справа № 415/975/21
провадження № 3/415/253/21
30.03.21року м. Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., за участі: прокурора Зайченка І.А., правопорушника ОСОБА_1 , захисника Бондарєвої В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Луганській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Привілля Луганської області, громадянина України, маючого базову вищу освіту, який не є особою з інвалідністю, одруженого, працюючого начальником КП «ЛЖЕК № 6», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 1727 КУпАП, -
ОСОБА_1 , будучи начальником КП «ЛЖЕК № 6» та, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону, суб'єктом на якого поширюється дія цього Закону, перебуваючи у місті Новодружеську Луганської області, маючи приватний інтерес, діючи в межах повноважень, в порушення пункту 2 частини 1 статті 28 Закону, не повідомив не пізніше наступного робочого дня про наявність у нього реального конфлікту інтересів безпосереднього керівника - Лисичанського міського голову з моменту надходження до нього на підпис 15.07.2019 наказу № 71-к щодо призначення своєї близької особи - батька ОСОБА_2 на посаду столяра КП «ЛЖЕК № 6».
Крім того, займаючи посаду начальника КП «ЛЖЕК № 6» та, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону, будучи суб'єктом на якого поширюється дія цього Закону, перебуваючи у місті Новодружеську Луганської області, маючи приватний інтерес, діючи в межах повноважень, в порушення пункту 2 частини 1 статті 28 Закону, не повідомив не пізніше наступного робочого дня про наявність у нього реального конфлікту інтересів безпосереднього керівника з моменту надходження до нього на підпис 14.08.2020 наказу № 73 «Про сплату одноразової грошової винагороди у зв'язку з 60-річчям столяра КП «ЛЖЕК № 6» ОСОБА_2 », відповідно до якого призначив винагороду своїй близькій особі - батьку ОСОБА_2 у сумі 3000 гривень.
Також, ОСОБА_1 , будучи начальником КП «ЛЖЕК № 6» та, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), суб'єктом на якого поширюється дія цього Закону, перебуваючи у місті Новодружеську Луганської області, маючи приватний інтерес, діючи в межах повноважень, в порушення пункту 3 частини 1 статті 28 Закону, вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: підписав 15.07.2019 наказ № 71-к щодо призначення своєї близької особи - батька ОСОБА_2 на посаду столяра КП «ЛЖЕК № 6».
Та, ОСОБА_1 , будучи начальником КП «ЛЖЕК № 6» та, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону, суб'єктом на якого поширюється дія цього Закону, перебуваючи у місті Новодружеську Луганської області, маючи приватний інтерес, діючи в межах повноважень, в порушення пункту 3 частини 1 статті 28 Закону, вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підписав 14.08.2020 наказ № 73 «Про сплату одноразової грошової винагороди у зв'язку з 60-річчям столяра КП «ЛЖЕК № 6» ОСОБА_2 », відповідно до якого призначив винагороду своїй близькій особі - батьку ОСОБА_2 у сумі 3000 гривень.
