Справа № 240/11023/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черняхович І.Е.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
17 травня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Курка О. П. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства-Фірми "Мрія 2000" до Київської митниці Держмитслужби України про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,
В липні 2020 року Приватне підприємство - фірма "Мрія 2000" звернулось до суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості від 26.06.2020 №UA100000/2020/300166/2 та картку відмови в митному оформленні від 26.06.2020 №UA100530/2020/00361.
Обгрунтовуючи доводи позовної заяви, позивач відзначав про безпідставність застосування відповідачем резервного методу визначення митної вартості імпортованого товару, оскільки до митного органу було надано всі необхідні та наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару.
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Серед іншого, відповідачем відзначено, що виявлені розбіжності у документах, могли впливати на правильність визначення митної вартості товару, а саме її складову - витрати на транспортування, які, в свою чергу, не базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню.
Так, зокрема, довідка про транспортні витрати від 19.06.2020 вих. № 125 складена ТОВ "ГЕП ЛОГІСТИКС", тоді як у коносаменті № SZZY20040157 зазначено, що до перевезення вантаж прийняв "SEAGOD GLOBAL LOGISTICS (SHENZHEN) CO LТD". Документу ж, який би свідчив про те, що організацію перевезення оцінюваного товару доручено саме ТОВ "ГЕП ЛОГІСТИКС" надано не було.
Також, підставою для виникнення сумнівів у достовірності декларування позивачем транспортних витрат відповідач відзначає виявлені розбіжності у вартості транспортування 40-футового контейнеру з портів КНР, які зазначені у листі Посольства України у КНР від 17.01.2019 №6156/16-200-81 та у рахунку-фактурі (інвойсі).
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив доводи відповідача та просив залишити без задоволення подану апеляційну скаргу.
Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши апеляційну скаргу, зміст оскаржуваного рішення, наявні у матеріалах справи докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення та, зважаючи на характер спірних правовідносин, не встановив необхідності проводити розгляд справи у судовому засіданні за участі сторін.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
З матеріалів справи встановлено, що 21 травня 2018 року між TENGYUXIN ELECTRONIC TRADING CO., LIMITED (Китай) (далі - продавець) та Приватним підприємством - фірма "Мрія 2000" (далі - покупець) був укладений контракт №TYN2018/002 (а.с.12-15), згідно якого продавець взяв на себе зобов'язання відвантажити товар і передати право власності покупцю. У свою чергу, покупець взяв на себе зобов'язання сплатити і прийняти товар на умовах даного контракту. При цьому, згідно з пп.1.2 п. 1 під товаром у вказаному контракті мається на увазі: обладнання для занять спортом, спортивні речі, а також аксесуари, комплектуючі та приладдя до вказаного обладнання в асортименті, у номенклатурі, кількості, за цінами і в терміни, указані в інвойсі (рахунку постачальника), що є невід'ємною частиною цього контракту. Інвойс виступає Специфікацією на кожну поставку товару.
Водночас, в підпунктах 3.1 - 3.3 пункту 3 контракту сторони домовились, що відправку товарів виконує продавець, або третя компанія, яка надає послуги логістики. Продавець поставляє товар, що продається за цим контрактом, на умовах визначених в кожному конкретному випадку поставки, що прописується у відповідних інвойсах. Відправник має право проводити організацію поставок товарів до України від свого імені, укладати контракти перевезення і страхування товарів, а також здійснювати інші, необхідні для поставки товарів покупцю, дії.
Крім того, в підпунктах 4.1 - 4.2 пункту 4 контракту сторони визначили, що загальна сума контракту складається з вартості товару, що поставляється за цим контрактом, зазначеній у відповідних інвойсах. Загальна вартість товарів на окрему поставку, вказана у відповідному інвойсі.
Відповідно до укладеної між TENGYUXIN ELECTRONIC TRADING CO., LIMITED та Приватним підприємством - фірма "Мрія 2000" додаткової угоди №3 від 20.05.2020 до контракту №TYN2018/002 від 21.05.2018, термін дії цього контракту був продовжений до 21 травня 2022 року (а.с.17).
