17 травня 2021 року
м. Київ
справа № 346/3794/16-а
адміністративне провадження №№ К/9901/20113/18, К/9901/20117/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, Публічного акціонерного товариства «Коломийське автотранспортне підприємство» на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31.03.2017 (суддя - Беркещук Б.Б.), додаткову постанову цього ж суду від 06.04.2017 (суддя - Беркещук Б.Б.) та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017 (судді - Нос С.П., Кухтей Р.В., Яворський І.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Коломийське автотранспортне підприємство» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати незаконною відмову відповідача у призначенні йому пенсії;
зобов'язати відповідача призначити йому з 07.10.2015 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «з» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до пільгового стажу період роботи водієм міського пасажирського транспорту (автобуса) з 24.01.1981 по 06.10.2015.
Просив поновити строк звернення до суду.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно записів трудової книжки позивач з 24.01.1981 по цей час працював водієм автобуса в Коломийському автотранспортному підприємстві (ПАТ «Коломийське автотранспортне підприємство»). (том І а.с. 8)
21.05.2008 ПАТ «Коломийське автотранспортне підприємство» видало позивачу довідку №301 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, відповідно до якої позивач з 18.11.1977 по 07.12.1992 працював на автобус Ліаз-677 по перевезенню пасажирів по місту, займав посаду водія міського пасажирського транспорту, в сукупності має пільговий стаж 15 років 19 днів. (а.с. том І а.с. 75)
30.10.2015 позивач звернувся до ПАТ «Коломийське автотранспортне підприємство» про видачу документів, необхідних для оформлення пільгової пенсії.
Листом від 27.11.2015 №485 ПАТ «Коломийське автотранспортне підприємство» повідомила позивача про те, що необхідні документи для підтвердження пільгового стажу, як водія міського транспорту на підприємстві, відсутні. (а.с. 15)
Листом від 22.01.2016 №1254/03.1 відповідач повідомив позивача про те, що розпорядженням управління Пенсійного фонду від 19.01.2016 йому відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «з» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки спірний стаж роботи водієм на ПАТ «Коломийське автотранспортне підприємство» не підтверджено уточнюючою довідкою, а саме - подорожними листами, які є виключним і єдиним підтвердженням роботи водія на міських маршрутах.
Вважаючи рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачем протиправно не зараховано періоди роботи в Коломийському автотранспортному підприємстві водієм автобуса, оскільки зазначений стаж роботи підтверджений відомостями його трудової книжки. При цьому вважає, що те, що підприємство не може надати пільгову довідку через не збереження первинних документів про його роботу на пільговій посаді не може бути підставою для відмови у призначення пенсії, передбаченої п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії є неправомірним та таким, що порушує його Конституційні права.
Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31.03.2017, яка залишена ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017, позов задоволено.
Визнано відмову відповідача щодо призначення пенсії на пільгових умовах позивача незаконною.
Зобов'язано відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «з» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 07.10.2015.
Зобов'язано відповідача зарахувати позивачу період роботи водієм Коломийського автотранспортного підприємства з 24.01.1981 по 06.10.2015 у трудовий стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «з» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Додатковою постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.04.2017, яка залишена ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017, поновлено позивачу строк звернення до суду.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач з 24.01.1981 по цей час працює водієм автобуса в Коломийському автотранспортному підприємстві категорії «Д», виконує пасажирські перевезення по міському маршруту в м. Коломия на автобусі марки «Ліаз» та «Ікарус», спеціальний трудовий стаж підтверджується записами трудової книжки, відповідними наказами по підприємству, показаннями свідків та копіями наказів про надання відпусток збільшеної тривалості, а тому позивач має достатній пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за пунктом «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Крім того, судами прийнято до уваги показання свідків, зокрема, свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні ствердив, що дійсно з позивачем працював 17 років у дві зміни напарниками по місту Коломия на міських маршрутах на автобусі марки «Ліаз», а потім на «Ікарусі» і йому відповідачем призначено пенсію за віком на пільгових умовах, так як він подав відповідачеві з АТП довідку, яка підтверджувала пільговий характер праці його як водія автобусного маршруту на підставі первинних документів, тобто маршруту на якому він з позивачем працювали одночасно, свідок ОСОБА_3 пояснив, що працював з 1986 року в колоні №5, а позивач працював на міських маршрутах в м. Коломия з напарником свідком ОСОБА_2 , свідок ОСОБА_4 надав пояснення, що позивач з 12.05.1982р. по 10.04.2002р. працював в 5 колоні виключно на міських маршрутах.
Ухвалюючи додаткову постанову суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем строк звернення до суду, передбачений статтею 99 КАС України (в редакції до 15.12.2017), пропущений з поважних причин.
З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодились відповідач та ПАТ «Коломийське автотранспортне підприємство», звернулись до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просили скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що відповідно до записів трудової книжки неможливо встановити, що позивач працював на посаді водія міського пасажирського транспорту. При цьому вважає, що оскільки на підприємстві не збереглися первинні документи, а саме - подорожні листи, які є виключним і єдиним підтвердженням роботи водія на міських маршрутах, фактичний стаж роботи позивача на пільгових умовах на посаді саме водія міського пасажирського транспорту відсутній, а тому не можливо встановити, що позивач працював на посаді водія міського пасажирського транспорту.
Крім того, посилається на те, що ПАТ «Коломийське автотранспортне підприємство» по профілю своєї господарської діяльності не являється міським автобусним парком, а надає послуги пасажирських перевезень на приміських, міжміських та міжобласних маршрутах, а тому для підтвердження наявності у позивача пільгового стажу роботи останньому необхідно надати до управління уточнюючу довідку про період роботи на посаді водія для підтвердження зайнятості на міському пасажирському транспорті.
В обґрунтування касаційної скарги ПАТ «Коломийське автотранспортне підприємство» посилається на те, що первинні документи, на підставі яких видається уточнююча довідка про пільговий характер роботи, на підприємстві не збереглися, підтвердити роботу позивача водієм на міських маршрутах не вбачається за можливим. При цьому посилається на те, що судом безпідставно поновлено позивачу строк звернення до суду шляхом прийняття додаткової постанови.
Відзиви на касаційні скарги до суду не надходили.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до пункту «з» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи, зокрема, для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.
Згідно статті 62 цього Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
12.08.1993 Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №637.
Відповідно до пункту 20 цього Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
В ході розгляду справи судами встановлено, що протягом спірного періоду позивач працював на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, позивач має необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах стаж, а тому суди першої та апеляційної інстанцій обгрунтовано дійшли висновку про зарахування спірних періодів до пільгового стажу позивача та прийняли рішення про задоволення позову.
Посилання відповідача та третьої особи на недоведеність позивачем факту роботи на посаді водія саме міського пасажирського транспорту також є безпідставним, оскільки такі обставини підтверджено даними трудової книжки, уточнюючою довідкою та показами допитаних судом свідків.
Посилання третьої особи в обґрунтування касаційної скарги на незаконне вирішення судом першої інстанції питання поновлення строку звернення до суду шляхом постановлення додаткової постанови після вирішення справи по суті також є безпідставним, оскільки пунктом 1 частини 1 статті 168 КАС України (в редакції до 15.12.2017) передбачено право суду за заявою особи чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи ухвалу, якщо щодо одного з клопотань не було ухвалено рішення.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційних скарг без задоволення, а судових рішень - без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційні скарги Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, Публічного акціонерного товариства «Коломийське автотранспортне підприємство» залишити без задоволення, а постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31.03.2017р., додаткову постанову цього ж суду від 06.04.2017р. та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017р. - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук