Справа № 953/1374/21
н/п 2-адр/953/9/21
(додаткове)
11 травня 2021 року м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - Лисиченко С.М.,
за участю секретаря - Медведєвої Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Дробчак Людмили Володимирівни, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови серії ДП18 № 521719 від 16.01.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, -
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Дробчак Л.В. звернулася до суду із заявою про ухвалення по справі № 953/1374/21 додаткового рішення, яким вирішити питання про стягнення з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10500 гривень.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.10.2020 справу передано для розгляду головуючій судді ОСОБА_2
26.04.2021 року до суду надійшли заперечення представника УПП в Харківській області ДПП на заяву, в обґрунтування яких зазначає, що вимоги щодо відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 10500,00 грн. не є співмірним зі складністю даної справи, є заздалегідь завищеними та взагалі не підлягають задоволенню з огляду на невисокий рівень складності справи та юридичної техніки складеної адвокатом ОСОБА_3 , позовної заяви. Крім того, представник відповідача зазначає, що адвокатом було подано до суду позовну заяву без отримання листа вих. № 67АЗ/41-14-01-2021від УПП в Харківській області ДПП від 28.01.2021 року, що свідчить про зловживання ОСОБА_3 , своїм правом на подання адвокатського запиту, оскільки відповідь за результатами його розгляду не була врахована останньою при складанні та поданні позовної заяви до суду та намагання ОСОБА_3 , штучно збільшити розмір вартості послуг адвоката, що є недопустимим в адміністративному процесі та суперечить адвокатській етиці. Представник відповідача вказує на недоцільність подання адвокатського запиту в рамках справи № 953/1374/21, оскільки результати його розгляду не було враховано адвокатом ОСОБА_3 при поданні позовної заяви до суду, а всі необхідні документи у справі було фактично надано представником відповідача.
Також, зазначив, що зміст заяви про надання доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу від 07.04.2021 представнику відповідача не зрозуміла, оскільки остання на адресу УПП в Харківській області не надходила, а з мовного (лексичного) аналізу із назви вбачається, що вона має на меті надання доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу. Виходячи з вищевикладеного, у представника відповідача виникло обґрунтоване питання про які саме докази йде мова, оскільки додаток до заяви про ухвалення додаткового рішення від 12.04.2021 містить вичерпний перелік доказів, якими адвокат ОСОБА_3 обґрунтовує заявлені нею вимога, а тому такі дії ОСОБА_3 , вказують на намагання останньої ввести суд в оману, шляхом штучного збільшення розміру витрат на правову допомогу, а отже не мажуть бути задоволені судом через їх необґрунтованість та безпідставність.
11.05.2021 року представником позивача- адвокатом Дробчак Л.В., подано відповідь на заперечення УПП в Харківській області ДПП. Представник позивача зазначає, що твердження представника відповідача про не врахування даних відповіді на адвокатський запит не ґрунтується на обставинах справи, адже станом на момент подання позову, відповіді на адвокатський запит ще не було отримано, тому на виконання вимог ч. 4 ст. 79 КАС України, з метою не допущення пропуску строку на оскарження постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, представником позивача було повідомлено суд, що усі отримані докази, будуть надані суду пізніше, після отримання відповіді на адвокатський запит.
На виконання зобов'язання, взятого на себе представником позивача- адвокатом ОСОБА_3 , 01.03.2021 подано клопотання про долучення доказів, а саме відеозаписів з нагрудних камер інспекторів поліції, що здійснювали розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, що було покладено судом в основу обґрунтування підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Крім того, представник позивача вважає, що розмір понесених витрат є обґрунтованим, співмірним складності справи, підтверджується якістю поданих документів та відповідає рекомендованим ставкам адвокатського гонорару затвердженим на засіданні Ради адвокатів Харківської області 21.03.2018 року, і не є вираженням суб'єктивного бачення адвоката вартості часу виконаної роботи, адже сформульовані з огляду на матеріальний аспект готових документів, які оформлені відповідно до вимог розумності, пропорційності та містять логіко-структурний зміст, який не є подібним до типових документів, містять не просто виклад обставин справи, а їх аналіз в контексті практики Верховного Суду, прецедентної ЄСПЛ та правових позицій, викладених в рішеннях Конституційного суду України.
Також, представником позивача у відповіді на заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення викладено обґрунтування щодо порядку подання процесуальних документів з питання стягнення правової допомоги.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, про час, день та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку. Представник позивача подала клопотання про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримує повністю та просить заяву задовільнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, день та місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 252 КАС України суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Пунктом 1 ч.3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом ч.7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Аналогічні приписи містяться в ч.3 ст.143 КАС України.
07.04.2021 рішенням Київського районного суду м. Харкова по справі № 953/1374/21 позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції - задоволено. Скасовано постанову серії ДП18 № 521719 від 16.01.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 8 ст. 121 КУпАП.
У встановлений законом п'ятиденний строк після ухвалення судом рішення у даній справі- 12.04.2021 представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення та вирішення питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10500 гривень. До заяви додано докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.3 ст. 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ( ч.4 ст. 134 КАС України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи .
У разі недотримання вимог ч.5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.6,7 ст. 134 КАС України).
За положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 0507. 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, суд зазначає, що до правничої допомоги належать також консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо, за умови, що інша сторона про це зазначає.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Судом встановлено, що позивачем на підтвердження факту понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 10 500 грн. надано:
-договір про надання правової допомоги б/н, укладений 25.01.2021 між ОСОБА_1 та адвокатом Дробчак Л.В, відповідно до п. 3.1., якого за надання адвокатом правової допомоги клієнт зобов'язується сплатити гонорар адвоката, який розраховується відповідно до Рекомендованих ставок адвокатського гонорару затверджених рішенням № 17 на засіданні Ради адвокатів Харківської області від 21.03.2018, з якими клієнт ознайомлений перед підписанням цього договору, та сплачується у наступному порядку: за юридичну допомогу, що надається клієнт сплачує суму в гривнях, відповідно до Розрахунку витрат на професійну правничу допомогу та акта приймання передачі виконаних робіт в готівковій та/або безготівковій формі на особистий рахунок адвоката; оплата за надання адвокатом правової допомоги, з урахуванням положень пп. 3.1.1 п. 3.1 розділу 3 цього договору, здійснюється клієнтом протягом 10 днів з моменту підписання відповідного акта приймання передачі виконаних робіт за кожен випадок надання правової допомоги. У випадку надання правової допомоги систематично (наприклад в рамках судової справи, здійснення юридичного супроводу, тощо). Акт приймання передачі виконаних робіт укладається не пізніше 5 числа кожного наступного місяця;
-рішення №17 розширеного засідання Ради адвокатів Харківської області від 21.03.2018, яким затверджено рекомендований розмір адвокатського гонорару .
На підтвердження виконання умов вказаного договору суду надано:
-Акт приймання-передачі виконаних робіт №01-02/02-2021 від 04.02.2021, а саме: складання та направлення адвокатського запиту вих.№25-01\01-2021 від 25.01.2021, вартість робіт- 1000 грн.; написання та підготовка до подання позовної заяви про визнання протиправною та скасування постанови серії ДП18 № 521719 від 16.01.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматизованому режимі, вартість робіт- 4500 грн.,із розрахунку 500 грн. \стор.;
-акт приймання-передачі виконаних робіт №01-04/04-2021 від 01.04.2021, а саме:складання клопотання про долучення доказів до справи № 953/1374/21, вартість робіт 1000 грн. із розрахунку 500 грн./стор.;
-акт приймання-передачі виконаних робіт №01-05/04-2021 від 08.04.2021, а саме:складання клопотання про долучення доказів до справи № 953/1374/21, вартість робіт 1000 грн. із розрахунку 500 грн./стор.;
-акт приймання-передачі виконаних робіт №01-06/04-2021 від 12.04.2021, а саме: підготовка та подання заяви про ухвалення додаткового рішення по справі №953\1374\21, вартість робіт- 3000 грн. із розрахунку 500 грн.\стор.
Крім того, представником позивача на підтвердження факту перерахування від ОСОБА_4 на рахунок адвоката Дробчак Л.В. грошової винагороди за надання правничої допомоги у розмірі 10 500 грн. надано наступні платіжні доручення:
-квитанцію до прибуткового касового ордера № 02-02/02-2021 від 04.02.2021р. на суму 5500 грн. (на підставі акту приймання передачі виконаних робіт № 01-02/02-2021 від 04.02.2021р.);
-квитанцію до прибуткового касового ордера № 02-04/04-2021 від 01.04.2021р. на суму 1000 грн. (на підставі акту приймання передачі виконаних робіт № 01-02/02-2021 від 04.02.2021р.);
-квитанцію до прибуткового касового ордера № 02-05/04-2021 від 08.04.2021р. на суму 1000 грн. (на підставі акту приймання передачі виконаних робіт № 01-05/04-2021 від 08.04.2021р.);
-квитанцію до прибуткового касового ордера № 02-06/04-2021 від 12.04.2021р. на суму 3000 грн. (на підставі акту приймання передачі виконаних робіт № 01-06/04-2021 від 12.04.2021).
Вказані платіжні доручення цілком відповідають вимогам частини другої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-14 та підтверджує факт понесення витрат саме у цій справі.
Таким чином, розмір понесених позивачем витрат в ході судового розгляду справи підтверджується належними та допустимими в розумінні КАС України доказами.
На підставі зазначених вище документів, адвокатом підготовлено реєстр витрат на професійну правничу допомогу № 01/12-10/2021, який погоджено Клієнтом, про що міститься його підпис, та відповідно до якого всі види правової допомоги, які було надано, потребують спеціальних професійних навиків та стосуються конкретної справи, яка розглядається Київським районним судом м. Харкова за позовом ОСОБА_1 .
В контексті наведеного суд звертає увагу на те, що наведені вище положення законодавства покладають обов'язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З огляду на це, відповідач як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний був навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами.
Так, як вбачається зі змісту заперечень відповідач в обґрунтування зменшення витрат посилається , зокрема, на те, що при розрахунку вартості витрат на оплату правничої допомоги щодо складання позовної заяви у даній справі визначався із розрахунку 500 грн. за одну сторінку (9х500=4500 грн.). Разом з цим, зміст позовних вимог міститься на 8 аркушах, а не на 9, як зазначено у акті від 04.02.2021.
Із зазначеними доводами відповідача суд погоджується, у зв'язку з чим, вважає за необхідне зменшити розмір витрат за написання та підготовку до подання позовної заяви у даній справі на 500 грн.
Щодо посилання представника відповідача на недоцільність подання адвокатського запиту в рамках справи № 953/1374/21, оскільки результати його розгляду не було враховано адвокатом ОСОБА_3 при поданні позовної заяви до суду, а всі необхідні документи у справі було фактично надано представником відповідача.
Так суд, встановив, що «25» січня 2021 року, адвокатом ОСОБА_3 , було подано адвокатський запит вих. № 25-01/01-2021 від 25.01.2021 року до УПП в Харківській області ДПП. «26» січня 2021 року, в останній день оскарження постанови серії ДП18 № 521719 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності, адвокатом Дробчак Л.В., було подано позов до Київського районного суду м. Харкова.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 КАС України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Згідно ч. 4 ст. 79 КАС України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
У позовній заяві, представником позивача було прямо зазначено, що з метою повного захисту прав та інтересів позивача, адвокатом Дробчак Л.В., 25.01.2021 року, було надіслано адвокатський запит до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, вих. 25-01/01-2021 від «25» січня 2021р., з проханням надати: 1) відеозапис з нагрудної камери інспектора патрульної поліції взводу № 2, роти № 2, батальйону № 3 управління патрульної поліції у м. Харкові Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_5 , який 16.01.2021 року виніс вищевказану постанову, а також відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, які знаходилися з ним в екіпажі з 20 год. 30 хв. 16.01.2021., по 23 год. 00 хв. 16.01.2021. 2) належним чином посвідчені копії документів, які були складені, отримані інспекторами та подані ОСОБА_1 , у процесі розгляду справи. 3) надати належним чином посвідчену копію Положення про Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції.
Проте, станом на момент подання позову, відповіді на адвокатський запит ще не було отримано, тому на виконання вимог ч. 4 ст. 79 КАС України, з метою не допущення пропуску строку на оскарження постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, представником позивача було повідомлено суд, що усі отримані докази, будуть надані суду пізніше, після отримання відповіді на адвокатський запит.
Відповідь на адвокатський запит представником позивача було долучено до матеріалів справи 01.03.2021 року, шляхом подання клопотання про долучення доказів, а саме відеозаписів з нагрудних камер інспекторів поліції, що здійснювали розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Крім того, ч. 1 ст. 9 КАС України проголошує, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Тобто, посилання представника відповідача на недоцільність подання адвокатського запиту з метою збирання доказів на підтвердження неправомірності дій інспекторів поліції, щодо притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 8 ст. 121 КУпАП, не може бути взято судом до уваги, як підстава для зменшення суми понесених витрат на правову допомогу, адже таке твердження порушує принцип змагальності сторін, що є однією з основоположних засад не лише адміністративного, а й всього судочинства в Україні, адже усі сторони є вільними у збиранні та поданні доказів.
Як вище зазначалось, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін ( постанова Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).
Суд, дослідивши подані представником позивача докази у підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, погоджується із доводами відповідача, викладені в запереченнях, що розмір цих витрат не є співмірним із складністю справи і наданими адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг.
Судом встановлено, що справа яка розглядається відноситься до справ незначної складності, має немайновий характер позову.
З огляду на зазначене, суд, керуючись принципами справедливості та верховенства права, виходячи з критерію розумності розміру судових витрат, вважає, що стягненню підлягає частина витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Крім того, ОСОБА_1 при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 454 грн., що підтверджується квитанцією № ПН3990108 від 26.01.2021.
Разом з цим, відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет на 2021 рік" розмір такого прожиткового мінімуму з 1 січня 2021 визначено у сумі 2 189,00 грн..
За таких обставин, розмір судового збору за подачу позову у даній справі - 437,80 (2189 х 0,2) грн.
З огляду на зазначене, беручи до уваги те, що рішенням Київського районного суду м.Харкова від 04.07.2021, ухвалене у даній справі, не вирішено питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у розмірі 5437 грн. 80 коп., які складаються: 437 грн.80 коп.- судовий збір; 5000 грн.- витрати на правничу допомогу.
Враховуючи зазначене, керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 250, 252, 255 КАС України, суд, -
Заяву представника позивача- адвоката Дробчак Людмили Володимирівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (03048, м.Київ, вул. Федора Ернста,3, ЄДРПОУ40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 437 (чотириста тридцять сім) грн. 80 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (03048, м.Київ, вул. Федора Ернста,3, ЄДРПОУ40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.М. Лисиченко