22 квітня 2020 року TENGYUXIN ELECTRONIC TRADING CO., LIMITED був виписаний інвойс №TYN2020UA05 до контракту №TYN2018/002 від 21.05.2018 на поставку Приватному підприємству - фірма "Мрія 2000" товару: дитячих велосипедів та беговелів в кількості 561 шт. на загальну суму 13521,60 дол. США. При цьому, в інвойсі також було визначено, що платіж за товар буде здійснений після поставки товару, а транспортування товару з Китаю до України буде здійснено морем (а.с.18-19).
З метою митного оформлення імпортованих Приватним підприємством - фірма "Мрія 2000" на підставі до контракту №TYN2018/002 від 21.05.2018 та інвойсу №TYN2020UA05 від 22.04.2020 товарів, 22 червня 2020 року уповноваженою особою декларантом ТОВ «Сілам» шляхом електронного декларування було подано до митного посту «Житомир» Київської митниці Держмитслужби для митного оформлення в режимі "Імпорт-40" митну декларацію №UA100530/2020/028396 (а.с.125-126)
Митна вартість товарів була визначена декларантом за основним методом (за ціною договору) на рівні 13521,60 дол. США., що еквівалентно 409480,56 грн., в тому числі митна вартість товару №1 (дитячих велосипедів) була визначена на рівні 13101,60 дол. США., що еквівалентно 396545,79 гривень, а митна вартість товару №2 (велосипедів-беговелів) на рівні 420,00 дол. США., що еквівалентно 12934,77 гривень (а.с.125-126).
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації від 22.06.2020 №UA100530/2020/028396 митної вартості імпортованих товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме:
- пакувальний лист № б/н від 22.04.2020 (а.с.131-132);
- інвойс №TYN2020UA05 від 22.04.2020 (а.с.133-134);
- коносамент №SZZY20040157 від 24.04.2020 (а.с.135);
- автотранспортну накладну А №368884 від 21.06.2020 (а.с.136);
- рахунок на оплату міжнародних морських послуг перевезення №125 від 19.06.2020 (а.с.137);
- зовнішньоекономічний договір - контракт №TYN2018/002 від 21.05.2018 (а.с.127-129);
- додаткова угода від 20.05.2020 до контракту №TYN2018/002 від 21.05.2018 (а.с.130).
За результатами аналізу поданої декларантом до митного оформлення митної декларації від 22.06.2020 №UA100530/2020/028396 та долучених до неї документів автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) в автоматичному режимі було згенеровано ряд ризиків, зокрема: 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів» та 117-2 «Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці ля перевірки числового значення заявленої митної вартості», оскільки товарах можливе заниження митної вартості (а.с.138).
За наслідками опрацювання згенерованих профілів ризику митним органом було направлено декларанту повідомлення (а.с.144), в якому зазначено, що: «Документи, зазначені у частині 2 статті 53 Митного кодексу України та подані для митного оформлення, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а саме: Довідка про транспортні витрати вих.№125 від 19.06.2020, видана ТОВ "ГЕП ЛОГІСТИКС", тоді як у коносаменті № SZZY20040157 зазначено, що до перевезення вантаж прийняв "SEAGOD GLOBAL LOGISTICS (SHENZHEN) CO LТD", що означає, що перевезення товару здійснювала саме дана особа. До митного оформлення не надано документ, який би свідчив про те, що організацією перевезення оцінюваного товару займалось ТОВ "ГЕП ЛОГІСТИКС", а тому довідка про транспортні витрати від ТОВ "ГЕП ЛОГІСТИКС" не може бути використана як належний доказ фактичних витрат на транспортування, що понесені покупцем. Також відповідно до листа Посольства України у КНР від 17.01.2019 №6156/16-200-81 вартість транспортування 40-футового контейнеру з портів КНР становить 2500-3000 дол. США. Відповідно до довідки про транспортні витрати, вартість транспортування оцінюваного товару становить 48173,94 гривень, що в перерахунку становить 1800 дол. США. Зазначені обставини викликають сумніви в достовірності декларування транспортних витрат, які відповідно до статті 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості. Таким чином відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на об'єктивних та документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню, що позбавляє можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування».
З огляду на зазначене та керуючись ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, митний орган запропонував декларанту для підтвердження заявленої митної вартості товарів надати такі додаткові документи: 1) договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) копію митної декларації країни відправлення; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с.144).
