Провадження № 2-о/537/46/2021
Справа № 537/2113/21
18.05.2021 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області у складі головуючого судді Дядечко І.І., за участі секретаря судового засідання Кошеленко Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременчука цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Кременчуцький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про встановлення факту смерті,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області з заявою, згідно якої просить суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Макіївці Гірницького району Донецької області держави Україна.
В обґрунтування заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 87 років померла мати заявниці - ОСОБА_2 . Свідоцтво про смерть НОМЕР_1 видано Гірницьким відділом запису актів громадянського стану Макіївського міського управління юстиції Донецької народної республіки, яке є незаконним. Факт смерті також підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть №310 від 30.10.2020, вданим медико - санітарної допомоги №2 м. Макіївки. Оскільки місцем проживання та настання смерті померлої є Донецька народна республіка, заявник як родич померлої не має підстав для звернення до органів РАЦС на території України для реєстрації смерті.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву, згідно якої просить справу розглядати без її участі, заяву підтримує в повному обсязі.
Представник заінтересованої особи Кременчуцького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд вважає, що в справі достатньо доказів для її розгляду без участі заявника та представника заінтересованої особи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Розглянувши заяву, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно ч. 2 ст. 317 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Постановою Верховної Ради України №254-VIII від 17 березня 2015 року «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» надано статус «тимчасово окупованих» територіям окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, що знаходяться на територіях, які розташовані між державним кордоном України з Російською Федерацією, урізом води Азовського моря та лінією, яка визначена Постановою Верховної Ради України №252-VIII від 17.03.2015 року (згідно додатку), яка набрала чинності 08 квітня 2015 року.
Згідно з ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Заявник ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Будьонівським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 02 квітня 1996 року.
Згідно довідки від 23.11.2014 №3512000108, ОСОБА_1 на даний час взята на облік, як особа яка переміщена з тимчасової окупованої території України.
Як достовірно встановлено в судовому засіданні та зокрема підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 03.04.1956, свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого 25.03.1983, заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З копії лікарського свідоцтва про смерть №310, яке видане Центром первинної медико - санітарної допомоги м. Макіївки 30.11.2020, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 87 років у м. Макіївка Гірницького району Донецької області та причиною смерті останньої вказано хронічна серцево-судинна недостатність.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане 30.11.2020 на тимчасово окупованій території України органом реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Макіївка Гірницького району Донецької області.
Суд сприймає надане заявником лікарське свідоцтва про смерть №310, яке видане Центром первинної медико - санітарної допомоги м. Макіївки 30.11.2020 та свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , що видане 30.11.2020, як носій конкретної інформації, що свідчить про факт смерті ОСОБА_2 , при цьому не може визнати вказане свідоцтво належним та допустимим доказом, оскільки відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», воно є недійсним і не створює правових наслідків, але суд бере до уваги, що не прийняття по суті рішення по даній справі може вплинути на права і обов'язки заявника.
Судом встановлено, що реєстрація смерті матері заявниці у органах реєстрації актів цивільного стану не проводилась, можливості зареєструвати смерть на підставі вищезазначеного свідоцтва про смерть у заявника не має, так як воно не відповідає визначеній чинним законодавством формі для проведення державної реєстрації смерті, тому відновлення порушених прав заявника не можливо в іншій спосіб, як встановлення даного юридичного факту в судовому порядку.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, - не пізніше п'яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Частиною 1 ст. 317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Відповідно до роз'яснень, даних в п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Макіївка Гірницького району Донецької області, тобто на тимчасово окупованій території України, про що свідчить лікарське свідоцтва про смерть №310, яке видане Центром первинної медико - санітарної допомоги м. Макіївки 30.11.2020 та свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .
З огляду на викладене, суд вважає доведеним факт смерті ОСОБА_2 і визначає дату її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 та місце смерті: м. Макіївка Гірницький район Донецька область Україна.
Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для державної реєстрації смерті її матері.
Враховуючи вищевикладене, встановлені обставини справи, а також те, що законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті.
Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
Керуючись ст. 2, 4, 10, 13, 76-81, 89, 263-265, 293, 294, 315-317, 319, 430 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Кременчуцький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , хутір Черкассовський, Бударинський район, Волгоградська область, Російська Федерація, громадянка України, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Макіївка Гірницького району Донецької області, Україна.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Роз'яснити сторонам, що відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя І.І.Дядечко