вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" травня 2021 р. Справа№ 910/13605/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Зубець Л.П.
Алданової С.О.
при секретарі Гуцал О.В.
за участю представників зазначених в протоколі від 12.05.2021р.
розглянувши у відкритому судовому
засіданні апеляційну
скаргу Акціонерного товариства "Укртелеком"
на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2021р.
у справі № 910/13605/20 (суддя Ломака С.В.)
за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком"
до Казенного підприємства "Укрспецзв'язок"
про стягнення 841 964,59 грн.,
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Казенного підприємства "Укрспецзв'язок" про стягнення заборгованості за надані останньому телекомунікаційні послуги у загальному розмірі 841 964, 59 грн., з яких: 722 647,38 грн. - основний борг, 27 243, 92 грн. - пеня, 57 316,31 грн. - інфляційні втрати, 34 756,98 грн. - 3 % річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 у справі №910/13605/20 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 у справі №910/13605/20 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2021 року, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. - головуюча суддя; судді - Зубець Л.П., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 у справі №910/13605/20. Розгляд справи призначено на 12.05.2021 року.
03.02.2021 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 у справі №910/13605/20 без змін.
Розпорядження №09.1-08/1855/21 Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 року, у зв'язку з перебуванням судді Корсака В.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/13605/20.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 року апеляційну скаргу у справі №910/13605/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Зубець Л.П., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 року справу №910/13605/20 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.
У судовому засіданні 12.05.2021 року представник позивача повідомив колегію суддів про зміну типу та найменування Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на Акціонерне товариство "Укртелеком".
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 року змінено тип та найменування Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на Акціонерне товариство "Укртелеком".
Представник позивача у поясненнях наданих у судовому засіданні, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 у справі №910/13605/20 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Представник відповідача у поясненнях, наданих у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 14.11.2016 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (виконавець) та Казенним підприємством "Укрспецзв'язок" (замовник) укладено договір про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти, № 80D933-1632/16 (далі - Договір-2016), за умовами якого позивач зобов'язався у 2016 році надавати замовнику послуги з передавання даних і повідомлень (телекомунікаційні послуги), а також послуги, пов'язані технологічно з телекомунікаційними послугами (далі - послуги), що визначаються у замовленні послуг та у відповідних Додатках до цього договору, а замовник зобов'язався своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов цього договору і Умов та порядку надання телекомунікаційних послуг ПАТ "Укртелеком".
Як вбачається з матеріалів справи, даний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.
За умовами пункту 1.2 цього договору перелік та вартість замовлених послуг, спеціальні умови організації, технічні характеристики та порядок надання послуг виконавця зазначаються в Замовленні послуг та в Додатках до цього Договору, що підписуються сторонами і є невід'ємною частиною цього Договору.
Обсяги закупівлі послуг можуть бути змінено залежно від реального фінансування видатків (пункт 1.3 Договору-2016).
Розділом 2 Договору-2016 передбачено, що ціна цього Договору становить 108 086,40 грн., у тому числі ПДВ 18 014,40 грн. Ціну цього Договору може бути змінено за взаємною згодою сторін. Зміна ціни Договору оформляється шляхом підписання відповідної Додаткової угоди до Договору. Для розрахунків за цим Договором застосовуються тарифи, зазначені в Додатках № 1 та № 2 до цього Договору. Вартість кожного з видів замовлених послуг зазначається у відповідних Додатках до цього Договору.
Згідно з пунктами 3.1, 3.2 Договору-2016 розрахунки проводяться шляхом здійснення оплати замовником після пред'явлення виконавцем рахунка на оплату послуг (разом з рахунком надається акт здавання-приймання наданих послуг) за кожний розрахунковий період. У разі перевищення ціни Договору замовник сплачує фактично отримані послуги згідно з діючими тарифами виконавця.
Відповідно до пункту 3.4 Договору-2016 рахунок за послуги замовник повинен оплатити не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок виконавця.
Пунктом 3.6 Договору-2016 встановлено, що не пізніше 10 (десятого) числа місяця, що настає за розрахунковим, виконавець направляє замовнику акт здавання-приймання наданих послуг в 2 (двох) примірниках та рахунок для оплати вартості наданих послуг. Також виконавець виписує електронну податкову накладну та реєструє її в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дати виникнення податкового зобов'язання. Замовник зобов'язаний протягом 3 робочих днів з дати отримання від виконавця підписати та надіслати виконавцю один примірник акту здавання-приймання наданих послуг. В разі неотримання виконавцем підписаного замовником акту здавання-приймання наданих послуг протягом 7 робочих днів з дати його отримання від виконавця, послуги вважаються прийнятими в повному обсязі та підлягають оплаті. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, в межах якого надавалися послуги.
За змістом пункту 7.2 Договору-2016 останній набирає чинності з дати його підписання і застосовується до відносин, що склались між сторонами з 01.09.2016, та діє до 31.12.2016, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
Зміни та доповнення до Договору можуть вноситися тільки Додатковими угодами у порядку, передбаченому чинним законодавством України (пункт 8.3 Договору-2016).
З матеріалів справи вбачається, що у Додатках № 1 та № 2 до Договору-2016 його сторони погодили розрахунок договірної вартості користування лініями безпосереднього зв'язку, а також розрахунок вартості користування цифровими каналами зв'язку відповідно.
Факт надання позивачем відповідачу послуг за цією угодою підтверджується наявними у матеріалах справи копіями підписаних уповноваженими представниками сторін та скріплених відбитками їх печаток актів здавання-приймання наданих ПАТ "Укртелеком" телекомунікаційних послуг від 30.09.2016 року на суму 27 021,60 грн., від 31.10.2016 року на суму 27 021,60 грн., від 30.11.2016 року на суму 27 021,60 грн. та від 31.12.2016 року на суму 27 021,60 грн. (оплата вартості яких не є предметом спору в даній справі та не входить до предмета доказування).
30.07.2018 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (виконавець) та Казенним підприємством "Укрспецзв'язок" (замовник) укладено договір про надання телекомунікаційних послуг № 549-31-18, за умовами якого позивач зобов'язався у 2018 році надавати замовнику телекомунікаційні послуги, а також послуги, пов'язані технологічно з телекомунікаційними послугами (далі - послуги), що визначаються у Замовленні послуг та у відповідних Додатках до цього договору, а замовник зобов'язався своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов цього договору і Умов та порядку надання телекомунікаційних послуг ПАТ "Укртелеком".
Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих юридичних осіб.
Згідно з умовами пункту 1.2 цього договору перелік та вартість замовлених послуг, спеціальні умови організації, технічні характеристики та порядок надання послуг виконавця визначаються в Замовленні послуг та в окремих Додатках до цього договору, що підписуються сторонами і є невід'ємною частиною цього договору.
Розділом 2 означеної угоди встановлено, що її ціна становить 177 292,80 грн., у тому числі ПДВ 29 548,80 грн. Ціну цього договору може бути змінено за взаємною згодою сторін. Зміна ціни договору оформляється шляхом підписання відповідної Додаткової угоди до договору. Для розрахунків за цим Договором застосовуються тарифи виконавця, що діяли на момент надання послуг. Вартість кожного з видів замовлених послуг зазначається у відповідних Додатках до цього договору.
Пунктами 3.1, 3.2 означеного договору унормовано, що розрахунки проводяться шляхом здійснення оплати замовником після пред'явлення виконавцем рахунка на оплату послуг (разом з рахунком надається акт здавання-приймання наданих послуг) за кожний розрахунковий період. У разі перевищення ціни договору замовник сплачує фактично отримані послуги згідно з пунктом 2.4 договору.
Відповідно до пункту 3.4 цього договору рахунок за послуги замовник повинен оплатити не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок виконавця.
Пунктом 3.6 наведеної угоди встановлено, що не пізніше 10 (десятого) числа місяця, що настає за розрахунковим, виконавець направляє замовнику акт здавання-приймання наданих послуг в 2 (двох) примірниках та рахунок для оплати вартості наданих послуг. Також виконавець виписує електронну податкову накладну із застосуванням коду 61.10 згідно з Класифікатором ДК 016:2010 та реєструє її в Єдиному реєстрі податкових накладних з дотриманням граничних строків, встановлених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, діючих на дату виникнення податкового зобов'язання.