На виконання вимог митного органу декларант додатково надав: експертний висновок про вартісні характеристики товарів від 22.06.2020 №В-1118, підготовлений Житомирською торгово-промисловою палатою (а.с.146-153); висновок про вартісні характеристики товарів від 25.06.2020 №221/117, підготовлений ДП "Держзовнішінформ" (а.с.154-155); інформацію про формування первісної вартості від 19.08.2019 (а.с.145); інвойс від 26.06.2019 №TYN2019UA11 щодо попереднього митного оформлення та платіжні документи про оплату товарів від 18.10.2019 №27, №36, №37 попереднього митного оформлення (а.с.156-159); договір міжнародного перевезення вантажів від 08.04.2020 №24, укладений між "SEAGOD GLOBAL LOGISTICS CO., LTD та ТОВ "ГЕП ЛОГІСТИКС" (а.с.160-164); видаткові накладні від 22.10.2019 №102236, №102343, №102849, №120620 (а.с.166-169); платіжні доручення від 22.10.2019 №56 та від 28.10.2019 №127 (а.с.171-173); меморіальні ордери від 23.10.2020 №2PL622465 та від 06.12.2019 №2PL720868 (а.с.170-172); копія митної декларації країни відправлення від 22.04.2020 №02022020000021498 (а.с.165).
Розглянувши додатково надані позивачем документи, митний орган дійшов наступних висновків:
- додатково наданий експертний висновок про вартісні характеристики товарів від 22.06.2020 №В-1118, підготовлений Житомирською торгово-промисловою палатою не може бути використано як документ, що підтверджує заявлену митну вартість у зв'язку, з тим, що відповідно до Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013, під час підготовки висновку оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані із об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна та іншу істотну інформацію. Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього. Разом з тим, висновок про вартість оцінюваного товару ґрунтується на інформації про вартісні характеристики товару лише із одного джерела у мережі “Інтернет” htps://alibaba.com. При цьому експертом не проведено аналіз кон'юнктури ринку, не проаналізована інформація про вартісні характеристики товарів із інших джерел;
- додатково надані бухгалтерська документація про первісну вартість імпортованих товарів по контракту №TYN2019/010 від 06.03.2019, рахунок-фактура за попереднє митне оформлення №TYN2019UA11 від 26.06.2019 та платіжні доручення №27,36,37 від 18.10.2019 не можуть бути використані як документ, що підтверджує митну вартість товару оскільки свідчать про оплату за товар за зовнішньоекономічним контрактом, відмінним від того, за яким здійснюється дана зовнішньоекономічна операція;
- додатково надана копія митної декларації країни відправлення від 22.04.2020 №020220200000214989, не може бути використана для підтвердження митної вартості, так як відповідно до статті 254 Митного Кодексу, не забезпечено переклад даного документу у зв'язку з чим, відсутня можливість ідентифікації вартісних характеристик оцінюваних товарів;
- висновок про вартісні характеристики товарів від 25.06.2020 №221/117, підготовлений ДП "Держзовнішінформ", не може бути використано як документ, що підтверджує заявлену митну вартість, у зв'язку з тим, що відповідно до Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013, звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Всупереч вищевказаних вимог, до висновку ДП "Держзовнішінформ" від 25.06.2020 №221/117 не долучено всі додатки, які б підтверджували цінову інформацію, яка лягла в основу висновку про вартість оцінюваного товару.
З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваного товару, відповідач провів консультацію, в ході якої декларанту була надана інформація щодо вартості аналогічного товару (а.с.140).
Крім того, під час консультації було визначено, що по товару №1 (дитячих велосипедах) метод 2а не може бути використаний у зв'язку з відсутністю вартості інформації про операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни. З огляду на що, вирішено, що митна вартість буде визначена за методом 2б - за прийнятою митним органом вартістю операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну на тих же умовах поставки, з врахуванням торгової марки, виробника, країни виробництва, приблизно в тій же кількості, що й оцінюваний, МД від 25.10.2019 №UA100070/2019/247253 - Велосипеди двоколісні з допоміжними колесами, мод. RB14-22, RB16-22, RB14-21, RB16-18, RB18-18. Виробник: ROYALBABY CYCLE BEIJING CO., LTD.- 61,52 доларів за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
З приводу товару №2 (велосипеди-беговели) в ході консультації визначено, що методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації про вартість операції на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що прийнята митним органом; методи 2в і 2г - не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. З огляду на що, вирішено, що митна вартість буде визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митими органами митній вартості товарів, МД від 05.05.2020 №UA500060/2020/0201638 - Дитячий велосипед - 20,4кг; - Беговел - 140 кг; - дитячий 3-х колісний велосипед з ручкою - 213кг; Торговельна марка - "Nadle", "Porsa РМ"; Виробник - "немає даних"; Країна походження - CN- 5,52 доларів за кілограм, з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
У зв'язку з цим, 26 червня 2020 року Київською митницею Держмитслужби було прийнято рішення №UA100000/2020/300166/2 про коригування митної вартості товарів по митній декларації №UA100530/2020/028396, згідно якого митну вартість ввезених Приватним підприємством - фірма "Мрія 2000" товарів було скориговано та визначено на підставі статті 64 Митного кодексу України за резервним методом в загальному розмірі 846573,32 гривень, з них: для товару № 1 - на рівні 30821,52 дол. США, а для товару №2 - на рівні 861,12 дол. США (а.с.179-180).
При цьому, зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення від 26 червня 2020 року №UA100000/2020/300166/2 про коригування митної вартості товарів по митній декларації №UA100530/2020/028396 вбачається, що фактично останнє було прийнято Київською митницею Держмитслужби у зв'язку із наявними сумнівами щодо достовірності розміру задекларованих Приватним підприємством - фірма "Мрія 2000" транспортних витрат на поставку товарів. Вказані сумніви митного органу грунтуються на тому, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) вартість транспортування оцінюваного товару становила 1880 доларів США, тобто менше, ніж вказано у листі Посольства України у КНР від 17.01.2019 №6156/16-200-81, згідно якого вартість транспортування 40-футового контейнеру з портів КНР становить 2500-3000 доларів США.
У зв'язку з прийняттям рішення від 26 червня 2020 року №UA100000/2020/300166/2 про коригування митної вартості товарів по митній декларації №UA100530/2020/028396, відповідачем також видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100530/2020/00361, в якій повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів. Вказано, що митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом заявлена митна вартість товару №1 та №2, не підтверджена документально, на письмову вимогу митного органу не надано додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість, чим порушено вимоги ст. 52, 53 Митного кодексу України. Невірно розрахована митна вартість товару, та вона не підтверджена документально, а вибраний метод її визначення не відповідає умовам, наведеним у графі 9 Митного кодексу України (а.с.184).
26 червня 2020 року Приватним підприємством - фірма "Мрія 2000" була подана до митного органу нова декларацію №UA100530/2020/029549, в якій митна вартість імпортованих товарів була визначена позивачем в розмірі, вказаному у рішенні про коригування митної вартості від 26 червня 2020 року №UA100000/2020/300166/2. Після сплати позивачем, визначених відповідачем митних платежів, товари було випущено у вільний обіг на митній території України.
Однак, вважаючи рішення про коригування митної вартості та картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, відзначає наступне.
Так, положеннями Митного кодексу України (далі - МК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) регулюються відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України. Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються МК України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 МК України).
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 МК України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами 1, 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Згідно зі статтею 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (ч.2-3 ст.58 МК України).
Аналізуючи вищезазначені положення МК України, слід відмітити, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності взаємозв'язку між продавцем і покупцем і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації від 22.06.2020 №UA100530/2020/028396 митної вартості товару та на вимогу відповідача були подані додаткові документи. Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару митним органом були встановлені наступні розбіжності у поданих документах, зокрема:
- розбіжність у вартості доставки товару - декларантом зазначено 1880 дол. США, однак, за відомостями листа Посольства України у КНР від 17.01.2019 №6156/16-200-81 вартість транспортування 40-футового контейнеру з портів КНР становить 2500-3000 дол. США;
- відповідно до відомостей про код зовнішньоекономічного контракту (4100), контракт від 21.05.2018 №TYN2018/002 не є таким, що укладений з виробником товару, однак на вимогу митного органу декларантом відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України не надано договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається;
- додатково наданий експертний висновок про вартісні характеристики товарів від 22.06.2020 №В-1118, підготовлений Житомирською торгово-промисловою палатою, ґрунтується на інформації про вартісні характеристики товару лише із одного джерела у мережі «Інтернет» ://alibaba.com., що свідчить про не проведення експертом аналізу кон'юнктури ринку та не здійснення аналізу інформація про вартісні характеристики товарів із інших джерел;
- додатково наданий висновок про вартісні характеристики товарів від 25.06.2020 №221/117, підготовлений ДП "Держзовнішінформ", всупереч вимог Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013, не містить всіх додатків, які б підтверджували цінову інформацію, яка лягла в основу висновку про вартість оцінюваного товару;
- додатково надані бухгалтерська документація про первісну вартість імпортованих товарів по контракту №TYN2019/010 від 06.03.2019, рахунок-фактура за попереднє митне оформлення №TYN2019UA11 від 26.06.2019 та платіжні доручення №27,36,37 від 18.10.2019 не можуть бути використані як документ, що підтверджує митну вартість товару, оскільки свідчать про оплату за товар за зовнішньоекономічним контрактом, відмінним від того, за яким здійснюється дана зовнішньоекономічна операція;
- додатково надана копія митної декларації країни відправлення від 22.04.2020 №020220200000214989 в порушення статті 254 МК України не перекладена на українську мову, що унеможливлює ідентифікацію вартісних характеристик оцінюваних товарів.
З даного приводу, судова колегія зауважує, що висновки відповідача про заниження позивачем транспортних витрат ґрунтується на порівнянні вартості транспортування оцінюваного товару в розмірі 48173,94 грн. (що еквівалентно 1880 дол. США), зазначеної в наданому декларантом для митного оформлення рахунку на міжнародні морські послуги від 19.06.2020 №125 (а.с.20), з інформацією, вказаною у листі Посольства України у КНР від 17.01.2019 №6156/16-200-81, згідно якого вартість транспортування 40-футового контейнеру з портів КНР становить 2500-3000 дол. США.
Слід відзначити, що питання вартості транспортних послуг узгоджується між суб'єктами господарювання на підставі контракту, а лист Посольства України у КНР від 17.01.2019 №6156/16-200-81 за своєю правовою природою не є нормативно-правовим актом, а носить лише рекомендаційний, роз'яснювальний та інформаційний характер.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Так, у постановах від 21 лютого 2020 року у справі №813/1229/16 та від 28 лютого 2020 року у справі №804/3463/15 Верховний Суд висловив позицію, що положення статей 53-55, 57-58 Митного кодексу України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
За висновком Верховного Суду в цих справах позивач під час митного оформлення подав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору. Натомість відповідач всупереч вимогам частини другої статті 71 КАС України не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність оскаржуваних рішень.
У постановах від 10 жовтня 2019 року у справі № 809/1469/16 та від 20 лютого 2020 року у справі №826/25613/15 Верховний Суд вказав, що митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. Натомість відповідачем не надано жодних доказів недостовірності заявленої вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 05.03.2019 по справі №815/143/17, від 09.04.2019 по справі №825/1575/17.
Як свідчать матеріали справи, підтвердженням вартості доставки в розмірі 48173,94 грн. є рахунок на міжнародні морські послуги від 19.06.2020 №125 (а.с.20) та платіжне доручення від 03 липня 2020 року №299 на суму 48173,94 грн. про оплату вказаних послуг (а.с.21).
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання вказаних документів достатніми доказами понесених позивачем транспортних витрат та їх вартості на доставку товару, вказаного у митній декларації від 22.06.2020 №UA100530/2020/028396, що у своїй сукупності свідчить про безпідставність доводів апелянта про заниження позивачем вартості таких послуг.
Що стосується твердження відповідача з приводу неможливості використання, як документу, що підтверджує заявлену митну вартість товару, експортного висновку Житомирської торгово-промислової палати про вартісні характеристики товарів від 22.06.2020 №В-1118, у зв'язку з тим, що він ґрунтується на інформації про вартісні характеристики товару, яку отримано лише із одного джерела у мережі «Інтернет» htps://alibaba.com., слід зазначити наступне.
