Справа № 939/101/21
17 травня 2021 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпілих - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
представників потерпілих - адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в смт Бородянці Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110120000489 від 08 червня 2020 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Білої Криниці Радомишльського району Житомирської області, громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
16 січня 2021 року з Київської обласної прокуратури до Бородянського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
08 червня 2020 року, близько 01-ї години 30 хвилин, ОСОБА_4 перебував поблизу нічного клубу "Прайд" по вул. Центральній, 339 в смт Бородянці Київської області, де між ним та ОСОБА_11 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин відбувся конфлікт, в ході якого у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 .
Реалізуючи свій умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , ОСОБА_4 08 червня 2020 року, близько 01-ї години 30 хвилин, перебуваючи поблизу нічного клубу "Прайд" по вул. Центральній, 339 в смт Бородянці Київської області, підійшов до ОСОБА_11 і, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, умисно та цілеспрямовано наніс ОСОБА_11 один удар кулаком правої руки в область голови, від чого останній впав на землю та втратив свідомість.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 відповідно до висновку експерта № 33/ПЗ-тр від 25 вересня 2020 року, спричинив потерпілому ОСОБА_11 наступні тілесні ушкодження: лінійний перелом потиличної кісти; ізольований перелом верхньої стінки правої орбіти; субарахноїдальний крововилив в області обох півкуль головного мозку, більше лівої, з найбільш вираженими ділянками ("озерами крові") на випуклих поверхнях лівої лобної долі, лівої тім'яної долі, на випуклій поверхні правої потиличної долі; субдуральна гематома правої та лівої лобно-скронево-тім'яних ділянок (видалені хірургічно, "Протокол операції" № 432, об'ємом 110 см. куб, відповідно); крововиливи в товщу сірої речовини головного мозку (забої) -на полюсі правої лобної долі з переходом на базальну її поверхню, на полюсі лівої лобної долі, на полюсі правої скроневої долі з переходом на випуклу поверхню, на полюсі правої потиличної долі, на полюсі лівої потиличної долі з переходом на базальну поверхню; внутрішньо мозкові гематоми в товщі лівої лобної долі (видалена хірургічно "Протокол операції" № 432, об'ємом 70 см. куб) та в товщі правої скроневої долі, з численними вторинними крововиливами по їх периферії; вторинні крововиливи в товщі підкіркових структур та стовбура мозку; кров'янистий ліквор в бокових шлуночках головного мозку, перелом задньої дуги атланта. Вищевказані ушкодження складають єдиний комплекс відкритої черепно-мозкової травми, що утворилась прижиттєво в короткий проміжок часу, від дії тупого (-их) предмету (-ів), має ознаки тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя) та перебуває у причинно-наслідковому зв'язку із настанням смерті. Смерть ОСОБА_11 настала від відкритої черепно-мозкової травми у вигляді переломів кісток основи черепа, крововиливів під оболонки, в речовину та шлуночки головного мозку.
Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у відділенні інтенсивної терапії загального профілю Київської обласної клінічної лікарні.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , посилаючись на те, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог КПК України, підстав для закриття провадження або внесення подання про визначення підсудності немає, просила призначити кримінальне провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акта.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 просив повернути обвинувальний акт прокурору, оскільки призначити кримінальне провадження до судового розгляду на підставі поданого обвинувального акта неможливо, так як він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 підтримав клопотання захисника - адвоката ОСОБА_6 і також заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, обґрунтовуючи його тим, що установлення мотиву та мети при заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження є обов'язковим, оскільки в ряді випадків наявність певних мотиву та мети є підставою для кваліфікації такого діяння за іншими статтями Кримінального кодексу, а виходячи з наведеного органом досудового розслідування немає чіткого визначення прямого чи не прямого умислу, а також не визначено мотиву та мети нанесення тяжкого тілесного ушкодження, натомість зазначається, що у ОСОБА_4 та ОСОБА_11 раптово виникли неприязні відносини, в результаті яких саме ОСОБА_4 вирішив нанести тілесні ушкодження, що суперечить самому поняттю вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Також в обвинувальному акті орган досудового розслідування вказує, що ОСОБА_4 почав реалізовувати свій умисел - нанесення тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_11 , натомість не вказано фактичних обставин наміру та мети вчинення ОСОБА_4 злочину, що саме по собі суперечить сукупності ознак складу вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України; також органом досудового розслідування не було на меті встановлення всіх обставин причини смерті ОСОБА_11 , на що чітко вказує той факт, що під час проведення експертом судово - медичної експертизи та в подальшому під час складання експертного висновку № 33/П3-тр від 25 вересня 2020 року, перед експертом не піднімалось питання щодо характеру нанесення тілесних ушкоджень в результаті падіння з висоти власного зросту ОСОБА_11 .Дана прогалина органом обвинувачення може свідчити про те, що ОСОБА_4 - особа, яка позбавила життя потерпілого, передбачала можливість настання шкідливих наслідків (один удар кулаком правої руки в область голови ОСОБА_11 , але не передбачав можливість наслідків (смерті ОСОБА_11 ), що могли наступити в результаті падіння ОСОБА_11 з висоти власного зросту, що не було встановлено експертом.Також, органом досудового розслідування вказується висновок експерта № 33/П3-тр від 25 вересня 2020 року, хоча у графі на сторінці 5: "Розмір витрат на залучення експерта: відсутні", що саме по собі суперечить використання у формулюванні обвинувачення зазначеної експертизи.
Крім того, на думку захисника, всупереч п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті відсутні: формулювання обвинувачення, а замість цього обвинувальний акт дублює повідомлення про підозру, що, в свою чергу, є неприпустимим.Правова кваліфікація дій ОСОБА_4 в обвинувальному акті не містить точного законодавчо визначеного формулювання як об'єктивної, так і суб'єктивної сторони злочину та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.Відповідно до ч. 1 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором, але уданому випадку обвинувальний акт підписано та затверджено 15 січня 2021 року, при цьому підпис прокурора належною печаткою не скріплений, а затвердження прокурором обвинувального акта та нескріплення належною печаткою є порушенням вимог до реквізитів офіційного документу. Саме підписання й затвердження обвинувального акта від 15 січня 2021 року прокурором та скріплення його підпису печаткою надає цьому документу статус офіційного і свідчить про належний нагляд за досудовим розслідуванням.
Враховуючи викладене, на думку захисника, необхідно постановити ухвалу, якою повернути обвинувальний акт прокурору внаслідок невідповідності його вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Обвинувачений ОСОБА_4 погодився з думками своїх захисників - адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта прокурору.
Представник потерпілих - адвокат ОСОБА_10 вважав, що є всі підстави для призначення кримінального провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акта.
Представник потерпілих - адвокат ОСОБА_9 повністю погодився з думкою адвоката ОСОБА_10 про призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 також вважали, що є всі підстави для призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Прокурор ОСОБА_3 заперечувала проти клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акта і вважала, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а правильність чи неправильність кваліфікації дій особи встановлюється вже під час судового розгляду.
Вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт має відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;
7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;
8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;
9) дату та місце його складення та затвердження.
Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Суд вважає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а зазначені стороною захисту недоліки обвинувального акта не є тими обставинами, що перешкоджають призначенню кримінального провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акта.
Керуючись ст. 291, 314, 315 КПК України, суд
Клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акта прокурору залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддяОСОБА_12