За пунктом 3.7 цього договору замовник зобов'язаний протягом 3 робочих днів з дати отримання від виконавця підписати та надіслати виконавцю один примірник акту здавання-приймання наданих послуг. В разі неотримання виконавцем підписаного замовником акту здавання-приймання наданих послуг протягом 7 (семи) робочих днів з дати його отримання від виконавця, послуги вважаються прийнятими в повному обсязі та підлягають оплаті. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, в межах якого надавалися послуги.
За змістом пункту 7.2 договору останній набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
Разом із тим, у пункті 7.3 означеного договору сторони погодили, що відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.01.2018 року. Послуги, надані виконавцем замовнику в межах його зобов'язань за цим договором в період з 01.01.2018 року до дати підписання договору сторонами, приймаються та оплачуються замовником.
Зміни та доповнення до Договору можуть вноситися тільки Додатковими угодами у порядку, передбаченому чинним законодавством України (пункт 8.3 договору).
З матеріалів справи вбачається, що у Додатках до цього договору сторони погодили, зокрема, додаткові послуги, що надаються позивачем, тарифи на надання в користування каналів електрозв'язку, порядок взаємодії підрозділів ПАТ "Укртелеком" та Казенного підприємства "Укрспецзв'язок"
Факт надання позивачем відповідачу послуг за договором від 30.07.2018 року № 549-31-18 підтверджується наявними у матеріалах справи копіями підписаних уповноваженими представниками сторін та скріплених відбитками їх печаток актів здавання-приймання наданих ПАТ "Укртелеком" телекомунікаційних послуг, зокрема, від 30.11.2018 року на суму 14 774,40 грн. та від 31.12.2018 року на суму 14 774,40 грн. (оплата вартості яких також не є предметом спору в даній справі).
06.12.2018 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (виконавець) та Казенним підприємством "Укрспецзв'язок" (замовник) укладено договір про надання телекомунікаційних послуг № 865-31-18 (далі - Договір-2018), за умовами якого позивач зобов'язався у 2018 році надавати замовнику телекомунікаційні послуги, а також послуги, пов'язані технологічно з телекомунікаційними послугами (далі - послуги), що визначаються у Замовленні послуг та у відповідних Додатках до цього договору, а замовник зобов'язався своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до вимог цього договору.
Зазначена угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками цих контрагентів.
Згідно з умовами пункту 1.2 цього договору перелік та опис замовлених послуг, спеціальні умови організації, технічні характеристики та порядок надання послуг виконавця визначаються в Замовленні послуг та в окремих Додатках до цього договору, що підписуються сторонами і є невід'ємною частиною цього договору.
Розділом 2 означеної угоди встановлено, що її ціна становить 248 035,31 грн., у тому числі ПДВ 41 339,22 грн. Ціну цього договору може бути змінено за взаємною згодою сторін. Зміна ціни договору оформляється шляхом підписання відповідної Додаткової угоди до договору. Для розрахунків за цим Договором застосовуються тарифи виконавця, що діяли на момент надання послуг. Вартість кожного з видів замовлених послуг зазначається у відповідних Додатках до цього договору. Для розрахунків за цим договором застосовуються вартість послуг, визначена в Додатку № 2 до договору.
Пунктами 3.1, 3.2 означеного договору унормовано, що розрахунки проводяться шляхом здійснення оплати замовником після пред'явлення виконавцем рахунка на оплату послуг (разом з рахунком надається акт здавання-приймання наданих послуг) за кожний розрахунковий період. У разі перевищення ціни договору замовник сплачує фактично отримані послуги згідно з пунктом 2.5 договору.
Відповідно до пункту 3.4 Договору-2018 рахунок за послуги замовник повинен оплатити не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок виконавця.
Пунктом 3.6 наведеної угоди встановлено, що не пізніше 10 (десятого) числа місяця, що настає за розрахунковим, виконавець направляє замовнику акт здавання-приймання наданих послуг в 2 (двох) примірниках та рахунок для оплати вартості наданих послуг. Також виконавець виписує електронну податкову накладну із застосуванням коду 61.10 згідно з Класифікатором ДК 016:2010 та реєструє її в Єдиному реєстрі податкових накладних з дотриманням граничних строків, встановлених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, діючих на дату виникнення податкового зобов'язання.