Правопорушник ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП не визнав, пояснивши, що розпорядженням Лисичанського міського голови від 29.12.2018 його призначено на посаду начальника КП «ЛЖЕК № 6» та укладено контракт. 18.03.2019 розпорядженням міського голови з ним було переукладено контракт до 31.12.2020. Дійсно ОСОБА_2 є його батьком, якого своїм наказом він призначив на посаду слюсаря КП «ЛЖЕК № 6», проте останній у його прямому підпорядкуванні не перебував. Для того щоб влаштуватись до КП «ЛЖЕК № 6» батько сам дізнавався у відділі кадрів підприємства про наявні вакансії. Він будь-яких дій для влаштування батька до КП «ЛЖЕК № 6» не приймав. Всі документи про прийняття на роботу його батька, та в подальшому про його преміювання до 60-річчя готував відділ кадрів підприємства, а він тільки підписував накази, оскільки право підпису є тільки у керівника підприємства. Крім того, про можливість працевлаштування батька до підприємства він питав усно, у діючого на той час міського голови ОСОБА_3 , який йому дозволив влаштувати батька, оскільки на підприємстві багато вільних вакансій. Письмово про наявність у нього реального конфлікту інтересів безпосереднього керівника він не повідомляв, оскільки не вбачав в своїх діях конфлікту інтересів. Про необхідність письмового повідомлення безпосереднього керівника про наявність реального конфлікту інтересів він не знав і ніхто його про це не попереджав. Також зазначив, що наказом за його підписом, на підприємстві призначено уповноважену особу з питань запобігання та виявлення корупції, таким чином з вимогами, заборонами та обмеженнями, зазначеними в Законі України «Про запобігання корупції» він ознайомлений. Однак при підписані наказів № 71-к від 15.07.2019 та № 73 від 14.08.2020 він не вважав, що в його діях може бути конфлікт інтересів. Просив врахувати, що умислу на неповідомлення про наявність реального конфлікту інтересів чи вчинення дій в умовах конфлікту інтересів у нього не було, а також він не вважав, що від його дій можливе настання відповідальності, пов'язаної з корупцією. Просив врахувати, що має на утриманні малолітнього сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та бабусю - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Захисник Бондарєва В.В. у судовому засіданні зазначила, що згідно п. 1 ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи, зокрема, органів Національної поліції. Проте, суду не надано жодних доказів того, що всі чотири протоколи у відношенні ОСОБА_1 складено посадовою особою, та що ця особа кимось була уповноважена на такі дії, а також протоколи складені з порушенням інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376. Вважає, що особою, яка склала протоколи від 12.02.2021 помилково визначено Лисичанського міського голову (протокол № 50) та керівника військово - цивільної адміністрації міста Лисичанськ (протокол № 52) безпосередніми керівниками ОСОБА_1 . Відповідно до статуту КП «ЛЖЕК № 6» (нова редакція), затвердженого наказом управління власності Лисичанської міської ради від 12.09.2008 № 525: управління підприємством здійснює власник в особі Лисичанської міської ради - вищий орган підприємства (п. 6.2); управління поточною діяльністю підприємства здійснює начальник, з яким власник (Лисичанська міська рада) в особі міського голови укладає контракт (п.6.5). Згідно п. 1.1 посадової інструкції начальника КП «ЛЖЕК № 6», чинної з 2019 року, особа призначається та увільняється від займаної посади начальника Лисичанською міською радою на контрактній основі. Тобто, при укладанні контрактів з ОСОБА_1 , міський голова міста Лисичанська діяв не від свого імені, а від імені власника КП «ЛЖЕК № 6» - Лисичанської міської ради Луганської області. Указом Президента України від 27.07.2020 № 293/2020 утворено військово - цивільну адміністрацію міста Лисичанськ. Указ опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» № 144 від 29.07.2020. Цей Указ набирав чинності з дня його опублікування. Отже, відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про військово - цивільні адміністрації», з 29.07.2020 припиненні повноваження Лисичанської міської ради Луганської області, міського голови м. Лисичанська. Відповідно до вказаного Закону керівнику військово - цивільної адміністрації населеного пункту не надано права призначення і звільнення керівників комунальних підприємств. Саме тому, розпорядженням керівника військово - цивільної адміністрації міста Лисичанськ від 12.02.2021 № 142 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів» визначено безпосереднього керівника - начальника управління житлово - комунального господарства військово - цивільної адміністрації міста Лисичанськ ОСОБА_8 відповідальним за здійснення зовнішнього контролю, визначеного в п. 1 вказаного розпорядження. Крім того, вважає, що обов'язковою ознакою складів правопорушення, передбачених у ст. 172-7 КУпАП є, зокрема, суб'єктивна сторона правопорушення - умисел. З об'єктивної сторони це правопорушення може виявлятися у формі умисного неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів (ч. 1); вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів (ч. 2); прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів (ч. 2). З суб'єктивної сторони вони характеризуються лише прямим умислом, тобто особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Інтелектуальний момент прямого умислу полягає в усвідомленні особою суспільно небезпечного характеру свого діяння та в передбаченні його суспільно небезпечних наслідків. Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП має бути встановлено і доведено, що особа, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», знала про обов'язок повідомлення про наявність у неї реального конфлікту інтересів, не вчиняти дії та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів., передбачену п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», про строк такого повідомлення, проте усвідомлення з будь-яких мотивів вирішила не повідомляти про конфлікт інтересів і умисно діяти та приймати рішення в умовах реального конфлікту інтересів. Так, матеріали справи не містять достовірних і переконливих доказів того, що ОСОБА_1 знав про обов'язок повідомляти про наявність реального конфлікту інтересів, не вчиняти дії та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів. ОСОБА_1 заперечує умисел на вчинення інкримінованих адміністративних правопорушень, стверджує, що при прийнятті на роботу та під час роботи на посаді начальника КП «ЛЖЕК № 6» йому не повідомляли, не роз'яснювали і він не знав про необхідність повідомлення про наявність у нього реального конфлікту інтересів, не вчиняти дії та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів. 12.02.2021 дізнавшись про складання відносно ОСОБА_1 протоколів, останній звернувся до ВЦА м. Лисичанськ, та розпорядженням керівника ВЦА від 12.02.2021 № 142 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів»: застосовано зовнішній контроль за виконанням завдань, вчиненням дій, прийняттям рішень, проекти яких розробляються ним з питань, пов'язаних з предметом конфлікту інтересів у формі здійснення перевірки стану та результатів виконання особою завдань, вчинення нею дій, змісту рішень чи проектів рішень, що приймаються або розробляються з питань, пов'язаних із предметом конфлікту інтересів (п.1); визначено безпосереднього керівника - начальника управління ЖКШГ ВЦА м. Лисичанськ ОСОБА_8 відповідальним за здійснення зовнішнього контролю, визначеного в п. 1 цього розпорядження (п. 2); зобов'язано ОСОБА_1 вжити заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень: в умовах реального конфлікту інтересів; з питань, пов'язаних із предметом конфлікту інтересів, без погодження з ОСОБА_8 ; негайно письмово повідомляти про намір вчинити дії, пов'язані з конфліктом інтересів (п.3). Також, наказом начальника КП «ЛЖЕК № 6» від 18.02.2021 № 18-к звільнено столяра ОСОБА_2 . Наведене свідчить про зміну обстановки, тобто вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним, обстановка навколо ОСОБА_1 зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення ним нового адміністративного правопорушення. Жоден із доказів не містить даних про обізнаність ОСОБА_1 в обов'язковості повідомляти про наявність реального конфлікту інтересів, не вчиняти дії та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів та про умисне вчинення ним адміністративних правопорушень. Крім того, законодавством не передбачено обов'язок письмово повідомляти про реальний конфлікт інтересів. Вважає, що обставини, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення, базуються лише на припущеннях, та є розумний сумнів в доведеності вини ОСОБА_1 , оскільки надані докази не підтверджують наявності умислу ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень, що свідчить про відсутність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, а тому просила, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень за ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Прокурор Зайченко І.А. у судовому засіданні пояснив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 1727 КУпАП, доведена та цілком підтверджена наявними в матеріалах справи доказами, порушень вимог процесуального закону, які б являлись підставою для визнання отриманих доказів недопустимими, не встановлено. Просив суд накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, про що надав письмовий висновок, відповідно до ст. 250 КУпАП.
Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника Бондарєвої В.В., думку прокурора Зайченка І.А., дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачені ч. 1 та ч. 2 ст. 1727 КУпАП відносно ОСОБА_1 було складено оперуповноваженим 1 сектору (протидії корупції) УСР в Луганській області ДСР Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Виноградовим Є.А.
