №906/8/21.
Згідно ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Отже, за умовами ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про повернення апеляційної скарги вирішується судом апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
За наведеного, оскільки станом на 19.05.2021 скаржником не усунуто недоліки апеляційної скарги, а тому останню слід повернути Фермерському господарству "РОСТОКЗПФ" .
На підставі викладеного, керуючись ст. 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити в задоволенні клопотання Фермерського господарства "РОСТОКЗПФ" про звільнення від сплати судового збору.
2. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "РОСТОКЗПФ" на рішення Господарського суду Житомирської області від 22.03.2021 у справі №906/8/21 повернути скаржнику разом з доданими до неї документами.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та у строк відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Додаток: апеляційна скарга з додатками на 9-ти аркушах, поштовий конверт.
Головуючий суддя Миханюк М.В.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Саврій В.А.