За пунктом 3.7 цього договору замовник зобов'язаний протягом 3 робочих днів з дати отримання від виконавця підписати та надіслати виконавцю один примірник акту здавання-приймання наданих послуг. В разі неотримання виконавцем підписаного замовником акту здавання-приймання наданих послуг протягом 7 (семи) робочих днів з дати його отримання від виконавця, послуги вважаються прийнятими в повному обсязі та підлягають оплаті. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, в межах якого надавалися послуги.
Відповідно до пункту 7.2 Договору-2018 останній набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
У пункті 7.3 означеного договору сторони погодили, що на підставі частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови цього договору застосовуються до відносин, які склались між сторонами до його підписання, а саме з 01.01.2018 року.
Зміни та доповнення до Договору можуть вноситися тільки Додатковими угодами у порядку, передбаченому чинним законодавством України (пункт 8.3 договору).
У Додатках до Договору-2018 сторони погодили умови платного користування відповідачем абонентськими лініями зв'язку.
У матеріалах справи наявна довідка АТ "Альфа-Банк" № 28.1-75375 від 03.09.2020 року, якою підтверджується факт повної оплати відповідачем послуг за Договором-2018, наданих позивачем на виконання умов цього правочину протягом строку його дії (на загальну суму 248 035,31 грн., що зазначена у пункті 2.1 Договору-2018).
Судом встановлено, що 05.04.2019 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (виконавець) та Казенним підприємством "Укрспецзв'язок" (замовник) укладено договір про надання телекомунікаційних послуг № 493-31-19, за умовами якого позивач зобов'язався у 2019 році надавати замовнику телекомунікаційні послуги, а також послуги, пов'язані технологічно з телекомунікаційними послугами (далі - послуги), що визначаються у Замовленні послуг та у відповідних Додатках до цього договору, а замовник зобов'язався своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до вимог цього договору і Умов та порядку надання телекомунікаційних послуг ПАТ "Укртелеком".
Цей договір, а також відповідні додатки до нього, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками означених суб'єктів господарювання.
Згідно з умовами пункту 1.2 цього договору перелік та опис замовлених послуг, спеціальні умови організації, технічні характеристики та порядок надання послуг виконавця визначаються в Замовленні послуг та в окремих Додатках до цього договору, що підписуються сторонами і є невід'ємною частиною цього договору.
Розділом 2 означеної угоди встановлено, що її ціна становить 177 292,80 грн., у тому числі ПДВ 29 548,80 грн. Ціну цього договору може бути змінено за взаємною згодою сторін. Зміна ціни договору оформляється шляхом підписання відповідної Додаткової угоди до договору. Для розрахунків за цим Договором застосовуються тарифи виконавця, що діяли на момент надання послуг. Вартість кожного з видів замовлених послуг зазначається у відповідних Додатках до цього договору.
У розділі 3 означеного договору сторони узгодили порядок здійснення оплати послуг за наведеним правочином (який є аналогічним попереднім договорам, укладеним між сторонами).
За змістом пункту 7.2 договору останній набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
У пункті 7.3 означеного договору сторони погодили, що відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови цього договору застосовуються до відносин, що склались між сторонами до його підписання, а саме з 01.01.2019 року.
16.04.2020 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (виконавець) та Казенним підприємством "Укрспецзв'язок" (замовник) укладено договір про надання телекомунікаційних послуг № 567-31-20, за умовами якого позивач зобов'язався у 2020 році надавати замовнику телекомунікаційні послуги, а також послуги, пов'язані технологічно з телекомунікаційними послугами (далі - послуги), що визначаються у Замовленні послуг та у відповідних Додатках до цього договору, а замовник зобов'язався своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до вимог цього договору і Умов та порядку надання телекомунікаційних послуг ПАТ "Укртелеком".
Цей договір, а також відповідні додатки до нього, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками означених юридичних осіб.
