Ухвала
12 травня 2021 року
м. Київ
справа № 202/7691/17
провадження № 61-5042ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , про стягнення боргу за договорами позики,
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , про стягнення боргу за договорами позики.
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2018 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договорами позики у розмірі 119 569,77 грн, з яких сума основного боргу - 98 500,00 грн, три відсотки річних - 3 604,46 грн, індекс інфляції - 17 465,00 грн. В частині заявлених позовних вимог про стягнення пені відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 , яка є правонаступником ОСОБА_3 , оскаржила його в апеляційному порядку.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договорами позики у розмірі 98 500,00 грн, три відсотки річних - 3 604,00 грн, інфляційні нарахування - 17 465,77 грн, а всього 119 569,77 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У березні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2021 року касаційну скаргу було залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків щодо зазначення поважності пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення.
У квітні 2021 року до суду касаційної інстанції надійшли матеріали на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 01 квітня 2021 року, які містять клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки копію оскаржуваної постанови було направлено заявнику лише 03 березня 2021 року, про що надає відповідні докази.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, вважаємо за можливе його поновити.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Оскільки ціна позову у даній справі станом на 01 січня 2021року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн * 100 = 227 000 грн), зазначена справа є малозначною в силу закону.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали містять посилання на випадок, передбачений підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню: якщо справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Заявник стверджує, що справа має для неї виняткове значення, оскільки судовим рішенням з неї стягнуто заборгованість за відсутності спадкового майна, за рахунок якого вказана заборгованість може бути погашена.
Надавши оцінку доводам заявника, Верховний Суд дійшов висновку про те, що справа має виняткове значення для заявника (підпункт в пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 755/7730/16-ц, провадження № 61-2935св18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другою статті 389 ЦПК України.
З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року.
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати з Індустріального районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу № 202/7691/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , про стягнення боргу за договорами позики.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 11 червня 2021 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян