Провадження № 33/803/656/21 Справа № 205/179/21 Суддя у 1-й інстанції - Калініченко Г. П. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І.
14 травня 2021 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 02 лютого 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто судовий збір у розмірі 454,40 грн.,
Згідно постанови Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 02 лютого 2021 року ОСОБА_1 23 грудня 2020 року о 02:35 год. керував автомобілем марки «Mercedes-Benz Citan», р.н. НОМЕР_1 , в районі буд. 8 по пров. Парусному у м. Дніпрі з явними ознаками наркотичного сп'яніння (млява мова, зіниці очей не реагують на світло), і на вимогу інспектора патрульної поліції від проходження медичного огляду для встановлення стану сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України.
В матеріалах справи наявна апеляційна скарга ОСОБА_1 , в якій міститься його клопотання про поновлення пропущеного строку для оскарження постанови суду першої інстанції, в якому зазначено, що строк пропущено з поважної причини, оскільки суд ухвалив рішення без його участі, про наявність оскаржуваної постанови дізнався 05 квітня 2021 року з ЄДРСР та цього дня отримав копію постанови.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, у зв'язку з чим справу розглянуто за відсутності вказаної особи.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, приходить до висновку, що воно задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з наступного.
За вимогами ст. 294 КУпАП оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення передбачено протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.
Правила ст. 294 КУпАП слід розглядати як конкретні аспекти права на доступ до суду.
Згідно штампу вхідної кореспонденції Ленінського районного суду м.Дніпропетровська апеляційна скарга на вищевказану постанову подана 07 квітня 2021 року, тобто після закінчення десятиденного строку на оскарження постанови суду, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушується питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, однак суддя не вбачає наявності поважних причин пропуску строку з огляду на наступне.
Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 було відомо про наявність щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 044563 від 23 грудня 2020 року та про направлення його до суду першої інстанції для розгляду, про що не заперечується в апеляційній скарзі.
Крім того, дата, час та місце розгляду справи щодо ОСОБА_1 зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема вказано, що розгляд справи відбудеться у Ленінському районному суді м.Дніпропетровська, а тому були наявні об'єктивні можливості для оскарження постанови судді в межах строку на апеляційне оскарження.
Доводи клопотання про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження через відсутність ОСОБА_1 при розгляді справи спростовуються оскаржуваною постановою, відповідно до якої останній був присутній у судовому засіданні, вину у вчиненому правопорушенні не визнав та надав відповідні прояснення.
Посилання ОСОБА_1 на те, що копію оскаржуваної постанови ним було отримано лише 05 квітня 2021 року, не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки в останнього були відсутні перешкоди для звернення до суду для ознайомлення з матеріалами справи та отримання копії судового рішення в межах строку на оскарження.
Відповідно до ст. 116 КПК України закон вимагає додержання процесуальних строків.
Зазначені положення є визначальними і в практиці Європейського Суду з прав людини, якою передбачено вимоги про юридичну визначеність судових рішень, складовою якої є обов'язковість судових рішень, які вступили в законну силу, і дотримання учасниками судового провадження процесуальних строків.
Лише наявність поважних причин, які повинна довести особа, яка заявила клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, у відповідності до ст. 117 КПК України є підставою для поновлення пропущеного строку.
Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі «Пономарев проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
В свою чергу необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу юридичної визначеності, про що вказує як судова практика Верховного суду України (наприклад, постанова ВСУ від 13 липня 2016 року по справі № 3-774гс16), так і судова практика Європейського суду з прав людини.
В той же час строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
З огляду на викладене ОСОБА_1 в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 02 лютого 2021 року не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та таких причин суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відмовити особі, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 лютого 2021 року.
Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 лютого 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повернути особі, яка її подала.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду С.І.Крот