Згідно з пунктом 1.2 цього договору перелік та опис замовлених послуг, спеціальні умови організації, технічні характеристики та порядок надання послуг виконавця визначаються в Замовленні послуг та в окремих Додатках до цього договору, що підписуються сторонами і є невід'ємною частиною цього договору.
Розділом 2 означеної угоди встановлено, що її ціна становить 177 292,80 грн., у тому числі ПДВ 29 548,80 грн. Ціну цього договору може бути змінено за взаємною згодою сторін. Зміна ціни договору оформляється шляхом підписання відповідної Додаткової угоди до договору. Для розрахунків за цим Договором застосовуються тарифи виконавця, що діяли на момент надання послуг. Вартість кожного з видів замовлених послуг зазначається у відповідних Додатках до цього договору.
У розділі 3 означеного договору сторони узгодили порядок здійснення оплати послуг за наведеним правочином (який є аналогічним попереднім договорам, укладеним між сторонами).
За змістом пункту 7.2 договору останній набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2020, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
У пункті 7.3 означеного договору сторони погодили, що відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови цього договору застосовуються до відносин, що склались між сторонами до його підписання, а саме з 01.01.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що телекомунікаційні послуги протягом 2016-2020 років надавалися відповідачу безперервно.
Разом із тим, Акціонерне товариство "Укртелеком" вказувало на те, що після закінчення строку дії Договору-2016 та Договору-2018 позивач продовжив надання відповідачу послуг поза межами цих договорів з огляду на встановлену йому як оператору телекомунікацій заборону здійснювати відключення телекомунікаційного обладнання спеціального користувача, яким, за твердженням позивача, є Казенне підприємство "Укрспецзв'язок".
Так, у 2017 році позивач надав відповідачеві телекомунікаційні послуги на умовах Договору-2016 загальною вартістю 749 616,24 грн. Проте, незважаючи на прийняття відповідачем виконання таких послуг без будь-яких зауважень чи заперечень, що, на думку позивача, свідчить про продовження між сторонами правовідносин на умовах Договору-2016, Казенне підприємство "Укрспецзв'язок" покладені на нього Договором-2016 та законом обов'язки не виконало, вартість наданих протягом 2017 року послуг не оплатило, заборгувавши таким чином позивачу (з урахуванням положень статті 257 Цивільного кодексу України, яка регулює строки загальної позовної давності) 381 619,91 грн., з яких: 304 567,44 грн. - основний борг за надані позивачем у період з серпня по грудень 2017 року телекомунікаційні послуги, а також 51 679,25 грн. - інфляційні втрати та 25 373,21 грн. - 3 % річних, нараховані з 01.10.2017 року по 07.09.2020.
Крім того, позивач стверджує, що протягом 2019-2020 років (після закінчення строку дії Договору-2018) він надав відповідачеві телекомунікаційні послуги на умовах Договору-2018 загальною вартістю 418 079,94 грн. Однак, незважаючи на прийняття відповідачем виконання таких послуг без будь-яких зауважень чи заперечень, що, на думку позивача, свідчить про продовження між сторонами правовідносин на умовах Договору-2018, відповідач покладені на нього Договором-2018 та законом обов'язки не виконав, вартість наданих протягом січня 2019 - липня 2020 року послуг не оплатив, заборгувавши таким чином позивачу за 2019 рік 296 248,17 грн., з яких: 258 728,23 грн. - основний борг за надані позивачем протягом 2019 року телекомунікаційні послуги, 5 136,43 грн. - інфляційні втрати, 8 098,36 грн. - 3 % річних, 24 285,15 грн. - пеня (з урахуванням положень статті 258 Цивільного кодексу України, яка регулює строки спеціальної позовної давності), а також за 2020 рік - 164 096,51 грн., з яких: 159 351,71 грн. - основний борг за надані позивачем протягом 2020 року телекомунікаційні послуги, 500,62 грн. - інфляційні втрати, 1 285,42 грн. - 3 % річних, 2 958,77 грн. - пеня.
