Справа № 240/19431/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Д.М.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
17 травня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Курка О. П. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
В листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, які полягають у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії без врахування щомісячних додаткових видів грошового забезпечення у вигляді надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 30,12% та премії у розмірі 10%, починаючи з 1 січня 2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме: врахувати щомісячні додаткові види грошового забезпечення у вигляді надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 30,12% та премії у розмірі 10%, починаючи з 1 січня 2018 року.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Серед іншого, позивач зазначив, що судом першої інстанції неправомірно визнано новий порядок перерахунку раніше призначених пенсій, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою. На переконання скаржника, судом проігноровано той факт, що пункти Постанови №103, всупереч вимогам статей 13, 43, ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", змінюють умови і норми пенсійного забезпечення позивача.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив проти доводів позивача та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Оскільки предметом оскарження є рішення суду першої інстанції ухвалене у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 311 КАС України.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-ХІІ).
Обчислення та перерахунок пенсії позивача до 31 грудня 2017 року здійснювався з урахуванням грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, на умовах Закону №2262-ХІІ.
У 2018 році Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснено перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ.
На звернення позивача, Головне управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області листом №17373-17128/Л-02/8-0600/20 від 12 жовтня 2020 року повідомило, що перерахунок його пенсії був проведений у зв'язку зі зміною грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (а.с.5).
Зокрема, позивачу роз'яснено, що перерахунок його пенсії здійснено із урахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військовим званням, відсоткова надбавка за вислугу років 40%.
Водночас, відповідач зазначив, що врахування інших видів грошового забезпечення в чинній редакції Постанови КМУ №103 не передбачено.
Вважаючи, що дії відповідача, які полягають у зменшенні розміру пенсії, а саме: проведення перерахунку пенсії без врахування щомісячних додаткових видів грошового забезпечення у вигляді надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 30,12% та без премії у розмірі 10% є протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством передбачено, що при перерахунку пенсії за Законом №2262-ХІІ використовуються виключно такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років, у зв'язку з чим, на час здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 (березень 2018 року) відповідачем було правомірно не враховано до сум пенсії інші надбавки, про які в позові згадує позивач, однак, які в свою чергу не були включені до довідки уповноваженого органу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та відзначає наступне.
Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб'єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України.
Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Так, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII (далі Закон №2262-ХII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) є спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції.
Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Приписами частини другою та третьою статті 51 Закону № 2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова №103).
Пунктом 1 Постанови №103 встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-XII до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із цим Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704.
Разом з тим, пунктом 7 Постанови №103 Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству інфраструктури, Міністерству юстиції, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній фіскальній службі, Національній гвардії, Управлінню державної охорони після набрання чинності цією постановою приписано забезпечити оформлення та подання до органів ПФУ довідок про розміри грошового забезпечення, визначені в пункті 1 цієї постанови, відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України №2262-ХІІ затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 (далі Порядок №45).
Також, Постановою №103 було внесено ряд змін до Порядку №45, зокрема, додаток 2 викладено в новій редакції, відповідно до якого відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Згідно п.1-3 Порядку №45 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із цим Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління ПФУ) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи). Головні управління ПФУ у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-XII. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком №45. У разі ліквідації таких органів, установ, організацій чи підприємств, довідки видаються правонаступниками.
Аналогічні положення містяться і в Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 року №3-1 (далі Порядок №3-1).
Згідно частини 2 пункту 1 Порядку №3-1 міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
При цьому, як Порядок №3-1 так і Порядок №45 (в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103) передбачали, що на підставі списків уповноважені органи готували довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи та подавали їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Головні управління Пенсійного фонду України здійснювали призначення/перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від уповноважених органів, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого призначення/перерахунку. При цьому розрахунок вислуги років, визначення розміру грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення пенсії не входить до компетенції пенсійного органу.
Схожа правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у зразковій справі №240/6263/18 та яка, в силу приписів частини 3 статті 291 КАС України, врахована при ухваленні рішення в даній адміністративній справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач вимагає здійснити перерахунок пенсії без довідки встановленої форми або ж взяти для перерахунку складові грошового забезпечення з довідки станом до 2017 року або довідки від 6 квітня 2018 року №43-2401 на основі якої зроблений поточний перерахунок, що мав місце з 01.01.2018 року.
Тобто, у позовній заяві ОСОБА_1 вимагає здійснити перерахунок пенсії з різних довідок, виданих в різні роки.
Будь-яких доказів направлення інших нових довідок про розмір грошового забезпечення позивача після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" до територіального органу Пенсійного фонду України Центральним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації міністерства юстиції матеріали справи не містять.
Як убачається зі змісту пункту 1 Постанови № 103 (у редакції, чинній на час перерахунку пенсії позивачу), цим нормативно-правовим актом було прийнято рішення про перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським). При цьому такий перерахунок було проведено відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII особам, які станом на 28 лютого 2018 року перебували на пенсійному обліку в органах ПФУ та отримували пенсію, призначену відповідно до цього Закону.
Водночас позивач в апеляційній скарзі посилається на інший порядок обчислення пенсій особам, які були звільнені з військової служби після 01 березня 2018 року. При цьому заробіток для первинного обчислення пенсії таким особам визначається відповідно до статті 43 Закону № 2262-XII, а не статті 63 цього Закону.
Враховуючи викладене, судова колегія констатує, що на час виникнення спірних правовідносин чинним законодавством були по-різному визначені вимоги для первинного обчислення пенсії особам, які мають право на її отримання відповідно до Закону № 2262-XII, та вимоги щодо перерахунку раніше призначених пенсій за цим Законом, а тому такі вимоги можуть вважатися виправданою, обґрунтованою та справедливою підставою різниці при вирішенні питання щодо первинного обчислення розміру пенсії та перерахунку раніше призначеної пенсії.
До того ж, як відзначалось вище, що дана справа є типовою, і відповідно до ч.3 ст.291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Згідно висновків Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених в рішенні від 13.03.2019 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у зразковій справі №240/6263/18 скасування з 05 березня 2019 року в судовому порядку пунктів 1, 2 Постанови № 103 не впливає на результат розгляду справи по суті, оскільки алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, передбачений у Постанові № 45, не змінився у зв'язку з прийняттям Постанови № 103. Порядок № 45 в редакції до внесення змін Постановою № 103 також передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готували для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подавали їх головним управлінням ПФУ. Головні управління ПФУ здійснювали перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від обласних військових комісаріатів, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. Форму довідки, в тому числі складові грошового забезпечення, наведено в додатку 2 до Порядку № 45. Відповідач має право перевіряти правильність складення довідок щодо формального змісту, однак правом самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, відповідач не може.
В силу ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Отже, розрахунок вислуги років, визначення розміру грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення пенсії не входить до компетенції пенсійного органу, а тому доводи апелянта про те, що відповідач міг самостійно на власний розсуд використати складові грошового забезпечення, які відзначені у довідці виданій станом на 2017 рік та у довідці від 6 квітня 2018 року №43-2401, для здійснення перерахунку пенсії є помилковими.
З огляду на це, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідач діяв відповідно до законодавства, чинного на час виникнення у позивача права на перерахунок пенсії, а саме: Закону № 2262-ХІІ, Постанови № 103, Порядку № 45. До того ж такий підхід до застосування вказаних правових норм не є дискримінаційним та не порушує принцип рівності перед законом, і позивач, він же апелянт по справі, не позбавлений можливості після отримання відповідної довідки про розмір грошового забезпечення повторно звернутись до відповідача з заявою про перерахунок пенсії.
В даному випадку, доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права судом першої інстанції апеляційна скарга не містить.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку наявним у справі доказам та не допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що у своїй сукупності свідчить про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Постанова суду складена 17 травня 2021 року (у зв'язку з перебуванням суддів Білої Л.М. у період з 05.04.2021 року по 23.04.2021 року на лікарняному, а у період з 26.04.2021 по 30.04.2021 у відпустці, ОСОБА_2 у період з 05.05.2021 року по 14.05.2021 року у відпустці).
Головуючий Біла Л.М.
Судді Курко О. П. Гонтарук В. М.