17 травня 2021 року
Київ
справа №480/1411/19
адміністративне провадження №К/9901/17382/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року у справі № 480/1411/19 за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови, -
Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 05.04.2019 №500 "Про накладення штрафу на ПАТ "Сумигаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання".
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного від 10 березня 2021 року, позов задоволено.
Вважаючи судові рішення такими, що ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою
На обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункти 1, 3 частини 4 статті 328 КАС України, зазначаючи, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, а саме: від 11.03.2021 у справі № 640/20494/20, від 28.10.2020 у справі № 460/1042/19. Одночасно з цим відповідач вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Так, при вивченні матеріалів касаційної скарги, суд установив, що касаційна скарга не відповідає вимогам статей 328, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на таке.
Щодо строків касаційного оскарження.
Відповідно до частин першої та другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частина третя статті 329 КАС України визначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року, у якому скаржник просить поновити пропущений строк.
Відповідно до частини четвертої статті 332 КАС України розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Перевіривши доводи поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, наведені в клопотанні про поновлення строку, колегія суддів вважає, що наведені скаржником обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, виходячи з такого.
Суд встановив, що копію постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року (повний текст складено 19 березня 2021 року) відповідач отримав засобами поштового зв'язку 09 квітня 2021 року, що підтверджується доданими до матеріалів касаційної скарги копією конверту про її направлення скаржнику та даними трекінгу відстеження поштового відправлення, а касаційну скаргу відповідач направив до Верховного Суду 11 травня 2021 року, тобто протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії постанови апеляційної інстанції.
Отже, причини пропуску строку касаційного оскарження, на які покликається скаржник, можна визнати поважними для задоволення заявленого з цього приводу клопотання.
Щодо підстав касаційного оскарження судових рішень.
За правилами частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у касаційній скарзі скаржник вказує, що вона подається на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Проте, відповідного обґрунтування щодо підстави для касаційного оскарження судових рішень вона не містить.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Натомість касаційна скарга не містить належного обґрунтування в частині посилання на наявність обставин, передбачених пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржник не додав до своєї касаційної скарги документ про сплату судового збору в розмірі, визначеному Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Так, скаржник у касаційній скарзі, а саме - в графі «Додатки», зазначає про направлення документу про сплату судового збору до суду, однак відповідно до Акту від 13.05.2021 року № 480/1411/1930377/21, при розкритті конверта (пакета), надісланого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Верховного Суду, виявлено відсутність документу про сплату судового збору.
Щодо розміру судового збору слід зазначити таке.
За змістом підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
На момент звернення з позовом до суду (у 2019 році) підпункт 1 пункт 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI передбачав, зокрема, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У частині першій статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» в 2019 році установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2019 року в розмірі 1 921,00 грн.
Судовий збір, що підлягав сплаті при зверненні до суду з адміністративним позовом майнового характеру становить 12 750,00 грн. (850 000 * 1,5% = 12 750,00)
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 25 500,00 грн. (12 750,00 * 200% = 25 500,00).
Для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг необхідно сплатити судовий збір у розмірі 25 500,00 грн. за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт ) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Скаржнику необхідно сплатити судовий збір та надати Суду документ, що підтверджує сплату.
Отже, заявник касаційної скарги повинен виправити її недоліки протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.
Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 330, 332, пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, -
Поновити строк на касаційне оскарження за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року у справі № 480/1411/19 за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови.
Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме вказати підстави звернення до суду касаційної інстанції з відповідним обґрунтуванням та сплатити судовий збір.
Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Роз'яснити, що у разі неусунення зазначених недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк, скарга буде повернута заявнику.
Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя Л.Л. Мороз
Суддя Т.Г. Стрелець