Зважаючи на неналежне виконання відповідачем вищенаведених зобов'язань, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до змісту статей 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 628, 629 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як було зазначено вище, за умовами пункту 7.2 Договору-2016 останній набирає чинності з дати його підписання і застосовується до відносин, що склались між сторонами з 01.09.2016, та діє до 31.12.2016, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
Аналогічні за змістом положення містяться у пунктах 7.2, 7.3 Договору-2018, за якими останній набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків - до повного їх виконання, у той час як умови цього договору застосовуються до відносин, які склались між сторонами до його підписання, а саме з 01.01.2018 року.
Відповідно до частини 3 статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
За умовами частини 1 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Зі змісту умов Договору-2016 та Договору-2018 вбачається, що сторони погодили чіткі дати завершення їх дії - 31.12.2016 та 31.12.2018 відповідно. Будь-яких положень про автоматичну пролонгацію дії цих угод після означених дат чи продовження правовідносин між сторонами на умовах вказаних договорів останні не містять.
За загальним правилом, закріпленим у частині 1 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (частина 1 статті 653 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідно до положень пункту 8.3 обох вищезазначених спірних договорів зміни та доповнення до цих правочинів можуть вноситися тільки Додатковими угодами у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Проте у матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про укладення між сторонами відповідних Додаткових угод до Договору-2016 чи Договору-2018, зокрема, щодо продовження строку їх дії, а також докази, які свідчать про внесення змін до цих договорів у судовому порядку.
Разом із тим, позивачем у встановленому законом порядку також не було доведено належними і допустимими доказами й факту продовження між сторонами правовідносин на умовах Договору-2016 та Договору-2018 у спірний період (протягом 2017 та 2019-2020 років відповідно).
Позивачем не надано суду доказів погодження відповідачем надання йому телекомунікаційних послуг в порядку, строки та на умовах саме означених договорів, не підтверджено факту узгодження між сторонами переліку таких послуг, їх вартості та строків оплати (зокрема, у Замовленні послуг чи у відповідних Додатках), з урахуванням, зокрема того, що відповідач є бюджетною установою, і відсутність відповідних кошторисних призначень не дає підстав для взяття ним спірних фінансових зобов'язань у вказані позивачем у позовній заяві періоди.
Також, позивачем не було доведено вчинення відповідачем конклюдентних дій, які могли б свідчити про наявність у нього волевиявлення на продовження правовідносин між сторонами на умовах Договору-2016 та Договору-2018 у спірний період, а також дій, з яких би вбачалося визнання відповідачем фактичної наявності таких договірних правовідносин та, відповідно, спірної заборгованості перед позивачем (здійснення часткових сплат наданих послуг з відповідним призначенням платежів за Договором-2016 та Договором-2018 у спірний період, звернень про реструктуризацію заборгованості, підписання актів звірки взаєморозрахунків з посиланням на ці угоди як на підставу виникнення заборгованості тощо).
Крім того, позивачем належним чином не було обґрунтовано з посиланням на нормативні приписи чинного законодавства можливості продовження правовідносин між сторонами саме на умовах спірних договорів, які закінчили свою дію, без пролонгації цих правочинів шляхом укладення відповідних додаткових угод у передбаченій законом формі та письмового погодження відповідних положень.
Посилання позивача на передбачений законом обов'язок продовжувати надання відповідачу послуг поза межами цих договорів з огляду на встановлену Акціонерному товариству "Укртелеком" (як оператору телекомунікацій) заборону здійснювати відключення телекомунікаційного обладнання спеціального користувача, яким, за твердженням позивача, є Казенне підприємство "Укрспецзв'язок", не беруться судом до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про телекомунікації", відключення кінцевого обладнання підрозділам Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, захисту державного кордону, з'єднувальних ліній служб екстреного виклику здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку відключення кінцевого обладнання спеціальних користувачів та з'єднувальних ліній служб екстреного виклику" № 607 від 12.05.2004 року зазначено, що цим Порядком визначається процедура відключення операторами (провайдерами) телекомунікацій незалежно від форми власності кінцевого обладнання підрозділів Міноборони, СБУ, Держспецзв'язку, Служби зовнішньої розвідки, МВС, Національної поліції, МНС, Адміністрації Держприкордонслужби, Держмитслужби, які користуються телекомунікаційними послугами (далі - спеціальні користувачі), та з'єднувальних ліній служб екстреного виклику.