По-перше, вказаний висновок є чинним, а тому інформація, що міститься у ньому, могла та повинна була використовуватися відповідачем при здійсненні митного оформлення товару.
По-друге, судова колегія враховує, що вказаний інтернет-ресурс «htps://alibaba.com» є однією з найбільших у світі торгівельною інтернет-платформою, на якій розміщена інформація про товари і послуги великої кількості різних продавців. Саме інформація на даному сайті дає експерту можливість провести аналіз кон'юктури ринку, проаналізувати інформацію про вартісні та якісні характеристики товарів, зробити порівняння та дати відповідні заключення.
Крім того, у вказаному висновку зазначено, що експертом зроблено маркетинг ринку аналогічної продукції на підставі інформації прайс-листів фірм, що займаються продажем аналогічної продукції, інформації фірм-виробників подібних товарів. Разом з тим, інформація, що міститься у висновку дає підставі вважати, що ціни на товар можуть бути зменшені на 5-20% від цінових пропозицій згідно рекомендацій Українського Суспільства Оцінювачів.
Окрім того, як встановлено судовою колегією, на запит позивача Житомирською торгово-промисловою палатою було надано роз'яснення від 07.07.2020 року за вих. номером 13-05-14/637 методики проведення експертних досліджень та нормативних актів, якими керуються експерт. При цьому, відзначено, що відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати" методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень є обов'язковими для застосування на всій території України.
Таким чином, судом апеляційної інстанції не встановлено об'єктивних сумнівів з приводу інформації наявної у висновку Житомирської торгово-промислової палати про вартісні характеристики товарів від 22.06.2020 №В-1118.
За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.
Слід погодитись, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Частиною шостою статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів від 26.06.2020 №UA100000/2020/300166/2 вказано, що воно прийнято із застосуванням пункту 2 частини шостої статті 54 МК України, при цьому митну вартість відповідач визначив за другорядним методом: щодо товару №1 - за методом 2Б - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; щодо товару №2 за резервним методом.
Порядок застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів визначений в статті 60 МК України.
Так, зазначеною статтею передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
В силу пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Отже, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).
Разом з тим, слід наголосити, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення (подібного, а не аналогічного товару) не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості.
Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Як було встановлено судом першої інстанції та не було спростовано в ході апеляційного розгляду справи, відповідач при винесенні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості від 26.06.2020 №UA100000/2020/300166/2, помилково керувався інформацією про раніше визнану (визначену) органами доходів та зборів митну вартість товарів по товару №1 - за митною декларацією №UA100070/2019/247253 від 25.10.2019 та по товару №2 - за митною декларацією №UА500020/2019/005138 від 05.05.2020, оскільки у таких деклараціях перелік товару не ідентичний товару за митною декларацією №UA100530/2020/028396. Крім того, торгівельна марка товарів за митною декларацією №UА500020/2019/005138 від 05.05.2020 "Nadle", "Porsa РМ"; відрізняється від торгівельної марки товарів у митній декларації №UA100530/2020/028396
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що Київською митницею Держмитслужби при прийнятті рішення про коригування митної вартості не наведено достатньо обґрунтувань щодо визначення митної вартості товару.
Тобто, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем документів для визначення митної вартості товару. А саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
В даному випадку, митним органом не у повній мірі реалізовано повноваження в частині проведення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості та прийняття рішення про коригування митної вартості імпортованого товару, а відтак, оскаржувані рішення про коригування митної вартості від 26.06.2020 №UA100000/2020/300166/2 та картка відмови в митному оформленні від 26.06.2020 №UA100530/2020/00361 підлягали скасуванню.
Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права судом першої інстанції апеляційна скарга не містить.
Апелянт не надав до суду належних доказів щодо незаконності чи необґрунтованості рішення суду першої інстанції, а доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позовних вимог.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Постанова суду складена 17 травня 2021 року (у зв'язку з перебуванням суддів Білої Л.М. у період з 05.04.2021 року по 23.04.2021 року на лікарняному, а у період з 26.04.2021 по 30.04.2021 у відпустці, ОСОБА_1 у період з 05.05.2021 року по 14.05.2021 року у відпустці).
Головуючий Біла Л.М.
Судді Курко О. П. Гонтарук В. М.