Справа № 192/638/21
Провадження № 3/192/216/21
Іменем України
19 травня 2021 року суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Стрельников О.О. розглянувши в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Комишуваха, Оріховського району, Запорізької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , який не працює, ступеню інвалідності немає, протягом року до адміністративної відповідальності не притягався,
за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 483181 від 07 травня 2021 року, згідно якого зазначено, що 07 травня 2021 року о 13 год. 00 хв. за місцем спільного мешкання в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчинив сімейну сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 . та її сином ОСОБА_3 , висловлюючись в їх бік нецензурною лайкою, всіляко ображав, на зауваження заспокоїтись не реагував та хапав дитину за шию, своїми діями вчинив домашнє насильство психічного і фізичного характеру, завдавши шкоду психологічному здоров'ю та скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 1732 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності в судовому засіданні визнав свою вину у вчиненому правопорушенні та не оспорював зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення обставин.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що справа підлягає закриттю з таких підстав.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 1732 КУпАП, адміністративним правопорушенням, є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Таким чином, головною умовою виникнення відповідальності за ч. 1 ст. 1732 КУпАП є вчинення домашнього насильства.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Разом з тим, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_1 , або особою, з якою він проживає (проживав) однією сім'єю, але не перебуває (не перебував) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, тобто, що дії ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_2 , були саме домашнім насильством.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, фабула адміністративного правопорушення не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 1732 КУпАП, а саме в протоколі зазначено про заподіяння діями ОСОБА_1 шкоди психологічному здоров'ю, тоді як правопорушенням є заподіяння шкоди психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ст. 256 КУпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Слід наголосити, що суддя розглядаючи справу про адміністративне правопорушення не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Відповідно до ст. 247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких підстав, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складений в порушення вимог ст. 256 КУпАП, а суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення позбавлений можливості доповнювати чи змінювати фабулу адміністративного правопорушення викладену в протоколі, при цьому доказів на підтвердження обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення не надано, тому вважаю, що можливості для висновку, що в діях ОСОБА_1 викладених в протоколі про адміністративне правопорушення є склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 1732 КУпАП немає і тому справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в порядку ст. 247 КУпАП слід закрити.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 1732, ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП,
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1732 КУпАП - закрити, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.О.Стрельников