Відключення обладнання забороняється у разі, коли це може призвести до порушення умов функціонування спеціальних користувачів або коли обладнання забезпечує функціонування засекреченого, шифрованого, спеціального та урядового зв'язку; обладнання забезпечує функціонування засекреченого, шифрованого, спеціального та урядового зв'язку; водиться воєнний стан, режим надзвичайного стану, здійснюються заходи у зоні надзвичайної екологічної ситуації та оголошується мобілізація (пункт 7 зазначеної Постанови).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України", спеціальний зв'язок - зв'язок, що забезпечує передачу секретної та/або службової інформації шляхом застосування відповідних організаційних та технічних заходів; система спеціального зв'язку - сукупність обладнання, засобів, комплексів та систем обробки, передачі, технічного та криптографічного захисту інформації, що організаційно, технічно та функціонально поєднані в єдине ціле, призначена для забезпечення користувачів спеціальним зв'язком; комплекс спеціального зв'язку - сукупність обладнання і засобів криптографічного захисту інформації, засобів спеціального зв'язку, технічно та функціонально поєднаних для забезпечення захисту службової інформації та/або інформації, що становить державну таємницю, призначений для використання у складі системи спеціального зв'язку.
За умовами частин 1, 2 статті 5 Закону України "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України" Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України має таку загальну структуру: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв'язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв'язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України; територіальні підрозділи; Головне управління та підрозділи урядового фельд'єгерського зв'язку; навчальні, охорони здоров'я, санаторно-курортні та інші заклади, науково-дослідні, науково-виробничі та інші установи і організації. До сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв'язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, входять державні підприємства, установи та організації, діяльність яких пов'язана із забезпеченням виконання покладених на Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України завдань.
Згідно з частинами 2-4 статті 76 Господарського кодексу України казенне підприємство створюється за рішенням Кабінету Міністрів України. У рішенні про створення казенного підприємства визначаються обсяг і характер основної діяльності підприємства, а також орган, до сфери управління якого входить підприємство, що створюється. Реорганізація і ліквідація казенного підприємства проводяться відповідно до вимог цього Кодексу за рішенням органу, до компетенції якого належить створення даного підприємства. Майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління. Казенне підприємство є юридичною особою, має відповідні рахунки в установах державного банку, печатку із своїм найменуванням.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 705-р від 08.07.2015 року "Про утворення Казенного підприємства "Укрспецзв'язок", утворено Казенне підприємство "Укрспецзв'язок" з віднесенням його до сфери управління Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації. Установлено, що основним завданням казенного підприємства є забезпечення функціонування вузлів зв'язку спеціального призначення у мирний час, в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану відповідно до законодавства.
За змістом частини 7 статті 27 Закону України "Про телекомунікації", оператори телекомунікацій, незалежно від форм власності, в першу чергу надають у користування на договірних засадах ресурси своїх мереж державній системі урядового зв'язку, національній системі конфіденційного зв'язку, органам з надзвичайних ситуацій, безпеки, оборони, Національної поліції, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань у порядку, встановленому ЦОВЗ.
З системного аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що АТ "Укртелеком" як оператору телекомунікацій встановлено заборону здійснювати відключення телекомунікаційного обладнання саме спеціального користувача.
Однак Казенне підприємство "Укрспецзв'язок" не є спеціальним користувачем у розумінні вказаних норм, не входить до структури Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а лише віднесено до сфери управління спеціального користувача, тому стосовно відповідача законодавством не передбачено безумовного обов'язку надавати спірні послуги поза межами відповідних договорів.
Наведені обставини додатково підтверджуються наявною в матеріалах справи копією листа Адміністрації Держспецзв'язку № 18/02-1843 від 04.12.2020 року, а також довідкою відповідача № 15/1129 від 01.10.2020 року, згідно з якою Казенне підприємство "Укрспецзв'язок" не має на своєму балансі систем та засобів спеціального та урядового зв'язку, обладнання, засобів, комплексів та систем, що відповідно до законодавства призначені для забезпечення користувачів спеціальним та урядовим зв'язком.
Крім того, аналогічний висновок про те, що Казенне підприємство "Укрспецзв'язок" не є спеціальним користувачем, міститься у рішенні господарського суду міста Києва від 23.12.2020 року в справі № 910/14420/20 за позовом ПАТ "Укртелеком" до Казенного підприємства "Укрспецзв'язок" про визнання договору укладеним, яке на час розгляду даної справи набрало законної сили.
Наведені обставини спростовують відповідні твердження, наведені Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" на обґрунтування позовних вимог у даній справі, щодо наявності у позивача обов'язку продовжувати надання відповідачу спірні послуги поза межами Договору-2016 та Договору-2018, а відтак і обов'язку відповідача сплачувати вартість таких послуг без погодження їх вартості та кількісних і якісних показників.
Також, суд звертає увагу на положення частинами 1-2 статті 63 Закону України "Про телекомунікації", за якими телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умовами надання телекомунікаційних послуг є: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.
У матеріалах справи наявні копії рахунків за телекомунікаційні послуги, виставлених відповідачу протягом серпня 2017 року - грудня 2017 року та січня 2019 року - липня 2020 року, копії актів здавання-приймання наданих позивачем телекомунікаційних послуг за означені періоди, а також докази направлення означених документів відповідачу.
Проте жоден з вищевказаних документів підписаний уповноваженим представником відповідача чи скріплений печаткою Казенного підприємства "Укрспецзв'язок" не був, у той час як у відзиві на позовну заяву відповідач (а також його представники у судових засіданнях) вказував, що зазначений позивачем у позовній заяві обсяг послуг з надання абонентських ліній та канали цифрового зв'язку не відповідає дійсності, а такі послуги фактично відповідачу не надавалися.
Суд також звертає увагу на те, що у виставлених відповідачу рахунках на оплату та актах здавання-приймання наданих позивачем телекомунікаційних послуг за 2017 рік міститься посилання на складення цих документів на підставі договору № б/н від 01.01.2017 (а не Договору-2016), тоді як у рахунках та актах, що виставлялись та надсилалися відповідачу протягом січня 2019 року - липня 2020 року, зазначено про відповідні послуги надавалися відповідачеві за договорами № б/н від 01.01.2019 та № б/н від 01.01.2020 (а не Договором-2018), що також свідчить про необґрунтованість посилань позивача. Водночас договори № б/н від 01.01.2017, № б/н від 01.01.2019 та № б/н від 01.01.2020 у матеріалах даної справи відсутні.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, зважаючи на закінчення строку дії Договору-2016 та Договору-2018, недоведеність позивачем можливості та факту продовження між сторонами правовідносин саме на умовах цих правочинів після їх закінчення, беручи до уваги відсутність у матеріалах справи належних і допустимих доказів на підтвердження дійсного волевиявлення відповідача на отримання тих послуг, які зазначені в рахунках та актах здавання-приймання наданих ПАТ "Укртелеком" телекомунікаційних послуг за 2017 і 2019-2020 роки (у тому числі їх переліку, характеристик, вартості, строків надання та оплати тощо), враховуючи висловлені відповідачем заперечення щодо фактичного надання позивачем та отримання відповідачем спірних телекомунікаційних послуг протягом вказаних позивачем періодів, а також відсутність у матеріалах справи жодного підписаного обома сторонами акту надання таких послуг протягом означеного періоду, який міг би підтвердити факт надання цих послуг за умови вчинення зазначених дій у позадоговірному порядку. Також, відсутні правові підстави для задоволення похідних вимог щодо стягнення з відповідача сум пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи відповідача.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у ч.1 ст. 74 ГПК України.
Отже, за загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Обов'язок доказування тих або інших обставин справи визначається предметом спору.
Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд апеляційної інстанції, серед іншого, враховує, що у відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом з порушенням норм матеріального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Публічне акціонерне товариство "Центренерго".
Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281-282 Господарського процесуального кодексу України
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртелеком" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 р. у справі № 910/13605/20 - без змін.
2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Укртелеком".
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 19.05.2021р.
Головуючий суддя А.І. Мартюк
Судді Л.П. Зубець
С.О. Алданова