Постанова
Іменем України
13 травня 2021 року
м. Київ
справа № 360/866/18
провадження № 61-8559св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Крата В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Дружнянська сільська рада Бородянського району Київської області,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_1 , підписану адвокатом Вербичем Сергієм Климовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року в складі колегії суддів Музичко С. Г., Болотова Є. В., Лапчевської О. Ф.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася з позовомдо ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Позов мотивувала тим, що є власницею житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки за цією ж адресоюз кадастровим номером 3221081001:04:019:0037, площею 0,197 га, призначеної для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Поряд із земельною ділянкою, належною позивачці, знаходиться земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, яка перебуває в користуванні ОСОБА_2
ОСОБА_1 зазначає, що має труднощі в обробленні власної земельної ділянки, оскільки відповідачка не надає згоди на проїзд сількогосподарської техніки до угідь позивачки, а заїзд з вулиці відсутній.
Указує, що відповідачкащорічно засіває земельну ділянку до іригаційної канави, не залишаючи території для її обслуговування, що унеможливлює проїзд сількогосподарської техніки між АДРЕСА_3
З огляду на викладенепросила зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_1 шляхом надання позивачці права проїзду по земельній ділянці, яка перебуває в користуванні відповідачки, понад іригаційною канавою навесні та восени для виконання робіт з обробленняземлі.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 30 липня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що позивачка є власницею земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а тому відсутні перешкоди вкористуванні земельною ділянкою за цільовим призначенням.
Суд установив, що заїзд на земельну ділянку позивачки передбачений із АДРЕСА_1 ; згідно з генеральним планом с. Дружня проїзд між земельними ділянками сторін не передбачений.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року апеляційну скаргу позивачки залишено без задоволення, рішення Бородянського районного суду Київської області від 30 липня 2018 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачка не чинить позивачці перешкод у користуванні належною їй земельною ділянкою за цільовим призначенням.
Суд апеляційної інстанції не встановив у ОСОБА_2 обов'язку залишати проїзд для сільськогосподарської техніки понад іригаційною канавою та зазначив, що ОСОБА_1 має заїзд до належної їй земельної ділянки з АДРЕСА_3
Аргументи учасників справи
У квітні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, підписану представником, на постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року та просила її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд розглянув справу за відсутності позивачки та її представника, незважаючи на подане клопотання про відкладення розгляду справи.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власницеюземельної ділянки площею 0,197 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3221081001:04:019:0037) з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд».
Згідно даних погосподарського обліку та земельної книги за ОСОБА_2 обліковуються земельніділянки площею 0,28 га, у тому числіземельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,18 га в АДРЕСА_1 , яку вона обробляє з 1995 року.
Згідно генерального плану с. Дружня між будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 проїзд не передбачений.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 містить обґрунтування порушення апеляційним судом норм процесуального права в частині розгляду справи без участі позивачки та/або її представника за наявності клопотання про відкладення розгляду справи.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що розгляд справи в суді апеляційної інстанції призначався на 28 листопада 2018 року (відкладено за клопотанням представника позивачки ОСОБА_4 у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі); 16 січня 2019 року (знято з розгляду) та 27 лютого 2019 року (розгляд справи завершено прийняттям постанови по суті спору).
Згідно зі статтею 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
25 лютого 2019 року представник позивачки Вербич С. К. подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з участю в засіданні органу опіки і піклування, в задоволенні якого апеляційний суд відмовив протокольною ухвалою від 27 лютого 2019 року, визнавши причини неявки в судове засідання неповажними.
Відповідно до частини першої статті 371 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Установивши, що розгляд справи вже відкладався за клопотанням представника позивачки, неповажність причин неявки ОСОБА_1 і її представника, та беручи до уваги процесуальні строки розгляду справ у суді апеляційної інстанції, суд дійшов правильного висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та/або її представника, які про розгляд справи повідомлені належним чином.
Згідно з частиною другою статті 412 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
Посилаючись на те, що позивачка та її представник були позбавлені можливості надати додаткові пояснення, ОСОБА_1 не зазначає, яким чином такі пояснення могли вплинути на законність та обґрунтованість судового рішення на стадії апеляційного перегляду справи.
Інших аргументів щодо незаконності та необґрунтованості оскарженого судового рішення касаційна скарга ОСОБА_1 не містить.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова апеляційного суду прийнята без додержання норм процесуального права, у зв'язку з чим касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписану адвокатом Вербичем Сергієм Климовичем, залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: Н. О. Антоненко
В. І. Крат
М. М. Русинчук