Зі змісту рапорту оперуповноваженого 1 сектору (протидії корупції) УСР в Луганській області ДСР Національної поліції України старшого лейтенанта поліції Виноградова Є.А., завізованого керівником УСР в Луганській області, вбачається, що йому дозволено складання протоколів про адміністративні правопорушення, пов'язаних з корупцією, за ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, стосовно ОСОБА_1. (а.с.80).
Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності (ч. 1 ст. 254 КУпАП).
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП органи внутрішніх справ (Національної поліції) уповноважені на складання адміністративних протоколів за ст. 1724 - 172-9 (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище) складені уповноваженою на це особою.
Відповідно до листа голови Національного агентства з питань запобігання корупції від 30.05.2017 № 95-17/173/5/17, уповноважені на те органи Національної поліції мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення передбачені ст. ст. 172-4-172-9 КУпАП (порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків, порушення вимог фінансового контролю, порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів тощо), та збирати необхідні докази, що підтверджують факти їх вчинення.
А тому, доводи захисника Бондарєвої В.В. щодо протиправності складання протоколів про адміністративні правопорушення у відношенні ОСОБА_1 не уповноваженою на те посадовою особою, та що ця особа кимось була уповноважена на такі дії, є помилковими та не ґрунтуються на вимогах закону.
Частиною 1 статті 172-7 КУпАП встановлено відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Частиною 2 статті 172-7 КУпАП встановлено відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Згідно примітки до ст. 172-7 КУпАП, суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".
У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Відповідно до статті 1 Закону «Про запобігання корупції»:
правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;
приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;
реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
- близькі особи - члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб'єкта. При цьому, слід зазначити, що сімейні відносини завжди створюють для особи, на яку поширюються положення Закону, передумови для виникнення приватного інтеpecy, зумовлені природнім прагненням піклуватись про близьку особу. Відповідно, наявність у такої особи службових повноважень, пов'язаних з вчиненням/не вчиненням дій, прийняттям рішень стосовно близької особи, утворює потенційний конфлікт інтересів, а реалізація службових повноважень стосовно близької особи - реальний конфлікт інтересів;
Судом встановлено, що відповідно до розпорядження міського голови про призначення № 278-к від 29.12.2018, ОСОБА_1 призначено на посаду начальника КП «ЛЖЕК № 6» з 01.01.2019.
Розпорядженням Лисичанського міського голови № 66-к від 18.03.2019 з ОСОБА_1 , відповідно до ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування», переукладено контракт на наступний строк, а саме: з 01.04.2019 по 31.12.2020.
Відповідно до посадової інструкції начальника КП «ЛЖЕК № 6» та контрактів з керівником підприємства, що перебуває у комунальній власності Лисичанської міської ради від 29.12.2018 та від 15.03.2019, ОСОБА_1 наділено посадовими повноваженнями на здійснення організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій.
Згідно п. 1.02, п. 1.3, п. 2.3.4 та п. 2.3.5 вищевказаного контракту, на підставі контракту виникають трудові відносини між керівником та міським головою; керівник діє на засадах єдиноначальності; підконтрольний міському голові; керівник підприємства зобов'язується організовувати:…зокрема, в межах своєї компетенції видавати накази, давати вказівки, обов'язкові для виконання працівниками підприємства, затверджувати посадові інструкції і положення про підприємства, накладати на працівників стягнення відповідно до чинного законодавства; укладати трудові договори з працівниками підприємства відповідно до чинного законодавства.
Розпорядженням керівника військово - цивільної адміністрації м. Лисичанськ № 89-к від 16.12.2020 з ОСОБА_1 , переукладено контракт від 16.12.2020 на наступний строк, а саме: з 01.01.2021 по 31.03.2021.
