Житомирський апеляційний суд
Справа №277/86/21 Головуючий у 1-й інст. Гресько В. А.
Категорія 39 Доповідач Микитюк О. Ю.
17 травня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Микитюк О. Ю. суддів Трояновської Г.С.
Галацевич О.М.
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників в місті Житомирі справу №277/86/21
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»
на рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 11 лютого 2021 року,ухвалене під головуванням судді Гресько В.А. у смт. Ємільчино,
встановив:
В січні 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №DNH4KS81720435 від 16.03.2006 станом на 13.10.2020 у розмірі 44797,49 грн., яка складається з: 4857,08 грн. заборгованості за кредитом; 39781,23 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом; 159,18 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, та судові витрати у розмірі 2270 грн. Зазначав, що ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору №DNH4KS81720435 від 16.03.2006 отримав кредит у розмірі 4857,06 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Рішенням Ємільчинського районного суду Житомирської області від 11 лютого 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору №DNH4KS81720435 від 16.03.2006 року станом на 13.10.2020 в сумі 4857,08грн. заборгованості за тілом кредиту. В решті вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги в повному обсязі. Апелянт посилається на невідповдіність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним та банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. При укладенні договору відсоткова ставка була визначена на рівні 6% на місяць, про що зазначено у заяві, що підписана позичальником особисто. Таким чином вважає, що, з урахуванням наявності в матеріалах справи погоджених умов договору правові висновки, що містяться в постанові Великої Плати Верховного Суду від 03.07.2019 по справі №342/180/17, не можуть бути застосовані.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що 16.03.2006 року ОСОБА_1 звернувся до ЗАТ КБ «ПриватБанк» із заявою №DNH4KS81720435 про надання строкового кредиту у сумі 4857,08 грн. строком на 24 місяці. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам , Тарифами складає між ним і банком кредитно-заставний договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.
Пунктом 4.2 заяви позичальника передбачено, шо при порушенні зобов'язання по погашенню кредиту позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 6% на місяць від суми залишку непогашеної заборгованості.
Позичальник доручає банку перерахувати кредитні кошти в день надання в сумі 3917,00 грн. на поточний рахунок підприємства торговельно-сервісної мережі ТОВ «Зодіак», а також комісію компанії, зазначену в п. 2.2 Умов.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, перерахувавши кошти в сумі 3917 грн. на користь ТОВ «Зодіак», що підтверджується рахунком №16/03 від 16.03.2006 року та актом прийому-передачі товару №DNH4KS81720435 від 16.03.2006 року, з якого слідує, що відповідно до рахунку-фактури №16/03 від 16.03.2006 року продавцем ТОВ «Зодіак» переданий, а покупцем ОСОБА_1 прийнятий наступний товар: плита газова Indesit K3621 по ціні 1619 грн., плита газова Indesit K1621 (подарунок батькам) по ціні 1519 грн., телевізор Vidimax VD-21SITF по ціні 779 грн.
До кредитно-заставного договору банк додав Умови надання споживчого кредиту фізичним особам.
Згідно наданого банком розрахунку відповідач станом на 13.10.2020 року заборгував 4857,08 грн. за тілом кредиту; 39781,23 грн. за процентами; 159,18 грн. пені.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 №342/180/17, Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, і лише факт підписання умов може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Оскільки заява позичальника не містить умови про сплату пені, суд першої інстанції правильно відмовив в її стягненні.
Висновок суду про відсутність підстав для стягнення процентів не відповідає обставинам справи.
Згідно п.4.2 заяви позичальника в межах строку дії кредитного договору - з 16.03.2006 по 14.03.2008 з відповідача на користь банку підлягають стягненню проценти в розмірі 6994грн.20коп. (4857,08 грн. х 6% х 24 міс.).
За таких обставин рішення в частині відмови у стягненні процентів належить скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення даної вимоги.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в сили вимог закону.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384, 389-391 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково, скасувати рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 11 лютого 2021 рокув частині відмови у стягненні процентів. Ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» проценти в розмірі 6994грн.20коп.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 552грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуюча: Судді: