14 травня 2021 року
м. Київ
справа № 812/1125/17
адміністративне провадження № К/9901/40100/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Кравчук В.М., Коваленко Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.01.2018 (суддя - Свергун І.О.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018 (судді - Компанієць І.Д., Казначеєв Е.Г., Ястребова Л.В.,) у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" про стягнення заборгованості,
встановив:
У серпні 2017 року управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2 за період з 01.07.2017 по 31.07.2017 в сумі 23848,80 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ ДТЕК "Ровенькиантрацит", зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 37713861, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області як платник страхових внесків, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З розрахунків суми позову по пільгових пенсіях СП-2 за період з 01.07.2017 по 31.07.2017 позивачем заявлено вимоги про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", таким особам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 .
Відповідно до інформації, зазначеної у картці особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, за відповідачем у період з 01.07.2017 по 31.07.2017 утворилася заборгованість у розмірі 23848,80 грн.
Вказані розрахунки направлялись позивачем на адресу ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит".
У зв'язку з несплатою відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в добровільному порядку, позивач звернувся з даним позовом до суду.
В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що внаслідок невиконання відповідачем вимог законодавства щодо відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.07.2017 по 31.07.2017 у останнього утворилася заборгованість у розмірі 23848,80 грн., яка відповідачем самостійно не сплачена.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16.01.2018. залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.0-2.2018, позов задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за період з 01.07.2017 по 31.07.2017 у сумі 22426,43 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" є правонаступником ДП "Ровенькиантрацит", у тому числі й щодо обов'язку по відшкодуванню Пенсійному фонду України витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
З ухваленими судовими рішеннями не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами попередніх інстанцій неповно встановлено обставини справи, не надано їм належної правової оцінки, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень.
Зокрема посилався на те, що висновки судів зроблено з неповним встановленням всіх обставин справ, та вибірковим тлумаченням умов Концесійного договору, оскільки за умовами цього договору відповідач є правонаступником виключно за тими правами та обов'язками, які сформувалися у ДП «Ровенькиантрацит» на момент укладення Концесійного договору. В свою чергу зобов'язання по оплаті витрат на доставку та виплату пенсій по зазначеним працівникам не могло бути передано відповідачу, оскільки на момент укладення Концесійного договору таке зобов'язання не виникло.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. "а", "б" - "з" цієї статті.
Згідно з ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (надалі -Інструкція №21-1).
Відповідно до абзаців першого та другого підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції №21-1 платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку). Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Згідно п.6.4. Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Пунктом 6.5. Інструкції №21-1 встановлено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Згідно з п.6.2 Інструкції №21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботу з урахуванням вимог абзацу 3 підпункту 1 пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
Пунктом 6.7 Інструкції встановлено, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Зазначені норми чинного законодавства передбачають наявність у підприємств обов'язку відшкодовувати Пенсійному органу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених колишнім працівникам таких підприємств.
Судами встановлено, що станом на час звернення позивача до суду відповідач мав борг по відшкодуванню понесених пенсійним органом витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій, призначених відповідно до Списку №2, а направлені відповідачу на виконання вимог Інструкції №21-1, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, оскаржені ним не були.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону №1788-XII, не надавши на них до Пенсійного органу заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив їх, а тому такі підлягали сплаті.
Посилання відповідача в обгрунтування касаційної скарги на те, що він не є правонаступником ДП «Ровенькиантрацит» у зв'язку з чим у нього відсутній обов'язок по відшкодування позивачу фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій зазначеним працівникам, є безпідставними, оскільки вказане питання вже вирішувалось Верховним Судом у справах з аналогічними правовідносинами. Зокрема у постановах від 31.10.2019 (справа №812/1114/17), від 20.12.2019 (справа №812/1922/17), від 13.05.2020 (справа №812/957/17), від 09.02.2021 (справа №812/964/17) Верховний Суд дійшов наступних висновків:
«Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що за умовами Концесійного договору відповідач є правонаступником виключно за тими правами та обов'язками, які сформувалися у ДП "Ровенькиантрацит" на момент укладення цього договору, а отже відповідач не зобов'язаний відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки відповідно до пункт 33.8 договору концесіонер - ТОВ ДТЕК "Ровенькиантрацит" є правонаступником підприємства - Державного підприємства "Ровенькиантрацит" за майновими та немайновими правами та обов'язками.
Також відповідно до п.65 договору концесії ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" забезпечує збереження передбачених чинним законодавством, галузевою угодою, колективним договором існуючих на момент укладання концесійного договору соціальних гарантій для працівників Підприємства - ДП "Ровенькиантрацит", у тому числі і тих, які будуть звільнені у зв'язку з припиненням Підприємства, цілісний майновий комплекс якого передано в концесію.
Отже, враховуючи умови концесійного договору, обов'язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, щодо яких Управлінням направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, покладається на відповідача - ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит".».
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій, а їх зміст зводиться до переоцінки доказів, що, в силу положень частини другої статті 341 КАС України, знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Керуючись ст. 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" - залишити без задоволення, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.01.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
Н.В. Коваленко
В.М. Кравчук