Згідно п. 1.3 контракту, керівник підприємства діє на засадах єдиноначальності, підконтрольний та підзвітний керівнику ВЦА м. Лисичанськ, підзвітний Управлінню житлово - комунального господарства ВЦА м. Лисичанськ в межах, встановлених чинним законодавством, статутом підприємства та контрактом.
Наказом № 71-к від 15.07.2019, за підписом начальника КП «ЖЕК № 6» Працюка Д.О., ОСОБА_2 призначено на посаду столяра КП «ЛЖЕК № 6».
Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00029241768, ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 .
Наказом № 73 «У зв'язку з 60 - річчям столяра Працюка Олександра Івановича» від 14.08.2020, за підписом начальника КП «ЖЕК № 6» Працюка Д.О., сплачено одноразову винагороду ОСОБА_2 в сумі 3000 гривень.
З розрахунково - платіжної відомості за серпень 2020 року вбачається, що ОСОБА_2 , столяр КП «ЛЖЕК № 6», отримав додатковий дохід у виді винагороди у сумі 3000 гривень.
Відповідно до листа військово - цивільної адміністрації м. Лисичанськ № 296/01-16 від 25.01.2021, в ВЦА міста Лисичанськ інформація про надходження в період з 01.01.2019 по 28.07.2020 до Лисичанської міської ради та в період з 29.07.2020 до 11.01.2021 - до ВЦА м. Лисичанськ повідомлень про наявність потенційного або реального конфлікту інтересів від директора КП «ЛЖЕК № 6» ОСОБА_1 відсутня.
Як вбачається з посадової інструкції начальника КП «ЛЖЕК № 6»:
п. 1.3 - в своїх роботі начальник керується Конституцією України, нормативно - правовими і законодавчими актами України, КЗпП України і даною посадовою інструкцією;
п. 1.4 - начальник ЖЕК повинен знати: постанови, розпорядження, накази, методичні, нормативні та інші керівні документи..., основи законодавства про працю України…
Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 81 Цивільного кодексу України, юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, до таких осіб відносяться і комунальні заклади.
КП «ЖЕК № 6» внесено до єдиного реєстру підприємств та організацій, як юридична особа комунальне підприємство (за кодом ЄДРПОУ 20184663) тобто, відповідно до ч. 2 ст. 81 ЦК України, КП «ЛЖЕК № 6» є юридичною особою публічного права.
А отже, відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є посадовою особою юридичної особи публічного права та суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
З викладеного вбачається та є очевидним, що у начальника КП «ЛЖЕК № 6» ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів, а саме суперечність між його приватним інтересом у виді прагнення забезпечення роботою та в подальшому призначення на посаду столяра КП «ЛЖЕК № 6» його близької особи - батька ОСОБА_2 , з метою отримання ним відповідної до вказаної посади заробітної плати, та його службовими повноваженнями, як начальника КП «ЛЖЕК № 6», яка полягала в тому, що тільки він маючи реальну можливість визначити розмір винагороди та право на її призначення своїй близькій особі - батьку ОСОБА_2 , мав бути об'єктивним у питанні забезпечення ефективності використання коштів, передбачених для виплати винагороди працівникам, наявність яких впливає на об'єктивність та неупередженість прийняття рішень.
Дискреційний характер службових повноважень начальника КП «ЛЖЕК № 6» при призначенні на посаду працівників вказаного підприємства, та при встановленні розміру винагороди і права на її отримання працівниками підприємства, зумовлений можливістю тільки ним приймати остаточне рішення щодо прийняття на роботу до КП «ЛЖЕК № 6», та приймати остаточне рішення щодо призначення винагород, їх розміру шляхом оцінки особистого внеску в кожному конкретному випадку, що свідчить про наявність впливу вказаної суперечності на об'єктивність прийняття ОСОБА_1 відповідних рішень.
Таким чином, з моменту надходження до ОСОБА_1 , як начальника КП «ЛЖЕК № 6» на підпис 15.07.2019 наказу № 71-к щодо призначення ОСОБА_2 на посаду столяра КП «ЛЖЕК № 6», приватний інтерес ОСОБА_1 в бажанні забезпечити роботою та в подальшому призначити на посаду столяра підприємства свою близьку особу - батька ОСОБА_2 , з метою отримання ним відповідної до вказаної посади заробітної плати та виконання ним обов'язку начальника КП «ЛЖЕК № 6» вступав у суперечність із наданими повноваженнями, які мали виконуватись у публічних інтересах КП «ЛЖЕК № 6», а отже, задовольняти інші за змістом потреби, ніж ті, що має ОСОБА_1 .
Також, судом встановлено, що з моменту надходження до ОСОБА_1 , як начальника КП «ЛЖЕК № 6» на підпис 15.07.2019 наказу № 71-к щодо призначення ОСОБА_2 на посаду столяра КП «ЛЖЕК № 6», останній перебував в умовах реального конфлікту інтересів, який зумовлений тим, що він був змушений шукати баланс між своїм приватним інтересом у виді прагнення, у межах правового регулювання, забезпечити роботою та в подальшому призначити на посаду столяра КП «ЛЖЕК № 6» свою близьку особу - батька ОСОБА_2 , з метою отримання ним відповідної до вказаної посади заробітної плати, та необхідністю виконувати надані повноваження в інтересах КП «ЛЖЕК № 6».
Крім того, при підписанні 14.08.2020 наказу № 73 ««Про сплату одноразової грошової винагороди у зв'язку з 60-річчям столяра КП «ЛЖЕК № 6» ОСОБА_2 », відповідно до якого ОСОБА_1 призначив винагороду своїй близькій особі - батьку ОСОБА_2 у сумі 3000 гривень, ОСОБА_1 перебував в умовах реального конфлікту інтересів, який зумовлений тим, що він був вимушений шукати баланс між своїм приватним інтересом у виді прагнення, у межах правового регулювання, сприяти отриманню збільшеного доходу своїй близькій особі - батьку ОСОБА_1 замість того щоб вжити заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених ст. 28 Закону.
Що стосується доводів правопорушника ОСОБА_1 та його захисника про відсутність у нього умислу на неповідомлення про наявність реального конфлікту інтересів та вчинення дій в умовах конфлікту інтересів, суд зазначає наступне.
Адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КупАП є правопорушеннями з формальним складом, для доведеності наявності яких встановлення суспільно небезпечних наслідків не вимагається, і суб'єктивна сторона яких може виявлятись як в умисній так і в необережній формі вини.
Посилання правопорушника ОСОБА_1 та його захисника на те, що його належно не було повідомлено про те, що він є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення та взагалі необізнаність із вимогами антикорупційного законодавства, і на нього розповсюджується дія Закону України «Про запобігання корупції» та існуючи обмеження, суд не бере до уваги, оскільки, відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів, не звільняє від юридичної відповідальності.
Також, вказані доводи спростовуються наявною в матеріалах справ про адміністративне правопорушення копіями наказів № 1 від 02.01.2019 та № 1 від 02.01.2020 «Про призначення уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції на підприємстві» за підписом начальника КП «ЛЖЕК № 6» Працюка Д.О., згідно якого на підприємстві призначено уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції на підприємстві ОСОБА_12 , що свідчить про обізнаність посадової особи - начальника юридичної особи публічного права ОСОБА_1 з вимогами і заборонами, передбаченими антикорупційним законодавством.
При цьому, навіть в КЗпП, який регулює трудові відносини всіх працівників, міститься стаття 25-1, присвячена питанню обмеження спільної роботи близьких родичів чи свояків (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри й діти подружжя) на підприємстві, в установі, організації.
Суть цієї законодавчої норми полягає в тому, що якщо на підприємстві працюють близькі родичі чи свояки, то доцільно уникати ситуації, в результаті якої зазначені особи у зв'язку з виконанням трудових обов'язків будуть безпосередньо підпорядковані або підконтрольні одна одній.
Крім того, посилання захисника Бондарєвої В.В. в цій частині також не свідчать про відсутність в діях правопорушника складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, так як Закон України «Про запобігання корупції», був оприлюднений як в офіційних, так і в неофіційних засобах масової інформації, був відомий широкому загалу та був нагальним для суспільства.
Доводи правопорушника ОСОБА_1 про усне повідомлення свого керівника - Лисичанського міського голову ОСОБА_3 про наявність реального конфлікту інтересів та узгодження з ним питання працевлаштування батька на підприємство, начальником якого він є, не заслуговують на увагу, оскільки не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, та не доведені ані письмовими доказами, ані поясненнями свідків.
Пояснення захисника Бондарєвої В.В. про те, що ВЦА м. Лисичанськ не є правонаступником Лисичанської міської ради та керівник ВЦА м. Лисичанськ не є безпосереднім керівником ОСОБА_1 , якого б останній мав повідомити про конфлікт інтересів, спростовуються вимогами Закону України «Про запобігання корупції», згідно яких, у випадку відсутності безпосереднього керівника, особа повинна повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів.
Стосовно доводів захисника Бондарєвої В.В. про те, що законодавством не передбачено письмове повідомлення про наявність реального конфлікту інтересів, суд зазначає наступне.
В розділі І Загальної частини Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 № 839, зазначено наступне: «Хоча Закон прямо не вказує на норму такого повідомлення, рекомендується робити повідомлення про реальний/потенційний конфлікт інтересів у письмовій формі (додаток 2), адже по-перше, це є документальним підтвердженням того, що особа дійсно повідомила про наявність конфлікту інтересів, а по-друге, це дає можливість керівнику детально проаналізувати ситуацію із тим, щоб визначитись з оптимальним способом врегулювання конфлікту інтересів.»
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Згідно з офіційним тлумаченням положення частини першої статті 276 в Рішення Конституційного Суду № 5-рп/2015 від 26.05.2015, - положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно - територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
А відтак, місцем вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією у цьому випадку є юридична адреса місця роботи правопорушника, а саме: Луганська область, м. Новодружеськ, вул. ім. М.Грушевського, буд. 16, що територіально підсудне Лисичанському міському суду Луганської області.
Згідно з вимогами частини четвертої статті 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення.
Вказівка законодавця у п. 7 ст. 247 КУпАП «на момент розгляду справи» означає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на початок розгляду справи закінчилися строки, встановлені ст. 38 КУпАП.
Разом з тим, сам розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначеними ст. 38 КУпАП, а передбачений ст. 277 КУпАП, тобто справи про адміністративні корупційні правопорушення розглядаються судом у загальному порядку у п'ятнадцяти денний строк із дня одержання протоколу та інших матеріалів справи.
При цьому, законодавець пов'язує початок обчислення строку з моментом, коли встановлено, що у діях особи є склад правопорушення (встановлено правопорушення). Процесуально цей висновок оформлюється у виді протоколу.
Статтею 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол.
Дії особи, що має право скласти протокол, до моменту складання протоколу можуть свідчити, що виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що виявлене діяння містить склад адміністративного правопорушення (встановлено об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт, суб'єктивну сторону), зазначається тільки при складанні протоколу і саме з дати його складання починає спливати строк накладання стягнення.
Беручи до уваги те, що протоколи про адміністративні правопорушення були складені 12 лютого 2021 року, суд вважає, що на момент розгляду справи строк накладання адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, не закінчився.
На підставі ч. 1 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються, у тому числі, до адміністративної відповідальності.
Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з'ясувавши всі обставини, встановлені під час судового розгляду, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні, у їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв'язку, суд дійшов висновку про те, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 1727 КУпАП знайшла своє підтвердження в суді, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 1727 КУпАП, так як ОСОБА_1 , - будучи начальником КП «ЛЖЕК № 6», тобто суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», перебуваючи у місті Новодружеську Луганської області, діючи в межах своїх повноважень, маючи приватний інтерес:
-в порушення п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив не пізніше наступного робочого дня про наявність у нього реального конфлікту інтересів безпосереднього керівника - Лисичанського міського голову з моменту надходження до нього на підпис 15.07.2019 наказу № 71-к щодо призначення своєї близької особи - батька ОСОБА_2 на посаду столяра КП «ЛЖЕК № 6».
-в порушення п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив не пізніше наступного робочого дня про наявність у нього реального конфлікту інтересів безпосереднього керівника з моменту надходження до нього на підпис 14.08.2020 наказу № 73 «Про сплату одноразової грошової винагороди у зв'язку з 60-річчям столяра КП «ЛЖЕК № 6» ОСОБА_2 », відповідно до якого призначив винагороду своїй близькій особі - батьку ОСОБА_2 .
Крім того, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані також за ч. 2 ст. 1727 КУпАП, так як ОСОБА_1 , - будучи начальником КП «ЛЖЕК № 6», тобто суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», перебуваючи у місті Новодружеську Луганської області, діючи в межах своїх повноважень, маючи приватний інтерес:
-в порушення п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підписав 15.07.2019 наказ № 71-к щодо призначення своєї близької особи - батька ОСОБА_2 на посаду столяра КП «ЛЖЕК № 6»;
-в порушення п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підписав 14.08.2020 наказ № 73 «Про сплату одноразової грошової винагороди у зв'язку з 60-річчям столяра КП «ЛЖЕК № 6» ОСОБА_2 », відповідно до якого призначив винагороду своїй близькій особі - батьку ОСОБА_2 .
Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов'язаним із корупцією правопорушенням.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам. Тому, незалежно від виду суб'єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов'язком є діяти лише в рамках закону.
Невизнання своєї провини правопорушником ОСОБА_1 суд розцінює як спосіб уникнути відповідальності за вчиненні правопорушення.
Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, суд керується ст. 23 КУпАП, відповідно до якої, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
При призначенні стягнення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність правопорушника: ОСОБА_1 працює, не є особою з інвалідністю, має на утриманні малолітнього сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та бабусю - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до адміністративної відповідальності притягується вперше.
Обставин, що, згідно зі ст. 34 та ст. 35 КУпАП, пом'якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника, суд не вбачає.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В даному випадку ОСОБА_1 порушено встановлені вказаним Законом вимоги, заборони та обмеження, за які встановлено адміністративну відповідальність.
Протидія корупційним та пов'язаним із корупцією проявам, створення атмосфери суспільного неприйняття таких вчинків на сьогодні є винятково актуальними, і принциповість під час призначення стягнення за порушення вказаної категорії буде істотно сприяти запобіганню злочинам у цій сфері.
Більше того, факт вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією порушує встановлені антикорупційним законодавством вимоги, заборони та обмеження, посягає на встановлений порядок діяльності органів влади та місцевого самоврядування, а також порядок реалізації особами таких органів, наданої їм влади та посадових повноважень, дискредитує органи влади та місцевого самоврядування.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника ОСОБА_1 , який працює, не є особою з інвалідністю, одружений, має на утриманні малолітнього сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та бабусю - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до адміністративної відповідальності притягується вперше, ступеню вини, відсутності обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника, враховуючи відсутність тяжких та негативних наслідків від вчиненого, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 стягнення, з урахуванням положень ч. 2 ст. 36 КУпАП (якщо особа вчинила кілька адміністративних порушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених) у виді мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 1727 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 401 КУпАП, у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 454 гривні.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 1727 ч. 1, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 1727 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , судовий збір - у сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні (Отримувач коштів - ГУК у Луг.обл./МТГм. Лисичанськ/21081100, код за ЄДРПОУ 37991110, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA978999980313050106000012491, код класифікації доходів бюджету 21081100).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.
Суддя М.М. Старікова